ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №320/14028/21
провадження № К/990/9012/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 (головуючий суддя Костюк Л.О., судді Бужак Н.П., Кобаль М.І.)
у справі №320/14028/21
за позовом ОСОБА_1
до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області
про визнання протиправним та скасування рішення.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення 5 сесії VIII скликання Борщагівської сільради Бучанського району Київської області від 26.04.2021 №57-5-VIII "Про затвердження детального плану території житлової та громадської забудови в районі вул. Соборна, Абрикосова, Клубна, Зелена, Петрівська в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області".
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 відкрито провадження у справі і зобов`язано відповідача, крім іншого, надати належним чином засвідчені докази оприлюднення в ЗМІ та на офіційному сайті рішення 5 сесії VIII скликання Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 26.04.2021 №57-5-VIII "Про затвердження детального плану території житлової та громадської забудови в районі вул. Соборна, Абрикосова, Клубна, Зелена, Петрівська в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області".
3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 у задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, внаслідок чого: рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 скасовано; позов задоволено.
5. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області оскаржила її у касаційному порядку та просила скасувати, натомість залишити у силі рішення суду першої інстанції.
6. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить закрити касаційне провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Виконавчого комітету Бучанського району Київської області Борщагівської сільради від 11.11.2021 №1073; відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16.10.2019 позивачу на праві приватної власності належить квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
8. Рішенням 5 сесії VIII скликання Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 26.04.2021 №57-5-VIII про затвердження детального плану території багатоквартирної житлової та громадської забудови в районі вул. Соборна, Абрикосова, Клубна, Зелена, Петрівська в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, розглянувши заяву гр. ОСОБА_2 від 15.02.2021 за вих. №В-491, представлений детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська Борщагівка, розроблений ТОВ «УКРНПІЦИВІЛЬБУД», керуючись статтею 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статтею 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська рада вирішила затвердити детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в районі вул. Соборна, Абрикосова, Клубна, Зелена, Петрівська в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області площею 16,40 га.
9. Вважаючи рішення відповідача про затвердження детального плану території житлової та громадської забудови в районі вул. Соборна, Абрикосова, Клубна, Зелена, Петрівська в с.Софіївська Борщагівка, протиправним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
10. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції керувався тим, що позивачем не надано доказів порушення прав, свобод чи інтересів оскаржуваним рішенням на момент його звернення до суду, зокрема, на момент прийняття рішення у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що безпосередньо позивач зазнав втручання в свої права, внаслідок прийняття спірного рішення, або воно спричинило суттєвий негативний вплив саме на позивача чи він зазнав реальної шкоди.
11. Також суд першої інстанції відзначив, що громадські слухання були проведенні відповідачем 15.10.2020, про що свідчить протокол громадського обговорення містобудівної документації «Детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в с.Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області на площі 16,4 га», а окремі недоліки у проведенні таких громадських слухань є формальними технічними недоліками, які не могли вплинути на правомірність оскаржуваного рішення та, як наслідок, не можуть потягнути за собою безумовне його скасування, за умови прийняття його відповідно до вимог законодавства.
12. Суд апеляційної інстанції з такими висновками не погодився і, задовольняючи позов, керувався тим, що земельна ділянка, стосовно якої погоджено ДПТ, знаходиться у безпосередній близькості до будинку позивача. ОСОБА_1 відповідно до положень Орхуської конвенції та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» має право на представництво у суді як власних екологічних інтересів, так і екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини і громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
13. Суд апеляційної інстанції вважав, що оскільки Детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області передбачає будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць, він підлягає оцінці впливу на довкілля.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ
14. Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області, в якості підстав касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах:
- від 18.10.2018 у справі №826/11106/17, від 28.10.2018 у справі №826/14749/16, від 27.11.2019 у справі №826/15257/15, від 25.03.2020 у справі №805/4508/16-а, від 20.05.2020 у справі №809/1031/16, від 31.03.2021 у справі №620/2520/20, від 19.05.2021 у справі №210/5129/17, від 20.05.2022 у справі №340/370/21 та від 27.09.2022 у справі №320/1510/20, де Верховний Суд вказав, що надмірний формалізм - це надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом;
- від 09.02.2023 у справі №320/10895/21, від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 03.04.2019 у справі №509/4722/16-а та від 13.03.2020 у справі №320/6466/18, відповідно до яких розміщення замовником містобудівної документації інформації про дату, час та місце, де заінтересовані особи можуть ознайомитися з матеріалами проєктів містобудівної документації є належним способом оприлюднення, розроблених в установленому законодавством порядку проєктів містобудівної документації та не становить порушень вимог пункту 4 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок № 555);
- від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 та від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, у яких Верховний Суд зазначив, що оскільки позивачем не надано доказів порушення прав, свобод чи інтересів оскаржуваним рішенням на момент його звернення до суду, зокрема, на момент прийняття рішення у справі відсутні будь-які належні та допустимі докази того, що безпосередньо позивач зазнав втручання у свої права, внаслідок прийняття спірного рішення, або воно спричинило суттєвий негативний вплив саме на позивача чи він зазнав реальної шкоди.
15. У касаційній скарзі стверджується про відсутність порушень Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області у процедурі прийняття оскарженого рішення. Щодо необхідності стратегічної екологічної оцінки, відповідач вважає, що вказаний детальний план території не підлягає стратегічній екологічній оцінці, зважаючи на те, що згідно з графічною частиною, яка є додатком до детального плану території, на території забудови не планується будівництво автостоянки площею 1,5 га, вказана територія не перебуває на земельних ділянках природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах.
16. У відзиві на касаційну скаргу позивач стверджує про необґрунтованість касаційної скарги, а також про те, що наведені у касаційній скарзі постанови Верховного Суду не можуть бути застосовані до спірних правовідносин через неподібність спорів.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, керується таким.
(а) щодо порушеного права у позивача
18. Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
19. У розвиток цієї конституційної норми, частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
20. При цьому, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (стаття 2 КАС України).
21. Конституційний Суд України, надаючи тлумачення частини другої статті 55 Конституції України в своєму Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
22. Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
23. Колегія суддів зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.
24. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
25. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16 та від 29.06.2021 у справі №1.380.2019.000578 і підстави для відступлення від неї відсутні.
26. Оцінюючи твердження судів про наявність у позивача порушеного права на оскарження детального плану території, колегія суддів враховує, що правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України від 17.02.2011 №3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №3038-VI).
27. Згідно із статтею 8 Закону №3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
28. Частиною 1 статті 16 Закону №3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
29. Згідно із положеннями статті 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
30. У цій справі предметом спору є рішення 5 сесії VIII скликання Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області від 26.04.2021 №57-5-VIII "Про затвердження детального плану території житлової та громадської забудови в районі вул. Соборна, Абрикосова, Клубна, Зелена, Петрівська в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області".
31. У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені, зокрема, генеральний план, План зонування та інша містобудівна документація особою, щодо якої її застосовано або яка є суб`єктом правовідносин, в яких цей акт буде застосований. Під час розгляду таких справ адміністративні суди здійснюють оцінку законності оскаржуваного нормативно-правового акта та його відповідності актам вищої юридичної сили.
32. Цей висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься у постановах від 16.03.2021 у справі № 640/9677/20 та від 24.06.2021 у справі № 560/3160/20, від 14.02.2022 у справі № 210/3729/17(2-а/210/204/17) та іншими.
33. Відповідно до частини другої статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
34. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що позивач є членом територіальної громади с. Софіївська Борщагівка. Земельна ділянка, стосовно якої погоджено ДПТ знаходиться у безпосередній близькості до будинку позивача. Правовою підставою позову визначено саме приписи природоохоронного законодавства України та порушення права на безпечне довкілля громадян, внаслідок порушення законодавства про містобудування.
35. У статті 50 Конституції України встановлено право громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля.
36. Відповідно до пункту «и» частини першої статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожен громадянин України має право на оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.
37. Згідно зі статтею 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» екологічна безпека - це такий стан навколишнього природного середовища, при якому забезпечується попередження погіршення екологічної обстановки та виникнення небезпеки для здоров`я людей. Екологічна безпека гарантується громадянам України здійсненням широкого комплексу взаємопов`язаних політичних, економічних, технічних, організаційних, державно-правових та інших заходів. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.
38. Законом України від 06.07.1999 №832-XIV ратифікована Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (Орхуська Конвенція).
39. Відповідно до пункту 9 статті 3 Орхуської конвенції у межах відповідних положень цієї конвенції громадськість отримує доступ до інформації, має можливість брати участь у процесі прийнятгя рішень і має доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища, без дискримінації за ознаками громадянства, національної приналежності або місця проживання, а у разі юридичної особи - без дискримінації за ознаками її зареєстрованого місцезнаходження або фактичного центру діяльності.
40. Статтею 8 Орхуської конвенції визначено, що кожна зі Сторін докладає зусиль для сприяння ефективній участі громадськості на відповідному етапі, доки залишаються відкритими можливості вибору, в підготовці державними органами нормативних положень, які мають безпосередню виконавчу силу, та інших загальноприйнятих юридичних правил, обов`язкових для виконання, які можуть істотно впливати на навколишнє середовище. З цією метою вживаються такі заходи:
а) визначаються терміни, достатні для забезпечення ефективної участі;
б) проекти правил публікуються або доводяться до відома громадськості іншим чином;
в) громадськості надається можливість висловлювати свої зауваження безпосередньо або через представницькі консультативні органи. Результати участі громадськості враховуються максимальним чином.
41. Порушення приписів нормативно-правових актів у сфері навколишнього середовища може бути предметом судового оскарження відповідно до статті 9 Орхуської конвенції.
42. Проаналізувавши вищенаведені нормативні положення, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивач відповідно до положень Орхуської конвенції та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» має право на представництво у суді як власних екологічних інтересів, так і екологічних інтересів суспільства та окремих його членів з метою захисту порушених екологічних прав людини і громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
43. Верховний Суд погоджується з такими висновками, а також вважає, що не заслуговують на увагу доводи відповідача щодо відсутності у позивача права звернення до суду, оскільки Верховний Суд вже неодноразово вказував на те, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість). Зважаючи на те, що оспорювані зміни до містобудівної документації стосувалися навколишнього природного середовища, тому позивач як член територіальної громади, враховуючи приписи Орхуської конвенції, має право на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.
44. Суд відхиляє посилання скаржника на правові висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 та від 15.08.2019 у справі №1340/4630/18, оскільки наявність або відсутність порушеного права встановлюється у кожній окремій справі з урахуванням конкретних обставин справи, при цьому колегія суддів вважає, що у справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції не порушив підходу щодо встановлення порушеного права, який неодноразово висловлювався Верховним Судом.
(б) щодо процедури прийняття оскарженого рішення та його відповідності чинному законодавству
45. Відповідно до положень частин першої, абзацу 1 частини другої статті 21 Закону № 3038-VI громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.
46. Необхідність проведення громадського обговорення передбачено також пунктом 17 «Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі по тексту - Порядок № 555), відповідно до якого затвердження містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Матеріали щодо розгляду пропозицій громадськості є невід`ємною складовою зазначеної документації.
47. Згідно з частинами третьою - десятою статті 21 Закону № 3038-VI замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.
Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.
Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.
Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.
Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.
До складу погоджувальної комісії входять:
1) посадові особи замовника містобудівної документації;
2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;
3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці;
4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.
Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.
Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).
Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості).
Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.
У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.
Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації.
Особи, які оприлюднюють проекти містобудівної документації на місцевому рівні, є відповідальними за їх автентичність.
Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів здійснюється за рахунок замовників містобудівної документації.
Порядок проведення громадських слухань проектів містобудівної документації на місцевому рівні визначає Кабінет Міністрів України.
48. Проаналізувавши вказані положення чинного законодавства, суд апеляційної інстанції констатував, що у процесі затвердження містобудівної документації, зокрема, детальних планів території, обов`язковим є забезпечення проведення громадських слухань проектів такої містобудівної документації, які відбуваються на етапі її розроблення і без проведення яких її затвердження забороняється. Також в межах проведення громадських слухань проектів містобудівної документації замовники забезпечують, серед іншого, належний розгляд і врахування пропозицій громадськості у спосіб, що визначений чинним законодавством.
49. Відповідно до пункту 9 Порядку № 555 пропозиції (зауваження) можуть подаватися в письмовій та/або усній формі під час громадських слухань із внесенням їх до протоколу громадських слухань. Письмові пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених пунктом 6-1 цього Порядку. Письмові пропозиції подаються фізичними особами із зазначенням прізвища, імені та по батькові, місця проживання, із особистим підписом. Юридичні особи подають пропозиції із зазначенням найменування та місцезнаходження юридичної особи. Анонімні пропозиції не розглядаються.
50. За приписами пункту 11 Порядку № 555 пропозиції громадськості реєструються та розглядаються замовником містобудівної документації у місячний строк з дня їх надходження. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова. У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.
51. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням 34 сесії VIII скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 10.06.2020 №40 сесія Софіївсько-Борщагівської сільської ради вирішила надати дозвіл виконавчому комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради на розробку детального плану території, орієнтовною площею 16,4 га, для визначення можливості розміщення та будівництва багатоквартирних житлових будинків; виконавчому комітету Софіївсько-Борщагівської сільської ради виступити замовником розроблення містобудівної документації відповідно до Порядку розроблення містобудівної документації, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.11.2011 №290; оприлюднити це рішення у місцевому ЗМІ; організувати проведення громадських слухань та розгляд зауважень і пропозицій громадськості, які надійдуть стосовно розробленого вищевказаного ДТП; винести на розгляд сесії сільської ради проект містобудівної документації.
52. 19.09.2020 у газеті «Новий день» №15 (9415) на сторінці 3 опубліковано оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозиції громадськості щодо розроблення містобудівної документації «Детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області»; зазначено техніко-економічні показники даної містобудівної документації, замовника, розробника, вказано на можливість ознайомитися з матеріалами детального плану у приміщенні Софіївсько-Борщагівської сільської ради; повідомлено, що пропозиції приймаються у письмовому вигляді з відповідним обґрунтуванням з 19.09.2020 по 16.10.2020; 15.10.2020 заплановано прилюдне обговорення з даного проекту змін до деталізованого плану (громадські слухання) (копія оголошення міститься у матеріалах справи).
53. Проведені 15.10.2020 громадські слухання оформлені протоколом громадського обговорення містобудівної документації «Детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області на площі 16,4 га» з додатком №1 - лист присутніх зареєстрованих на громадських слуханнях по вказаній містобудівній документації, в якому зазначено, що на громадських слуханням були присутні, зокрема, мешканці села, секретар сільради, представник замовника, представник сільради, ПАТ «Укрбуд». За наслідками обговорення на голосування було поставлено питання про схвалення розробленого ДПТ в цілому; більшістю присутніх було вирішено не підтримувати розроблений та запропонований «Детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в селі Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області», розроблений на площі 16,40 га, в районі вул. Соборна на території села Софіївська Борщагівка» до врахування наданих пропозицій та узгодження приватних, громадських та державних інтересів; для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні повинна бути утворена погоджувальна комісія.
54. Як встановив суд першої інстанції, позивач не приймав участь у громадському обговоренні щодо спірного Детального плану території, не надав жодних письмових чи усних пропозицій (зауважень), що вбачається з тексту протоколу громадського обговорення містобудівної документації «Детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в с.Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області на площі 16,4 га» від 15.10.2020.
55. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що громадські слухання були проведенні відповідачем 15.10.2020, про що свідчить протокол громадського обговорення містобудівної документації «Детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області на площі 16,4 га».
56. Водночас, суд апеляційної інстанції виявив порушення норм чинного законодавства, яке вважав достатнім для скасування оскарженого рішення.
57. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що при розробленні спірного рішення відсутня стратегічна екологічна оцінка в ДПТ, відсутня оцінка впливу на довкілля при погодженні ДПT при процедурі проведення громадських обговорень не було обговорення стосовно стратегічної екологічної оцінки ДПТ та оцінки впливу на довкілля при погодженні ДПТ в зв`язку з відсутністю вказаних документів в складі ДТП.
58. Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 19 Закону №3038-VI у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
59. У частинах 1, 2 статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення, зазначено, що замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.
Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.
60. Зі встановлених судом апеляційної інстанції обставин, вбачається, що вимоги щодо розроблення стратегічної екологічної оцінки щодо оскарженого ДПТ не дотримано.
61. Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059-VIII (далі - Закон № 2059-VIII).
62. Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 1 Закону № 2059-VIII вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.
Планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
63. У частині першій статті 3 Закону № 2059-VIII визначено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.
Оцінці впливу на довкілля не підлягає планована діяльність, спрямована виключно на забезпечення оборони держави, ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, наслідків антитерористичної операції на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.
64. Відповідно до абзацу 2 пункту 10 частини третьої статті 3 Закону № 2059-VIIІ друга категорія видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включає, зокрема, інфраструктурні проекти:
будівництво житлових кварталів (комплексів багатоквартирних житлових будинків) та торговельних чи розважальних комплексів поза межами населених пунктів на площі 1,5 гектара і більше або в межах населених пунктів, якщо не передбачено їх підключення до централізованого водопостачання та/або водовідведення;
будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.
65. Відповідно до Додатку Б ДБН В.2.3-15:2007 Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів, затверджених наказом Мінбуду України від 07.02.2007 № 44 і введених в дію з 01.08.2007, автостоянка - спеціально обладнана відкрита площадка для постійного або тимчасового зберігання легкових автомобілів та інших мототранспортних засобів.
66. Відповідно до пункту 5.2 вказаних ДБН при проектуванні автостоянок необхідно виходити з таких нормативних параметрів: розміри одного машино-місця на автостоянках зберігання середніх автомобілів (з врахуванням мінімально припустимих зазорів безпеки 0,5 м) - 2,5х5,3 м. Для тимчасових автостоянок допускаються розміри стоянки 2,3х5,0 м. Зазори безпеки допускається збільшувати до 0,7 м.
67. Тобто, розмір одного машино-місця на автостоянках зберігання середніх автомобілів (з врахуванням мінімально припустимих зазорів безпеки 0,5 м) - 2,5х5,3 м становить 13,25 м2, розмір одного машино-місця для тимчасових автостоянок становить 2,3х5,0 м - 11,5 м2.
68. У підрозділі 5.3 розділу 5 Детального плану території «Розміщення гаражів і автостоянок» зазначено, що «Для забезпечення жителів території проєктування необхідною кількістю місць для зберігання автомобілів передбачено облаштувати підземний паркінг на 240 машино-місць та вбудовані підземні паркінги у шістнадцятиповерхових багатоквартирних будинках на 168 паркомісць. Для зберігання автомобілів на відкритих стоянках на території проєктування передбачено 1134 машино-місця, які розташовуються вздовж вулиць та на прибудинкових територіях житлових будинків з дотриманням нормативних відстаней до житлових і вбудованих громадських будівель…».
69. На думку суду апеляційної інстанції, навіть з розрахунку розміру одного машино-місця для тимчасових автостоянок 11,5 м2, загальна площа автостоянки становитиме не менше 13041 м2, або 1,3041 га без врахування площі підземного паркінгу.
70. Суд апеляційної інстанції вважав, що, оскільки Детальний план території багатоквартирної житлової та громадської забудови в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області передбачає будівництво (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць, він підлягає оцінці впливу на довкілля в силу положень Закону № 2059-VIIІ.
При цьому, підключення багатоквартирної житлової забудови до існуючих мереж централізованого водопостачання та водовідведення не спростовує факту будівництва (облаштування) автостоянок на площі не менш як 1 гектар і більш як на 100 паркомісць.
71. У касаційній скарзі відповідач заперечує вказані обставини, посилаючись на те, що згідно з графічною частиною, яка є додатком до детального плану території, на території забудови не планується будівництво автостоянки площею 1,5 га, вказана територія не перебуває на земельних ділянках природно-заповідного фонду чи в їх охоронних зонах.
72. Колегія суддів відхиляє такі доводи касаційної скарги, оскільки відповідач не довів документально того, що площа запланованих автостоянок (кількість машиномісць є більше ніж 100) становить менше 1 га.
73. Відповідно до правового висновку, що викладений у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 804/639/18, від 13.10.2021 у справі №640/21854/18, від 27.09.2022 у справі № 320/1510/20, від 16.03.2023 у справі № 400/4409/21, від 11.05.2023 у у справі №380/23542/21, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; одним з критеріїв, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
74. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, слід врахувати, що відсутність стратегічної екологічної оцінки в ДПТ, відсутність оцінки впливу на довкілля при погодженні ДПT та порушення процедури проведення громадських обговорень саме стосовно стратегічної екологічної оцінки ДПТ та оцінки впливу на довкілля при погодженні ДПТ в зв`язку з відсутністю вказаних документів в складі ДТП не може бути визнано формальними порушеннями.
75. У зв`язку з викладеним, суд апеляційної інстанції дійшов законного і обґрунтованого висновку про те, що оскаржене рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
76. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
77. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
78. Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2024 було зупинено дію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №320/14028/21. Враховуючи результат касаційного розгляду, виконання постанови суду апеляційної інстанції слід поновити.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №320/14028/21 - без змін.
Поновити дію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.02.2024 у справі №320/14028/21.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб