ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2021 року
м. Київ
справа №344/1326/17
адміністративне провадження №К/9901/29375/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 (колегія у складі суддів Богаченка С.І., Рибачука А.І., Гінди О.М.)
у справі №344/1326/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську
про визнання дій щодо проведення перерахунку пенсії протиправними, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення їй перерахунку пенсії на виконання постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2016 року у справі №344/3840/16-а у розмірі 60 відсотків від суми заробітної плати,
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії з 01 грудня 2015 року у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати без обмеження будь-яким терміном і граничним розміром та здійснити виплату недоплаченої суми пенсії з 01 грудня 2015 року.
2. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.06.2017, яка не оскаржувалась сторонами, адміністративний позов ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по 29 липня 2016 року залишено без розгляду.
3. Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.06.2017 адміністративний позов задоволено.
4. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено частково:
- визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську щодо зменшення відсоткового відношення при перерахунку пенсії ОСОБА_1 до 60% від суми заробітної плати на виконання постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2016 року в справі № 344/3840/16-а;
- зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із застосуванням показника 90% від суми заробітної плати починаючи з 30 липня 2016 року.
5. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржуване судові рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 12 березня 2005 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 90 відсотків від заробітної плати.
7. Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 серпня 2016 року в справі №344/3840/16-а, яка набрала законної сили, визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в проведенні перерахунку ОСОБА_1 пенсії державного службовця згідно з поданою нею заявою від 27 листопада 2015 року та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську здійснити перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 пенсію як державному службовцю з 01 грудня 2015 року з врахуванням довідки Управління НБУ в Івано-Франківській області про складові заробітної плати від 27 листопада 2015 року № 93-оц/12-246/92898.
8. У зв`язку з тим, що на виконання вказаного рішення суд, Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську було проведено перерахунок пенсії в розмірі 60 відсотків від заробітної плати, ОСОБА_1 09 листопада 2016 року звернулася до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії.
9. 09 грудня 2016 року Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську листом № 405/М-15 повідомило позивача про те, що оскільки рішенням суду вирішувалось питання не відсоткового співвідношення при визначенні розміру пенсії, а застосування довідки про складові заробітної плати, перерахунок проведено з врахуванням умов статті 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату проведення перерахунку пенсії.
10. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції зазначив, що при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення їй пенсії, без обмеження терміном її виплати та граничним розміром.
12. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що встановлені законодавством на момент перерахунку пенсії позивача обмеження розміру пенсії підлягають застосуванню до позивача, оскільки такі норми неконституційними не визнавались та є чинними.
13. Позивач у касаційній скарзі наголошує, що обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності відповідною нормою Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
15. Позивач оскаржує рішення лише в частині вирішення позовних вимог щодо обмеження розміру пенсії позивача граничним розміром. Тому рішення переглядається лише в цій частині.
16. Обмеження максимального розміру пенсії вперше було введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), що набрав чинності 01.10.2011.
17. Відповідно до статті 2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
18. Згідно абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
19. Зазначені правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. У постанові від 24.06.2020 (справа №580/234/19) Верховний Суд у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував наступний правовий висновок:
«Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.
Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.
Такий підхід відповідно до пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.
З часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI).
Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку».
20. Правовідносини у цій справі цілком тотожні справі №580/234/19 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного правового висновку.
21. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення і погоджується з висновком суду апеляційної інстанції. Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.
22. Відповідно до статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
23. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 343 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2017 року у справі №344/1326/17 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб