Постанова
Іменем України
26 лютого 2020 року
м. Київ
справа № 336/1535/13-ц
провадження № 61-23482св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Олійник А. С. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейков І. Ю., Кузнєцова В. О., Погрібного С. О. Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року у складі колегії суддів: Дзярука М. П., Крилової О. В., Трофимової Д. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позов обґрунтований тим, що за час перебування у шлюбі з 25 серпня 1990 року з відповідачем придбано нерухоме майно, а саме: квартири АДРЕСА_7 ; Василівську автоколону, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 , 19/100 частини комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_5 , єдиний майновий комплекс - базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_6 . Спірне майно зареєстровано на ім`я ОСОБА_2 , яка не бажає його поділу.
Позивач просив поділити майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, виділити відповідачу - 31/100 частини квартир АДРЕСА_9 і 19/100 частини комплексу будівель за адресою: АДРЕСА_5 , а йому - Василівську автоколону, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_10 та єдиний майновий комплекс - базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_6 .
Короткий зміст судових рішень суду першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2014 року, позов задоволено частково.
Ухвалено поділити нерухоме майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Виділено ОСОБА_2 69/100 частини квартир АДРЕСА_7 , 19/100 частин об`єктів нерухомого майна - комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 автоколону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Виділено ОСОБА_1 об`єкт нерухомого майна - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на: 69/100 частини квартир АДРЕСА_11 ; 19/100 частини об`єктів нерухомого майна - комплексу будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_5 автоколону, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомого майна - базу відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі 199 574,00 грн.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18 червня 2014 року ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 січня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2014 року залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2014 року, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2014 року скасовано, ухвалено нове рішенняпро задоволення позову частково. Поділено спільне майно подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартир АДРЕСА_11 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . В іншій частині позову відмовлено.Вирішено питання про розподіл судових витрат.
02 березня 2015 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом подружжя, за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 грудня 2014 року відмовлено.
Короткий зміст заяви за нововиявленими обставинами
07 вересня 2015 року до судуапеляційної інстанцій звернувся ОСОБА_1 із заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви зазначив, що предметом доказування у цій справі є набуття майна за рахунок особистих коштів одного з подружжя.
Як випливає з довідки про доходи ОСОБА_2 , в період з 1993 року до 2013 року сукупний дохід становив 102 041,98 грн, а вартість майна, придбаного нею за часшлюбу,становила 350 226,00 грн. Крім того, заробітна плата та інші одержані доходи одним з подружжя, відповідно до статті 61 СК України є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, тому майно придбане за ці кошти є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
ОСОБА_1 вважав відомості у довідці про нараховану та виплачену заробітну плату від 28 серпня 2015 року нововиявленою обставиною.
Просив скасувати рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2014 року, ухвалити нове рішення про відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2 , а рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року залишити без змін.
Короткий зміст рішень за наслідками розгляду заяви за нововиявленими обставинами
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23грудня 2015 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2014 року скасовано. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено. Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 грудня 2016 року ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 грудня 2015 року у цій справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено, рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2014 року скасовано, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року залишено без змін.
Ухвала мотивована тим, що спірне майно придбане за кошти, зароблені сторонами спільною працею, за час перебування у зареєстрованому шлюбі, які були бюджетом сім`ї. Суд апеляційної інстанції, крім довідки про заробітну плату, врахував також як нововиявлену обставину новий доказ, а саме: розписку про отримання заявником у борг від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн на придбання бази відпочинку.
У порушення статті 364 ЦПК України 2004 року апеляційний суд не встановив нововиявлених обставин, а скасував своє попереднє рішення, ґрунтуючись на нових доказах, наданих заявником, які за правилами статті 361 ЦПК України не можуть бути підставою для перегляду рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року заяву ОСОБА_4 про перегляд рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2014 року у зв`язку з нововиявленими обставинами задоволено.
Рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2014 року скасовано, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 02 жовтня 2013 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що довідка про заробітну плату відповідача ОСОБА_2 є нововиявленою обставиною відповідно до статті 361 ЦПК України 2004 року, тому рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11 листопада 2014 року підлягає скасуванню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У червні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, просила скасувати ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року та ухвалити нове рішення, не передаючи справу на новий розгляд.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
23 червня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справвід 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.
У травні 2018 року справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII«Перехідні положення» ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
10 липня 2019 року ухвалою Верховного Суду справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
09 вересня 2019 року ухвалою Великої Палати Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя повернуто на розгляд до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що предметом доказування у вказаній справі є набуття майна за рахунок особистих коштів одного з подружжя.
Твердження позивача, що на час розгляду справи не було відомо про розмір заробітку відповідача спростовується тим, що з 25 серпня 1990 року до 17 квітня 2013 року ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_1 , за час шлюбу створено Приватне підприємство «Наукове промислове-комерційне об`єднання «ТАТА», яке було зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 , де він був єдиним засновником. До 2012 року ОСОБА_1 займав посаду генерального директора цього підприємства, до обов`язків якого належало не тільки визначення штатного розкладу підприємства, а й затвердження посадових окладів та інших виплат своїм працівникам. Відповідач та позивач разом працювали на одному підприємстві. ОСОБА_2 була підлеглою особою позивача, який знав про її посаду, заробіток та розмір усіх її виплат на підприємстві.
Суд апеляційної інстанції у черговий раз розглянув заяву позивача та безпідставно врахував вказані ним обставини як нововиявлені.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
ОСОБА_1 зазначив, що суд апеляційної інстанції повно і всебічно дослідив матеріали справи, дійшов правильного висновку, що довідка про доходи є нововиявленою обставиною, оскільки раніше дізнатись про рівень доходів ОСОБА_2 позивач не мав можливості, а ця інформація має значення для правильного вирішення спору.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон № 460-ІХ) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Касаційна скарга у цій справі подана у червні 2017 року, а тому вона підлягає розгляду в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 460-ІХ.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення частково касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд зазначає, що одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. (рішення у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2011 року).
Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, апеляційний суд виходив з того, що нововиявленими обставинами у цій справі є довідка про заробітну плату та новий доказ - розписка про отримання заявником у борг від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 200 000,00 грн на придбання бази відпочинку.
Відповідно до частини третьої статті 365 ЦПК України 2004 року (у редакції на час розгляду заяви за нововиявленими обставинами) судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року (у редакції на час розгляду заяви за нововиявленими обставинами) підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Відповідно частини першої статті 363 ЦПК України 2004 року (у редакції на час розгляду заяви за нововиявленими обставинами) рішення, ухвала суду чи судовий наказ переглядаються у зв`язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив рішення, постановив ухвалу або видав судовий наказ.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Отже, нововиявленими обставинами є обставини, які: існували на час розгляду справи, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; є істотними для розгляду справи, тобто належать до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.
Направивши справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначив, що суд апеляційної інстанції не встановив нововиявлені обставини, а скасував своє попереднє рішення, грунтуючись на нових доказах, які надав заявник, які за правилами статті 361 ЦПК України 2004 року не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Крім того, питання щодо джерела і часу придбання спірного майна, розміру доходів, зокрема заробітної плати ОСОБА_5 були предметом судового розгляду та встановлювалися при з`ясуванні судом апеляційної інстанції.
Згідно із частиною четвертою статті 338 ЦПК України 2004 року висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Скасовуючи рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд апеляційної інстанції не виклав обгрунтовані підстави для йогоскасування в контексті статті 361 ЦПК України 2004 року, проігнорував висновки і мотиви суду касаційної інстанції, не виклавши переконливі аргументи, чому не взяв їх до уваги.
Верховний Суд зауважує, що неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи.
Згідно з частиною першою статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Оскільки суд апеляційної інстанції ухвалив рішення, яке просить переглянути заявник за нововиявленими обставинами, то відповідно до частини першої статті 425 ЦПК України суд касаційної інстанції не має повноважень вирішувати питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини третьої і частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги частково, скасування рішення суду апеляційної інстанції, передачу справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400 409 411 416 419 429 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 17 травня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А. С. Олійник
Судді: І. Ю. Гулейков
В. О. Кузнєцов
С. О. Погрібний
О. В. Ступак