ПОСТАНОВА
Іменем України
17 березня 2020 року
Київ
справа №334/8803/16-а (2-а/334/459/16)
адміністративне провадження №К/9901/24004/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Інспектора роти № 2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Будзик Дар`ї Михайлівни на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року (головуючий суддя - Дубина Л.А.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Головко О.В., судді - Панченко О.М., Іванов С.М.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Інспектора роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Будзик Дар`ї Михайлівни
про скасування постанови,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову серії АР №749149 від 13.12.2016 року, складену щодо нього інспектором батальйону №3 роти №2 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Будзик Д.М, про накладання стягнення - штрафу 255 грн. за вчинення 13.12.2016 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
В обґрунтування позову послався на те, що правопорушення не вчиняв і ПДР не порушував. Крім того, вважає, що інспектор батальйону №3 роти №2 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Будзик Д.М. при розгляді справи про адміністративне правопорушення припустився порушень вимог ст. 276 КУпАП, і розглянув справу на місці вчинення правопорушення, при цьому порушив його права, як особи, яка притягається до відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП, та приписи ст. 278 287 КУпАП щодо процедури розгляду даної справи.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Постанову серії АР № 749149 від 13.12.2016 інспектора батальйону №3 роти №2 Управління патрульної поліції у м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Будзик Дар`ї Михайлівни про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності по ч.1 ст. 122 КУпАП скасовано як незаконну.
Ухвалюючи рішення у справі, суди зазначили, що у постанові відсутні будь-які відомості щодо ознайомлення ОСОБА_1 з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, з порядком та строком оскарження постанови, з положеннями статей 307 308 КУпАП. Судами зазначено, що на підтвердження обґрунтованості та законності оскаржуваної постанови відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, а доводи відповідача про те, що факт правопорушення зафіксовано на технічний прилад (відеореєстратор), спростовуються вказаним відеозаписом, при дослідженні якого судом апеляційної інстанції не встановлено, що позивачем було порушено ПДР, оскільки відеозапис не містить доказу перетину позивачем лінії дорожньої розмітки 1.1. «суцільна смуга».
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
13 листопада 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Інспектора роти № 2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Будзик Дар`ї Михайлівни на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року, в якій відповідач просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначає, що позивачем фактично було вчинено адміністративне правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказує, що при притягненні позивача до адміністративної відповідальності відповідач діяв як суб`єкт владних повноважень у відповідності до положень законодавства.
Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що інспектором роти №2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в місті Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Будзик Д.М. 13 грудня 2016 року було винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, серія АР № 749139, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн у зв`язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 13.12.2016 о 13 год 53 хв у м. Запоріжжі по пр. Соборному, 193 ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, перетнув лінію дорожньої розмітки 1.1 «суцільна смуга», чим порушив п.34 додаток 1-1.1. ПДР України.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до пункту 1.1 розділу 34 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, горизонтальна розмітка має таке значення: (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей.
Статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Частиною 2 статті 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-ІХ, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
З оскаржуваної у цій справі постанови вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом, перетнув лінію дорожньої розмітки 1.1 «суцільна смуга», чим порушив пункт 1.1 розділу 34 ПДР.
Проте, при розгляді цієї справи судами при дослідженні наданого відповідачем відеозапису із фіксацією вказаного правопорушення не встановлено порушення позивачем ПДР, оскільки відеозапис не містить доказу перетину позивачем лінії дорожньої розмітки 1.1 «суцільна смуга».
Таким чином, колегія суддів погоджує висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не доведено факту порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху, що свідчить про необґрунтованість та протиправність оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, викладеним у позовній заяві та запереченнях проти позову, а також наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.
Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
п о с т а н о в и в :
Касаційну скаргу Інспектора роти № 2 батальйону №3 Управління патрульної поліції в м. Запоріжжі Департаменту патрульної поліції Будзик Дар`ї Михайлівни залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
Суддя-доповідач Н.А. Данилевич
Судді В.М. Бевзенко
Н.В. Шевцова