Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 331/5258/17
провадження № 61-42231св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,
учасники справи:
позивач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
представник відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2017 року у складі судді Жуковій О. Є. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2018 року у складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковської А. В., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 01 грудня 2016 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «Українська аграрна компанія» (далі - ТОВ «НВП «Українська аграрна компанія») було укладено договір страхування наземного транспорту № 1876/16-Т/ЗП1, згідно з яким ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов`язання компенсувати ТОВ «НВП «Українська аграрна компанія» будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Аudi» державний номерний знак НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
17 лютого 2017 року на перехресті вул. Сталеварів - вул. Патріотичної в м. Запоріжжя, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Аudi», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , автомобіля «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_4 .
Згідно з постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, вказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення Правил дорожнього руху України, водієм автомобіля «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_1 .
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження від 10 квітня 2017 року № 26/04 вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Аudi», державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, склала 760 639,45 грн. Відповідно до калькуляції від 27 лютого 2017 року № 3569, наданої ПП ОСОБА_5 , вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля «Аudi», державний номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження в дорожньо-транспортній пригоді, склала 760 705,36 грн, що відповідно договору є конструктивною загибеллю транспортного засобу (далі - ТЗ).
Відповідно до пункту 27.8 договору страхування сума страхового відшкодування дорівнює дійсній вартості ТЗ на момент укладення договору за вирахуванням вартості залишків ТЗ та встановленої франшизи.
Ринкова вартість ТЗ - 1 700 000,00 грн, вартість придатних залишків складає 925 000,00 грн., франшиза - 51 000,00 грн.
ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» відшкодувало ТОВ «НВП «Українська аграрна компанія» витрати на ремонт автомобіля в сумі 724 000,00 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована за договором, укладеним на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» у приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - ПрАТ «СК «АХА Страхування»), що підтверджено полісом № АК/5595725, яким передбачено ліміт відповідальності 100 000,00 грн, тому ПрAT «СК «АХА Страхування» несе відповідальність в межах ліміту, тобто в сумі 100 000,00 грн.
18 травня 2017 pоку ПрAT «СК «АХА Страхування» відшкодувало ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» 100 000,00 грн - розмір страхового відшкодування у межах ліміту відповідальності, передбаченого полісом АК/5595725.
Позивач зазначав, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 624 000,00 грн (724 000,00 - 100 000,00).
Позивач просив стягнути на його користь зі ОСОБА_1 борг в сумі 624 000,00 грн та судові витрати в сумі 9 360,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 жовтня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 624 000,00 грн, судовий збір в сумі 9 360,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що враховуючи вимоги статей 979 1194 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування», з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою в сумі 624 000,00 грн.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2018 року рішення суду першої інстанції змінено.
Позовну заяву задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» затрати по виплаті страхового відшкодування в розмірі 493 441,90 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» судовий збір в розмірі 4 462,38 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» виконало умови договору щодо виплати страхових платежів, а тому виходячи із умов договору та вимог законодавства, із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування в розмірі 493 441,90 грн (1 569 441,90 грн (розмір дійсної вартості ТЗ на момент дорожньо-транспортної пригоди) - 925 000,00 грн - вартість залишків ТЗ - 51 000,00 грн - франшиза) = 493 441,90 грн).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у серпні 2018 року, ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 23 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У вересні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень; позивач помилково виплатив страхове відшкодування товариству, а не вигодонабувачу; заміна кредитора у зобов`язанні не відбулася, оскільки виплата коштів відбулася третій особі, яка не мала прав у взаємовідносинах; страхова компанія неправильно провела розрахунок страхового відшкодування; завищені витрати для відновлювального ремонту; відсутні підстави для включення до складу страхового відшкодування додатку на додану вартість.
У вересні 2018 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 01 грудня 2016 року між страховиком ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та страхувальником ТОВ «НВП «Українська аграрна компанія» в особі Сухомлин В. В., що діє на підставі статуту та є вигодонабувачем, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 1876/16- Т/ЗП1. Предметом договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом - автомобіль марки «Аudi А8», державний номерний знак НОМЕР_4 (т. 1, а. с. 5-10).
17 лютого 2017 року о 09:15 годині, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_2 , в м. Запоріжжя на перехресті нерівнозначних доріг на вул. Сталеварів - вул. Патріотична, рухаючись на другорядній дорозі не надав дорогу автомобілю, який рухався на головній дорозі, в результаті чого сталося зіткнення з автомобілем «Аudi А8», державний номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_3 , та з транспортним засобом «Renault Kengo», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_6 .
Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 березня 2017 року, з врахуванням постанови Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 29 березня 2017 року про внесення виправлень, винним у зазначеному дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 11, 12).
17 лютого 2017 року ОСОБА_3 складена заява про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу (т. 1, а. с. 28).
20 лютого 2017 року судовим експертом Булейко О. А. був складений протокол огляду автомобіля «Аudi А8», державний номерний знак НОМЕР_4 (т. 1, а. с. 26).
Згідно зі страховими актами від 17 березня 2017 року № 006.00150717-1, № 006.00150717-2, № 006.00150717-3, № 006.00150717-4, № 006.00150717-5 подію кваліфіковано як страховий випадок (т. 1, а. с. 29-33).
Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту від 10 квітня 2017 року № 26/04, здійсненого судовим експертом Булейко О. А. (свідоцтво від 10 січня 2001 року № 364), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Аudi А8», державний номерний знак НОМЕР_4 , на дату оцінки складає 760 639,45 грн (т. 1, а. с. 14-25).
Відповідно до ремонтної калькуляції від 27 лютого 2017 року № 3569, попередня вартість ремонту автомобіля «Аudi А8», державний номерний знак НОМЕР_4 складає 760 705,36 грн (т. 1, а. с. 35-39).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі статтею 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями статей 1191 1192 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно із статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З огляду на зазначене, якщо розмір завданої шкоди перевищує належним чином визначену страхову суму («ліміт відповідальності страховика» у відносинах страхування цивільно-правової відповідальності), відшкодування шкоди в обсязі такої різниці здійснюється в межах окремого деліктного зобов`язання за участі деліквента та потерпілого, або іншої особи, до якої у встановленому законом порядку перейшло право потерпілого вимагати відшкодування завданої шкоди.
Отже, в даному випадку відбувся перехід до позивача після виплати страхового відшкодування потерпілому за договором страхування від останнього прав кредитора до особи, відповідальної за завдані збитки (суброгація). Тобто саме положення статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» регулюють спірні правовідносини між сторонами у справі, яка переглядається.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Вирішуючи цей спір, суд апеляційної інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, в результаті чого дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача 493 441,90 грн (1 569 441,90 грн (розмір дійсної вартості ТЗ на момент дорожньо-транспортної пригоди) - 925 000,00 грн - вартість залишків ТЗ - 51 000,00 грн - франшиза).
Доводи касаційної скарги про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень є необгрунтованими, оскільки йому було забезпечено право на апеляційний перегляд справи.
Доводи скарги про те, що позивач помилково виплатив страхове відшкодування товариству, а не вигодонабувачу; заміна кредитора у зобов`язанні не відбулася, оскільки виплата коштів відбулася третій особі, яка не мала прав у взаємовідносинах не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_3 щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 17 лютого 2017 року, згідно з якою він просить здійснити виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «НВП «Українська аграрна компанія» (а. с. 48) та заява ТОВ «НВП «Українська аграрна компанія» щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 17 лютого 2017 року, згідно з якою товариство просить здійснити виплату страхового відшкодування на рахунок ТОВ «НВП «Українська аграрна компанія» (т. 1, а. с. 47).
Інші доводи скарги про те, що страхова компанія неправильно провела розрахунок страхового відшкодування; завищені витрати для відновлювального ремонту; відсутні підстави для включення до складу страхового відшкодування додатку на додану вартість, висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги).
При вирішенні справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України (у редакції чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Мартєв
Є. В. Петров
В. М. Сімоненко