№ 320/3811/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2020 року

м. Київ

справа № 320/3811/19

адміністративне провадження № К/9901/11045/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шишова О.О.,

суддів Дашутіна І.В, Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного науково-технічного підприємства "Ефект",

про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (прийняте в складі: головуючого судді Головенко О.Д.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Кузьменка В.В., суддів: Ганечко О.М., Шурко О.І.)

УСТАНОВИВ:

I. Суть спору.

1. У липні 2019 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області ( далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного науково-технічного підприємства "Ефект" ( далі -відповідач) у якому просить суд застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Приватного науково-технічного підприємства "Ефект", що розташовано за адресою: Київська область, м.Біла Церква, бульвар Олександрівський, 90-а, шляхом зобов`язання повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 23.05.2019 № 541.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач указує, що відповідач здійснює свою підприємницьку діяльність шляхом надання послуг з проектування будівель, архітектурну діяльність та будівництво. Зазначає, що в приміщенні адмінбудівлі підприємства працює 16 осіб та наголошує на тому, що будівля експлуатується з порушенням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, які були встановлені позивачем під час проведення позапланової перевірки, що оформлена актом від 23.05.2019 № 541.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.

3. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року в задоволені позовних вимог було відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем було докладено значних зусиль для усунення основних порушень, які могли б становити загрозу життю або здоров`ю людей. Головне управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Київській області не надано доказів на підтвердження того, що діяльність Приватного науково технічного підприємства «Ефект» створює загрозу життю та здоров`ю людей.

IІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Київській області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

6. Позивач у своїй касаційній скарзі зазначає, що відповідно до абзацу першого першої частини статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставою для здійснення позапланового заходу є заява суб`єкта господарювання, тобто встановити виконання Відповідачем порушення №, №1,2 вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки зазначених в акті перевірки, позивач матиме можливість лише після позапланової перевірки. Головне управління повідомляє, що станом на момент подачі касаційної скарги від Відповідача до Головного управління не надходила заява на проведення позапланової перевірки Приватного науково-технічного підприємства "Ефект" за адресою: Київська область., м.Біла Церква, бульвар Олександрійський, 90-а, щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

6.1. Також, позивач указує на відсутність документів, що підтверджують проведення вогнезахисту, а саме: сертифікат відповідності на вогнезахисну речовину, регламент проведення робіт вогнезахисною речовиною, проект проведення робіт з вогнезахисту та матеріали що підтверджують наявність ліцензії в організації яка має право виконувати роботи з вогнезахисту, акт виконаних робіт - свідчать про те, що вогнезахист не проводився. (Що також зазначається в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 10.10.2019 по справі №320/5849/18).

6.2. Крім того, позивач зазначає, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення Приватного науково-технічного підприємства "Ефект" за адресою: Київська область, м.Біла Церква, бульвар Олександрійський, 90-а, шляхом заборони експлуатації будівлі зазначеного об`єкту направлені на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

7. Відповідачем до Суду надані заперечення на касаційну скаргу, в яких він просив залишити без задоволення касаційну скаргу позивача, а судові рішення першої та апеляційної інстанції без змін.

ІV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Відповідно до наказу від 16.04.2019 № 417 та посвідчення від 19.04.2019 № 4655 на проведення планової перевірки посадовими особами ГУ ДСНС України у Київській області було проведено планову перевірку відповідача щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту техногенної та пожежної безпеки, а саме Приватного науково - технічного підприємства «Ефект», що розташований за адресою: Київська область, м.Біла Церква, бульвар Олександрівський, 90-А.

9. За результатами проведеної перевірки складено акт від № 541 від 23.05.2019, згідно з висновків якого встановлено порушення:

- будівля та приміщення об`єкту не обладнанні системами протипожежного захисту (а саме системою пожежної сигналізації), чим порушеного п. 1,2 Розділу V НАПБ А 01.001-2014;

- будівля та приміщення об`єкта не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей 1-го типу, чим порушено п. 1, 2 глави 1 Розділу V НАПБ А 01.001-2014;

- наявна система пожежної сигналізації знаходиться в несправному стані та утримується не готовою до використання за функційним призначенням, чим порушено п. 1.1, глави 1, Розділу V НАПБ А 01.001-2014;

- сходова клітина, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпеченні евакуаційним освітленням, чим порушено вимоги п. 2.31 глави 2 Розділу ІІІ НАПБ А 01.001-2014;

- не забезпечено рівень пожежної безпеки об`єкту, в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення архіву та коридор сходової клітини СК1 шляхом встановлення протипожежних дверей з відповідним класом вогнестійкості, чим порушено п. 22 Розділу ІІ НАПБ А 01.001-2014, п. 2.3 глави 2 Розділу ІІІ НАПБ А 01.001-2014;

- не забезпечено рівень пожежної безпеки об`єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення електрощитової та коридор шляхом встановлення протипожежних дверей з відповідним класом вогнестійкості, чим порушено п. 22. Розділу ІІ НАПБ А 01.001-2014, п. 2.3 глави 2 Розділ ІІІ НАПБ А 01.001-2014;

- не забезпечено рівень пожежної безпеки об`єкту в частині заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, які відокремлюють приміщення газової котельні та коридор шляхом встановлення протипожежних дверей з відповідним класом вогнестійкості, чим порушено п. 22. Розділу ІІ НАПБ А 01.001-2014, п. 2.3 глави 2 Розділ ІІІ НАПБ А 01.001-2014;

- дерев`яні конструкції даху не піддано вогнезахисному обробленню з забезпеченням І-ї групи вогнегасної ефективності, чим порушено п. 2.5 Розділу ІІІ НАПБ А 01.001-2014;

- не виконано замір опору ізоляції та захисту електричних мереж від короткого замикання (будівля об`єкту) , чим порушено п. 1.20 1 Розділу ІV НАПБ А 01.001-2014;

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (приміщення на 3-му поверсі), чим порушено вимоги п. 1.18 Розділу ІV НАПБ А 01.001-2014;

- двері до сходової клітини з усіх поверхів адміністративної будівлі не забезпечені пристроями для самозачинення дверей, чим порушено вимоги п. 2.37 Розділу ІІІ НАПБА 01.001 - 2014;

- в просторі сходової клітини на стінах розміщено стенди, чим порушено вимоги п.2.37 глави 2 Розділу V НАПБА 01.001 - 2014;

- наявна на об`єкті вогнегасники не забезпечені обліковими номерами за прийнятною на об`єкті системою нумерації, чим порушено вимоги п. 3.18 глави 3 Розділу ІІІ НАПБА 01.001 - 2014;

- наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не розміщено шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 метра від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника (будівля об`єкту), чим порушено вимоги п. 3.10 глави 3, Розділу V НАПБА 01.001 - 2014;

- особою відповідальною за стан пожежної безпеки не здійснюється щомісячний огляд наявних в експлуатації вогнегасників з занесенням результатів до відповідного журналу, чим порушено вимоги п. 3.10 глави 3 Розділу V НАПБА 01.001 - 2014;

- наявні засоби первинного пожежогасіння (вогнегасники) не пройшли технічного обслуговування згідно вимог діючих норм, чим порушено вимоги п. 3.10, 3.17 глави 3 Розділу V НАПБА 01.001 - 2014;

- на об`єкті відповідним документом не встановлено протипожежний режим, чим порушено вимоги п. 3 глави ІІ Розділу VІ НАПБА 01.001 - 2014;

- для кожного приміщення об`єкту не розроблено та не погоджено керівником інструкції про заходи пожежної безпеки, чим порушено вимоги п. 4 Розділу ІІ НАПБА 01.001 - 2014;

- працівники об`єкту не проходять інструктажі з питань пожежної безпеки, чим порушено вимоги п. 15 Розділу ІІ НАПБА 01.001 - 2014;

- посадовими особами та працівники об`єкту не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444, чим порушено вимоги п. 16 Розділу ІІ НАПБА 01.001 - 2014;

- будівля, приміщення об`єкту не забезпеченні відповідними знаками безпеки, кількість, місце встановлення яких повинно відповідати вимогам ДСТУ ІSO 6309:2007 та ГОСТ 12.4.026-76, чим порушено вимоги п. 8 Розділу ІІ НАПБА 01.001 - 2014;

- не здійснено навчання керівного складу з питань цивільного захисту, чим порушено вимоги п. 8 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;

- не проведено евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб`єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій, чим порушено вимоги п. 4 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;

- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії, чим порушено вимоги п. 3 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України;

- не проведено об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту, чим порушено вимоги п. 11 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України.

10. Ураховуючи те, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки, керуючись статтею 68 Кодексу цивільного захисту України ГУ ДСНС у Київські області звернулось з позовом до суду, в якому просить застосувати заходи реагування.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)

11. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

13. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Згідно з частиною другою статті 51 Кодексу цивільного захисту України забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника.

15. Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

16. Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: 1) органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; 2) органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; 3) підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

17. Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

18. Пунктом 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

19. Частиною першою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

20. Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

21. Згідно з пунктами 1, 4, 10 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

22. Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

23. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

24. Приписами статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

25. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності.

26. Частиною першою статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

27. Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

28. Приписами статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю).

29. Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

30. Частиною сьомою статті 7 указаного Закону встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

31. Відповідно до пункту 3 до Положення про ДСНС, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.201 № 1052, основними завданнями ДСНС є: 1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; 2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб; 3) внесення на розгляд Міністра внутрішніх справ пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у зазначених сферах; 4) реалізація в межах повноважень, передбачених законом, державної політики у сфері волонтерської діяльності.

VI. Оцінка Верховного Суду

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.

32. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

33. Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки. Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

34. Захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

35. Під час апеляційного перегляду на підтвердження усунення порушень відповідачем надано до суду копії: плану заходів по усуненню порушень від 05.06.2019, протоколу розгляду порушень від 09.08.2019, акту перевірки системи протипожежного захисту від 09.08.2019, акту перевірки системи протипожежного захисту від 09.08.2019, акту державної комісії про прийняття адмінбудинку в експлуатацію з підписом представника РВ ГУ ДСНС України у Київській області, протоколу від 14.06.2019, журналу обліку вогнегасників, акту від 26.07.2019 № 183, накладної № 184, наказу від 14.06.2019 № 191-ПБ, інструкції по п. 18 акту перевірки, журналу по п. 19 акту перевірки, наказу від 14.06.2019 № 192-ПБ до п. 19 - 22 акту перевірки, наказу від 14.06.2019 № 193-ЦЗ по п. 23 25, довідки про кількість працівників в адмінбудинку, тощо.

36. Крім того, позивачами було проведено повторну позапланову перевірку додержання відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, про що складено акт № 907 від 30.09.2019 та відповідно до якого залишилось не усунутими чотири порушення.

37.Стосовно чотирьох порушень, які відповідно до акту залишилися, суд апеляційної інстанції встановив, що:

- у грудні місяці 2019р. в електрощитовій замінені двері на протипожежні глухі металеві з класом вогнестійкості ЕІ 60. Додається фото №1, видаткова накладна на двері №7565 від 10.12.2019р., паспорт на двері заводський № 2112 , сертифікат відповідності на двері №2112.

- в грудні місяці 2019р. в приміщенні газової котельні (толочній) замінені двері на протипожежні глухі металеві з класом вогнестійкості ЕІ 60. Додається фото №2, видаткова накладна на двері №7565 від 10.12.2019р., паспорт на двері заводський № 2113 , сертифікат відповідності на двері №2113.

- проведені навчання з питань цивільного захисту (копії посвідчень № 006614 КОФ , №006615 КОФ та №83-19-01 додаються) і проведені на підприємстві об`єктові тренування з питань цивільного захисту 20.06.2019 р. Копія наказу №193-Ц3 від 14.06.2019 р. та Звіту від 25.06.2019 року про проведення об`єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту 20.06.2019 р. разом із клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи було надано суду під час судового засідання 01.10.2019 року. Адмінбудівля не відноситься до об`єктів підвищеної небезпеки. Підставою для проведення тренувань та навчань є акт перевірки №541 від 23.05.2019р. ДСНС. Відповідно до п.11, стаття 20 Кодексу цивільного захисту України, п.17 Постанови Кабінету Міністрів України №444 від 26.06.2013 року, «Про затвердження Порядку здійснення навчання населенням діям у надзвичайних ситуаціях», Спеціальні об`єктові навчання і тренування з питань цивільного захисту проводяться у порядку, затвердженому МВС. Порядок організації та проведення об`єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту затверджений наказом МВС №934 від 11.09.2014р. передбачав (п.2.17) погодження з територіальними органами ДСНС України. Однак, на період перевірки наказ МВС №934 від 11.09.2014р. скасований розпорядженням КМ №16б-р від 10.03.2017р.

- щодо обробки дерев`яних елементів горищних покриттів (крокви, лати), під час розгляду справи було встановлено, що в процесі будівництва дерев`яні крокви і лати піддавались обробці вогнезахисним розчином. Відповідність вимогам пожежного нагляду підтверджена актом державної технічної комісії про готовність об`єкту до експлуатації від 27.12.2000р. (п.3 акту за підписом начальника БЦ ЗДПО-1 Пікуля О.В.). Копія акту знаходиться в матеріалах справи. Відповідач зазначає, що адмінбудівля не має горища з відкритими дерев`яними елементами які можна додатково обробити (фотокопії є у матеріалах справи), а має мансардний поверх, відповідно до ДБН В.2.2-9:2018 п.3.15. Стіни і стеля поверху суміщені з покриттям, а дерев`яні крокви і лати захищені негорючим утеплювачем та гіпсокартоном, що забезпечують більшу вогнестійкість, ніж оброблена вогнезахисним розчином відкрита деревина. Відповідно до табл. 1 ступінь вогнестійкості Ш ДБН В.1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» елементи суміщених покриттів не нормуються по класу вогнестійкості конструкцій, а значить і додаткова обробка не вимагається.

38. Колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

39. З урахуванням установлених обставин справи колегія суддів зазначає що у цьому випадку суб`єкт владних повноважень не довів того факту що дерев`яні елементи горищних покриттів не відповідають нормам вогнезахисту, оскільки факт обробки дерев`яних покриттів не оспорюється, а будь-яких доказів перевірки горищних перекрить на предмет їх відповідності нормам вогнезахисту під час розгляду справи не надано.

40. Підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

41. Разом з тим, захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.

42. Посилання позивача на висновки, які викладені у постанові від 10.10.2019 року по справі №320/5849/18, колегія суддів вважає помилковими.

43. Так, у справі №320/5849/18 суд пов`язував відсутність сертифікату відповідності з проведенням вогнезахисту та/ або, проект проведення робіт з вогнезахисту та матеріали що підтверджують наявність ліцензії в організації яка має право виконувати роботи з вогнезахисту, акт виконаних робіт - свідчать про те, що вогнезахист не проводився.

44. Проте, у цій справі позивач, вимагає повторно обробляти дерев`яні елементи горищ, тобто обставини у справі №320/5849/18 є різними за суттю.

45. Верховний Суд вважає безпідставними доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, тому для встановлення факту відсутності порушень відповідач повинен ініціювати позапланову перевірку, за наслідками якої і може бути встановлено зазначений факт.

46. Такий висновок суду ґрунтується на тому, що акт перевірки, яким і фіксуються виявлені порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки є не єдиним доказом, за наявності якого можна стверджувати про наявність або відсутність певних порушень.

47. Положеннями частини другої статті 70 КЦЗ України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

48. Це означає, що виключно суд приймає рішення про зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг.

49. Ухваленню судового рішення передує розгляд справи відповідно до Кодексу адміністративного судочинства, в ході якого суд, зокрема, оцінює, аналізує докази, вирішує питання про належність, допустимість, достатність того чи іншого доказу, на підставі чого і робить висновки, які в свою чергу стають основою судового рішення, його мотивувальної частини, зокрема.

50. Вирішуючи в судовому рішенні питання зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв тощо, суд, в першу чергу, з`ясовує чи є передбачені для цього законом підстави, а отже оцінює надані позивачем та відповідачем докази, встановлює на підставі них факти, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

51. Таким чином, суд оцінює як акт позивача, що складений за результатами контрольного заходу і в якому зафіксовано відсутність або наявність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, так й інші докази, надані відповідачем, які, в свою чергу, підтверджують відсутність або усунення виявлених порушень - акти виконаних робіт на встановлення певного обладнання, на приведення споруд, обладнання до чинних вимог, правил, інструкцій тощо; первинні документи, що свідчать про купівлю необхідного обладнання; різного роду договори про надання певних послуг, наявність яких є обов`язковою, тощо.

52. У контексті спірних правовідносин, що склались між сторонами, необхідно вказати, що саме суд вирішує питання чи усунув відповідач виявлені порушення чи ні, а отже чи є підстави для задоволення позову чи такі відсутні.

53. Отже, в разі якщо правовідносини між суб`єктом господарювання та органом державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки органу державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами.

54. У протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог правил, інструкцій, ДБН тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт органу нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки своїм рішенням.

55. За таких обставин, доводи позивача про те, що належним доказом усунення порушення є тільки акт перевірки, який би зафіксував відсутність порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, є безпідставними.

56. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі №580/32/19

57. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки позивачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.

58. Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

59. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

60. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

61. Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області слід відмовити.

62. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

63. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

64. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанцій - без змін.

VІI. Судові витрати

65. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

66. Керуючись статтями 3 341 343 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області залишити без задоволення.

2. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2020 року у цій справі залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач О.О.Шишов

Судді І.В.Дашутін

М. М. Яковенко