ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2022 року
м. Київ
справа №320/801/19
адміністративне провадження № К/9901/4301/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,
суддів: Ханова Р.Ф., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 року (Суддя: Федотов І.В., Сорочко Є.О., Коротких А.Ю.),
у справі №320/801/19
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техкомплект"
до Головного управління ДФС у Київській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
18 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" (далі - позивач, ТОВ «Техкомплект») звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник ГУ ПДС у Київській області, далі - відповідач) в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.01.2019 року: № 0039801413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1 964 248,50 грн та № 0039821413, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 1 680 072 грн (том 1 а.с. 5-15). Сума судового збору сплачена позивачем в розмірі 38 420 грн.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено (том 3 а.с. 111-119).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Київській області звернулося 27 грудня 2019 року до суду з апеляційною скаргою, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 27.01.2020 року (том 3 а.с. 122, 123-138).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема несплатою судового збору у встановленому законом України «Про судовий збір» розмірі, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 57 630 грн (38 420*150%) (том 3 а.с. 130-131).
12 лютого 2020 року скаржником на адресу суду апеляційної інстанції надіслано клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано відсутністю бюджетних асигнувань, спрямованих на вказану мету. Також скаржник посилався на невірний розрахунок судом апеляційної інстанції суми судового збору за подання апеляційної скарги, вважаючи вірною суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги 28 815 грн (1921*10*150%) (том 3 а.с. 142-143).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строків для усунення недоліків апеляційної скарги та повернуто апеляційну скаргу скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору в розмірі 57 630 грн на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року (том 3 а.с. 130-131, 142-143).
03 серпня 2020 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року, до якої додав платіжне доручення №1987 від 16.07.2020 року про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 28 815,00 грн та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яке обґрунтовано відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору, проблемами в забезпеченні кадрами ГУ ДПС у Київській області та продовженням строків апеляційного оскарження під час дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України (том 3 а.с 146-176).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2020 року визнані неповажними повідомлені скаржником причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою та залишено апеляційну скаргу без руху для надання суду інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та доплати судового збору в повному обсязі за подання апеляційної скарги (том 3 а.с. 178-180).
21 вересня 2020 року скаржник звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою, в якій, посилаючись на передбачене Конституцією України (стаття 129) та Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 293) право скаржника на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, а також, повторно вказуючи на невірний розрахунок судом апеляційної інстанції суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги, просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року(том 3 а.с. 183-185).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з посиланням на не наведення скаржником інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження крім тих, які визнані судом неповажними (том 3 а.с. 191-192).
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.12.2020 року Головне управління ДПС у Київській області на підставі пункту 4 частини 4 статті 328, пункт 3 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України звернулося до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції вимог Закону України «Про судовий збір» у зв`язку з невірним розрахунком суми судового збору за подання апеляційної скарги, а також посилаючись на необґрунтоване відхилення судом апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник не погоджується саме з розрахунком судом апеляційної інстанції суми судового збору за подання апеляційної скарги (вважаючи вірною сплачену ним суму судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 28 815,00 грн).
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судом касаційної інстанції з матеріалів справи, залишаючи первинну апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції розрахував суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та складає 57 630 грн. За висновками суду, 1,5 відсотка від заявленої позивачем ціни позову становить 38 420 грн (том 3 а.с. 130-131).
У відповідності до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Так, у відповідності до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції від 01.01.2019) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921 грн.
До того ж, відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в ред. від 27.02.2020 року) за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, відповідно до п. 10 ч. 1 статті 176 Цивільного процесуального кодексу України у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.
Виходячи з наведеного, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду з вимогами майнового характеру, важливе значення має встановлення розміру ціни позову.
Як встановлено судом касаційної інстанції з матеріалів справи, загальна сума оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень, що у сукупності утворює ціну позову, складає 3 644 320,50 грн. Отже сума судового збору, що підлягала сплаті позивачем за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 19 210 грн (оскільки 1,5 відсотка ціни позову є більшою сумою, ніж встановлені законом обмеження -10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19 210 грн)). Тому за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції судовий збір підлягав сплаті в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви та складає 28 815 грн = 19 210*150 відсотків.
Головним управлінням ДПС у Київській області 16 липня 2020 року відповідно до платіжного доручення № 3764 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 28 815 грн (том 29 а.с. 84), сума якого відповідає ставці судового збору, передбаченій Законом України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Суд касаційної інстанції звертає увагу, що доводи касаційної скарги зводяться виключно до незгоди скаржника з розрахованою судом апеляційної інстанції та визначеною до сплати сумою судового збору за подання апеляційної скарги.
Поряд з тим, вказаним доводам повинна надаватись оцінка під час оскарження в судовому порядку ухвали суду апеляційної інстанції від 19 лютого 2020 року, якою апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв`язку з несплатою судового збору у повному обсязі на виконання вимог ухвали від 30 січня 2020 року (якою апеляційна скарга залишена без руху для сплати судового збору). Вважаючи помилковим розрахунок суми судового збору за подання апеляційної скарги, скаржник не скористався передбаченим процесуальним законом правом на касаційне оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги.
Предметом оскарження в даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції від 17.12.2020 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження з посиланням на не наведення скаржником інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Ухвала суду не містить висновку щодо правильності розрахунку суми судового збору. Отже правильним способом захисту прав скаржника було саме оскарження в процесуальний спосіб ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги від 19 лютого 2020 року, чим скаржник в процесуальний спосіб не скористався. Касаційна скарга не містить доводів про поважність причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою, та як наслідок порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права під час оцінки питання поважності пропуску строків звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки іі доводи зводяться тільки до невірного розрахунку суми судового збору за подання апеляційної скарги.
Отже суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі правильно застосував положення частини четвертої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, що не спростовано доводами касаційної скарги.
Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
На підставі викладеного, керуючись статтями 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 року у справі №320/801/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: Р.Ф. Ханова В.П. Юрченко