ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 320/5641/24
провадження № К/990/37506/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою заступника Генерального прокурора в інтересах держави
на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 (суддя Дудін С.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 (головуючий суддя Чаку Є.В., судді Єгорова Н.М., Коротких А.Ю.)
у справі №320/5641/24
за позовом заступника Генерального прокурора
до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдвін Груп"
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу та визнання недійсним спецдозволу на користування надрами.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2023 року Заступник Генерального прокурора в інтересах держави звернувся засобами поштового зв`язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдвін Груп" (далі - ТОВ "Голдвін Груп"), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Державної комісії України по запасах корисних копалин і Державної служби геології та надр України щодо розгляду матеріалів початкової геолого-економічної оцінки ресурсів вуглеводнів Новостепанівсько-Євецької площі Дніпропетровської області та скасувати рішення засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин, оформлене протоколом від 26.07.2018 №4454;
- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 №504 в частині надання ТОВ "Голдвін Груп" спеціального дозволу на користування надрами;
- визнати недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.12.2018 №4955, виданий ТОВ "Голдвін Груп", вид користування - геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислова розробка родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).
2. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдвін Груп".
3. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та доказів поважності причин його пропуску.
4. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024, відмовлено у задоволенні заяви заступника Генерального прокурора про поновлення строків звернення до суду. Позовну заяву заступника Генерального прокурора залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
5. Не погодившись з такими ухвалою та постановою, заступник Генерального прокурора звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 і передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Від відповідачів і третьої особи надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких вони просять відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін судові рішення.
ІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивачем у цій справі оскаржується протокол, рішення, наказ щодо надання ТОВ "Голдвін Груп" спеціального дозволу на користування надрами, які прийняті та оприлюднені у 2018-2020 роках. Позивач обґрунтовував поважність пропуску строку звернення до суду тим, що підстави для звернення до суду з позовом про оскарження протоколу від 26.07.2018 №4454, наказу від 22.12.2018 №504 та спеціального дозволу на користування надрами від 26.12.2018 №4955, виникли лише після отримання Офісом Генерального прокурора листа Держгеонадр від 05.10.2023 №5892/03-4/2-23 щодо відсутності у ТОВ "Голдвін Груп" спеціального дозволу на користування надрами на час державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр за № У-18-35/1 та після отримання дозволу на розголошення відомостей, здобутих у кримінальному провадженні №42023000000000708 від 27.04.2023, який отримано 08.11.2023.
8. При цьому судами було враховано, що 27.04.2023 згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, було зареєстровано кримінальне провадження №42023000000000708 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України службовими особами Держгеонадра, які внаслідок своєї недбалості, тобто неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них всупереч вимогам законодавства видали спеціальні дозволи на користування надрами суб`єктам господарювання, які не мали права їх отримувати без проведення аукціонів, що призвело до завдання істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів, які могли бути отримані у разі надання спеціальних дозволів на користування надрами на конкурентних засадах. Позивач ні у позовній заяві, ні в апеляційній скарзі не зазначає, що йому перешкоджало вжити додаткових заходів щодо виявлення і розслідування фактів порушення з дати реєстрації кримінального провадження №42023000000000708.
9. На думку судів першої та апеляційної інстанції, наведені прокурором обставини не можуть бути причиною для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки це матиме наслідком необґрунтоване втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду, позивачем не наведено.
10. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи заступника Генерального прокурора про надання Держгеонадрами у листі від 14.09.2023 неповної відповіді на зазначені у зверненні позивача питання, зокрема, щодо наявності чи відсутності в ТОВ "Голдвін Груп" спеціального дозволу на користування надрами, з посиланням на те, що у розпорядженні позивача була наявна інформація щодо переліку суб`єктів, серед яких зазначено ТОВ "Голдвін Груп", яким було надано спеціальні дозволи на користування надрами поза аукціоном, яка була надана Держгеонадрами листом від 17.06.2021 №9897/01/02-21 на запит Офісу Генерального прокурора на виконання рішення РНБО від 19.03.2021.
11. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми процесуального права щодо застосування положень КАС України в частині залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
12. Скаржник стверджує, що в порушення частини 5 статті 242 КАС України судами першої та апеляційної інстанцій під час ухвалення рішень у вказаній справі не враховано правових висновків про критерії поважності причин пропущення строків звернення до адміністративного суду, викладених Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19 та Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 № 473/2236/17.
13. У касаційній скарзі зазначено, що оскільки прокурор не є учасником правовідносин у сфері державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, оцінки та затвердження балансових запасів корисних копалин і надання спеціальних дозволів на користування надрами, початок перебігу строку звернення до адміністративного суду для нього не може визначатися з іншого часу, ніж час ознайомлення з усіма матеріалами та документами, які свідчать про порушення інтересів держави. Для органів прокуратури підстави для звернення до адміністративного суду виникають не лише з часу встановлення факту правопорушення (як для суб`єктів владних повноважень - органів державного нагляду (контролю), а й після встановлення порушення або загрози порушення інтересів держави та наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.
14. Що стосується досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000708 від 27.04.2023, про яке зауважили суди попередніх інстанцій, то, на думку прокурора, його початок не свідчить про достовірну обізнаність слідчого, прокурора, керівника органу прокуратури про відповідні порушення вимог законодавства та інтересів держави, лише в ході здійснення досудового розслідування кримінального провадження можливо встановити обставини правопорушення, зокрема шляхом отримання від уповноважених органів необхідної інформації та документів. Висновки судів попередніх інстанцій про те, що прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000000708 від 27.04.2023, мав можливість з`ясувати всі обставини порушення відповідачами природоохоронного законодавства та звернутися з відповідним позовом у межах визначеного КАС України строку не ґрунтуються на нормах КПК України (частина 2 статті 36, частини 1, 2 статті 222 КПК України) і не враховують завдань кримінального провадження.
15. Державна служба геології та надр України у відзиві на касаційну скаргу погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначає, що оскаржувані документи на отримання яких посилався позивач як на підставу для поновлення строку для звернення до суду з позовом, - перебували в загальному доступі. Також відповідно до запиту Офісу Генерального прокурора № 12/2-35 ВИХ-21 у Держгеонадр було витребувано у строк до 17.06.2021 перелік суб`єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно- промислової розробки.
Держгеонадра у відповідь на запит надано відповідний перелік суб`єктів господарювання, серед яких значилось ТОВ «Голдвін Груп».
Таким чином, Офіс Генерального прокурора принаймні з 17.06.2021 був обізнаний про те, що ТОВ «Голдвін Груп» отримало спеціальний дозвіл на користування надрами.
16. Державна комісія України по запасах корисних копалин у відзиві на касаційну скаргу погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, а також зазначає, що станом на 28.09.2021 органам прокуратури було відомо як про наявність спеціального дозволу на користування надрами від 26.12.2018 № 4955, так і щодо підстав його надання, а зважаючи на те, що у спеціальних дозволах на користування надрами міститься інформація щодо протоколів засідання колегії ДКЗ - органи прокуратури мали можливість ознайомитись з оскаржуваним протоколом ще на момент звернення з листом Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області від 28.09.2021 № 04/62-3011вих21.
Більш того, Офіс Генерального прокурора надіслав власний лист-орієнтування на керівників обласних прокуратур про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр від 31.08.2021 № 12/2-320ВИХ-514ОКВ-21 та зазначав щодо отримання поза аукціоном 117 спеціальних дозволів на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин та звернув увагу на позицію Верховного Суду у постанові від 16.04.2020 у справі №826/7696/18.
17. ТОВ «Голдвін Груп» у відзиві на касаційну скаргу також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій і зазначає, що доводи не спростовують того факту, що підстави для звернення до суду з позовом у цій справі фактично виникли у позивача щонайменше після отримання ним листа Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21, в якому зазначено про надання ТОВ «Голдвін Груп» спеціального дозволу на користування надрами поза аукціоном.
ІV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, керується таким.
19. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
20. За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.
21. У частині першій статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
22. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.
23. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
24. Відповідно до частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
25. За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
26. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
27. Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.
28. У межах доводів касаційної скарги ключовим питанням щодо строків звернення позивача до суду є визначення, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку відповідачів під час вчинення спірних дій та прийняття рішення у формі протоколу від 26.07.2018 №4454, наказу від 22.12.2018 №504 та видачі дозволу від 26.12.2018 №4955 та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом.
29. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.12.2018 ТОВ "Голдвін Груп" видано спеціальний дозвіл на користування надрами №4955.
Спірний наказ Держгеонадр від 22.12.2018 №504 та спеціальний дозвіл на користування надрами від 26.12.2018 №4955, виданий ТОВ "Голдвін Груп", з долученими до нього угодою про умови користування надрами з метою геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ) від 26.12.2018 №4955 та характеристикою ділянки надр (додаток 1 до Угоди) містяться у відкритому доступі на офіційному сайті Держгеонадр.
Електронна версія протоколу ДКЗ від 26.07.2018 №4454 у форматі .pdf була розміщена у відкритому доступі в інтернеті 08.10.2020.
30. З цим позовом Заступник Генерального прокурора звернувся до суду першої інстанції засобами поштового зв`язку 10.11.2023, що підтверджується відмітками Укрпошти на поштовому конверті.
31. Позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду тим, що, на його думку, підстави для звернення до суду з позовом про оскарження протоколу від 26.07.2018 №4454, наказу від 22.12.2018 №504 та спеціального дозволу на користування надрами від 26.12.2018 №4955, виникли лише після отримання Офісом Генерального прокурора листа Держгеонадр від 05.10.2023 №5892/03-4/2-23 щодо відсутності у ТОВ "Голдвін Груп" спеціального дозволу на користування надрами на час державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр за № У-18-35/1 та після отримання дозволу на розголошення відомостей, здобутих у кримінальному провадженні №42023000000000708 від 27.04.2023, який отримано 08.11.2023.
32. Колегія суддів враховує, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) обставина виникла протягом строку, який встановлений законом або судом; 4) обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
33. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
34. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку.
35. Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом або судом. У свою чергу, поважною причиною може бути обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який встановлений законом або судом та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
36. Правові висновки щодо критеріїв поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду 13.11.2024 у справі №560/22224/23.
37. У справі, що розглядається судами встановлено, що в ухвалі слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 26.05.2021 у справі №752/166/20, провадження №1-кс/752/4307/21, винесеній в межах кримінального провадження №62019100000001655, зазначено, що першим слідчим відділом з дислокації у м. Києві територіального управління Державного бюро розслідувань, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019100000001655 від 07.11.2019, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 КК України. В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що службові особи Міністерства енергетики та захисту довкілля України, Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) та інших державних установ, які здійснюють повноваження у сфері надрокористування, зловживаючи службовим становищем, діючи в інтересах третіх осіб та за попередньою змовою із останніми, зловживають своїм службовим становищем та наданими їм повноваженнями, шляхом незаконного сприяння у наданні спеціальних дозволів на розробку та користування надрами ряду підконтрольних їм юридичних осіб, зокрема й ТОВ "Голдвін Груп". Відомості, отримані під час аналізу обставин надання дозволів вищевказаним надрокористувачам, дають підстави вважати, що під час процедури розгляду їх заяв мали місце маніпуляції з даними у тому числі й електронних реєстрів з метою уникнення дотримання встановлених процедур розгляду таких документів та забезпечення прийняття позитивного рішення за їх наслідками. Також під виглядом виправлення технічних помилок у інформаційних системах, службові особи Держгеонадр, діючи в інтересах вищевказаних підконтрольних їм суб`єктів господарювання, вносять незаконні зміни до змісту виданих дозволів надрокористування, які не обґрунтовані поданими такими суб`єктами документами».
Вказана ухвала винесена за наслідками розгляду клопотання ст. слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Києві) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, погоджене прокурором Київської міської прокуратури.
38. З вказаного, судами попередніх інстанцій зроблено висновок про те, що органам прокуратури було відомо про наявність відкритого кримінального провадження №62019100000001655.
39. Також судами встановлено, що пунктами 1, 2 5 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, введеного у дію Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.
40. Офісом Генерального прокурора надіслано на адресу Держгеонадр лист від 01.06.2021 №12/2-35/Вих/21, в якому зазначено, що Указом Президента України від 25.03.2021 №122/2021 затверджено рішення Ради національної безпеки і оборони України «Щодо стану справ у сфері надрокористування» від 19.03.2021, яким Держгеонадра визначено одним із виконавців передбачених заходів. Водночас, Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами рекомендовано вжити додаткових заходів щодо виявлення і розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. З урахуванням викладеного Офіс Генерального прокурора просив у строк до 17.06.2021 надати перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.
41. Листом Держгеонадр від 17.06.2021 №9897/01/02-21 за наслідками опрацювання листа Офісу Генерального прокурора повідомлено, що відповідно до наказу Держгеонадр від 25.05.2021 №399 «Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у червні-серпні 2021 року» проведення позапланових перевірок заплановано з 01.06.2021. Відповідно, узагальнені звіти про результати проведення позапланових перевірок не готувались. На виконання підпункту 2 пункту 1 рішення РНБО з метою отримання та опрацювання інформації про ймовірні факти незаконного видобування корисних копалин разом із правоохоронними органами, Держгеонадрами направлено лист від 26.04.2021 №6469/01/07-21 до голів Київської та обласних адміністрацій з проханням щодо надання щокварталу відповідної інформації за встановленою формою. Станом на 15.06.2021 отримано інформацію від 10 ОДА про 41 факт ймовірного незаконного користування надрами, серед яких за результатами проведеного Держгеонадрами аналізу відомості про встановлені 39 фактів незаконного користування надрами направлені до правоохоронних органів. Додатково надано витребувані Офісом Генерального прокурора переліки, серед яких у переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки значиться (під порядковим номером 16) ТОВ "Голдвін Груп".
42. Тобто вказаним листом Держгеонадра повідомило прокуратуру про те, що ТОВ "Голдвін Груп" є суб`єктом господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, яке поза аукціоном отримало спеціальний дозвіл на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.
43. Суди попередніх інстанцій вважали, що володіючи інформацією наприкінці 2021 року щодо отримання ТОВ "Голдвін Груп" спеціального дозволу на користування надрами від 26.12.2018 №4955 без проведення аукціону позивач не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра та Державної комісії України запасах корисних копалин, у тому числі щодо оскаржуваного протоколу, а також звернутися до суду з адміністративним позовом у строк визначений приписами Кодексу адміністративного судочинства України.
44. Також судами встановлено, що 27.04.2023 згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, було зареєстровано кримінальне провадження №42023000000000708 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 367 КК України службовими особами Держгеонадр, які внаслідок своєї недбалості, тобто неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них всупереч вимогам законодавства видали спеціальні дозволи на користування надрами суб`єктам господарювання, які не мали права їх отримувати без проведення аукціонів, що призвело до завдання істотної шкоди охоронюваним законом інтересам держави у вигляді ненадходження до бюджету грошових коштів, які могли бути отримані у разі надання спеціальних дозволів на користування надрами на конкурентних засадах.
45. Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що обставини, якими прокурор обґрунтовує пропуск строку звернення до суду, не є обґрунтованими.
46. Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача про те, що до отримання 05.10.2023 інформації та підтверджувальних документів від Держгеонадр Офіс Генерального прокурора не володів достовірною інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з наданням спеціального дозволу третій особі. Також варті уваги доводи відповідачів і третьої особи про те, що Новомосковською окружною прокуратурою Дніпропетровської області ще у вересні 2021 року встановлено отримання ТОВ "Голдвін Груп" спеціального дозволу на користування надрами від 26.12.2018 № 4955 поза аукціоном, тому органи прокуратури мали реальну можливість дізнатись про ймовірне порушення законодавства шляхом опрацювання джерел інформації, що були відкриті.
47. Посилання у касаційній скарзі на неправильне розуміння судами попередніх інстанцій приписів частини 1, 2 статті 222 КПК України щодо недопустимості розголошення відомостей досудового розслідування є необґрунтованими, зважаючи на те, що пунктом 12 наказу Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 № 389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" (у редакції до 22.06.2023) регламентовано, що керівникам самостійних структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів, зокрема тим, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування та дізнання, у тому числі у формі процесуального керівництва ним, за наявності підстав для захисту інтересів держави поза межами кримінального провадження шляхом підготовки та звернення до суду з позовом, заявою, вступу у справу, оскарження рішення невідкладно за погодженням із першим заступником або заступником Генерального прокурора, в обласних прокуратурах - з першим заступником або заступником керівника цієї прокуратури передавати до підрозділів представництва або інших підрозділів згідно з їхньою компетенцією відповідні матеріали з мотивованим висновком щодо необхідності застосування представницьких повноважень разом з документами, оформленими та засвідченими відповідно до вимог законодавства, що подаються до суду як докази.
48. Отже, посилання прокурора на дати (05.10.2023 та 08.11.2023), коли ознайомлено з матеріалами кримінального провадження документи та отримано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000708, не можуть вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.
49. Як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, доводи заступника Генерального прокурора про надання Держгеонадрами у листі від 14.09.2023 неповної відповіді на зазначені у зверненні позивача питання, зокрема, щодо наявності чи відсутності у ТОВ "Голдвін Груп" спеціального дозволу на користування надрами, є необґрунтованими, оскільки як зазначалось вище у розпорядженні органів прокуратури була наявна інформації щодо переліку суб`єктів, серед яких зазначено ТОВ "Голдвін Груп", яким було надано спеціальні дозволи на користування надрами поза аукціоном, яка була надана Держгеонадрами листом від 17.06.2021 №9897/01/02-21 на запит Офісу Генерального прокурора на виконання рішення РНБО від 19.03.2021.
50. Підсумовуючи вищевикладене, заступником Генерального прокурора не наведені обставини, які унеможливили звернення до суду без порушення передбачених на те строків, а також відсутні обґрунтування, які б вказували на наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру про неможливість прокурора отримати відомості, на підставі яких мало б бути подано позовну заяву раніше, у визначені законом терміни.
51. Щодо посилань скаржника на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 20.11.2019 у справі № 9901/405/19 та Верховним Судом у постанові від 27.11.2018 № 473/2236/17, колегія суддів враховує, що у вказаних постановах наведено загальний підхід до визначення поважності пропуску процесуального строку, проте у кожній конкретній справі необхідно враховувати фактичні обставини справи для прийняття законного і обґрунтованого рішення щодо поновлення (або відмови у поновленні) строку на звернення до суду.
52. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
53. Таким чином, оскільки суди першої і апеляційної інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які є підставами для скасування судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.
54. З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу заступника Генерального прокурора в інтересах держави залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07.06.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб