№ 359/5708/19

Постанова

Іменем України

16 червня 2022 року

м. Київ

справа № 359/5708/19

провадження № 61-756св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),

суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ»,

відповідачі: ОСОБА_1 , приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна, державний реєстратор Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліна Леонідівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2021 року у складі судді Борця Є. О. та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ» до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Тамари Анатоліївни, державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліни Леонідівни про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ»(далі - ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т. А., державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко А. Л. про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є власником земельної ділянки площею 1,4 га, яка знаходиться на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220888000:03:006:0044, що підтверджується договором купівлі-продажу від 16 квітня 2008 року.

27 жовтня 2017 року керівник ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» при перегляді належної товариству земельної ділянки у публічній кадастровій карті України випадково виявив, що на цю ділянку частково накладається інша стороння земельна ділянка, площа накладення становить 1,1831 га. Згідно з витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т. А., як державним реєстратором, було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1,6858 га. В подальшому ОСОБА_1 здійснив поділ вказаної земельної ділянки на дві земельні ділянки площею 0,6198 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0221 та площею 1,0661 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0222, які розташовані на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т. А. було прийняте рішення про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки за відсутності необхідних документів і з перевищенням своїх повноважень.

Тому позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т. А. від 17 серпня 2017 року № 36666870 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091, розташовану на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- визнати незаконними та скасувати рішення державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко А. Л. від 28 вересня 2018 року № 43259572 та № 43260105 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею 0,6198 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0221 та площею 1,0661 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0222, які розташовані на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області;

- зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою площею 1,4000 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0044, розташованою на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2021 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, позовні вимоги ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» задоволені частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т. А. від 17 серпня 2017 року № 36666870 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091, розташовану на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Визнано незаконними та скасовано рішення державного реєстратора Гірської сільської ради Руденко А. Л. від 28 вересня 2018 року № 43259572 та № 43259572 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею 0,6198 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0221 та площею 1,0661 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0222, розташовані на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

У задоволенні позову в частині вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» відмовлено.

Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що зі змісту мотивувальної частини постанови Господарського суду Київської області від 22 січня 2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, відомо, що земельна ділянка передавалась ОСОБА_1 виключно у довгострокову оренду, а не в його власність. Тому, вказане доводить незаконність державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності, а не права оренди земельної ділянки площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091, розташованої на території Щасливської сільської ради Бориспільського району.

Позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 чинить ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» перешкоди у користуванні її земельною ділянкою. У зв`язку з цим відсутні підстави для покладення на відповідача зобов`язання усунути такі перешкоди.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у січні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 20 січня 2022 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

28 січня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.

На підставі ухвали Верховного Суду від 26 травня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 14 червня 2022 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєв С. Ю., Петров Є. В., Сердюк В. В.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 921/403/17-г/6.

В касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не встановили та не зазначили відсутність яких саме документів, визначених нормами чинного законодавства, не давали підстав нотаріусу та державному реєстратору вчиняти необхідні реєстраційні дії. Суди не мали правових підстав для дослідження факту набуття права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку.

Доводи інших учасників справи

У лютому 2022 року ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» надіслало відзив на касаційну скаргу у якому зазначає, що касаційна скарга є необґрунтованою, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що 16 квітня 2008 року ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» уклало з ТОВ «Екоінтерком» договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким позивач придбав земельну ділянку площею 1,4000 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0044, розташовану на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області (т. 1 а. с. 9).

16 травня 2008 року на підставі вказаного договору ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» отримало державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 220327 (т. 1 а. с. 10, 11).

17 серпня 2017 року приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т. А. прийняла рішення № 36666870 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091, розташовану в с. Щасливе Бориспільського району Київської області (т. 1 а. с. 13).

Вказане підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27 жовтня 2017 року № 101835741, витягом з Державного земельного кадастру від 08 серпня 2017 року № НВ-3206712682016 та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21 серпня 2017 року № 95128693 (т. 1 а. с. 12, 23, 24, 84).

28 вересня 2018 року державний реєстратор Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко А. Л. прийняла рішення № 43259572 та № 43260105 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею 0,6198 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0221 та площею 1,0661 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0222, які розташовані на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 139590744 та № 139595907 від 28 вересня 2018 року (т. 1 а. с. 170, 171).

Як відомо із листів заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області від 11 червня 2019 року № 29-10-0.221-7878/2-19 та від 15 червня 2020 року № 29-10-0.223-7482/2-20, на підставі заяви ОСОБА_1 земельна ділянка площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області була поділена на дві земельні ділянки площею 0,6198 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0221 та площею 1,0661 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0222 (т. 1 а. с. 40, 230, 231).

Відповідно до висновку експерта від 21 червня 2018 року № 1-21/06 земельна ділянка площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091 накладається на межі земельної ділянки площею 1,4000 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0044 (т. 1 а. с. 230, 231).

Згідно із листом начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області від 15 червня 2020 року № 29-10-0.223-7482/2-20, межі новоутворених земельних ділянок площею 0,6198 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0221 та площею 1,0661 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0222 також перетинаються з межами земельної ділянки площею 1,4000 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0044 (т. 1 а. с. 230, 231).

05 січня 2004 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу майна - будинку-контори, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . 01 липня 2005 року він уклав з ОСОБА_2 ще один договір, за яким придбав столярно-зварювальний цех за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності нерухоме майно від 23 листопада 2006 року № 12624530 (т. 1 а. с. 155, 159, 160).

Постановою Господарського суду Київської області від 22 січня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року, зобов`язано управління земельних ресурсів Бориспільського району Київської області присвоїти земельній ділянці площею 1,6858 га для обслуговування столярно-зварювального цеху та будинку-контори для ПП « ОСОБА_1 » в АДРЕСА_2 кадастровий номер, а також видати довідку про присвоєння кадастрового номера та зареєструвати вказану земельну ділянку у встановленому законом порядку (т. 1 а. с. 14-21).

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За правилами статей 12 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю (частина перша статті 152 ЗК України).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором зокрема є нотаріус.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Згідно із пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 ЗК України.

Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України, у разі набуття на підставі вчиненого правочину або у порядку спадкування права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці приватної власності, право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від попереднього власника таких об`єктів до набувача таких об`єктів, без зміни її цільового призначення.

Стаття 131 ЗК України встановлено порядок набуття права власності на земельні ділянки на підставі цивільно-правових угод.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Верховний Суд у постанові від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18 роз`яснив, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Суди установили, що підставою державної реєстрації приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Бурбикою Т. А. за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091, розташовану на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, зазначено витяг з Державного земельного кадастру (серія та номер НВ-3206712682016), постанова Господарського суду Київської області від 22 січня 2008 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року (т. 1 а. с. 12, 13).

Земельна ділянка площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091, яка розташована на території Щасливської сільської ради Бориспільського району, передавалась ОСОБА_1 виключно у довгострокову оренду, а не в його власність (відповідно до мотивувальних частин постанови Господарського суду Київської області від 22 січня 2008 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2011 року).

Тобто, на підставі вказаних судових рішень у ОСОБА_1 не виникло права власності на земельну ділянку площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091.

Також, відповідно до вищевказаних норм земельного законодавства, витяг з Державного земельного кадастру не підтверджує факт наявності права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку.

З вказаного вбачається, що рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т. А. від 17 серпня 2017 року № 36666870 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку, площею 1,6858 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0091, розташовану на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області, є незаконним.

Також, як наслідок незаконними є рішення державного реєстратора Гірської сільської ради Руденко А. Л. № 43259572 та № 43260105 від 28 вересня 2018 року про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею 0,6198 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0221 та площею 1,0661 га з кадастровим номером 3220888000:03:006:0222, розташовані на території Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не мали правових підстав для дослідження факту набуття права власності ОСОБА_1 , оскільки позивач не заявляв вимог про визнання незаконним набуття права власності на земельні ділянки, Верховний Суд відхиляє. Предметом позову є визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, а особа, за якою було зареєстровано приватним нотаріусом право власності, не вказала суду підстав, за яких таке його гадане право у нього виникло. Документи, які приватний нотаріус взяв до уваги при вчиненні реєстраційних дій, не підтверджують виникнення у ОСОБА_1 права власності на землю.

ОСОБА_1 не наводить в касаційній скарзі доводів щодо незаконності судових рішень в частині відмови в позові ТОВ «Фірма «НЕСТЕЛ» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, тому судові рішення в цій частині по суті не переглядаються.

Проте, Верховний Суд зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули увагу на наступне.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Вказана правова позиція наведена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц та від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16.

Зміст і характер правовідносин між учасниками справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір у позивача виник саме з ОСОБА_1 щодо права власності на земельні ділянки та правомірності дій ОСОБА_1 щодо реєстрації за ним такого права.

Отже позовні вимоги про визнання незаконною та скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку не можуть бути звернені до державного реєстратора та приватного нотаріуса, яких позивач визначив співвідповідачами. Державний реєстратор, зокрема, і приватний нотаріус, зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Встановивши, що позов заявлений до неналежних відповідачів, суд відмовляє у позові до таких відповідачів.

З огляду на те, що позивач заявив позов до неналежних співвідповідачів: приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Т. А. та державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко А. Л., Верховний Суд зазначає, що у задоволенні позову до приватного нотаріуса та державного реєстратора потрібно відмовити з наведених вище підстав.

Такий висновок апеляційного суду узгоджується із правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 та від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17.

Отже, суди попередніх інстанцій зазначеного не врахували та дійшли до помилкового висновку про задоволення вимог, пред`явлених до державного реєстратора та приватного нотаріуса, хоча за обставинами цієї справи у задоволенні вимог до них належало відмовити через їх пред`явлення до неналежних відповідачів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 412 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 412 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення позовних вимог до державного реєстратора та приватного нотаріуса - скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову, в іншій частині рішення та постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 389 400 409 412 416 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ» до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбики Тамари Анатоліївни та державного реєстратора Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області Руденко Аліни Леонідівни скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07 червня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року в частині вирішення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «НЕСТЕЛ» до ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування рішень про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. І. Грушицький

Судді: І. В. Литвиненко

С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. В. Сердюк