Постанова
Іменем України
22 березня 2021 року
м. Київ
справа № 334/5264/19
провадження № 61-9246св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Висоцької В. С., Калараша А. А. (суддя-доповідач), Ткачука О. С.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - акціонерне товариство «УкрСиббанк»,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2020 року у складі колегії суддів: Бєлки В. Ю., Кухаря С. В., Онищенко Е. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору іпотеки припиненим,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідним позовом в обґрунтування якого посилалась на те, що 03 червня 2008 року між ОСОБА_2 та акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (далі - АКІБ «УкрСиббанк»), правонаступник якого є ПАТ «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк»),було укладено кредитні договори № 11354932000 та № 11354938000 про надання споживчого кредиту.
У якості майнового поручителя виступила ОСОБА_1 , уклавши 03 червня 2008 року з АКІБ «УкрСиббанк» договір іпотеки № 11354932000/11354938000/3, і в якості предмету іпотеки передала банку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 .
20 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчук А. І. було вчинено виконавчий напис (зареєстрований в реєстрі за № 11322), на підставі якого було відкрито виконавче провадження.
Зі змісту виконавчого напису вбачається, що строк, за який проводиться стягнення становить з 25 листопада 2010 року по 13 червня 2013 року.
Заборгованість за кредитним договором від 03 червня 2008 року № 11354932000 становить 55 613,63 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 червня 2013 року еквівалентно 444 519,75 грн, з яких: 37 200 доларів США, що еквівалентно 297 339,60 грн - заборгованість за кредитом 18 413,63 долари США, що еквівалентно 147 180,14 грн - заборгованість за процентами. Заборгованість за кредитним договором від 03 червня 2008 року № 11354938000 становить 68 794,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 13 червня 2013 року еквівалентно 549 875,55 грн, з яких: 46 500 доларів США, що еквівалентно 371 674,45 грн - заборгованість за кредитом 22 294,64 долари США, що еквівалентно 178 201,05 грн - заборгованість за процентами.
Загалом заборгованість за кредитними договорами становить 124 721,05 долари США, що еквівалентно 996 895,30 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 - позичальник за кредитними договорами № 11354932000 та № 11354938000.
Оскільки у договорі іпотеки відсутні положення про згоду іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання іншими новими боржниками, а ОСОБА_1 не погодилась забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, тому іпотека є припиненою.
Відповідач за життя позичальника (з дня вчинення виконавчого напису 20 листопада 2013 року - до дня смерті позичальника 19 січня 2017 року, тобто понад три роки) не реалізував своє право на погашення заборгованості за рахунок предмета іпотеки, тому іпотека припинилась у зв`язку зі смертю боржника.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд визнати договір іпотеки від 03 червня 2008 року № 11354932000/11354938000/3, укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк», припиненим.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір іпотеки від 03 червня 2008 року № 11354932000/11354938000/3, укладений між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» припиненим. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач за життя позичальника не реалізував своє право на погашення заборгованості за рахунок предмета іпотеки, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, відповідно, спадкоємців ОСОБА_2 немає. У договорі іпотеки відсутні положення про згоду іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання іншими новими боржниками, а ОСОБА_1 заявила про свою незгоду забезпечувати виконання зобов`язання новими боржниками.
Отже, договір іпотеки є похідним зобов`язанням від кредитного договору, та оскільки позичальник померла і зобов`язання за кредитними договорами припинилось, тому договір іпотеки також вважається припиненим.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2020 рокуапеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «УкрСиббанк» (далі - АТ «Укрсиббанк») адвоката Гладиш Я. М. задоволено.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення мотивовано тим, що відсутні такі підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором, враховуючи те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво. Сторонами у справі не надано доказів, що в повній мірі давали підстави для висновку про відсутність спадкоємців позичальниці та не виключає правонаступництва за кредитними договорами, забезпеченими спірним договором іпотеки.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи з Ленінського районного суду м. Запоріжжя.
У вересні 2020 року справу № 334/5264/19 передано до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження вказаного судового рішення ОСОБА_1 зазначає пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права, а саме частину першу статті 523 ЦК України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 362/2232/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 161/18853/14-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11, від 20 червня 2018 року у справі № 607/4436/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц, та постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13, згідно з якими зобов`язання іпотекодавця за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем позичальника, а отже і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.
Таким чином, суд першої інстанції, встановивши, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась, у договорі іпотеки відсутні положення про згоду іпотекодавця забезпечувати виконання зобов`язання іншими новими боржниками, а ОСОБА_1 заявила про свою незгоду забезпечувати виконання зобов`язання новими боржниками, дійшов обґрунтованого висновку, що іпотека припинилась у зв`язку зі смертю боржника.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2020 року АТ «УкрСиббанк» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення та оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що відсутні такі підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором, враховуючи те, що спірні правовідносини допускають правонаступництво. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 441/1647/15.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що сторонами у справі не надано і судом першої інстанції не перевірено доказів, що в повній мірі давали підстави для висновку про відсутність спадкоємців позичальниці та не виключає правонаступництва за кредитними договорами, забезпеченими спірним договором іпотеки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 03 червня 2008 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитні договори про надання споживчого кредиту № 11354932000, № 11354938000 та № 11354965000 (а.с. 65-71,82-88,99-106).
З метою забезпечення даних договорів, того ж дня між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки № 11354932000/ 11354938000/З. Предметом зазначеного договору стала квартира АДРЕСА_1 ( а.с.7-10).
19 лютого 2016 року рішенням Запорізької міської ради «Про перейменування вулиці Медвєдєва в м. Запоріжжі на вулицю Сержанта Медведєва» № 88 було перейменовано вулицю Медвєдєва в місті Запоріжжі на вулицю Сержанта Медведєва.
20 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчуком І. А. вчинено нотаріальний напис № 11322 про звернення стягнення на зазначену квартиру ( а.с.11,12).
З метою примусового виконання виконавчого напису було відкрито виконавче провадження № 44461819.
Постановою державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції від 27 листопада 2015 року виконавчий напис повернуто стягувачеві ( а.с.119).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилась ( а.с.123).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги у межах та з підстав касаційного перегляду, вивчивши аргументи, викладені у відзиві, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 «Припинення зобов`язання» розділу І книги п`ятої «Зобов`язальне право» ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Згідно зі статтями 1218 1219 ЦК України зобов`язання боржника за кредитним договором не є такими, що нерозривно пов`язано з його особою, оскільки до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У силу статей 525 526 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Зобов`язання іпотекодавця за договором іпотеки може бути повністю припиненим з підстави, визначеної частиною першою статті 523 ЦК України, у випадку, коли спадкоємцем позичальника, а отже, і новим боржником за кредитним договором, є інша особа, ніж цей майновий поручитель, і якщо останній не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником.
Аналогічний за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).
Судами було встановлено, що після смерті позичальника спадкова справа не заводилась, спадкоємців які б офіційно звернулись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини не встановлено.
При цьому, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що сторонами не надано доказів, які вказують на відсутність спадкоємців позичальниці.
Таким чином, у зв`язку з відсутністю спадкоємців заміна боржника за вищевказаними кредитними договорами не проводилась, тому застосування положень частини першої статті 523 ЦК України є неможливим.
У частині першій статті 17 Закону України «Про іпотеку» визначені підстави припинення іпотеки, а саме: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізація предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Отже, такої підстави припинення іпотеки, як смерть боржника за основним зобов`язанням ,законом не передбачено.
Разом з тим , частиною першою та третьою статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя задовольнити свої вимоги за основними зобов`язаннями шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За змістом статті 11 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.
Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки)). Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.
Судами було встановлено, що з метою погашення заборгованості за кредитними договорами № 11354932000 та №11354938000 від 13 червня 2008 року, укладених між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 , 20 листопада 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвінчуком І. А. на підставі заяви ПАТ «УкрСиббанк» вчинено нотаріальний напис № 11322 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, банком до моменту смерті божника було реалізовано право на звернення стягнення на передане у іпотеку майно.
Вказане свідчить про те, що банк вчинив дії передбачені статтею 33 Закону України «Про іпотеку» спрямовані на захист свого права для погашення кредитної заборгованості за рахунок іпотечного майна.
Судами не встановлено, що вказаний виконавчий напис визнавався недійсним чи був скасований.
Оскільки банк заявив своє право на задоволення кредиторських вимог за основним зобов`язанням, шляхом вчинення виконавчого напису до моменту смерті боржника, тому зобов`язання не є припиненими.
За вказаних обставин, відсутні підстави для визнання спірного договору Іпотеки припиненим на підставі положень статті 608 Цивільного кодексу України та статті 17 Закону України "Про іпотеку".
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 524/3203/16, від 18 лютого 2021 року у справі № 173/3039/18.
Враховуючи викладене, апеляційний суд, правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову про припинення іпотеки.
Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права, а саме частину першу статті 523 ЦК України відповідно до якої порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником, без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі № 362/2232/17, від 18 вересня 2019 року у справі № 161/18853/14-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 2-2519/11, від 20 червня 2018 року у справі № 607/4436/16-ц, Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц, та постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13 є безпідставними, оскільки встановлені фактичні обставини у вищенаведених справах відрізняються від встановлених обставин в справі, яка переглядається. В наведених скаржником справах встановлено, що в справі відбулась заміна боржника, і новим боржником за кредитним договором є інша особа, а ніж первісний позичальник, а майновий поручитель не давав згоди на забезпечення виконання основного зобов`язання новим боржником, тому у даних випадках обгрунтовано застосовані норми права частини першої статті 523 ЦК України.
В справі яка переглядається, заміна боржника за вказаними кредитними договорами не проводилась, тому відсутні підстави для застосування положень частини першої статті 523 ЦК України. Окрім того, банком до моменту смерті божника було реалізовано право на звернення стягнення на передане у іпотеку майно.
Таким чином, доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом апеляційної інстанції оцінкою зібраним у справі доказам та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин в тому контексті, який на думку позивача свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня2019 року у справі
№ 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18) викладено правовий висновок про те, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів та їх переоцінювати згідно з положеннями статті 400 ЦПК України.
Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
Керуючись статтями 400 401 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного суду від 27 травня 2020 рокузалишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. С. Висоцька
А. А. Калараш
О. С. Ткачук