Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 320/1897/14-ц
провадження № 61-2853св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Сімоненко В. М.,
суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватне підприємство «Шлях-2002», ОСОБА_4 , товариство з обмеженою відповідальністю «Автовертикаль», ОСОБА_5 , треті особи: Центр надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Мелітополь, Мелітопольський, Якимівський, Приазовський та Веселівський районні Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, Центр № 2 надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Запоріжжя Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 березня 2016 року у складі колегії суддів: Каракуші К. В., Стрелець Л. Г., Гончар М. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на майно.
Неодноразово уточнюючи позовні вимоги, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного підприємства «Шлях-2002», ОСОБА_4 , товариства з обмеженою відповідальністю«Автовертикаль», ОСОБА_5 про поділ спільного майна подружжя та визнання права власності на майно, визнання недійсними договорів про відчуження спільного майна подружжя.
Позов мотивовано тим, що вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 10 жовтня 2008 року, шлюбні відносини фактично припинені з 01 січня 2014 року, шлюб розірвано судовим рішенням 17 лютого 2014 року.
Під час шлюбу ними спільно придбано майно на загальну суму 137 726,50 грн та 3 транспортні засоби на загальну суму 160 000 грн.
Відповідач 13 серпня 2013 року видав на ім`я ОСОБА_5 довіреність на право розпоряджатися автомобілем CHEVROLET LACETTI NF 486, реєстраційний номер НОМЕР_1 , після чого без її згоди, під час дії арешту винесеного судом у цій справі 25 червня 2014 року, через торгівельну організацію ТОВ «Шлях-2002» продав вказаний автомобіль ОСОБА_3
11 березня 2014 року відповідач без її згоди, через торгівельну організацію ТОВ «Автовертикаль», продав ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ 21120, державний номер НОМЕР_2 .
Враховуючи викладене просила суд: визнати недійсним договір комісії від 25 червня 2014 року № 25/6/4, укладений між ПП «Шлях-2002» та ОСОБА_5 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 13 серпня 2013 року; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 25 червня 2014 року № 25-6-4, укладений між ПП «Шлях-2002» та ОСОБА_3 , на підставі якого був проданий автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , транзитний номер НОМЕР_4 , № кузова (рами) НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_6 та скасувати державну реєстрацію права власності на цей автомобіль, здійснену ВРЕР № 1 м. Запоріжжя за ОСОБА_3 на підставі поданої ним заяви № 42279548 від 25 червня 2014 року та довідки рахунку від 25 червня 2014 року № ВІА622669; визнати недійсним договір комісії від 11 березня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Автовертикаль»; визнати недійсним договір купівлі-продажу автомобіля від 11 березня 2014 року, укладений між ТОВ «Автовертикаль» та ОСОБА_4 , на підставі якого було продано автомобіль ВАЗ модель 21120, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , № двигуна НОМЕР_7 , шасі (рама, кузов) НОМЕР_8 та скасувати державну реєстрацію права власності на цей автомобіль, здійснену Мелітопольським ВРЕР Запорізької області за ОСОБА_4 на підставі поданої ним заяви від 14 березня 2014 року № 36771865 та довідки-рахунку від 11 березня 2014 року № ВІА357135.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на автомобіль марки CHEVROLET LACETTI NF 486, реєстраційний номер НОМЕР_3 вартістю 80 100,00 грн та витребувати його з володіння ОСОБА_3 на її користь.
Виділити їй у власність таке майно: мопед «Джиллі» вартістю 6 000,00 грн, велосипед «Азимут» вартістю 1 000,00 грн, вібромассажер вартістю 1 950,00 грн, бігову доріжку вартістю 7 000 грн, сейф вартістю 2 000,00 грн, комплект шкіряної меблі «Імператор» вартістю 21 850,00 грн, прихожу (натуральне дерево бук) вартістю 4 200,00 грн, гарнітур «Сніжна королівна» вартістю 11 900,00 грн, кондиціонер LG вартістю 1 000,00 грн, посудомийну машину Bosсh вартістю 2 000,00 грн, пральну машинку LG 8049 вартістю 2 000,00 грн, морозильні камери 2 шт. вартістю 5 000,00 грн, шафу купе(3,5*2,0) вартістю 6 500,00 грн, хлібопіч PHILIPS вартістю 1 798,50 грн, комп`ютерний стіл вартістю 1 000,00 грн, комп`ютер (системний блок та монітор) марки Asus вартістю 1 000,00 грн. Витребувавши це майно з володіння ОСОБА_2 на її користь.
Виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль ВАЗ 21120 реєстраційний номер НОМЕР_2 вартістю 80 100,00 грн, витребувавши його з володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 , та виділити у власність ОСОБА_2 автомобіль ЗАЗ 1102 реєстраційний номер НОМЕР_9 вартістю 40 000,00 грн.
Виділити у власність ОСОБА_2 таке майно: телевізор JVS модель AV - 1415 EE вартістю 2 300,00 грн, кухонні меблі вартістю 7 600,00 грн, м`який куток та кухонний стіл вартістю 2 700,00 грн, комплект плетеної меблі (1 стіл та 4 крісла) вартістю 3 650,00 грн, водонагрівач Арістон SG 100 вартістю 2 100,00 грн, холодильник NORD Standard вартістю 1 630,00 грн, пилосос Rowenta вартістю 1 045,00 грн, магнітолу LG модель LPC - LM 535 X вартістю 503,00 грн, LED телевізор Samsung вартістю 6 000,00 грн, холодильну вітрину вартістю 4 000,00 грн., побутові холодильники 2 шт. вартістю 8 000,00 грн, залишивши це майно у володінні ОСОБА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на її користь різницю у вартості виділеного майна у сумі 3 329, 50 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на її користь 1/2 частину грошових коштів, отриманих ним від продажу торгівельного кіоску, розташованого на ринку в АДРЕСА_1 Нового АДРЕСА_2 та який перебував у спільній сумісній власності подружжя, у сумі 40 000,00 грн.
У червні 2014 року ОСОБА_2 подав до суду зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.
Просив суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши йому: водонагрівач Garanterm, вартістю 1 000,00 грн, пральну машину Gorenje , вартістю 2 400,00 грн, холодильник NORD Standart, вартістю 500,00 грн, телевізор Samsung, вартістю 500,00 грн, кондиціонер LG, вартістю 1 000,00 грн, сейф для зброї, вартістю 1 000,00 грн, холодильну вітрину, вартістю 1 200,00 грн, морозильні камери 2 шт. вартістю 1 250,00 грн кожна, кухонні меблі, вартістю 6 000,00 грн, спальний гарнітур «Сніжна королівна», вартістю 11 900,00 грн.
ОСОБА_1 виділити таке майно: вібромасажер вартістю 1 000,00 грн, прихожу (природне дерево, бук), вартістю 4 200,00 грн, шафу-купе, вартістю 6 500,00 грн, кухонні меблі, вартістю 7 600,00 грн, м`який куток та кухонний стіл, вартістю 2 700,00 грн, комплект плетеної меблі (стіл та 4 крісла), вартістю 3 650,00 грн, комплект шкіряної меблі «Імператор», вартістю 21 850,00 грн.
Поділити автомобіль Таврія, реєстраційний номер НОМЕР_9 , визнавши право власності по 1/2 частці за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на його користь грошову компенсацію до рівності часток в спільному майні в розмірі 9 750,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 червня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності та виділено ОСОБА_1 наступне майно: прихожу (природне дерево бук) вартістю 4 200,00 грн, шафу купе (3,5х2,0) вартістю 6 500,00 грн, комплект плетеної меблі (1 стіл та 4 крісла) вартістю 3 650,00 грн, спальний гарнітур «Сніжна королівна» вартістю 11 900,00 грн, комплект шкіряної меблі «Імператор» вартістю 21 850,00 грн, вібромасажер вартістю 1 950,00 грн, пральну машину Gorenje вартістю 2 400,00 грн, морозильну камеру вартістю 2 500,00 грн, комп`ютерний стіл вартістю 1 000,00 грн, а всього майна на суму 55 950,00 грн.
Витребувано вібромасажер вартістю 1 950,00 грн з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності та виділено ОСОБА_2 наступне майно: водонагрівач Garanterm, вартістю 1 000,00 грн, телевізор Samsung, вартістю 500,00 грн, сейф вартістю 2 000,00 грн, кондиціонер LG вартістю 1 000,00 грн, морозильну камеру вартістю 2 500,00 грн, кухонні меблі вартістю 7 600,00 грн, м`який куток та кухонний стіл вартістю 2 700,00 грн, холодильник NORD Standard вартістю 1 630,00 грн, холодильну вітрину, вартістю 4 000,00 грн, а всього майна на суму 19 430 грн.
Поділено автомобіль ЗАЗ 1102 державний номерний знак НОМЕР_9 , визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності по 1/2 частині вказаного автомобіля.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 різницю у вартості виділеного майна у сумі 18 260,00 грн.
У задоволені решти вимог первісного та зустрічного позовів відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що майно набуте за період шлюбу є спільною сумісною власністю подружжя та підлягає поділу; позовні вимоги за первісним позовом щодо визнання недійсним договору комісії від 25 червня 2014 року № 25/6/4, укладеного між ПП «Шлях-2002» та ОСОБА_5 , який діяв від імені ОСОБА_2 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 13 серпня 2013 року; визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25 червня 2014 року № 25-6-4, укладеного між ПП «Шлях-2002» та ОСОБА_3 , на підставі якого був проданий автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , транзитний номер НОМЕР_4 , № кузова (рами) НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_6 та скасування державної реєстрації права власності на цей автомобіль, здійснену ВРЕР № 1 м. Запоріжжя за ОСОБА_3 на підставі поданої ним заяви № 42279548 від 25 червня 2014 року та довідки рахунку від 25 червня 2014 року № ВІА622669; а також позовні вимоги за первісним позовом щодо визнання недійсним договору комісії від 11 березня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Автовертикаль»; визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля від 11 березня 2014 року, укладеного між ТОВ «Автовертикаль» та ОСОБА_4 , на підставі якого було продано автомобіль ВАЗ модель 21120, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , № двигуна НОМЕР_7 , шасі (рама, кузов) НОМЕР_8 та скасування державної реєстрації права власності на цей автомобіль, здійснено Мелітопольським ВРЕР Запорізької області за ОСОБА_4 на підставі поданої ним заяви від 14 березня 2014 року № 36771865 та довідки-рахунку від 11 березня 2014 року № ВІА357135, вважав недоведеними та не обґрунтованими, а тому відмовив у їх задоволенні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 15 березня 2016 року рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання договору купівлі-продажу автомобіля від 25 червня 2014 року № 25-6-4, укладеного між ПП «Шлях-2002» та ОСОБА_3 , а також включення автомобіля до майна що підлягає поділу скасовано та у цій частині ухвалено нове рішення.
Визнано недійсними договір купівлі-продажу автомобіля від 25 червня 2014 року № 25-6-4, укладеного між ПП «Шлях-2002» та ОСОБА_3 та довідку рахунок від 25 червня 2014 року № ВІА622669 на підставі якої було відчужено автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , транзитний номер НОМЕР_4 , № кузова (рами) НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_6 . Скасовано державну реєстрацію права власності на автомобіль, здійснену ВРЕР № 1 м. Запоріжжя за ОСОБА_3 .
Повернуто автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , транзитний номер НОМЕР_4 , № кузова (рами) НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_6 у власність ОСОБА_2 .
У порядку поділу майна подружжя визнано право власності на автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_3 , транзитний номер НОМЕР_4 , № кузова (рами) НОМЕР_5 , № двигуна НОМЕР_6 по 1/2 частині за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_2 продав автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, який є спільною сумісною власністю подружжя, всупереч судовому арешту та без згоди ОСОБА_1 як співвласника цього майна, тому захист порушеного права позивача можливий за правилами реституції в обраний ним спосіб, у тому числі шляхом скасування державної реєстрації автомобіля, яку здійснено на підставі недійсного правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, у якій ОСОБА_3 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У лютому 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 16 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення місцевим судом та судом апеляційної інстанції прийняті без його участі, у зв`язку із неналежним його повідомленням, як учасника справи; суд апеляційної інстанції не правильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про те, що відсутність згоди одного із подружжя при укладенні договору є підставою для визнання його недійсним; не встановлено, що на час укладення договору купівлі - продажу автомобіля на нього не було накладено арешт.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 жовтня 1998 року (т. 1, а. с.15).
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 лютого 2014 року шлюб між сторонами розірвано (т. 2, а. с.167).
Фактичні шлюбні відносини припинені у січні 2014 року. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. 1, а. с. 14), який залишився проживати разом із матір`ю ОСОБА_1 .
Під час шлюбу сторони придбали у власність автомобілі: у 2002 році - ЗАЗ 1102, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; у липні 2008 року - ВАЗ 2120, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; у грудні 2012 року - CHEVROLET LACETTI NF 486 реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Подружжям в період шлюбу за сумісні кошти придбані меблі та побутова техніка на загальну суму 78 880,00 грн, а саме: прихожа (натуральне дерево бук) вартістю 4 200,00 грн, шафа купе(3,5х2,0) вартістю 6 500,00 грн, кухонні меблі вартістю 7 600,00 грн, м`який куток та кухонний стіл вартістю 2 700,00 грн, комплект плетеної меблі (1 стіл та 4 крісла) вартістю 3 650,00 грн, спальний гарнітур «Сніжна королівна» вартістю 11 900,00 грн, комплект шкіряної меблі «Імператор» вартістю 21 850,00 грн, холодильник NORD Standard вартістю 1 630,00 грн, кондиціонер LG вартістю 1 000,00 грн, вібромассажер вартістю 1 950,00 грн, сейф вартістю 2 000,00 грн, холодильна вітрина вартістю 4 000,00 грн, морозильні камери 2 штуки вартістю 2 500,00 грн кожна, комп`ютерний стіл вартістю 1 000,00 грн, водонагрівач Garanterm, вартістю 1 000,00 грн, пральна машина Gorenje, вартістю 2 400,00 грн, телевізор Samsung, вартістю 500,00 грн.
Відповідно до відповідей на запит суду з Центру надання послуг, пов`язаних з використанням автотранспортних засобів, з обслуговуванням. Мелітополь, Мелітопольського, Якимівського, Приазовського та Веселівського районів УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 19 листопада 2014 року № 1144 (а. с. 123) та від 14 листопада 2014 року № 1119 (а. с. 124) автомобіль ЗАЗ 1102 реєстраційний номер НОМЕР_9 зареєстровано за ОСОБА_2
Автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486 реєстраційний номер НОМЕР_1 з 26 грудня 2012 року був зареєстрований за ОСОБА_2 , з 08 січня 2014 року автомобіль знято з обліку для реалізації за дорученням ОСОБА_5 .
З 25 червня 2014 року автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486 реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстровано за ОСОБА_3
Автомобіль ВАЗ 21120, реєстраційний номер НОМЕР_2 з 04 липня 2008 року було зареєстровано за ОСОБА_2 , З 14 березня 2014 року зазначений автомобіль перереєстровано за довідкою - рахунком на нового власника ОСОБА_4 .
Відповідно до довіреності від 31 березня 2009 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 керувати та розпоряджатися належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_10 , виданого Мелітопольським ВРЕВ УМВС України в Запорізькій області від 04 липня 2008 року автомобілем марки ВАЗ 21120, рік випуску 2001, державний номерний знак НОМЕР_2 (а. с НОМЕР_11 )
Згідно із заявою ОСОБА_4 від 14 березня 2014 року № 36771865 проводилася перереєстрація автомобіля марки ВАЗ 21120, рік випуску 2001, державний номерний знак НОМЕР_2 (а. с. 158, 169), що також підтверджується довідкою-рахунком від 11 березня 2014 року (а. с. 159,170) на нового власника ОСОБА_4 .
Відповідно до договору комісії від 11 березня 2014 року, укладеному між ТОВ «Автовертикаль» та ОСОБА_2 , ТОВ «Автовертикаль» прийняло призначений для комісії автомобіль марки ВАЗ 21120, рік випуску 2001, державний номерний знак НОМЕР_2 (а. с. 207).
Згідно з актом технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікацію № 528 від 11 березня 2014 року ціна продажу автомобіля марки ВАЗ 21120, рік випуску 2001, державний номерний знак НОМЕР_2 становить 45 256,00 грн (а. с.208).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 11 березня 2014 року, укладеного між ТОВ «Автовертикаль» та ОСОБА_4 автомобіль марки ВАЗ 21120, рік випуску 2001 продано ОСОБА_4 за визначеною пунктом 2 цього договору ціною в розмірі 45 256,00 грн (а. с. 209).
Згідно з актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 11 березня 2014 року автомобіль марки ВАЗ 21120, рік випуску 2001, передано ТОВ «Автовертикаль» та ОСОБА_4 (а. с. 210).
Відповідно до довіреності від 13 серпня 2013 року ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_5 та ОСОБА_9 керувати та розпоряджатися належним йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_12 , виданого Мелітопольським ВРЕР УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області від 26 грудня 2012 року автомобілем марки CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 (а. с 197).
Згідно з обліковою карткою від 08 січня 2014 року № 33503926 автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 було знято з обліку для реалізації (а. с. 166, 192).
Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 25 червня 2014 року № 42279548 проводилася перереєстрація автомобілю CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 (а. с. 158, 169), що також підтверджується довідкою-рахунком від 25 червня 2014 року (а. с. 165, 191) на нового власника ОСОБА_3 .
Відповідно до договору комісії від 25 червня 2014 року № 25/6/4, укладеного між приватним підприємством «Шлях-2002» та ОСОБА_5 , що діяв у інтересах власника ОСОБА_2 приватне підприємство «Шлях-2002» прийняло призначений для комісії автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 (а. с. 198).
Пунктом 2 Додатку до договору комісії від 25 червня 2014 року № 25/6/4 визначена ціна транспортного засобу, яка становить 80 100,00 грн (а. с. 199).
За договором купівлі-продажу від 25 червня 2014 року № 25-6-4, укладеного між приватним підприємством «Шлях-2002» та ОСОБА_3 автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 було продано ОСОБА_3 за визначеною пунктом 3.1. цього договору ціною в розмірі 80 100,00 грн.
Згідно з актом приймання-передачі до договору купівлі-продажу від 25 червня 2014 року № 25-6-4 автомобіль CHEVROLET LACETTI NF 486, 2008 року випуску, було передано приватним підприємством «Шлях-2002» ОСОБА_3 (а. с. 204).
Відповідно до довідки Мелітопольської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 03 червня 2015 року № 11163/08-32-17-01 доходи фізичної особи-підприємця у період з 01 січня 2010 року до 31 грудня 2010 року становили 0,00 грн, у період з 01 січня 2011 року до 31 грудня 2011 року становили 12 000,00 грн, у період з 01 січня 2012 року до 31 грудня 2012 року становили 110 707,00 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року).
За змістом статті 305 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Згідно з абзацом 1 частини п`ятої статті 74 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи апеляційним судом) судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові
за їх згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) вказано, що «приписи ЦПК України як на момент ухвалення заочного рішення, так і на момент розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи. Окрім того, за змістом висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» не свідчить про відмову сторони від одержання повістки чи про її незнаходження за адресою, повідомленою суду (пункт 31 постанови від 20 червня 2018 року у справі № 127/2871/16-ц)».
Із справи відомо, що суд першої інстанції розглянув справу 10 червня 2015 року за відсутності ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями журналу судового засідання (т. 2 а. с. 168).
Повістки про виклик до суду першої інстанції для участі у розгляді справи 17 грудня 2014 року, 25 лютого 2015 року, 12 березня 2015 року, 24 березня 2015 року та 05 травня 2015 року, які були направлені ОСОБА_3 , йому не вручені та повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 1 а. с. 151, т. 2 а. с. 8-9, 48-49, 64, 112 ).
Відомостей про вручення ОСОБА_3 повістки про виклик до суду першої інстанції для участі у розгляді справи 19 січня 2015 року, 16 квітня 2015 року, 09 червня 2015 року у матеріалах справи немає.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу 15 березня 2016 року за відсутності ОСОБА_3 , що підтверджується відомостями журналу судового засідання (т. 3 а. с. 33).
Відомостей про вручення ОСОБА_3 ухвали про відкриття провадження та копії апеляційної скарги (т. 3, а. с. 203) у матеріалах справи немає.
Відомостей про вручення ОСОБА_3 повістки про виклик до суду апеляційної інстанції для участі у розгляді справи 08 жовтня 2015 року у матеріалах справи немає.
Повістки про виклик до суду апеляційної інстанції для участі у розгляді справи 21 січня 2016 року, 25 лютого 2016 року, 15 березня 2016 року, які були направлені ОСОБА_3 , йому не вручені та повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (т. 2 а. с. 244-245, т. 3, а. с. 9-10, 31).
Враховуючи викладене, суди розглянули справу за відсутності належного повідомлення відповідача у справі ОСОБА_3 .
За таких обставин, доводи касаційної скарги є обґрунтованими та дають підстави для висновку, що судами при розгляді справи порушені вимоги процесуального законодавства, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Оскільки ОСОБА_3 обґрунтовує касаційну скаргу підставою не повідомлення його про участь у розгляді справи у суді першої інстанції, про розгляд справи судом апеляційної інстанції, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд.
Керуючись статтями 400, 411, 415 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Запорізької області від 15 березня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до Запорізького апеляційного суду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. М. Сімоненко Судді: А. А. Калараш С. Ю. Мартєв Є. В. Петров С. П. Штелик