ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2024 року
м. Київ
справа № 332/3170/23
адміністративне провадження № К/990/38676/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 332/3170/23
за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Запорізькій області 2 батальйону 1 роти, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Запорізькій області про скасування рішення та постанови про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року (суддя-доповідач - Шальєва В.А., судді: Іванов С.М., Чередниченко В.Є.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У червні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до інспектора УПП в Запорізькій області 2 батальйону 1 роти, старшого лейтенанта ОСОБА_2 , Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Запорізькій області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7095531 від 02 червня 2023 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (по тексту - КУПАП) та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
- скасувати рішення Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції від 14 червня 2023 року № Р-569;
- скасувати постанову Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції серії БАБ № 733951 від 04 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до адміністративної відповідальності частиною першою статті 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАС №7095531 від 02 червня 2023 року залишено без розгляду.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2023 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із цим рішенням, позивач через свого представника ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , представник позивача), звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2023 року витребувано матеріали справи № 332/3170/23 із суду першої інстанції.
Ухвалою від 27 вересня 2023 року суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху через ненадання апелянтом доказів сплати судового збору та пропуск строку звернення з цією скаргою; надав апелянту строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду в установлений в ній спосіб.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2023 року у справі №332/3170/23.
При постановленні цієї ухвали суд апеляційної інстанції виходив із того, що 19 жовтня 2023 року надійшла заява апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції складено 11 серпня 2023 року та в резолютивній частині цього рішення зазначено про можливість його оскарження протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Водночас апеляційний суд дійшов висновку, що скаржником не доведено наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які б свідчили про наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, які не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з апеляційною скаргою.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
17 листопада 2023 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.
У касаційній скарзі її автор зазначає про незгоду з оскаржуваним судовим рішенням і в якості доводів посилається на те, що в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом було наведено обґрунтовані причини пропуску такого строку. Зокрема вказано, що повний текст рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя було виготовлено 11 серпня 2023 року; в абзаці 3 резолютивної частини рішення суду першої інстанції роз`яснено, що апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. У зв`язку із цим апелянт просив апеляційний суд поновити йому строк на апеляційне оскарження. Проте Третій апеляційний адміністративний суд визнав такі причини пропуску строку неповажними, з чим скаржник не погоджується, оскільки позивач звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду від 09 серпня 2023 року в строк, який йому було роз`яснено в цьому рішенні суду.
Верховний Суд ухвалою від 21 грудня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 .
Відповідачі відзиви на касаційну скаргу не надсилали, що відповідно до частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України) не позбавляє суд касаційної інстанції можливості переглянути оскаржуване судове рішення.
Ухвалою від 03 квітня 2024 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду ОСОБА_4 провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
IV. Джерела права й акти їхнього застосування
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України від 02 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.
За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
При цьому, згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені у статті 286 КАС України.
Так, згідно з частиною четвертою статті 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
За правилами, встановленими статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273- 277, 280- 289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
V. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи. Позиція Верховного Суду
Перевіривши в межах, визначених статтею 341 КАС України, правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження, колегія суддів дійшла наступних висновків.
З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що стаття 295 КАС України встановлює загальні строки на апеляційне оскарження судового рішення, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Разом із тим, особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України, частина четверта якої передбачає, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Отже, стаття 286 КАС України є спеціальною нормою у вирішенні питання строку апеляційного оскарження по відношенню до статті 295 КАС України. Між тим, стаття 286 КАС України не обмежує суд апеляційної інстанції у повноваженнях щодо поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, якщо існують обґрунтовані підстави вважати, що такий строк був пропущений з поважних причин.
За таких умов, причини пропуску строку на апеляційне оскарження у справах цієї категорії підлягають оцінці на предмет їхньої поважності в загальному порядку, передбаченому КАС України, і суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженні щодо поновлення цього строку за наявності відповідних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, 09 серпня 2023 року Заводським районним судом м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст цього рішення складено 11 серпня 2023 року, про що зазначено в його резолютивній частині.
Водночас апеляційну скаргу на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2023 року позивачем було подано 05 вересня 2023 року.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску встановленого статтею 286 КАС України десятиденного строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі №332/3170/23, представник позивача ОСОБА_3 зазначав, що суд першої інстанції у рішенні роз`яснив про тридцятиденний строк його апеляційного оскарження і саме цим строком керувався апелянт при зверненні апеляційною скаргою до Третього апеляційного адміністративного суду.
Апеляційний суд, у свою чергу, визнаючи вказані апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження неповажними та відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, виходив із того, що апелянт звернувся до суду з пропуском десятиденного строку, встановленого статтею 286 КАС України.
У такому аспекті Верховний Суд звертає увагу, що норми КАС України не містять вичерпного переліку поважних причин для поновлення процесуального строку, такі причини визначаються в кожному конкретному випадку, виходячи з обставин справи.
Принагідно зауважити, що, дійсно, у резолютивній частині рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2023 року зазначено такий порядок його оскарження: «Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.».
Зважаючи на це позивач, не погодившись із рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2023 року, звернувся з апеляційною скаргою у межах тридцятиденного строку, тобто у строк, роз`яснений судом у цьому рішенні.
Поряд із цим колегія суддів зауважує, що Верховний Суд у своїх постановах уже неодноразово наголошував на тому, що у справах тих категорій, які є терміновими в розумінні КАС України, надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасником справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції вимог щодо змісту резолютивної частини рішення, а саме роз`яснення сторонам строку і порядку набрання рішенням суду законної сили та його оскарження. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, з урахуванням інших фактичних обставин. Згідно із частиною першою статті 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Окрім того, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі №300/1617/20 (яка також відноситься до категорії термінових у розумінні КАС України) надавав правову оцінку питанню поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження у випадку роз`яснення судом першої інстанції у категорії термінових адміністративних справ загальних строків на оскарження судового рішення, а не спеціальних. Суд зазначив, що у такому разі сторона мала легітимні очікування на можливість оскарження судового рішення саме в установлений судом строк - тридцять днів. Суд апеляційної інстанції повинен ураховувати зумовлені роз`ясненням суду першої інстанції легітимні очікування відповідача щодо права на звернення до суду з апеляційною скаргою в установлений судом тридцятиденний строк. Принцип рівності перед законом і судом знаходить конкретне втілення у формуванні правового статусу суб`єкта адміністративного процесу й полягає в тому, що кожний його учасник має права та обов`язки, що є адекватними його процесуальному становищу. Одна сторона не повинна бути у привілейованому чи дискримінаційному становищі щодо іншої сторони. Суди у свою чергу також повинні застосовувати однаковий підхід під час вирішення питання про поновлення процесуального строку. Водночас Верховний Суд звернув увагу на необхідність подання апелянтом умотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення.
Зважаючи на усталений правовий підхід Верховного Суду з приводу порушеного у цій касаційній скарзі питання, а також ураховуючи висновки, сформовані Судом у постановах від 21 лютого 2020 року в справі №640/4915/19, від 11 червня 2020 року в справі №640/3859/19, від 24 вересня 2020 року в справі №300/390/20, від 25 лютого 2021 року в справі №520/6758/2020 та інших, слід дійти висновку, що за встановлених у цій справі обставин, апелянт не допустив необ`єктивного зволікання з поданням апеляційної скарги у цій категорії справ, де суд першої інстанції роз`яснив загальні, а не спеціальні строки на апеляційне оскарження рішення.
На тлі цього колегія суддів дійшла висновку, що вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доводам останнього, внаслідок чого допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Отже, перевіривши за матеріалами адміністративної справи доводи та вимоги касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
VІ. СУДОВІ ВИТРАТИ
Ураховуючи результат касаційного перегляду та відсутність документального підтвердження понесених учасниками справи судових витрат питання щодо їх розподілу не вирішується.
Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року у справі №332/3170/23 скасувати.
Справу №332/3170/23 направити для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько