ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
22 жовтня 2024 року
справа №320/13336/23
адміністративне провадження № К/990/36537/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Ханової Р.Ф.,
суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року (колегія у складі суддів: Кузьменко В.В., Ганечко О.М., Карпушова О.В.)
у справі №320/13336/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
у с т а н о в и в:
У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач у справі, скаржник у справі) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2017 року №85321-13, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб за 2017 рік у розмірі 25000 гривень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 травня 2023 року відкрито провадження у цій справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.
Київський окружний адміністративний суд ухвалою від 31 травня 2024 року залишив позов без розгляду.
09 липня 2024 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2024 року апеляційну скаргу позивача залишено без руху та запропоновано скаржнику подати до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказавши поважні причини пропуску з відповідним обґрунтуванням.
На виконання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху представником позивача надіслано клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, в якому зазначено, що позивач не отримував ухвалу суду першої інстанції, у зв`язку з чим не мав можливості вчасно звернутися до суду з апеляційної скаргою. При цьому позивач вказав на те, що будь-які процесуальні документи сторін; процесуальні та інші документи суду першої інстанції, в т. ч. - оскаржувана ухвала Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року, в електронному кабінеті фізичної особи ОСОБА_1 підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» відсутні.
27 серпня 2024 року Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції вказав на те, що з матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції направляв ОСОБА_1 в електронному вигляді ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 04 березня 2024 року, яка згідно з довідкою була доставлена в його електронний кабінет та отримана останнім, позаяк на усунення недоліків позовної заяви було подано відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду.
У поданій касаційній скарзі скаржник, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
При цьому в касаційній скарзі позивач наголошує на тому, що зважаючи на те, що дана справа після відкриття провадження та рішення щодо її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, перебувала в провадженні суду першої інстанції більше одного року, позивач не мав ні об`єктивної можливості, ні необхідності щоденно відстежувати стан її розгляду. Про залишення позову без розгляду ОСОБА_1 стало відомо 08 червня 2024 року із відкритих джерел судової влади України.
Крім того, позивач вимушений був скористатися правничою допомогою. Але, пошук адвоката, який є фахівцем в галузі податкового права та має досвід представництва в даній категорії справ потребував часу. До того ж, даний позов має невисоку ціну та не потребує участі адвоката в судовому засіданні, що впливає на розмір адвокатської винагороди та не сприяє зацікавленості щодо участі в справі.
Крім цього, з 24 червня 2024 року по 07 липня 2024 року позивач вимушений був відбути у службове закордонне відрядження, що підтверджується наказом № 69/1 від 20 червня 2024 року та відмітками прикордонної служби у паспорті ОСОБА_1 . Відкласти відрядження на інший строк можливості не було, оскільки воно пов`язане із виконанням договору підряду оборонного характеру.
В зв`язку з викладеним вище, договір ОСОБА_1 з адвокатом був підписаний тільки 08 липня 2024 року і відразу апеляційна скарга разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження скеровані до суду.
Крім іншого, позивач просив врахувати, що тривалі аварійні та стабілізаційні відключення електропостачання впродовж червня - липня 2024 року значно ускладнювали, а подекуди унеможливлювали доступ до державних реєстрів та нормативно - правових баз, а також комунікацію адвоката із клієнтом.
Також позивач наголосив на тому, що будь-які процесуальні документи сторін; процесуальні та інші документи суду першої інстанції, в т. ч. - оскаржувана ухвала Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року, в електронному кабінеті фізичної особи ОСОБА_1 підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» відсутні.
Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
За змістом частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Стаття 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо своєчасного звернення до суду зі скаргою.
Суд наголошує на тому, що подаючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою позивач наголошував лише на тому, що не отримував спірного рішення суду першої інстанції, а також вказував на екстрені та аварійні відключення електропостачання, що значно ускладнило та унеможливило роботу адвоката.
Інших підстав пропуску строку звернення до суду (зокрема тих, які зазначені в касаційній скарзі) клопотання про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою не містять, відтак не могли бути оціненими судами попередніх інстанцій.
Доводи позивача, щодо неотримання позивачем спірної ухвали суду апеляційної інстанції, спростовуються довідкою про доставку електронного листа, який підтверджує, що «Документ в електронному вигляді "Ухвала про залишення позову без розгляду" від 31.05.24 по справі № 320/13336/23 (суддя Дудін С.О.) було надіслано ОСОБА_1 в його електронний кабінет».
Заперечуючи вказаний факт, позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що дізнався про оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції 08 червня 2024 року. Однак навіть ознайомлення зі спірним рішенням 08 червня 2024 року свідчить про пропуск п`ятнадцятиденного строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Посилання на те, що будь-які процесуальні документи сторін; процесуальні та інші документи суду першої інстанції, в т. ч. - оскаржувана ухвала Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року, в електронному кабінеті фізичної особи ОСОБА_1 підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» відсутні, позивачем не доведено. На підтвердження вказаних доводів надано знімок екрану з Електронного кабінету адвоката Подреза О.О., а не ОСОБА_1 .
Щодо посилання на екстрені та аварійні відключення електропостачання, що значно ускладнило та унеможливило роботу адвоката, Суд вказує на те, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не містить обґрунтування тривалого пропущення строку через відсутність електропостачання.
Більш того, у касаційній скарзі позивач звертає увагу на те, що договір з адвокатом був підписаний 08 липня 2024 року, тоді як апеляційна скарга подана 09 липня 2024 року, що свідчить про те, що апеляційна скарга підготовлена протягом одного дня.
Суд наголошує на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21.12.2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заява №45783/05).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», заява №23436/03).
Відповідно до Рішення Європейського Суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польші» («Kreuz v. Poland»), «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.
Скаржник не довів поважності причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, отже у суду апеляційної інстанції були наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
Суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а ухвала суду апеляційної інстанцій - без змін.
Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі №320/13336/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді Р. Ф. Ханова
Л. І. Бившева
І. Я. Олендер