ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 320/11222/23
адміністративне провадження № К/990/2303/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 (суддя Войтович І.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 (судді: Безименна Н.В., Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.)
у справі за позовом Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, в інтересах якої діє керівник Подільської окружної прокуратури м. Києва, до Управління освіти Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, -
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, в інтересах якого відповідно до статті 53 КАС України діє керівник Подільської окружної прокуратури м. Києва, звернулась з позовом до суду, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Управління освіти Дарницької районної Державної адміністрації в м. Києві щодо ненарахування та невиплати випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Дарницького району міста Києва, які мали статус дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбаченої частиною 7 статті 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ОСОБА_59 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_46, ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , ОСОБА_62 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , ОСОБА_63 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , ОСОБА_64 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_66 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_67 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_68 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_69 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_70 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , ОСОБА_71 , ІНФОРМАЦІЯ_33 , ОСОБА_72 , ІНФОРМАЦІЯ_34 , ОСОБА_73 , ІНФОРМАЦІЯ_35 , ОСОБА_74 , ІНФОРМАЦІЯ_36 , ОСОБА_75 , ІНФОРМАЦІЯ_37 , ОСОБА_76 , ІНФОРМАЦІЯ_38 , ОСОБА_77 , ІНФОРМАЦІЯ_39 , ОСОБА_78 , ІНФОРМАЦІЯ_40 , ОСОБА_79 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_41 , ОСОБА_81 , ІНФОРМАЦІЯ_42 , ОСОБА_82 , ІНФОРМАЦІЯ_43 , ОСОБА_83 , ІНФОРМАЦІЯ_44 ;
- зобов`язати Управління освіти Дарницької районної Державної адміністрації в м. Києві нарахувати та виплатити 56 випускникам загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності Дарницького району міста Києва, які мали статус дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, передбаченої ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», з розміру, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік", "Про Державний бюджет на 2021 рік" та "Про Державний бюджет на 2022 рік", а саме: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_24 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_58 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ОСОБА_59 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , ОСОБА_60 , ІНФОРМАЦІЯ_46, ОСОБА_61 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , ОСОБА_62 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , ОСОБА_63 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , ОСОБА_64 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_66 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_67 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_68 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , ОСОБА_69 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_70 , ІНФОРМАЦІЯ_32 , ОСОБА_71 , ІНФОРМАЦІЯ_33 , ОСОБА_72 , ІНФОРМАЦІЯ_34 , ОСОБА_73 , ІНФОРМАЦІЯ_35 , ОСОБА_74 , ІНФОРМАЦІЯ_36 , ОСОБА_75 , ІНФОРМАЦІЯ_37 , ОСОБА_76 , ІНФОРМАЦІЯ_38 , ОСОБА_77 , ІНФОРМАЦІЯ_39 , ОСОБА_78 , ІНФОРМАЦІЯ_40 , ОСОБА_79 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_41 , ОСОБА_81 , ІНФОРМАЦІЯ_42 , ОСОБА_82 , ІНФОРМАЦІЯ_43 , ОСОБА_83 , ІНФОРМАЦІЯ_45 .
КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023, позовну заяву повернуто прокурору разом із доданими до неї документами без розгляду на підставі пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України.
Повертаючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що в межах цієї справи прокурор діє не в інтересах Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, а в інтересах третіх осіб.
Крім того, суд виходив з того, що прокурор до звернення до суду не звертався до третіх осіб, не встановлював їх неспроможність захищати свої права самостійно, зокрема, з урахуванням того, що треті особи досягли повноліття та мали відповідну адміністративну правосуб`єктність.
Також суд апеляційної інстанції при розгляді справи не виключав, що представництво інтересів третіх осіб прокурором може здійснюватися в порядку частини 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», однак за умови доведеності існування передбачених законом підстав, зокрема, неспроможності ними самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, нездійснення або неналежне здійснення захисту цих осіб законними представниками або органами, яким законом надано право захищати їх права, свободи та інтереси.
Також суд апеляційної інстанції виходив з того, що з позовної заяви прокурора не вбачається існування у спірних відносинах порушень інтересів держави, захист яких необхідно здійснювати у обраний прокурором спосіб.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився Заступник керівника Київської міської прокуратури та звернувся з касаційною скаргою.
Покликається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.
В обґрунтування касаційної скарги покликається на те, що підставою виникнення спору у цій справі слугував встановлений факт невиконання відповідачем обов`язку, передбаченого статтею 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо виплати випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразової грошової допомоги у розмірі 6 прожиткових мінімумів.
Обраний прокурором спосіб захисту права спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства, який визначено Законом України «Про охорону дитинства» як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що гуртуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.
Звернення прокурора до суду спрямовано на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при реалізації державної політики з питань захисту дітей.
Покликаючись на те, що уповноваженим державою органом у спірних правовідносинах (Службою у справах дітей та сім`ї Дарницької районної у місті Києві районної адміністрації) не вжито заходів до захисту дітей, у прокурора виник обов`язок звернутися до суду з цим позовом.
Додатковим обґрунтуванням підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави у сфері охорони дитинства, в тому числі захисту прав дітей як вразливих категорій, слугувало прийняття 17.01.2020 Верховною Радою України постанови №483-ІХ «Про стан соціального захисту дітей та невідкладні заходи, спрямовані на захист прав дитини в Україні».
Так, пунктом 1 даної постановою Верховної Ради України КМУ доручено забезпечити дотримання вимог статті 52 Конституції України та законів України в частині забезпечення рівності прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, на утримання державою, недопущення дискримінації дітей за соціальним походженням.
Та пунктом 3 вказаної постанови Офіс Генерального прокурора уповноважено відповідно до змін, внесених до Конституції України щодо правосуддя, в межах повноважень вжити заходів для захисту інтересів держави, зокрема прав дітей.
На думку прокурора, питання захисту дітей є частиною формування відповідної політики держави, що в свою чергу становить державний інтерес.
Виконавши вимоги частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», реалізувавши право звернення до суду в інтересах держави, передбачене частиною 3 статті 53 КАС України, скаржник вважає, що прокурор правомірно звернувся до суду з позовом в інтересах держави.
В касаційній скарзі особа, яка її подала, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Копію ухвали про відкриття провадження 08.02.2024 доставлено до електронного кабінету відповідача, однак останній не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.
Треті особи, отримавши копії ухвал про відкриття провадження у справі з копіями касаційних скарг, що підтверджується повідомлення про вручення поштових відправлень, також не скористались правом подати відзиви на касаційну скаргу.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
За правилами частини 5 статті 53 КАС України у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно з частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У справі, що розглядається, порушення інтересів держави прокурор у позові обґрунтовував бездіяльністю відповідача щодо ненарахування та невиплати випускникам загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих на території Дарницького району міста Києва, з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, гарантованої державою одноразової допомоги в розмірі 6 прожиткових мінімумів впродовж 2020-2022.
Прокурор покликався на те, що бездіяльність відповідача, як суб`єкта владних повноважень, завдає шкоди інтересам держави у сфері охорони дитинства, а не окремої дитини, оскільки порушує засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, і має на меті забезпечення належної реалізації органом місцевого самоврядування та його виконавчими органами своїх повноважень у сфері захисту прав дітей.
Покликаючись на те, що Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації належним чином не здійснює захист інтересів соціально незахищеної категорії дітей, чим порушує вимоги чинного законодавства, у прокурора виникла необхідність звернення з цим позовом до суду.
У постанові від 11.04.2024 у справі №240/9303/21 в питанні права прокурора на представництво інтересів держави Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«Відповідно до частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Таким чином, звернення суб?єкта владних повноважень з позовом до адміністративного суду має свої особливості, які полягають в тому, що таке право має бути передбачено безпосередньо в Конституції чи законах України.
Відсутність в Конституції чи законах України таких повноважень означає, що такий суб?єкт владних повноважень не може звертатись з таким позовом до суду.
Таким чином, передбачене Конституцією України КАС України та Законом № 1697-VII повноваження прокуратури на представництво інтересів держави в адміністративному суді (на відміну від цивільних судів) поставлене у залежність від наявності повноважень на звернення до адміністративного суду у суб?єкта владних повноважень, в інтересах якого подає адміністративний позовов прокурор.
При цьому, повноваження прокурора на представництво інтересів держави в суді не розширюють повноважень відповідного суб?єкта владних повноважень і не зумовлюють виникнення у нього права звернення до суду, якщо таке не передбачено Конституцією чи законами України.
Словом, відсутність передбаченого в Конституції чи законах України права суб?єкта владних повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду також виключає можливість звернення і прокурора до адміністративного суду в інтересах такого суб?єкта владних повноважень в порядку представництва інтересів держави.»
Верховний Суд у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 19.03.2024 у справі №340/11/23 при вирішені питання щодо можливості звернення прокурора до суду з позовом у подібних правовідносинах дійшов висновку, що спеціальним законодавством, яким регулюються правові основи діяльності органів і служб у справах дітей, на які покладається здійснення соціального захисту не передбачено права такої служби на оскарження в судовому порядку рішень, дій (бездіяльності) іншого суб`єкта владних повноважень, якому державою делеговано функцію розпорядника бюджетних коштів на забезпечення діяльності тих навчальних закладів, де проходили навчання діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які вказані прокурором у позовній заяві, у зв`язку із невиплатою після закінчення ними навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV.
У справі, яка розглядається, прокурор звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, який не наділений правом оскарження в судовому порядку бездіяльності іншого суб`єкта владних повноважень, якому державою делеговано функцію розпорядника бюджетних коштів на забезпечення діяльності тих навчальних закладів, де проходили навчання діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які вказані прокурором у позовній заяві.
Крім того, зміст поданої прокурором позовної заяви в інтересах держави в порядку представництва Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації зводиться до необхідності захисту індивідуально виражених прав та інтересів дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які ним вказані у позовній заяві та які, на його переконання, незаконно були позбавлені наданих державою гарантій у сфері соціального захисту у зв`язку із невиплатою після закінчення ними навчального закладу одноразової грошової допомоги, передбаченої частиною сьомою статті 8 Закону № 2342-IV.
У постанові від 19.03.2024 у справі №340/11/23 Верховний Суд дійшов також висновку, що:
«…обраний прокурором спосіб звернення до суду з посиланням на перший виключний випадок (якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження) не спрямований на захист інтересів держави у сфері охорони дитинства у сфері соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а направлений на захист охоронюваного законом інтересу конкретно визначених осіб, у спосіб фактично надання правничої допомоги таким особам, що не узгоджується із Конституцією України та європейськими стандартами в частині повноважень, якими наділений прокурор щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та свідчить про намагання прокурора повернутись до так званого «загального нагляду» (нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина; нагляд за додержанням законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами).
Водночас, оскільки на прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України, залишення у частині другій статті 23 Закону № 1697-VII норми, якою передбачено можливість прокурора здійснювати представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист, вступає у прямий конфлікт із положеннями Основного Закону України щодо функцій прокуратури.»
За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про невиконання прокурором вимог законодавства щодо підтвердження наявності підстав для представництва інтересів держави ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 29.03.2024 у справі № 320/2609/23 при вирішені питання щодо можливості звернення прокурора до суду з позовом у подібних правовідносинах.
Покликання прокурора в обґрунтування підстав представництва інтересів держави на постанову Верховної Ради України від 17.01.2020 №483-ІХ є безпідставним, оскільки вказаною постановою Офіс Генерального прокурора уповноважено вжити заходів для захисту інтересів держави, зокрема прав дітей, однак обумовлено, що такі заходи необхідно вжити відповідно до змін, внесених до Конституції України щодо правосуддя, та в межах повноважень, що своєю чергою передбачає дотримання таких законодавчих актів і саме собою не створює додаткових підстав для звернення прокурора до суду.
Крім того, відповідно до Конституції України функція прокуратури полягає у представництві інтересів держави, а не у нагляді за дотриманням суб?єктами владних повноважень вимог законів.
За змістом статті 131-1 Конституції України представництво прокуратурою інтересів держави в суді допускається лише у виключних випадках, а не у кожному випадку, коли прокурор не погоджується з рішенням, діями чи бездіяльністю суб?єкта владних повноважень і вважає його безпідставним і протиправним.
За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки при ухваленні рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341 346 349 350 356 359 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Заступника керівника Київської міської прокуратури залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2023 у справі №320/11222/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук