ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
справа № 320/3604/21
адміністративне провадження № К/9901/42673/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 (головуючий суддя: Файчак В.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 (колегія суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В., Мельничук В.П.) у справі за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі-позивач, ГУ Держпродспоживслужби) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), у якому позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 штраф згідно з рішенням від 22.12.2020 № 120 за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700, 00 грн. до Державного бюджету України.
В обґрунтування позовних вимог ГУ Держпродспоживслужби послався на те, що рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 22.12.2020 № 120 до відповідача застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог частини 5 статті 8 Закону України "Про рекламу", а саме: в рекламі про знижку цін, розпродаж відсутні відомості про дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродажу. Штраф відповідачем у добровільному порядку сплачено не було.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Цією ж ухвалою витребувано від позивача докази отримання відповідачем рекомендованого поштового відправлення Укрпошта із трек-номером 0813300420231, в якому на адресу відповідача направлено копію рішення від 22.12.2020 №120.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2021, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, позовну заяву ГУ Держпродспоживслужби в Київській області залишено без розгляду з підстав, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 240 КАС України.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач у визначений судом строк, без поважних причин не подав витребувані докази, необхідні для вирішення спору.
Позивач, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021, справу направити до Київського окружного адміністративного суду.
В обгрунтування доводів касаційної скарги заявник вказує на те, що звіт про успішну доставку відправлення не може бути належним доказом на підтвердження факту отримання позивачем ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021, копію ухвали направлено на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як офіційною електронною адресою ГУ Держпродспоживслужби є gu@dpssko.gov.ua .
Ухвалою Верховного Суду від 01.12.2021 касаційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 23.12.2021 - відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ Держпродспоживслужби.
Відзив від ФОП ОСОБА_1 не надходив.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами у цій справі встановлено, що ГУ Держпродспоживслужби звернувся до суду з цим позовом про стягнення з відповідача узгодженого боргу за рішенням від 22.12.2020 № 120 про застосування штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700, 00 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що рішення від 22.12.2020 направлено та вручено ФОП ОСОБА_1 , але в добровільному порядку штраф відповідачем не сплачений.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до приписів частин 4 та 5 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Згідно із частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (ч. 4 ст. 77 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 80 КАС України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Згідно з частиною 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Отже, правовою підставою для залишення судом позову без розгляду у такому випадку є ненадання позивачем доказів, які витребував суд, ці докази є необхідними для вирішення спору, докази не надані у встановлений судом строк.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що витребувані судом докази про отримання відповідачем рекомендованого поштового відправлення, в якому на адресу відповідача направлено копію рішення від 22.12.2020 № 120, є необхідними для вирішення спору.
З матеріалів справи слідує, що копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021, якою витребувано від позивача докази вручення рішення від 22.12.2020 №120, суд направив в електронній формі на офіційну електронну пошту позивача, яка також вказана у позовній заяві (gu@dpssko.gov.ua), яка відповідно до звіту доставлена відповідачу 06.04.2021.
Вирішуючи питання наявності, передбачених пунктом 9 частини 1 статті 240 КАС України підстав для залишення позову без розгляду, колегія суддів враховує таке.
Відповідно до статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Верховний Суд зазначає, що в ухвалі від 05.04.2021 судом строк виконання вимог ухвали в частині подання доказів, не встановлювався та не визначався судом ані конкретною датою, ані терміном від дати отримання копії цієї ухвали позивачем, ані іншою подією, зокрема, - строком розгляду справи.
Суд першої інстанції, застосовуючи наслідки неподання позивачем доказів у строк, встановлений судом, виходив з того, що станом на 04.06.2021 (шістдесятий день розгляду справи) вимоги ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2021 не виконані, витребувані докази не надані. Жодних заяв чи клопотань про поважність причин невиконання вимог вказаної ухвали від позивача до суду першої інстанції не надходило.
Колегія суддів звертає увагу на те, що, фактично, суд, залишаючи позовну заяву без розгляду, не звернув увагу на відсутність такої підстави для цього, як неподання позивачем доказів у строк, встановлений судом, для застосування положень пункту 9 частини 1 статті 240 КАС України, врахувавши загальний строк розгляду справи, передбачений процесуальним законодавством.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що порядок вручення копії судового рішення передбачений статтею 251 КАС України.
Частиною шостою статті 251 КАС України встановлено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 251 КАС України).
Відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Згідно з підпунктом 15.15 підпункту 15 пункту 1 зазначеного розділу КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд вручає судові рішення в паперовій формі.
Пункт 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення КАС України передбачає, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті Голос України та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пункт 15.1)
В газеті Голос України (№ 42 (7048) від 01.03.2019) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті Голос України (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
З огляду на викладене, як станом на дату постановлення ухвали від 05.04.2021 та направлення її копії позивачу, так і станом на 04.06.2021 (шістдесятий день строку розгляду справи), Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.
Так, позивач, звертаючись до суду із позовною заявою в паперовій формі, зазначив офіційну електронну адресу, але ГУ Держпродспоживслужби не висловлював жодних прохань щодо направлення копій судових рішень на його електронну адресу.
Поряд із цим, доказів направлення та вручення позивачу копії ухвали від 05.04.2021 в паперовій формі матеріали справи не містять.
Таким чином, наявні у матеріалах справи відомості не дають суду обґрунтованих підстав для встановлення факту вручення ухвали суду першої інстанції про витребування доказів у встановлений процесуальний спосіб, що, відповідно, виключає наявність підстав для застосування наслідків ненадання витребуваних доказів.
Застосування наслідків, встановлених положеннями пункту 9 частини 1 статті 240 КАС України, можливе лише за умови беззаперечного встановлення та з`ясування судом дня вручення ухвали про витребування доказів, яке є визначальним для обчислення строку встановленого судом для виконання вимог ухвали.
Питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Так, зокрема у постановах від 01.07.2021 (справи № 522/3546/20, №802/118/17-а), від 17.06.2021 (справа № 420/2097/20), від 09.04.2021 (справа №500/90/19), 31.03.2021 (справа № 240/13092/20), від 28.01.2021 (справа № 260/1888/20), Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 пункту 1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.
У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню, оскільки судами порушено норми процесуального права.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи, що порушення норм процесуального права допущено судом першої інстанції, ці порушення не виправлені при перегляді ухвали в апеляційному порядку, справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 345 353 355 356 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області - задовольнити.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 скасувати, а справу направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді: Л.Л. Мороз
Т.Г. Стрелець