Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 311/300/19
провадження № 61-21022св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - територіальна громада в особі Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області,
треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником ОСОБА_4 , на постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Онищенко Е. А., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до територіальної громади в особі Підгірненської сільської ради Василівського району Запорізької області (далі - Підгірненська сільська рада), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , який за життя, 30 липня 2014 року, склав заповіт на її ім`я, який посвідчений Підгірненською сільською радою.
На момент відкриття спадщини ОСОБА_5 на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) площею 7,1 га на території Підгірненської сільської ради.
У визначений статтею 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строк вона звернулася до приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Кириченко В. В. з заявою про прийняття спадщини після смерті
ОСОБА_5 , однак постановою від 16 серпня 2017 року нотаріусом відмовлено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом з посиланням на нікчемність заповіту.
Стверджувала, що заповіт ОСОБА_5 є дійсним, ніким не оспорений, а незазначення у тексті заповіту часу його складання, яким, на переконання нотаріуса, є години та хвилини, не впливає на волю заповідача, оскільки його волевиявлення було вільним і спрямованим на передачу майна саме їй, що зафіксовано у заповіті, і не може бути підставою для визнання його недійсним чи нікчемним.
Зазначала, що в неї відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, однак його належність спадкодавцю підтверджується довідками Підгірненської сільської ради від 12 листопада 2018 року та від 13 листопада 2018 року.
Вартість спадкового майна становить: пай площею 7,10 га - 131 055,35 грн, житловий будинок - 84 700,00 грн.
У зв`язку з наведеним просила визнати за нею право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) площею 7,10 га у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня
2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у заповіті ОСОБА_5
від 30 липня 2014 року відсутнє зазначення години та хвилини його складення, а тому він є нікчемним, що унеможливлює визнання за позивачкою права власності на спірне майно у порядку спадкування за цим заповітом.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, апеляційні скарги представника
ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 залишено без задоволення.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня
2019 року скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку (пай) площею 7,1 га у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційний суд виходив з того, що незазначення в тексті заповіту часу його складання не впливає на волю заповідача, оскільки жодних доказів на підтвердження того, що в цей же день він складав інший заповіт, який би конкурував з даним заповітом, не надано. Крім того, ані відповідачами, ані третіми особами не вказано, які саме обставини свідчать про те, що від зазначення у заповіті саме години та хвилини його складення залежать факти, які мають суттєве юридичне значення для оцінки як волевиявлення ОСОБА_5 , так і дотримання прав інших осіб.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року до Верховного Суду від представника ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення першої інстанції.
Представник ОСОБА_2 зазначає, що апеляційний суд у порушення норм процесуального права не врахував її клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції. Мотивувальна частина постанови суду апеляційної інстанції не містить жодних мотивів залишення її апеляційної скарги без задоволення. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про нікчемність заповіту, оскільки в ньому не вказано часу його складення. Матеріали справи не містять жодних правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спірне спадкове майно. Довідки сільської ради не можуть замінити правовстановлюючих документів. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував, що після смерті ОСОБА_5 з заявами про прийняття спадщини звернулися ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Однак ОСОБА_3 і ОСОБА_3 не залучені до участі у справі відповідачами, а третіми особами. Незалучення до участі у справі належних відповідачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 05 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .
Відповідно до довідок Підгірненської сільської ради від 13 листопада 2018 року та від 04 січня 2019 року ОСОБА_5 належать будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка (пай) з кадастровим номером 2320985300:02:003:0006
Після смерті ОСОБА_5 приватним нотаріусом Василівського районного нотаріального округу Кириченко В. В. 16 лютого 2017 року заведено спадкову справу № 19/2017, відповідно до якої із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулися:
16 лютого 2017 року - ОСОБА_3 (спадкування на підставі заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Скориченко А. В. 15 травня 2007 року за реєстровим номером 1183);
03 березня 2017 року - ОСОБА_1 (спадкування на підставі заповіту, посвідченого Підгірненською сільською радою 30 липня 2014 року за реєстровим номером 7);
04 травня 2017 року - ОСОБА_2 (спадкування за законом згідно зі статтею
30 липня 2014 року ОСОБА_5 склав заповіт на ім`я позивачки, яким заповів ОСОБА_1 належний йому житловий будинок АДРЕСА_1 , а також все належне йому майно. Заповіт посвідчено секретарем ради Підгірненської сільської ради Самойленко Л. О. та зареєстровано в реєстрі за № 7.
Постановою приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Кириченко В. В. від 16 серпня 2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з його нікчемністю в силу недотримання норм закону та порушенням положень статті 1247 ЦК України, якою передбачено зазначення у заповіті місця та часу його складання.
Підставою даного позову стала неможливість отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 у зв`язку з відмовою нотаріуса у вчиненні відповідної нотаріальної дії.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про її часткове задоволення з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що заповіт від 30 липня 2014 року, складений ОСОБА_5 на користь позивачки, є нікчемним, оскільки в ньому не зазначено години та хвилини його складення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення задоволення позову, апеляційний суд вважав, що з районний суд відмовив у задоволенні позову з формальних підстав, оскільки незазначення у заповіті години та хвилини його складення не може свідчити про його нікчемність. Апеляційний суд визнав позовні вимог обґрунтованими.
Відповідно до частин першої - четвертої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі
№ 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2020 року в справі № 175/1941/16-ц (провадження № 61-19798св18) зазначено, що «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».
Тобто у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину.
У справі, що переглядається, встановлено, що крім позивачки ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 приватному нотаріусу Василівського районного нотаріального округу Кириченко В. В. також подали ОСОБА_3 (16 лютого 2017 року; спадкування на підставі заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Скориченко А. В. 15 травня 2007 року за реєстровим номером 1183) та ОСОБА_2 (04 травня 2017 року; спадкування за законом згідно зі статтею 1265 ЦК України).
При цьому відповідачем зазначена лише територіальна громада в особі Підгірненської сільської ради; ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вказані третіми особами.
Клопотання про залучення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 співвідповідачами ОСОБА_1 не заявляла.
З огляду на незалучення до участі в справі належних відповідачів у задоволенні позовних вимог необхідно було відмовити саме з цих підстав.
За таких обставин, постанову апеляційного суду належить скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови, в іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова апеляційного суду - скасуванню, рішення суду першої інстанції - зміні з викладенням його мотивувальної частини в редакції цієї постанови, в іншій частині - залишенню без змін.
У зв`язку з частковим задоволенням касаційної скарги з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 4 315,11 грн.
Керуючись статтями 400, 410, 412, 413 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 409 416 ЦПК, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 , подану її представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року скасувати.
Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 18 вересня
2019 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Василівського районного суду Запорізької області
від 18 вересня 2019 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 4 315,11 грн.
З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Запорізького апеляційного суду від 05 листопада 2019 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко
Є. В. Краснощоков
І. О. Дундар
М. М. Русинчук