Постанова
Іменем України
15 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 344/6262/19
провадження № 61-1103св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Горейко М. Д., Девляшевського В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом(далі - Закон України № 460-IX).
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Позов обґрунтований тим, що сторони з 21 лютого 1998 року перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2015 року шлюб між сторонами розірвано, доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір`ю та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано- Франківської області від 06 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів доходу щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано- Франківської області від 20 листопада 2017 року затверджено мирову угоду про поділ майна подружжя, відповідно до якої, зокрема, було погоджено відмовитися від вимог щодо стягнення аліментів на утримання дітей, які проживають з кожним із батьків.
Позивач зазначила, що з 04 лютого 2019 року, після конфлікту між батьком та дочкою ОСОБА_7 , остання проживає з матір`ю та перебуває на її утриманні.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 працевлаштований, добровільно не надає допомогу на утримання дітей та на їх потреби, хоча працює і має хороший заробіток - працює в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/2 частки від усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області
від 05 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи з 09 квітня 2019 року до досягнення дітьми повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення у межах сплати платежу за один місяць.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Судове рішення мотивоване тим, що обов`язки утримувати дитину як матері, так і батька є однаковими. Присуджуючи розмір аліментів, суд, виходив з принципів розумності та справедливості, врахував матеріальне становище сторін, розмір витрат на утримання дітей, їх потреби у розвитку та навчанні.
При цьому, суд не взяв до уваги доводи відповідача про необхідність утримання дітей ОСОБА_9 (теперішня дружина відповідача) від першого шлюбу, оскільки діти мають батька, який зобов`язаний їх утримувати. Проте суд врахував, що ОСОБА_2 перебуває в іншому шлюбі та розмір витрат матері на утримання дітей, що складає 7 000 грн. Також суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням заробітної плати відповідача такий розмір аліментів буде відповідати половині витрат, які несе позивач на утримання дітей.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 05 вересня 2019 року скасовано. Провадження у справі закрито.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили є підставою для закриття провадження у справі.
В постанові апеляційного суду вказано, що суд першої інстанції не звернув уваги, що рішеннями Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2015 року та від 06 квітня 2016 року в інших цивільних справах вирішений спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, зазначивши, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішений.
Скаржник вказує, що 26 грудня 2019 року державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Саміляк О. М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в зв`язку з досягненням старшою донькою повноліття.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 також не отримує аліменти на утримання молодшої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Доводи інших учасників справи
У березні 2020 року від ОСОБА_2 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній вказує, що касаційна скарга ОСОБА_1 є необґрунтованою та зазначає, що 30 січня 2020 року державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Саміляк О. М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім того, між ОСОБА_2 та старшою донькою ОСОБА_7 , яка досягла повноліття, 20 січня 2020 року укладено договір, відповідно до якого ОСОБА_2 зобов`язався утримувати останню у зв`язку з її навчанням у вищому навчальному закладі шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 3 000 грн на її рахунок. На підтвердження виконання такого договору ОСОБА_2 додав відповідні докази.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження. Батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано- Франківської області від 30 листопада 2015 року шлюб між сторонами розірвано, доньку ОСОБА_5 залишено проживати з матір`ю та стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки усіх видів доходу щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано- Франківської області від 20 листопада 2017 року затверджено мирову угоду про поділ майна подружжя, відповідно до якої зокрема, в частині дітей, сторони з 01 грудня 2017 року погодилися на таке: ОСОБА_1 відмовляється від вимог щодо стягнення з ОСОБА_2 на свою користь аліментів на утримання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які призначені на її користь рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2015 року (справа № 344/9824/15-ц) та не вимагати їх сплати до досягнення повноліття; ОСОБА_2 відмовляється від вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 на свою користь аліментів на утримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які призначені на його користь рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року (справа № 344/173/16-ц) та не вимагати їх сплати у майбутньому, на виконання якої сторони подали заяви до Івано-Франківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про відкликання відповідних виконавчих листів про стягнення аліментів.
Відповідно до повідомлення Івано-Франківського відділу поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області від 11 березня 2019 року на ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП, у зв`язку з неправомірними діями ОСОБА_2 по відношенню до доньки ОСОБА_7 .
Згідно з довідкою житлово-будівельного кооперативу № 23 від 23 травня 2019 року у квартирі АДРЕСА_1 проживають і зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Відповідно до свідоцтва про шлюб від 13 червня 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_9 зареєстрували шлюб.
Судами встановлено. що ОСОБА_2 проживає разом з ОСОБА_9 та її двома дочками від попереднього шлюбу.
Відповідно до квитанцій від 21 січня 2019 року, 27 лютого 2019 року, 28 березня 2019 року, 24 квітня 2019 року ОСОБА_2 поповнив картковий рахунок ОСОБА_1 по 1 500 грн в рахунок відшкодування оренди житла.
Згідно з квитанціями від 28 листопада 2018 року, 04 березня 2019 року, ОСОБА_1 здійснила оплату у сумі 450 грн за освітні послуги ОСОБА_7 в Івано-Франківському природничо-математичному ліцеї.
Згідно з квитанцією від 04 березня 2019 року ОСОБА_1 здійснила оплату у розмірі 2 000 грн за освітні послуги ОСОБА_8 в українській гімназії № 1.
Відповідно до довідки № 23 від 04 липня 2019 року встановлено, що ОСОБА_2 працює в головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на посаді заступника начальника управління - начальника відділу, середньомісячна заробітна плата за період з 01 січня 2019 року по 01 червня 2019 року становить 14 452,02 грн.
Сторони не заперечують, що з квітня 2019 року неповнолітні діти проживають разом з матір`ю.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 460-ІХ) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанцій не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до статті 1 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За приписами частини другої статті 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Приймаючи постанову про скасування рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що питання про стягнення аліментів із відповідача на користь позивача на утримання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вже було предметом судового розгляду з тих же підстав і щодо того ж предмету спору в судових рішеннях Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2015 року у справі № 344/9824/15-ц та від 06 квітня 2016 року у справі № 344/173/16-ц, які набрали законної сили.
З урахуванням зазначеного апеляційний суд дійшов висновку , що судовими рішеннями у інших цивільних справах, які набрали законної сили та не скасовані, вже вирішено спір між цими сторонами, з цих же підстав і про той же предмет спору.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком апеляційного суду з огляду на зазначене.
Так, рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 30 листопада 2015 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, однак рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частки усіх видів доходу щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Таким чином, немає правових підстав вважати, що вищезазначеними судовими рішеннями вирішено спір з аналогічних підстав та щодо аналогічного предмету спору, які заявлені в позові ОСОБА_1 у справі, яка переглядається, оскільки судове рішення, що набрало законної сили, яким вирішено питання про стягнення аліментів на користь позивача на утримання двох дітей, відсутнє. Отже, суд апеляційної інстанції не врахував, що в цій цивільній справі ОСОБА_1 звернулась з позовом про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей з інших підстав та в іншому розмірі ніж у справі № 344/9824/15-ц, а саме, у зв`язку з тим що, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у лютому 2019 року повернулася жити до матері, що не заперечувалось сторонами у справі.
Крім того, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що зміна часток чи розміру аліментів може бути підставою визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню відповідно до статті 432 ЦПК України або його повернення стягувачу в порядку пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у разі подання стягувачем письмової заяви про повернення виконавчого документа).
Таким чином, апеляційний суд фактично не здійснив перегляд судового рішення суду першої інстанції по суті та дійшов неправильного висновку про закриття провадження у справі, тому постанову апеляційного суду необхідно скасувати з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені, тому суд касаційної інстанції позбавлений можливості усунути вказані недоліки і перевірити доводи позивача, оскільки вони потребують встановлення обставин, які не були встановлені судом.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Верховний Суд виходить із того, що в супереч завданням цивільного судочинства, зазначеним у статті 2 ЦПК України, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, а тому є підстави для скасуваня рішення суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий розгляд до апеляційного суду.
Керуючись статтями 400 402 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді А. І. Грушицький
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк
І. М. Фаловська