ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 336/5075/19(2-а/336/131/2019)
адміністративне провадження № К/9901/7226/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-допвідача - Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта Національної поліції Ніконова Івана Володимировича, за участю третьої особи - Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
за касаційною скаргою Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року (суддя-доповідач Олефіренко Н.А., судді Білак С.В., Шальєва В.А.),
У С Т А Н О В И В:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 грудня 2019 року (головуючий суддя Щаслива О.В.) задоволено позов ОСОБА_1 про визнання протиправною і скасування постанови від 27.07.2019 про накладення на нього адміністративного стягнення за ознаками частини першої статті 122 КУпАП, винесену інспектором роти № 1 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області (далі - УПП в Дніпропетровській області) лейтенантом Національної поліції Ніконовим І.В. Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною першою статті122 КУпАП.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, УПП в Дніпропетровській області оскаржило його в апеляційному порядку.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу залишено без руху, а ухвалою від 10 лютого 2020 року - відмовлено у відкритті апеляційного провадження з мотивів пропуску строку апеляційного оскарження і визнання судом неповажними наведених третьою особою підстав для його поновлення.
У касаційній скарзі УПП в Дніпропетровській області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 10 лютого 2020 року та направити справу для продовження апеляційного розгляду. Стверджує про поважність причини пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки рішення суду першої інстанції від 05 грудня 2019 року було отримано ним лише 10 січня 2020 року і вже 14 січня 2020 року подано апеляційну скаргу.
Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не подали.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності встановлені у статті 286 КАС України.
Частиною четвертою статті 286 КАС України передбачено, що апеляційні скарги на судове рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно зі статтею 271 КАС України у справах, визначених, статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Відповідно до положень частин першої і п?ятої статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Як убачається з матеріалів справи, рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя проголошено 05 грудня 2019 року за відсутності учасників справи.
Супровідним листом від 27 грудня 2019 року копію судового рішення надіслано на адресу сторін і третьої особи, яка згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення отримала судове рішення 10 січня 2020 року (а.с. 62, 75).
З ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2020 року про залишення апеляційної скарги без руху вбачається, що апеляційна скарга подана УПП в Дніпропетровській області 14 січня 2020 року, тобто з пропуском десятиденного строку з дня проголошення оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
В апеляційній скарзі і в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданій на виконання ухвали суду апеляційної інстанції від 30 січня 2020 року, УПП в Дніпропетровській області причиною пропуску строку зазначило отримання повного тексту рішення суду першої інстанції після закінчення строку на його оскарження.
Надаючи оцінку наведеній третьою особою підставі для поновлення строку, суд апеляційної інстанції виходив з того, що перебіг строку подання апеляційної скарги, встановлений частиною четвертою статті 286 КАС України, починається з дня проголошення судового рішення. У зв?язку з цим учасники процесу, реалізуючи свої процесуальні права, повинні вимагати у суду видачі повного судового рішення невідкладно після його проголошення, оскільки строк на апеляційне оскарження обчислюється саме з цієї дати. Проте апелянт, знаючи про скорочені строки оскарження судових рішень у термінових справах та будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в суді першої інстанції, чекав на отримання рішення суду, не приймаючи жодних заходів чи дій для його своєчасного отримання, що розцінено судом як неналежна процесуальна поведінка, яка не сприяє терміновому розгляду цієї категорії справ.
З висновком суду апеляційної інстанції не можна погодитися, адже справи цієї категорії є терміновими в розумінні Кодексу адміністративного судочинства, тому надзвичайно важливим в аспекті реалізації учасниками справи права на апеляційне оскарження є дотримання судом першої інстанції обов`язку щодо невідкладного вручення (надсилання) їм копій судового рішення, тобто доведення до них змісту судового рішення. Недотримання судом першої інстанції цього порядку може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження з урахуванням інших фактичних обставин.
Право учасників справи одержувати копії судових рішень, у тому числі за їхньою заявою, не скасовує обов?язок суду видати копії судових рішень учасникам справи або надіслати їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції мав перевірити дотримання судом першої інстанції порядку надсилання учасникам справи копії судового рішення та надати оцінку своєчасності подання апеляційної скарги з урахуванням дати отримання скаржником повного тексту судового рішення.
Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки оскаржену ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, не можна визнати законною і обґрунтованою, то вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження апеляційного розгляду.
Керуючись статтями 345 353 355 356 359 КАС України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції задовольнити.
2. Скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року, а справу направити до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська