ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2025 року
м. Київ
справа №340/5360/20
адміністративне провадження № К/990/16953/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Гриціва М.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу № 340/5360/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу і визнання протиправної бездіяльності стосовно виконання судового рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 (головуючий суддя Божко Л. А., Суховаров А. В., Олефіренко Н. А.),
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - ГУ ПФУ в Кіровоградській області, Управління, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправними та дискримінаційними рішення, дії чи бездіяльність відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії позивача за період з 07.10.2009 по 03.06.2018;
- зобов`язати Управління виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 по 03.06.2018 відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Кіровоградський окружний адміністративний суд рішенням від 14.04.2021 позов задовольнив у повному обсязі.
Цей же суд ухвалою від 13.09.2023, яка була залишена без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2025, відмовив у задоволенні заяв ОСОБА_1 про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу і визнання протиправною бездіяльності стосовно виконання судового рішення.
У червні 2024 року позивач подав до Третього апеляційного адміністративного суду заяву про перегляд рішення за виключними обставинами, у якій просив (відповідно до тексту заяви):
- переглянути постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 за нововиявленими обставинами;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, допущену ним під час виконання рішення від 14.01.2021;
- відповідач не поновив позивачу належним чином у спосіб, передбачений Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», виплату пенсії за віком з 07.10.2009 по 02.06.2018 з урахуванням індексації;
- відповідач протиправно не здійснив розрахунок та виплату компенсації втрати частини доходів з суми коштів, нарахованих відповідачем до виплати в рахунок боргу пенсії за період з 07.10.2009 по 02.06.2018 на 18.02.2021 в сумі 208 437,17 грн.
У цій же заяві позивач просить постановити окрему ухвалу і направити її відповідачу для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а саме зобов`язати відповідача:
- скасувати в пенсійній справі позивача в графі «Особливості» позначку «не підлягає МП признач. за ріш. суду в твердому розмірі», а в графі ознаки роботи - «Працює», та включити позивача в коло осіб, яким відповідач зобов`язаний проводити автоматично масові перерахунки пенсії відповідно Закону;
- нарахувати поточну пенсію позивачу в розмірі 80% його заробітної плати, визначеної відповідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, відповідно пункту 3 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської роботи» з урахуванням частини другої статті 10 розділу «Прикінцеві положення» цього ж Закону;
- здійснити розрахунок з урахуванням понаднормового стажу за 26 років з суми мінімального розміру пенсії за віком, дійсному на момент нарахування, до фактичної виплати відповідно частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
-здійснити індексацію, а саме автоматичні масові перерахунки пенсії та врахувати надбавки до пенсії на момент нарахування до фактичної виплати відповідно статей 27, 28 та частин другої, третьої статті 42, пунктів 4-1,4-3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та постанов Кабінету Міністрів України № 251 і № 124 у редакції, дійсній на момент нарахування/фактичної виплати пенсії позивачу;
- здійснити перерахунок та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 07.10.2009 по теперішній час з урахуванням індексації на момент нарахування до фактичної виплати, за винятком виплачених сум, та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.1.2021;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Кіровоградській області подати у десятиденний строк звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.01.2021.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13.03.2025 залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що в заяві про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 ОСОБА_1 не зазначив жодної нововиявленої обставини, перелік яких визначено нормами частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), та, відповідно, не надав жодного доказу, який би підтверджував таку обставину.
Крім того апеляційний суд дійшов висновку про те, що фактично позивач висловлює мотиви своєї незгоди з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024, однак, вказане судове в касаційному порядку не оскаржував.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025, у якій просить скасувати вказане судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи касаційної скарги дублюють доводи заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами: позивач наводить обставини справи, описує ухваленні у справі судові рішення та мотиви незгоди з ними.
Крім того позивач зазначає, що після отримання ним постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 у цій справі у нього виникли обґрунтовані сумніви щодо безсторонності та неупередженості колегії суддів суду апеляційної інстанції і саме цей факт слугував підставою для подання заява про перегляд згаданої постанови за нововиявленими обставинами.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Тацій Л. В. - головуючий суддя, судді Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г.
Верховний Суд ухвалою від 30.04.2025 залишив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 без руху, а ухвалою від 19.05.2025 відкрив касаційне провадження у справі.
У зв`язку з обранням судді Стрелець Т. Г. до Великої Палати Верховного Суду розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16.06.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.06.2025 вказану справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Тацій Л. В. - головуючий суддя, судді: Гриців М. І., Стеценко С. Г.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні скарги, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 - залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Частинами першою - четвертою статті 361 КАС передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження й ухвалення судового рішення, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного та всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.
До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
При цьому необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Водночас необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.
Тобто, нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. Іншими словами, якби нововиявлена обставина була відома суду під час прийняття судового рішення, то вона б обов`язково вплинула на остаточні висновки суду.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
До того ж не вважається нововиявленою обставиною і зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Водночас в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
З урахуванням наведеного перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин, а тому першочерговим обов`язком суду є встановлення відсутності або наявності нововиявлених обставин.
Тобто спочатку суд має оцінити наведені заявником обставини та дійти висновку чи відповідають такі (обставини) необхідним ознакам нововиявлених обставин, а саме: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Зміст заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 свідчить про те, що позивач вбачає нововиявлені обставини у факті виникнення сумнівів у безсторонності та неупередженості колегії суддів суду апеляційної інстанції, яка ухвалила згадану постанову.
Також заява містить обставини справи, перелік ухвалених у справі судових рішень, порівняння цих рішень з судовими рішеннями, ухвалених щодо інших осіб, та мотиви незгоди з постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024.
З огляду на зазначене вище Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що наведені позивачем обставини у розумінні частини другої статті 361 КАС не можуть вважатися нововиявленими, та, відповідно, з наявністю підстав для залишення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.
При цьому, як вже було зазначено, доводи касаційної скарги по суті є ідентичними до доводів заяви про перегляд постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.05.2024 за нововиявленими обставини, а позивач фактично не вказує на порушення апеляційним судом норм процесуального права, які могли б викликати сумніви у правильності та обґрунтованості висновків останнього.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13.03.2025 у справі № 340/5360/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді Л.В. Тацій М.І. Грицiв С.Г. Стеценко