Постанова
Іменем України
22 квітня 2020 року
м. Київ
справа №335/3166/14-ц
провадження № 61-15901св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_1 ,
особа, дії якої оскаржуються - старший державний виконавець Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукова Заіра Арсенівна,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2019 року у складі судді Соболєвої І. П. та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 липня 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Кухаря С. В., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
Короткий зміст вимог скарги
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця.
Скарга мотивована тим, що в провадженні державного виконавця територіального органу ДВС України знаходиться виконавче провадження № 44988738 за виконавчим листом № 335/3166/14-ц, який видано Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя. За змістом резолютивної частини рішення суду у вказаній справі, зокрема, збільшено розмір аліментів, які стягуються із боржника на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2006 року до 500 грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення сином повноліття. У боржника наявна значна заборгованість. Обрахунок заборгованості боржника у вказаному виконавчому провадженні здійснюється виконавцем виключно із рахунку 500 грн на місяць, що є протиправним, порушує права неповнолітнього та не відповідає приписам частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» та частини другої статті 182 Сімейного кодексу України.
Просила визнати дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукової З. А. з обрахунку заборгованості за періодичними платежами по аліментним зобов`язанням боржника у виконавчому провадженні № 44988738 - ОСОБА_2 протиправними; зобов`язати старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукової З. А., здійснити розрахунок існуючої заборгованості за періодичними платежами по аліментним зобов`язанням боржника у виконавчому провадженні № 44988738 - ОСОБА_2 , у відповідності до приписів частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», частини другої статті 182 Сімейного кодексу України з моменту набуття чинності відповідних норм матеріального права, тобто з 28 серпня 2018 року (набуття чинності Законом України №2475-VІІІ від 03 липня 2018 року).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2019 року скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукової З. А. у виконавчому провадженні № 44988738, заінтересована особа ОСОБА_2 , залишено без задоволення.
Ухвала суду першої інстанції мотивована відсутністю підстав для задоволення скарги, оскільки вона є необґрунтованою, а дії державного виконавця відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 16 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2019 року у цій справі залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що внесення змін до чинного законодавства щодо визначення мінімального розміру стягуваних на одну дитину аліментів не є підставою для зміни розміру аліментів, призначених (стягнутих) на підставі рішень судів, постановлених до набрання цими змінами чинності. Підставою для здійснення виконавчого провадження щодо стягнення аліментів, може бути виключно виконавчий лист, виданий на підставі певного рішення суду, постановленого у цивільній справі про стягнення аліментів. Наведене виключає можливість будь-якої зміни розміру аліментів, визначеного рішенням суду, на підставі постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог наведених у касаційній скарзі
У серпні 2019 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 липня 2019 року, ухвалити нову постанову про задоволення заявлених скаржником вимог.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що приписи спеціального для державного виконавця закону (частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»), зобов`язують виконавця стягувати з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України, що є чітким приписом законодавця щодо дій виконавця в процесі виконання рішення суду, з моменту набуття чинності відповідної юридичної норми (28 серпня 2018 року), та який носить імперативний характер та вільному тлумаченню не підлягає.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не подано.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу.
У вересні 2019 року матеріали цивільної справи № 335/3166/14-ц надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу Дундар І. О.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволення з огляду на наступне.
Судами встановлено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду від 31 березня 2004 року у справі № 2-1386/04 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 100 грн щомісячно до його повноліття та 50 грн щомісячно на її утримання до досягнення сином трьохрічного віку.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2006 року у справі № 2-676/2006р збільшено стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 до 150 грн щомісячно, до досягнення дитиною 18 років, до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08 липня 2014 року у справі № 335/3166/14-ц позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів задоволено, збільшено розмір аліментів, які стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2006 року до 500 (п`ятсот) грн щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення сином повноліття.
Відповідно до частини другої статті 182 СК України, до якої внесено зміни Законом України від 17 травня 2017 року № 2037- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі № 682/3112/18 (провадження № 14-580цс19) зазначено, що «зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України, але є підставою для зміни мінімального розміру аліментів, зазначених у виконавчому листі у процедурі виконання та стягнення аліментів, та враховується під час визначення суми аліментів або заборгованості.
Законом України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII частину першу статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» доповнено абзацом другим, яким передбачено, що виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Тобто законодавством передбачений механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України навіть при наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення».
Таким чином, колегія суддів приймає доводи касаційної скарги про те, що виконавець повинен стягувати з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Відповідно до частини другої статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Отже, вимоги скарги про визнання дії державного виконавця з обрахунку заборгованості за періодичними платежами по аліментним зобов`язанням боржника у виконавчому провадженні протиправними та зобов`язання державного виконавця здійснити розрахунок існуючої заборгованості за періодичними платежами по аліментним зобов`язанням боржника у виконавчому провадженні у відповідності до приписів закону є правомірними та підлягають задоволенню.
Аналогічні висновки в частині правомірності зобов`язання державного виконавця вчинити певні дії висловлені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 914/3587/14 (провадження № 12-34гс19).
Висновки Верховного Суду
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але при ухваленні судових рішень були неправильно застосовані норми матеріального права та порушені норми процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити, судові рішення скасувати, ухвалити нове судове рішення про задоволення заявлених вимог.
Керуючись статтями 400, 412 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року) 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07 травня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 16 липня 2019 року скасувати.
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукової Заіри Арсенівни у виконавчому провадженні № 44988738, заінтересована особа ОСОБА_2 , задовольнити.
Визнати дії старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукової Заіри Арсенівни щодо обчислення розміру заборгованості зі сплати боржника у виконавчому провадженні № 44988738 ОСОБА_2 протиправними.
Зобов`язати старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Шавлукову Заіру Арсенівну здійснити розрахунок існуючої заборгованості за періодичними платежами по аліментним зобов`язанням боржника у виконавчому провадженні № 44988738 ОСОБА_2 , у відповідності до приписів частини першої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», частини другої статті 182 Сімейного кодексу України з 28 серпня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. О. Дундар
Судді: Н. О. Антоненко
В. І. Журавель
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук