24.03.2024

№ 340/4182/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2024 року

м. Київ

справа № 340/4182/22

адміністративне провадження № К/990/16536/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Мацедонської В. Е., Уханенка С.А.

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 340/4182/22

за позовом Приватного підприємства «Три-Ер» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2022, ухвалене у складі головуючого судді Жука Р.В., і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023, ухвалену у складі: судді-доповідача Щербака А.А., суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Приватне підприємство «Три-Ер» (далі - позивач, ПП «Три-Ер») звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області (далі - відповідач) з вимогами визнати протиправною та скасувати постанову від 09.08.2022 №311591 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваною постановою до позивача застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу у розмірі 8 500,00 грн за перевезення вантажів з перевищенням установлених законодавством габаритно-вагових норм. Позивач доводив, що автомобіль перевозив сипучий вантаж - кукурудзу насипом, а тому її маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, що не дає можливості точно виміряти навантаження на відповідні осі автомобіля, і, як наслідок, встановити, що перевезення вантажу здійснювалося з перевищенням вагових обмежень. Позивач також стверджував, що оскаржувана постанова винесена поза межами двох місяців з моменту встановлення правопорушення.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. 19.02.2022 посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області на ділянці автомобільної дороги М-05 «Київ-Одеса (Дачне)» 452 км+811 м проводилася рейдова перевірка, під час якої був зупинений транспортний засіб марки «МАН» реєстраційний номер НОМЕР_1 для габаритно-вагового контролю.

4. За результатами проведення габаритно-вагового контролю указаного транспортного засобу, реєстраційний номер НОМЕР_1 встановлено перевищення вагових параметрів фактичної маси транспортного засобу, а саме 43,13 т, що підтверджується талоном зважування №б/н (а.с.46).

5. За наслідками контролю складено акт №329154 від 19.02.2022 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів №0070345 від 19.02.2022 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №0057805 від 19.02.2022.

6. Уповноваженою особою відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті 09.08.2022 ухвалено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 311591, якою на позивача накладено штраф у розмірі 8 500,00 грн за перевищення встановлених законодавством вагових норм від 5% до 10% при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу.

7. Не погоджуючись з указаною постановою, позивач звернувся до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

8. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2022, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023, позов задоволено: визнано протиправною і скасовано постанову відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 09.08.2022 №311591.

9. Задовольняючи позов, суди виходили з того, що оскаржуваний штраф є адміністративно-господарською санкцію, застосування якої можливо у передбачений законом строк.

10. Суди попередніх інстанцій вважали, що загальний строк застосування адміністративно-господарських санкцій визначено у статті 250 Господарського кодексу України і становить шість місяців з дня виявлення порушення, але не більше року з дня порушення суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

11. Суди попередніх інстанцій зазначили, що вказана стаття містить застереження, відповідно до якого «загальні строки» застосовуються, якщо інше не передбачено спеціальним законом.

12. Суди попередніх інстанцій вважали, що таким законом є Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, пунктом 25 якого встановлено, що справа про порушення розглядається не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

13. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що в спірних правовідносинах штаф до позивача міг бути застосований не пізніше двох місяців з дня виявлення правопорушення, що полягало у перевищенні вагових норм автотранспорту.

14. Як установили суди попередніх інстанцій, порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» виявлено відповідачем 19.02.2022, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу ухвалена 09.08.2022, тобто майже через п`ять місяців після виявлення правопорушення.

IV. Провадження в суді касаційної інстанції

15. До Суду 08.05.2023 від відповідача надійшла касаційна карга, у якій він вимагає скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

16. У касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 60 Закону «Про автомобільний транспорт», статті 250 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах і неправильне застосування вказаних норм судами попередніх інстанцій.

17. Скаржник доводить, що штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт за своєю природою є адміністративно-господарською санкцію, а тому для вирішення питання про темпоральні межі його накладення підлягає застосуванню стаття 250 Господарського кодексу України, відповідного до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

18. Пункт 25 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, на який послалися суди як на підставу для висновку, що в спірних правовідносинах цей строк становить два місяці, встановлює строк розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

19. На думку відповідача, поняття «строк застосування адміністративно-господарських санкцій» і «строк розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт» мають різний зміст, а тому суди попередніх інстанцій не могли посилатися на вказаний Порядок під час перевірки дотримання строку застосування адміністративно-господарських санкцій у цій справі.

20. Ухвалою Верховного Суду від 08.06.2023 відкрито касаційне провадження з указаних підстав.

21. Позивач правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався.

22. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Калашніковій О.В. суддям Губській О.А, Білак М.В.

23. У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 340/4182/22.

24. За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Кашпур О.В., Уханенка С.А.

25. У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Кашпур О.В., розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 340/4182/22.

26. За наслідками повторного автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: доповідача Радишевської О.Р., суддів Мацедонської В. Е., Уханенка С.А.

V. Джерела права та акти їхнього застосування

27. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

28. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2344-III).

29. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

30. У силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

31. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

32. Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

33. Положеннями пункту 14 Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567) встановлено, що рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

34. Відповідно пункту 20 Порядку №1567, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

35. Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

36. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

37. Відповідно до частин першої та другої статті 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

38. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

39. За текстом частини першої статті 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: адміністративно-господарський штраф.

40. Відповідно до частини першої статті 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

41. Приписами частини першої статті 250 ГК України передбачено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

VI. Позиція Верховного Суду

42. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

44. Спір у цій справі виник у зв`язку з накладенням на позивача штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а касаційна скарга стосується питання строку застосування цього штрафу з огляду на вимоги статті 250 ГК України, пункту 25 Порядку №1567.

45. Суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 16.08.2023 у справі № 160/12371/22, від 26.10.2023 у справі № 160/17116/22 вже викладав висновки щодо застосування статей 250 ГК України, пункту 25 Порядку №1567 у згаданому контексті.

46. Так, у постанові від 16.08.2023 у справі № 160/12371/22 Верховний Суд указав, що пункт 25 Порядку №1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України визначає строк притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення.

47. Водночас, аналізуючи зміст статті 250 ГК України, Верховний Суд зазначив, що законодавець встановив граничні строки застосування уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарських санкцій до суб`єктів господарювання за порушення зазначеними суб`єктами встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

48. Відповідно до висновків Верховного Суду у статті 250 ГК України містяться два строкові обмеження. Одне з них полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть застосовуватися після закінчення одного року з дня вчинення порушення суб`єктом господарювання встановлених законом правил здійснення господарської діяльності. Другий обмежувальний строк полягає у тому, що адміністративно-господарські санкції не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування. Таким чином, другий обмежувальний строк не може бути застосовано пізніше шести місяців з дня виявлення правопорушення.

49. Отже, виходячи з аналізу приписів статті 250 ГК України, Верховний Суд констатував, що під час виявлення факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, ухвалюючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, установлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення будь-якого із встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій.

50. Строки, передбачені статтею 250 ГК України і пунктом 25 Порядку № 1567, мають принципово різне значення, адже пункт 25 Порядку № 1567 стосується строку розгляду суб`єктом владних повноважень справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а стаття 250 ГК України - строку притягнення до відповідальності за таке порушення, який вираховується з дня його виявлення. Аналогічний висновок щодо застосування вказаних норм в аналогічних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2023 у справі № 160/17116/22.

51. Суд констатує, що строк застосування штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт врегульовано частиною першою статті 250 ГК України і становить шість місяців з дня виявлення порушення, але не більше як рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законом правил здійснення перевезення пасажирів чи/та вантажів.

52. У справі, що розглядається, акт проведення перевірки складено 19.02.2022, а спірну постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято 09.08.2022.

53. Отже, у спірних правовідносинах відповідачем не було порушено строку застосування адміністративно-господарських санкцій.

54. Щодо порушеного строку розгляду справи, то Суд зазначає, що у відзиві на позов відповідач зауважував, що у зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який продовжений подальшими Указами Президента України.

55. Водночас зазначеним обставинам суди попередніх інстанцій належної оцінки не надали.

56. Суди попередніх інстанцій також встановили, що підставою для прийняття постанови про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу був факт порушення ним законодавства про автомобільний транспорт, а саме статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за вчинення якого передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

57. З огляду на помилкове застосування судами попередніх інстанцій статті 250 ГК України і пункту 25 Порядку №1567 суди попередніх інстанцій не оцінювали доводів і аргументів позивача, якими він обґрунтовував відсутність складу вказаного правопорушення і незаконність оскаржуваної постанови.

58. Указані обставини мають суттєве значення для правильного вирішення цього спору і без їх з`ясування неможливо підтвердити чи спростувати правомірність оскаржуваної постанови.

59. До повноважень Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду судом касаційної інстанції є лише питання застосування права.

60. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

61. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

62. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням вимог процесуального права, що є підставою для їх скасування з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

63. Керуючись статтями 3 238 341 344 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ

64. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.

65. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 скасувати.

66. Справу №340/4182/22 направити на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

67. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: В.Е. Мацедонська

С.А. Уханенко