Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 336/1488/19
провадження № 61-19103св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2019 року у складі судді Зарютіна П. В. та Постанову Запорізького апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року у складі колегії суддів: Крилової О. В., Онищенко Е. А., Полякова О. З.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.
Позов обґрунтований тим, що сторони перебували у шлюбі з 20 жовтня 2000 року. Шлюбні відносини тривали до 2017 року, рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, яке набрало законної сили 08 серпня 2017 року, шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12 квітня 2017 рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення сином повноліття, але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 лютого 2017 року до досягнення дитиною повноліття.
23 січня 2018 року рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя збільшено розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини в частині мінімального стягнення - не менш, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
10 листопада 2017 року позивачем укладено договір із фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) ОСОБА_4 про надання інформаційних (консультаційних) послуг № 101117/& щодо інформаційних послуг про існуючі програми освіти за кордоном для сина, відповідно до умов якого ОСОБА_1 сплачено 12 000,00 грн. Після отримання повної середньої освіти ОСОБА_3 продовжив навчання у New Brunswik Communiti College, Moncton, Canadа з вересня 2018 року. Фактичні витрати на навчання дитини, сплачені позивачем, становлять:
- 18 червня 2018 року - 651,53 доларів США за авіа-білети,
- 30 липня 2018 року - 4 100,00 доларів США (сплата за 1 семестр навчання),
- 21 грудня 2018 року - 2 794,00 доларів США (сплата за 1 семестр навчання).
Загальна сума витрат становить 7 545,53 доларів США, що станом на 15 лютого 2019 року, згідно з офіційним курсом Національного банку України (далі - НБУ) - 27,15 грн за 1 долар США, складає 204 861,14 грн, а з урахуванням сплати за надання інформаційних послуг - 216 861,14 грн.
Таким чином, просила суд, стягнути з ОСОБА_2 понесені ОСОБА_1 додаткові витрати на сина ОСОБА_3 у загальному розмірі 216 861,14 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2019 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на їх дитину ОСОБА_3 у загальному розмірі 108 430,57 грн; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що батьки зобов`язані займатися розвитком дитини, забезпеченням її матеріальних потреб, в разі відсутності самостійного заробітку. Суд взяв до уваги, що додаткові витрати на дитину сторін стосуються навчання та всі витрати, понесені позивачем, є обґрунтованими належними та допустимими письмовими доказами та фактично понесені ОСОБА_1 до моменту звернення до суду із позовом, тобто до досягнення дитиною повноліття.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Запорізького апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення; рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2019 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції ухвалив правильне та законне рішення, оскільки належними доказами у справі доведено, що усі витрати понесені позивачем до повноліття сина, квитанціями підтверджено оплату навчання ОСОБА_3 у New Brunswik Communiti College, Moncton, Canadа. Виходячи з рівності участі батьків у вихованні дитини, правильним є висновок про стягнення з батька половини таких витрат.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі та доповненнях до неї, поданих у жовтні 2019 року до Верховного Суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій безпідставно задовольнили позов, оскільки оплата навчання за кордоном не є додатковими витратами на дитину, адже якісну освіту можна отримати і в Україні. Не можуть бути додатковими витратами на дитину і інформаційні (консультативні) послуги у розмірі 12 000,00 грн. Навчання з метою здобуття професійної освіти не відноситься до особливих обставин, які передбачають стягнення додаткових витрат на утримання дитини.
Відповідач зазначає, що у випадках коли повнолітня дитина потребує допомоги у зв`язку з навчанням до досягнення нею 23 років, правила статті 185 Сімейного кодексу України (далі - СК України) не підлягають до застосування, а слід застосовувати статтю 199 СК України. Вказує, що сам по собі факт оплати позивачем витрат на навчання дитини до досягнення нею повноліття не робить такі витрати додатковими у розумінні статті 185 СК України.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року справу № 336/1488/19 призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що сторони по справі мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, виданого 22 жовтня 2002 року відділом реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції м. Запоріжжя серії НОМЕР_1 , актовий запис від 07 квітня 2001 року № 130.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 23 січня 2018 року, ухваленим у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 позов про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задоволено. Збільшено розмір аліментів, що стягнуті з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 12 квітня 2017 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 30 листопада 2017 року до досягнення дитиною повноліття. Тобто, на даний час стягнення аліментів на підставі рішення суду припинено у зв`язку із досягненням дитиною повноліття.
Установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачем укладено договір із ФОП ОСОБА_4 про надання інформаційних (консультаційних) послуг № 101117/& щодо інформаційних послуг про існуючі програми освіти за кордоном для сина, відповідно до умов якого в рахунок вартості наданих послуг відповідно до пункту 4.1.1 договору ОСОБА_1 сплачено 12 000,00 грн.
ОСОБА_3 навчається у New Brunswik Communiti College, Moncton, Canadа з вересня 2018 року за напрямом «Інформаційні технології, розробка веб- та мобільних застосунків». Строк навчання 1 рік 8 місяців з оплатою 4 550,00 доларів США/рік навчання. Очікувана дата закінчення навчання 30 червня 2020 року, що підтверджено відомостями перевірки зарахування станом на 13 лютого 2019 (у засвідченому бюро перекладів «Аліф» перекладі). Фактичні витрати на навчання дитини підтверджені наданими доказами (копіями банківських переказів, платіжних доручень на SWIFT платежі), сплачені позивачем та становлять:
- 18 червня 2018 року - 651,53 доларів США за авіа-білети (вартість проїзду до коледжа у липні 2017 року),
- 30 липня 2018 року - 4 100,00 доларів США (сплата за 1 семестр навчання),
- 21 грудня 2018 року- 2 794,00 доларів США (сплата за 2 семестр навчання).
Загальна сума витрат становить 7 545,53 доларів США, що станом на 15 лютого 2019 згідно з офіційним курсом НБУ на момент подання позову (27,15 грн за 1 долар США) складає 204 861,14 грн, а з урахуванням сплати за надання інформаційних послуг - 216 861,14 грн.
Усі витрати позивач сплатила до повноліття сина, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Відповідно до частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу, тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 посилалася на те, що у зв`язку із навчанням дитини за кордоном за напрямом «Інформаційні технології, розробка веб- та мобільних застосунків» нею сплачено кошти за навчання, дорогу до Канади та інформаційні витрати.
Суд касаційної інстанції зауважує, що навчання особи з метою здобуття професійної освіти не відноситься до тих особливих обставин, які передбачають можливість стягнення додаткових витрат з батьків на утримання дитини. Отже такі витрати не є додатковими витратами, які викликані особливими обставинами, у розумінні статті 185 СК України.
Крім того, позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини за кордоном при наявності можливості проходження навчання у державних закладах освіти, не навела мотивів вибору освітнього закладу, що, зокрема, залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини.
ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження того, що між нею та відповідачем були узгоджені питання щодо навчання сина за кордоном. Навчальний заклад New Brunswik Communiti College, Moncton, Canadа було обрано позивачем на власний розсуд, без погодження із відповідачем.
Ураховуючи вказані обставини справи, суд касаційної інстанції приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судами повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог з наведених вище підстав.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини другої статі 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час подання до суду позовної заяви, встановлено ставку судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», як позивач у справі про оплату додаткових витрат на дитину.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на час подання позову).
За подання до суду апеляційної та касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 % та 200 % відповідно ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункти 6, 7 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Установлено, що за подання апеляційної скарги та касаційної скарги відповідач сплатив 1 626,46 грн (квитанція від 26 червня 2019 року № 21383105) та 2 168,60 грн (квитанція від 22 жовтня 2019 року № 1826) відповідно.
Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Отже, сплачений судовий збір за подання ОСОБА_2 апеляційної та касаційної скарг підлягає компенсації за рахунок держави, а саме за подання апеляційної скарги - 1 626,46 грн, за подання касаційної скарги - 2 168,60 грн.
Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2019 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 04 жовтня 2019 року скасувати, та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.
Компенсувати ОСОБА_2 1 626,46 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 2 168,60 грн судового збору за подання касаційної скарги за рахунок держави.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. О. Кузнєцов
Судді: В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
М. Ю. Тітов