Постанова
Іменем України
08 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 341/253/18
провадження № 61-3955св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - публічне акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго», правонаступником якого є акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області у складі судді Юсип І. М.
від 16 листопада 2018 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Матківського Р. Й., Василишин Л. В.,
Максюти І. О., від 04 лютого 2019 року,
ВСТАНОВИВ :
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (далі -
ПАТ «ДТЕК Західенерго») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовано тим, що працював на посаді інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель департаменту із сервісів відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС»
ПАТ «ДТЕК Західенерго» (далі - ВП «Бурштинська ТЕС»).
25 жовтня 2017 року отримав попередження про зміни в організації виробництва і праці ВП «Бурштинська ТЕС» про скорочення його посади на підставі наказу ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 вересня 2017 року, з яким він ознайомлений не був.
Наказом ВП «Бурштинська ТЕС» від 28 грудня 2017 року його звільнено з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, а наказом від 09 січня 2018 року змінено дату звільнення на 09 січня 2018 року.
З оскаржуваним наказом ВП «Бурштинська ТЕС» від 28 грудня 2017 року про його звільнення з посади ознайомлений не був. Змін в організації виробництва і праці ВП «Бурштинська ТЕС» не відбулось, зміни до штатного розпису не вносились.
Первинною профспілковою організацією ВП «Бурштинська ТЕС» прийнято рішення про відмову у погоджені його звільнення. Адміністрацією
ВП «Бурштинська ТЕС» не враховано наявність переважного права на залишення на роботі, зокрема можливості проведення в межах однорідних професій перестановки працівників.
Посилаючись на наведене, позивач просив суд визнати незаконними та скасувати накази від 28 грудня 2017 року та від 09 січня 2018 року про його звільнення, поновити його на роботі та стягнути з відповідача в його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду Івано-Франківської області
від 16 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано незаконними та скасовано накази ВП «Бурштинська ТЕС»
ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 28 грудня 2017 року № 980-к та від 09 січня 2018 року №14-к.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель департаменту із сервісів ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго" з 10 січня 2018 року.
Стягнуто з ПАТ «ДТЕК Західенерго» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 10 січня 2018 року по 15 листопада 2018 року включно у розмірі 87 968, 88 грн за вирахуванням загальнообов`язкових податків та зборів, що стягуються з нарахованої заробітної плати.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за один місяць допущено до негайного виконання.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача є незаконним з наступних підстав: 1) позивача не було ознайомлено з наказом ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 вересня 2017 року, яким внесено зміни до штатного розпису ВП «Бурштинська ТЕС», що на переконання суду є необхідним; 2) профком Бурштинскої ТЕС 27 грудня
2017 року ухвалив відмовити адміністрації у наданні згоди на розірвання трудового договору з позивачем; 3) відповідач не виконав свого обов`язку, передбаченого статтею 49-2 КЗпП України, оскільки зобов`язаний був надати позивачу перелік вакантних посад не тільки на 25 жовтня 2017 року (день попередження про наступне звільнення), а й тих вакансій, що були в період до часу його звільнення, тобто до 9 січня 2017 року.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 04 лютого
2019 рокуапеляційну скаргу АТ «ДТЕК Західенерго» задоволено частково.
Рішення Галицького районного суду Івано-Франківської області
від 16 листопада 2018 року змінено.
Виключено із мотивувальної частини судового рішення обґрунтування суду як підставу для задоволення позову не ознайомлення позивача з наказом ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 вересня 2017 року про внесення змін до штатного розпису АТ ДТЕК «Бурштинська ТЕС», та у зв`язку з відмовою адміністрації Бурштинської ТЕС у наданні згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання незаконними наказів про звільнення позивача та поновлення його на роботі із стягненням середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки у порушення частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець не виконав обов`язку по працевлаштуванню позивача, так як останньому не були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом часу з моменту попередження про майбутнє звільнення і які існували на день звільнення позивача.
При цьому апеляційний суд не погодився із висновком суду першої інстанції, який посилався як на підставу для поновлення позивача на роботі на те, що роботодавець не ознайомив позивача з наказом ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 вересня 2017 року, яким внесено зміни до штатного розпису ВП «Бурштинська ТЕС» та не узяв до уваги, що профком Бурштинскої ТЕС 27 грудня 2017 року про відмову у наданні згоди на звільнення позивача, оскільки чинним законодавством не передбачено обов`язку роботодавця ознайомлювати працівника із наказом про внесення змін в організацію виробництва і праці, а рішення профкому Бурштинської ТЕС не є правомочним, у зв`язку із тим, що за нього проголосувало менше половини членів профкому (пункт 2.13. Положення про первинну організацію Профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі АТ «Західенерго» просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що звільнення позивача відбулося із дотриманням вимог трудового законодавства, позивача було у визначений КЗпП України строк попереджено про майбутнє вивільнення, йому було запропоновано вакантні посади. Роботодавець звертався до профспілкової організації з поданням про отримання згоди на звільнення позивача із займаної посади, однак профспілковим комітетом рішення щодо надання згоди на звільнення позивача не приймалося, у визначений законом строк профспілковим органом роботодавцю мотивована відмова у наданні згоди на звільнення позивача не надавалася.
Відзив на касаційну скаргу
У квітні 2019 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухвалених у справі судових рішень.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою від 01 квітня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 працював на посаді інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго», що підтверджується копією трудової книжки (а. с. 11-12 т. 1) та визнається сторонами у справі.
Наказом ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 вересня 2017 року внесено зміни до штатного розпису Відокремленого підрозділу «Бурштинська ТЕС», зокрема, з 03 січня 2018 року скорочено штатну одиницю інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» (а. с. 93 т. 1).
02 жовтня 2017 року голові профспілкового комітету Бурштинської ТЕС було направлено повідомлення про зміни в організаційній структурі та штатному розписі ДТЕК Бурштинська ТЕС на підставі наказу від 27 вересня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС», яке отримано профспілкою 02 жовтня 2017 року № 23 (а. с. 94 т. 1), а 25 жовтня
2017 року додано список працівників відділу закупівель, які підлягають звільненню (отримано 25 жовтня 2017 року № 27) (а. с. 95 т. 1).
25 жовтня 2017 року позивачу вручено попередження про зміни в організації виробництва і праці ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго», у зв`язку з чим передбачено скорочення його посади. Зі змісту попередження встановлено, що ОСОБА_1 в день попередження ознайомлений також з переліком вакантних посад. Від підпису попередження позивач відмовився (а. с. 96-100 т. 1).
Отримання цього попередження 25 жовтня 2017 року позивач визнає у позовній заяві.
27 грудня 2017 року на засіданні профкому Бурштинскої ТЕС ухвалено рішення про відмову адміністрації Бурштинської ТЕС у наданні згоди на розірвання трудового договору з інженером з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель ОСОБА_1 за
пунктом 1 статті 40 КЗпП України, про що свідчить копія виписки з протоколу № 30 (а.с. 130-131 т. 1).
Наказом ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 28 грудня
2017 року позивача звільнено з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України з 02 січня 2018 року (а. с. 103 т. 1).
Наказом ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 09 січня
2018 року у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності позивача змінено дату звільнення на 09 січня 2018 року (а. с. 105 т. 1).
Під час розгляду справи судом, 13 липня 2018 року, у відповідь на подання генерального директора ПАТ «ДТЕК Західенерго» від 27 червня 2018 року щодо надання згоди на розірвання трудового договору з
ОСОБА_1 , представник первинної профспілкової організації «Бурштинської ТЕС» Кучинський В. М. надав згоду на розірвання трудового договору з позивачем на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України
(а. с. 108 т. 1).
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга підлягає задоволенню.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Визначення юридичної особи, поняття та порядок ліквідації чи реорганізації юридичної особи містяться у статтях 80 104 111 ЦК України, статтях 62, 66 79 92 Господарського кодексу України. Згідно з цими нормами підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Підприємство може складатися з виробничих або функціональних структурних підрозділів (виробництв, відділень, цехів, управлінь, бюро, служб тощо) та створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи.
Згідно із статтею 13 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» 1982 року, ратифікованою Україною 04 лютого 1994 року, коли роботодавець планує припинення трудових відносин з причин економічного, технологічного, структурного або аналогічного плану, він своєчасно надає відповідним представникам працівників інформацію щодо цього питання, зокрема інформацію про причини передбачуваних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, та строк, протягом якого їх буде проведено.
Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.
Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.
Установлено, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме скорочення чисельності та штату працівників, що підтверджується виданим ПАТ «Західенерго» наказом від 27 вересня
2017 року про скорочення дві посади, в тому числі і посада позивача - інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель департаменту із сервісів ВП «Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго».
25 жовтня 2017 року, тобто більше ніж за два місяці до звільнення як того вимагає положення статті 49-2 КЗпП України, позивача було ознайомлено із попередженням про зміни в організації виробництва і праці на підставі наказу від 27 вересня 2017 року «Про внесення змін до штатного розпису ДТЕК Бурштинська ТЕС», зокрема, про скорочення займаної ним посади - інженера з комплектації устаткування й матеріалів І категорії відділу закупівель ВО «ДТЕК Бурштинська ТЕС» ПАТ «ДТЕК Західенерго» з 03 січня 2018 року та доведено до відома перелік вакантних посад станом на момент попередження (а. с. 96).
Суд апеляційної інстанції, установивши, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, роботодавець попередив позивача за два місяці про наступне вивільнення, надав позивачу перелік вакантних посад на момент попередження про звільнення, тобто на 25 жовтня 2017 року, вважав, що підприємство не виконало обов`язку по працевлаштуванню позивача, оскільки останньому не були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом часу з моменту попередження про майбутнє звільнення і які існували на день звільнення позивача.
Однак з таким висновком суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна, оскільки суд не перевірив чи були на підприємстві інші вакантні посади, ніж ті, які були запропоновані позивачу станом на час попередження про звільнення, з огляду на наявність в матеріалах справи витягів зі штатного розпису станом на 29 грудня 2017 року, 03 січня 2018 року, 09 січня 2018 року, які свідчать про протилежні обставини; чи відповідали ці посади кваліфікації, досвіду, освіти позивача; не врахував роз`яснень, наданих у пункті
19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» та не з`ясував, зокрема, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишенні на роботі.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, АТ «ДТЕК Західенерго» як юридична особа у своєму підпорядкуванні має низку відокремлених підрозділів, які входять у склад підприємства. Тобто у цій справі, суду апеляційної інстанції належало перевірити, чи були вакантні посади за відповідною професією чи спеціальністю позивача, чи інша вакантна робота, яку позивач може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо та чи пропонувались вони позивачу по всьому підприємству
АТ «ДТЕК Західенерго», у тому числі й у 3 філіях цього підприємства, а не тільки у ВП «Бурштинська ТЕС», і наявність вакантних посад у всіх структурних підрозділах підприємства мали бути враховані при звільненні позивача із займаної ним посади за скороченням штату.
Встановлення наведених обставин справи має суттєве значення для правильного вирішення спору про поновлення особи на роботі, звільненої на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Отже, апеляційним судом порушено норми процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема не досліджено зібраних у справі доказів.
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Керуючись принципом процесуальної економії Верховний Суд вважає за необхідне скасувати ухвалене у справі рішення суду апеляційної інстанції та справу направити на новий розгляд до суду апеляційної, а не першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, враховуючи необхідність встановлення наведених вище обставин.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 04 лютого 2019 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович