№ 33/29 (914/399/21)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 33/29 (914/399/21)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Пєскова В.Г., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Ксензової Г.Є.

за участю представників Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" - Карпенко А.А., Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування" - Демідонта Б.О. та особистої участі Гаврилюка О.Р. (третьої особи) й арбітражних керуючих Кобельника О.С. та Папури Я.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційні скарги:

Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21)

фізичної особи-підприємця Гаврилюка Олександра Романовича

на рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2021

та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21)

справа № 33/29 (914/399/21)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ"

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський автонавантажувач";

2) ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський автонавантажувач" арбітражного керуючого Папури Я.М.

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівські заводи автомобілебудування",

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротрейд ЛТД";

2) Фізичної особи-підприємця Гаврилюка О.Р.;

3) Приватного підприємства "Львівметалпласт"

про визнання порушення ліквідатором порядку підготовки до проведення аукціону з продажу майна боржника, визнання недійсним правочинів

в межах справи № 33/29

за заявою ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Яворівському районі Львівської області

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський автонавантажувач"

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи про банкрутство та заявлених вимог

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.04.2010 порушено провадження у справі № 33/29 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробниче підприємство "Львівський автонавантажувач" (далі - ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач", боржник).

Постановою суду від 09.10.2012 боржника визнано банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Боляка І.В.

Ухвалою суду від 13.10.2015 припинено повноваження арбітражного керуючого Боляка І.В., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Генташ О.А.

Ухвалою суду від 06.02.2018 припинено повноваження арбітражного керуючого Генташ О.А., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Папуру Я.М.

22.04.2021 та 26.05.2021 до суду надійшли клопотання кредитора - Приватного акціонерного товариства "Виробничо-наукова компанія "Розточчя СТ" (далі - ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ") про відсторонення арбітражного керуючого Папури Я.М. від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" та про призначення ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Коваль І.В.

31.05.2021 до суду надійшло клопотання ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про долучення до матеріалів справи документів, зокрема копії протоколу засідання комітету кредиторів від 06.12.2019 та копії клопотання комітету кредиторів про припинення повноважень ліквідатора.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції у справі про банкрутство

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 у справі № 33/29, серед іншого, клопотання ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" задоволено, відсторонено Папуру Я.М. від виконання обов`язків ліквідатора банкрута і призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кобельника О.С.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, конкурсний кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ ) "Укр-Полімер" оскаржило її в апеляційному порядку.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 апеляційну скаргу ТОВ "Укр-Полімер" задоволено; ухвалу Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 скасовано; прийнято нове рішення про відмову у задоволенні клопотання ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" арбітражного керуючого Папури Я.М.

Короткий зміст позовних вимог

У той же час у межах цієї справи про банкрутство 17.02.2021 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" (позивач) до ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" (відповідач-1) та ліквідатора ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" арбітражного керуючого Папури Я.М. (відповідач-2), в якій позивач просив суд:

- визнати незаконними дії ліквідатора з підготовки до продажу майна ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" Лот № 1 та Лот № 2;

- зобов`язати ліквідатора ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" сформувати ліквідаційну масу, провести оцінку активів та сформувати нові умови продажу, сформувати комітет кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ, узгодити умови продажу із комітетом кредиторів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ліквідатор неналежним чином провів оцінку майна ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" та сформував лоти, чим порушив вимоги КУзПБ щодо підготовки до продажу майна банкрута, що перешкоджає продажу такого майна за найвищою ціною.

21.04.2021 до суду надійшла заява ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про збільшення позовних вимог, в якій позивач просив доповнити позовну заяву вимогою про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами другого повторного аукціону від 12.04.2021 із продажу майна боржника лотів № 1, № 2, та застосування наслідків недійсності правочинів - повернення сторін у початковий стан.

Того ж дня - 21.04.2021 до суду від позивача надійшла заява про залучення до участі у справі ФОП Гаврилюка О. Р. та ТОВ "Агротрейд ЛТД" як переможців спірних аукціонів, а також Приватного підприємства "Львівметалпласт" як зберігача майна банкрута в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 у справі № 33/29 (914/399/21) позов задоволено; визнано незаконними дії ліквідатора ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" з підготовки до продажу майна боржника за лотом № 1 та лотом № 2.

Визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника за лотом № 1 (44 одиниці), оформлені протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-03-31-000102-1; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 19.04.2021, укладений між ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" в особі ліквідатора Папури Я. М. (продавець) та ТОВ "Агротрейд ЛТД" (покупець) за результатами другого повторного аукціону з продажу майна боржника за лотом № 1 (44 одиниці); зобов`язано ТОВ "Агротрейд ЛТД" повернути боржнику придбане на другому повторному аукціоні майно - лот № 1 (44 одиниці); стягнуто з боржника на користь ТОВ "Агротрейд ЛТД" кошти в розмірі 54 000 грн, сплачені за майно, придбане на аукціоні.

Визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна боржника лот № 2 (42 одиниці обладнання), оформлені протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2021-03-29-000059-1; визнано недійсним договір купівлі-продажу майна банкрута на аукціоні від 16.04.2021, укладений між ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" в особі ліквідатора Папури Я. М. (продавець) та фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) Гаврилюком О.Р. (покупець) за результатами другого повторного аукціону з продажу майна боржника лот № 2 (42 одиниці обладнання); зобов`язано ФОП Гаврилюка О.Р. повернути боржнику придбане на другому повторному аукціоні майно - лот № 2 (42 одиниці обладнання); стягнуто з боржника на користь ФОП Гаврилюка О.Р. кошти в розмірі 216 000 грн, сплачені за майно, придбане на аукціоні.

Рішення суду мотивоване тим, що засідання комітету кредиторів боржника, проведене ліквідатором 10.02.2021, є неповноважним, оскільки на такому засіданні голосував кредитор ТОВ "Юридична компанія "Абданк", вимоги якого забезпечені заставою майна боржника та який в силу частини першої статті 48 КУзПБ має тільки право дорадчого голосу, а тому рішення комітету кредиторів, прийняті на цьому засіданні (у т.ч. щодо погодження умов продажу майна ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач") не створюють жодних правових наслідків. З огляду на це, до здійснення продажу майна боржника, що не є предметом забезпечення (лот № 1 та лот № 2), ліквідатором не отримано погодження комітетом кредиторів умов продажу такого майна, що свідчить про порушення встановленого порядку для підготовки проведення аукціону. Вказане порушення перешкодило продажу майна за найвищою ціною, оскільки майно - лот № 1 (44 одиниці) та лот № 2 (42 одиниці обладнання) продано за значно нижчою ціною, ніж початкова ціна лотів на аукціоні, відповідно за ціною 54 000 грн (початкова ціна лоту №1 становила 2 700 000 грн) та за ціною 216 000 грн (початкова ціна лоту № 2 становила 2 700 000 грн).

За висновком суду першої інстанції, вказане вище має наслідком визнання результатів аукціону та укладених на їх виконання договорів купівлі-продажу з переможцями недійсними.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ФОП Гаврилюк О.Р. як переможець торгів (у справі третя особа) оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21) апеляційну скаргу ФОП Гаврилюка О.Р. залишено без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 у справі залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована тим, що у рішенні комітету кредиторів від 10.02.2021 було неправомірно враховано ліквідатором голоси заставного кредитора ТОВ "Юридична компанія "Абданк" всупереч частини першої статті 48 КУзПБ, оскільки його вимоги є забезпеченими. Попри це, висновок суду першої інстанції про те, що невідповідність складу комітету кредиторів (наявність у ньому заставного кредитора з дорадчим голосом) не створює взагалі правові наслідки незважаючи на кількість навіть вірно врахованих голосів конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу, апеляційний суд визнав помилковим, оскільки такі наслідки не передбачені прямо у законі чи будь-якому підзаконному нормативно-правовому акті.

Установивши, що без врахування голосів заставного кредитора ТОВ "Юридична компанія "Абданк" інші два кредитори ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" (2 455 голосів) та ТОВ "Укр-Полімер" (555 голосів) загалом склали 3 010 голосів, що також є більше ніж кількість голосів присутнього представника конкурсного кредитора - ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" (1 662 голоси), суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неприведення складу комітету кредиторів до вимог КУзПБ, не вплинуло на повноважність і легітимність прийнятого у цій справі рішення комітету кредиторів, а обов`язковість вчинення такої дії прямо цим Кодексом не передбачена.

Також, апеляційним господарським судом вказано, що оспорюваним рішенням суду першої інстанції зобов`язано третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ТОВ "Агротрейд ЛТД" та ФОП Гаврилюка О.Р. вчинити дії, пов`язані з наслідками визнання недійсними правочинів, повернути майно та стягнуто кошти з боржника на їх користь за такими недійсними правочинами. Однак, позивачем пред`явлено позов з вимогами не до усіх сторін оспорюваних правочинів, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ"

Позивач (кредитор у справі про банкрутство) ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" (скаржник-1) подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022, в якій просив скасувати оскаржувані постанови апеляційного суду та залишити в силі ухвалу Господарського суду Львівської від 14.12.2021 у справі № 33/29 та рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 у справі № 33/29 (914/399/21).

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що оскаржувані постанови ухвалені з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягають у такому:

- допущення апеляційним судом неповноти оцінки доказів та встановлення обставин, а також порушення порядку розгляду справи про банкрутство та позовного провадження у її межах, що призвело до прийняття суперечливих одне одному та незаконних судових рішень;

- порушення вимог Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на невідповідність резолютивної частини постанови від 12.05.2022 у справі №33/29 (914/399/21) висновкам її мотивувальної частини;

- невірного застосування положень абзаців 2 та 3 частини першої, абзацу 5 частини шостої статті 48 КУзПБ

Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає обставини, визначені пунктами 1,3 частини другої статті 287 ГПК України, а саме:

(1) застосування апеляційним судом норм права без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах (зокрема постанови від 10.04.2018 у справі № 5/31-Б-09, від 08.06.2021 у справі №910/20346/16, від 31.10.2018 у справі № 903/975/14)

(2) відсутність судової практики Верховного Суду щодо питання застосування норм частини третьої та абзацу 5 частини шостої статті 48 КУзПБ у подібних правовідносинах.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги ФОП Гаврилюка О.Р.

ФОП Гаврилюк О.Р. (переможець аукціону та покупець за лотом № 2) (далі також скаржник-2) подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі №33/29 (914/399/21), в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, скаржник-2 вказував на неврахування судом апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (постанова від 06.02.2019 у справі № 910/15831/17).

Також стверджував про порушення при ухваленні оскаржуваних судових рішень норм процесуального права, оскільки:

- суд першої інстанції не врахував обставин того, що навіть без врахування голосів ТОВ "Юридична компанія "Абданк", за погодження умов продажу майна боржника проголосувало більшість голосів належних членам комітету кредиторів (ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" (2 455 голосів) та ТОВ "Укр-Полімер"(555 голосів));

- апеляційний суд, всупереч вірного встановлення зазначених обставин, належної їх правової оцінки та висновків у мотивувальній частині своєї постанови про наявність підстав для відмови у позові, у резолютивній частині цієї постанови залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Водночас застосування статті 243 ГПК України "Виправлення описок та арифметичних помилок" в цьому випадку є неможливим.

Узагальнений виклад позиції учасників у справі

ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" подав відзив на касаційну скаргу ФОП Гаврилюка О.Р., в якому заперечує проти її вимог з викладених у відзиві підстав, просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21) та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 у цій справі.

Касаційне провадження

28.06.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" (скаржник-1).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 33/29 (914/399/21) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. - головуючий, Ткаченко Н.Г., Жуков С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.06.2022.

12.07.2022 до касаційного суду надійшла касаційна скарга ФОП Гаврилюка О.Р. (скаржник-2).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 33/29 (914/399/21) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. -головуючий, Жуков С.В., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.07.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 18.07.2022 касаційну скаргу ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 18.07.2022 до касаційного суду від скаржника-1 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2022 касаційну скаргу ФОП Гаврилюка О.Р. залишено без руху; надано скаржнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 19.07.2022 до касаційного суду від скаржника-2 надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2022, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 та на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21); призначено до розгляду на 14.09.2022 о 11:30 год.

Ухвалою Верховного Суду від 15.08.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ФОП Гаврилюка О.Р. на рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21); призначено до розгляду на 14.09.2022 о 11:30 год. Об`єднано в одне касаційне провадження касаційні провадження за касаційними скаргами ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" та ФОП Гаврилюка О.Р. у справі № 33/29 (914/399/21).

У зв`язку з відпусткою судді Жукова С.В., розпорядженням заступника керівника апарату-керівника секретаріату КГС ВС від 12.09.2022 № 29.3-02/1597 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 33/29 (914/399/21).

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 33/29 (914/399/21) визначено склад колегії суддів: Огороднік К.М. -головуючий, Пєсков В.Г., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.09.2022.

Ухвалою Верховного Суду від 14.09.2022 відкладено розгляд касаційних скарг на 05.10.2022 о 11:15 год; витребувано з Господарського суду Львівської області та Західного апеляційного господарського суду необхідні для розгляду матеріали справи № 33/29.

Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2022, серед іншого, відкладено розгляд касаційних скарг на 19.10.2022 о 11:30 год, у зв`язку з ненадходженням до Верховного Суду матеріалів справи № 33/29.

07.10.2022 до касаційного суду надійшли витребувані матеріали справи № 33/29.

Судове засідання 19.10.2022 відбулось за участю представників ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", ТОВ "Львівські заводи автомобілебудування" та особистою участю Гаврилюка О.Р., арбітражних керуючих Кобельника О.С. та Папури Я.М., які надали пояснення у справі. Інші учасники справи явку повноважних представників не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представників інших учасників справи.

При цьому, суд враховує приписи статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України, за якими своєчасний розгляд справи є одним із завдань судочинства, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо права кожного на справедливий розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Розгляд касаційних скарг і позиція Верховного Суду

Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За результатами розгляду касаційних скарг колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла таких висновків.

Щодо касаційної скарги ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29

Перевіривши матеріали касаційної скарги ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" у зазначеній частині, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

КУзПБ набрав чинності 21.04.2019, а введено його в дію з 21.10.2019.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом ГПК України, іншими законами України.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Суд звертає увагу скаржника, що на час введення в дію КУзПБ боржник - ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" був визнаний банкрутом (постанова суду від 09.10.2012) та перебував на стадії ліквідаційної процедури.

Отже, провадження у справі № 33/29 про банкрутство ТОВ "ТВП "Львівський автонавантажувач" здійснюється згідно з положеннями КУзПБ.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 зробила висновок про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:

- одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення (розумій також і відсторонення) керуючого санацією, ліквідатора тощо;

- друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.

Порядок оскарження судових рішень у процедурах банкрутства врегульовано статтею 9 КУзПБ (щодо першої групи судових рішень), а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ (друга група судових рішень) - статтями 255 287 ГПК України.

Така правова позиція неодноразово висловлювалась у судових рішеннях Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.04.2021 у справі № 4/5007/33-Б-11, від 06.05.2021 у справі 910/2526/14, від 18.05.2021 у справі № 924/549/19, від 19.05.2021 у справі № 925/236/15.

Відповідно до частини першої статті 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) можуть бути оскаржені в порядку, встановленому ГПК України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 9 КУзПБ, передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Наведений в частині третій статті 9 КУзПБ, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Кодексом України з процедур банкрутства не передбачено можливість оскарження окремо постанов суду апеляційної інстанції, прийнятих за результатами апеляційного перегляду ухвал місцевого господарського суду у справах про банкрутство щодо відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень у справі про банкрутство, що в сукупності з положеннями статті 287 ГПК України виключає можливість касаційного перегляду у разі окремого оскарження такої постанови суду апеляційної інстанції.

Водночас, абзацом 2 частини третьої статті 9 КУзПБ передбачено, що скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Аналіз змісту абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ у сукупності з іншими частинами статті 9 та статті 7 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що необхідними умовами застосування процесуальної можливості включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню, є такі умови (але не виключно, тільки в межах доводів і вимог цієї касаційної скарги):

- судовими рішеннями, що підлягають касаційному оскарженню в порядку абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ можуть бути тільки постанови апеляційного господарського суду, з них первісний/основний об`єкт касаційного оскарження - постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню та щонайменше одна постанова апеляційного господарського суду, прийнята за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо в касаційному порядку.

- процесуальна можливість спільного касаційного оскарження в порядку абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ внаслідок включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню може бути застосована тільки щодо касаційного оскарження тих судових рішень (постанов апеляційного господарського суду) у процедурі банкрутства, які стосуються не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17);

- КУзПБ не передбачає процесуальну можливість включення скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал, рішень господарського суду в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство (друга група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17) до касаційної скарги на ті ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню в порядку частини третьої статті 9 КУзПБ (перша група судових рішень за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17), і навпаки.

Таке тлумачення Верховним Судом застосування частини третьої статті 9 КУзПБ міститься у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.05.2021 у справі № 922/3369/19.

У постанові від 18.05.2021 у справі № 924/549/19 Верховний Суд дійшов висновку про неможливість застосування абзацу 2 частини третьої статті 9 КУзПБ щодо включення скарги на судові рішення, прийняті у справі про банкрутство в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду заяв (в порядку позовного провадження) у межах справи про банкрутство до скарг на судові акти, що не оскаржуються в касаційному порядку.

У цій справі основним (таким, що підлягає касаційному оскарженню) об`єктом такого оскарження є постанова апеляційного господарського суду, ухвалена за результатами перегляду рішення суду, прийнятого у межах справи про банкрутство в порядку статті 7 КУзПБ за результатами розгляду спору про визнання недійсними результатів аукціону та застосування наслідків недійсності правочинів (друга група судових рішень за вищенаведеним висновком Великої Палати Верховного Суду), а іншим об`єктом касаційного оскарження є постанова апеляційного суду, прийнята у процедурі банкрутства за результатом розгляду заяви кредитора про відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора банкрута (перша група судових рішень за вказаним висновком), однак судовий акт, що не підлягає касаційному оскарженню в порядку абзацу 1 частини третьої статті 9 КУзПБ.

Аналіз вищенаведеної правової позиції свідчить, що касаційна скарга в частині включення для оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (про відмову у задоволенні клопотання ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора банкрута) не відповідає переліченим вище критеріям.

Беручи до уваги викладене вище, судова колегія дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (про відмову у задоволенні клопотання ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" про відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора банкрута), оскільки у цьому випадку судові рішення відносяться до різних груп судових рішень (за висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17).

Верховний Суд враховує, що положення статей 287 та 296 ГПК України, не передбачають закриття касаційного провадження з вище наведених підстав, однак, у разі здійснення касаційного перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (про відмову у задоволенні клопотання кредитора про відсторонення від виконання обов`язків ліквідатора банкрута), суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини.

Щодо оскарження судових рішень у позовному провадженні у межах справи про банкрутство (справа № 33/29 (914/399/21))

Як зазначено вище, Господарським судом Львівської області розглянуто спір у справі № 33/29 (914/399/21) про визнання незаконними дій ліквідатора з підготовки до продажу майна банкрута, зобов`язання ліквідатора вчинити дії, а також (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) про визнання недійсними правочинів, вчинених за результатами аукціону із продажу майна боржника, та застосування наслідків недійсності правочинів.

Рішенням місцевого господарського суду від 14.12.2021 у зазначеній справі позов задоволено.

В основу рішення суду покладено висновки про недотримання ліквідатором вимог законодавства у сфері банкрутства щодо порядку підготовки спірних аукціонів.

За апеляційним переглядом справи № 33/29 (914/399/21) Західний апеляційний господарський суд постановою від 12.05.2022 залишив вказане рішення без змін.

При цьому, суд апеляційної інстанції у мотивувальній частині своєї постанови:

- дійшов до висновку про те, що, попри протиправне врахування ліквідатором голосів заставного кредитора, кількість голосів інших двох кредиторів (ТОВ "Управляюча компанія "Львівський автонавантажувач" (2 455 голосів) та ТОВ "Укр-Полімер" (555 голосів)) загалом склали 3 010 голосів, що також є більше ніж кількість голосів конкурсного кредитора ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ", тому неприведення складу комітету кредиторів до вимог КУзПБ, не вплинуло на повноважність і легітимність прийнятого у цій справі рішення комітету кредиторів.

- вказав на помилковість висновку суду першої інстанції про те, що невідповідність складу комітету кредиторів (наявність у ньому заставного кредитора з дорадчим голосом) не створює взагалі правові наслідки незважаючи на кількість навіть вірно врахованих голосів конкурсних кредиторів з правом вирішального голосу;

- зауважив, що оскільки позивачем пред`явлено позов з вимогами не до усіх сторін оспорюваних правочинів (переможці аукціону ТОВ "Агротрейд ЛТД" та ФОП Гаврилюк О.Р., яких суд своїм рішенням зобов`язав вчинити відповідні дії, були залучені до участі у справі як треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача), це є самостійною підставою для відмови у позові;

- дійшов узагальненого висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, спростовують висновки місцевого господарського суду, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Таким чином Верховний Суд зазначає, що дійшовши висновку у мотивувальній частині своєї постанови про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд у резолютивній частині постановив залишити апеляційну скаргу ФОП Гаврилюка О.Р. без задоволення, а оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 14.12.2021 у справі № 33/29 (914/399/21) - без змін.

Наведене свідчить про невідповідність висновків мотивувальної частини оскаржуваної постанови апеляційного суду її резолютивній частині, що є прямим порушенням вимог процесуального закону, та позбавляє Верховний Суд можливості перевірки (відповідно до вимог частини першої статті 300 ГПК України) правильності застосування цим судом норм матеріального та процесуального права.

Вимоги до змісту та форми постанови суду апеляційної інстанції містяться у статті 282 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, серед іншого, з мотивувальної частини із зазначенням:

а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;

б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

За змістом підпункту а) пункту 4 частини першої зазначеної статті постанова суду апеляційної інстанції складається, серед іншого, з резолютивної частини із зазначенням висновку суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги.

Аналіз вищенаведених норм статті 282 ГПК України свідчить про те, що висновки апеляційного суду по суті вимог апеляційної скарги, зазначені у резолютивній частині постанови, повинні відповідати викладеним у мотивувальній частині цієї постанови доводам, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції, та в цілому тим висновкам за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

Згідно з положеннями статті 236 ГПК законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Оскільки постанова Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21) таким вимогам не відповідає (з підстав невідповідності мотивувальної та резолютивної її частин), Верховний Суд погоджується з доводами обох скаржників про незаконність цього судового рішення.

Допущені процесуальні порушення є такими помилками, які не забезпечили справедливого розгляду справи. Рішення судів, прийняті з порушенням норм процесуального права, не можуть вважатися такими, що відповідають приписам статті 6 Конвенції про право на справедливий суд.

Водночас з огляду на обмеження, визначені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд позбавлений можливості самостійно усунути допущені судом апеляційної інстанції процесуальні порушення, оскільки оцінка доказів та достовірне з`ясування усіх фактичних обставин виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, передбачених вказаною статтею процесуального закону.

Крім того, в оскаржуваній постанові суд апеляційної інстанції досліджував належність суб`єктного складу цього спору, зокрема з`ясовував питання правомірності покладення місцевим господарським судом обов`язку зі вчинення відповідних дій на переможців аукціону, які були залучені у справу як треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача, а не відповідачами.

Колегія суддів зауважує, що від правильного визначення суб`єктного складу залежить обґрунтованість висновків суду при ухвалені ним рішення по суті спору.

Відтак без з`ясування апеляційним судом обставин належності суб`єктного складу цього спору, надання правової оцінки цих обставин з відповідністю мотивувальної та резолютивної частин судового рішення, у Верховного Суду відсутня можливість перевірити правильність висновків цього суду, зокрема і по суті спору в цілому, зважаючи на повноваження касаційного суду, визначені статтею 300 ГПК України.

Ураховуючи вищезазначені висновки Верховного Суду про незаконність постанови апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21) з підстав невідповідності мотивувальної та резолютивної її частин, колегія суддів не досліджує інші доводи касаційних скарг щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права та неврахування ним правових позицій Верховного Суду, викладених у зазначених скаржниками постановах.

Таким чином, за результатом касаційного перегляду справи Верховний Суд вважає частково обґрунтованими підстави касаційного оскарження та погоджується з тими доводами скаржників, які відповідають висновкам суду, наведеним у мотивувальній частині цієї постанови.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Беручи до уваги викладені вище мотиви касаційного суду, судова колегія дійшла висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29.

У іншій частині касаційної скарги ПрАТ "ВНК "Розточчя СТ" (щодо оскарження постанови апеляційного суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21)) та касаційної скарги ФОП Гаврилюка О.Р. суд керується таким.

Відповідно до частини третьої статті 310 цього Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

Зважаючи на допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права та беручи до уваги беручи до уваги межі перегляду справи судом касаційної інстанції в порядку статті 300 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційних скарг та скасування оскаржуваної постанови з направленням матеріалів цієї справи на новий розгляд до апеляційного суду.

При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції необхідно врахувати викладене у цій постанові; вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, зокрема визначення належності суб`єктного складу цього спору, за результатом чого дати належну правову оцінку доказам, доводам та запереченням учасників судового процесу, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване та законне судове рішення.

Розподіл судових витрат

Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для нового розгляду до суду апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.

Керуючись статтями 240 296 300 301 308 310 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ВНК "Розточчя СТ" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 закрити.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ВНК "Розточчя СТ" (в частині оскарження постанови Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21)) задовольнити частково.

3. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Гаврилюка Олександра Романовича задовольнити частково.

4. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2022 у справі № 33/29 (914/399/21) скасувати.

5. Справу № 33/29 (914/399/21) передати на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К.М. Огороднік

Судді В.Г. Пєсков

Н.Г. Ткаченко