ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 359/7686/17
провадження № 61-11040св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - судді Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Бориспільська районна державна адміністрації Київської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 ,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду
від 23 листопада 2020 року, постановлену суддею Мельником Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_5 , про визнання недійсним розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування їх державної реєстрації.
Позов мотивували тим, що згідно з наказом Державного племінного заводу «Бортничі» від 25 грудня 1995 року № 438 ОСОБА_6 та
ОСОБА_1 виділено дві земельні ділянки площею по 0,1 га для будівництва садових будинків в АДРЕСА_1 на землях зазначеного заводу.
Вказані земельні ділянки ОСОБА_6 та ОСОБА_1 огородили однією суцільною огорожею, яка складалась з бетонних стовпів та натягнутого між ними металевого дроту; встановили металевий вагон довжиною 12 метрів та шириною 3 метри, після чого використовували земельні ділянки для огородництва разом із членами своєї сім`ї, сплачуючи відповідні податки.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, а інші члени сім`ї продовжили використовувати земельні ділянки для огородництва.
У вересні 2015 року виявили, що огорожу земельних ділянок знесено, побутовий вагончик разом з усіма речами, які знаходились в ньому, викрадено. За цим фактом Дарницьким управлінням поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження № 12015100020008422
за частиною третьою статті 185 КК України.
У подальшому позивачі дізнались, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220882600:04:006:1360 і 3220882600:04:006:1371 площею по 0,12 га, які за конфігурацією відповідають земельним ділянкам, що ними використовувались, передано у власність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 18 листопада 2011 року № 3677. На підставі вказаного розпорядження останні отримали державні акти серії ЯМ № 328298 та
серії ЯМ № 328311 від 30 грудня 2011 року на право власності на земельні ділянки.
Посилаючись на вимоги статей 116 119 ЗК України, позивачі зазначали, що добросовісно, відкрито і безперервно користувалися земельними ділянками більше 15 років, могли набути права на ці земельні ділянки за набувальною давністю. Внаслідок передачі земельних ділянок у власність ОСОБА_3 та
ОСОБА_4 позивачі втратили можливість отримати ці земельні ділянки у власність чи користування.
За таких обставин просили:
- визнати недійсним розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 18 листопада 2011 року № 3677 в частині затвердження проекту із землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1360 і ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3220882600:04:006:1371, розташованих на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, та в частині передачі цим особам у власність зазначених земельних ділянок;
- визнати недійсними державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №328298 від 30 грудня 2011 року, виданий ОСОБА_3 , і державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯМ №328311 від 30 грудня
2011 року, виданий ОСОБА_4 , та скасувати їх державну реєстрацію.
Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2019 року, ухваленим у складі судді Муранової-Лесів І. В., у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачі не набули у встановленому законом порядку право на спірні земельні ділянки за набувальною давністю, тому їх доводи про порушення прав на земельні ділянки є безпідставними.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гетьман Н. О. на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2019 року.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Надаючи оцінку клопотанню про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 був обізнаний про розгляд даної справи, доказів, які б свідчили про вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне оскарження рішення в апеляційному порядку, не надав. Зазначені в клопотанні обставини не свідчать про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали заявнику подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк. Апеляційний суд врахував, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення особою, обізнаною про розгляд справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року і направити справу на розгляд до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку суду апеляційної інстанції про те, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не містить обставин про наявність об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали заявнику подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк.
Суд апеляційної інстанції не надав оцінки доводам вказаного клопотання про те, що заявник, маючи важке захворювання серця, 28 серпня 2019 року (до закінчення строків на апеляційне оскарження) поїхав на лікування до Сполучених штатів Америки та повернувся в Україну 2 жовтня 2020 року. У зв`язку з карантином перебував на самоізоляції та зміг зустрітись з адвокатом і надати усі необхідні документи лише 26 жовтня 2020 року.
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновку апеляційного суду про пропуск заявником строку на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції. Вважає, що оскаржуваною ухвалою апеляційного суду порушено його право на судовий захист, яке відповідно до статті 64 Конституції України не може бути обмежене.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Провадження у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 1 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції і ухвалою цього ж суду від 23 серпня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи касаційної скарги, суд дійшов таких висновків.
У справі, яка переглядається, ухвалою Київського апеляційного суду
від 23 листопада 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гетьман Н. О. на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2019 року.
За змістом частини шостої статті 357 ЦПК України на стадії відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач одноособово може вирішити лише питання залишення апеляційної скарги без руху. Питання щодо повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті та відкриття апеляційного провадження вирішує суд апеляційної інстанції у складі, визначеному частиною третьою
статті 34 ЦПК України, що міститься у Главі 3 розділу І «Загальні положення» ЦПК України, тобто у складі трьох суддів.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 15, 16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 лютого
2021 року в справі № 263/4637/18 (провадження № 14-126цс20) вказано, що «регламентуючи порядок вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі, закон невипадково розмежував процесуальні питання, які під час перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції вирішує суддя-доповідач, та ті, які вирішує суд апеляційної інстанції. Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху спрямована на усунення її недоліків щодо форми та змісту. Ця ухвала не перешкоджає доступу особі до суду, адже після виправлення у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги особа може розраховувати на те, що суд відкриє апеляційне провадження. Натомість, ухвали про повернення апеляційної скарги та про відмову у відкритті апеляційного провадження створюють таку перешкоду і зумовлюють необхідність докласти додаткові зусилля для оскарження судового рішення суду першої інстанції. Тому постановлення таких ухвал вимагає від суду апеляційної інстанції особливої ретельності, що досягається, зокрема, шляхом розгляду означених питань не одноособово суддею-доповідачем, а колегією апеляційного суду у складі трьох суддів. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вправі розраховувати на те, що вказані питання розгляне колегіальний склад апеляційного суду, який передбачений частиною третьою статті 34 ЦПК України для перегляду в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції. А такий перегляд регламентований у Главі І «Апеляційне провадження» розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України. Велика Палата Верховного Суду вважає, що слова «суд апеляційної інстанції», вжиті у частинах першій і другій статті 358 ЦПК України, треба розуміти як колегію суддів суду апеляційної інстанції у складі трьох суддів у світлі загальних положень ЦПК України щодо складу суду, який здійснює перегляд в апеляційному порядку рішень судів першої інстанції (частина третя статті 34 ЦПК України)».
Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково постановив одноособово ухвалу від 23 листопада 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Гетьман Н. О., на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 липня 2019 року, що призвело до порушення правил щодо складу суду. Вказана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та направлення справи до апеляційного суду для розгляду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 19 травня
2021 року у справі № 127/23798/20 (провадження № 61-2921св21), від 2 червня 2021 року у справі № 2-п-113/2006 (провадження № 61-11360св20), від 17 червня 2021 року у справі № 2-30/2011 (провадження № 61-5158св21), від 24 червня
2021 року у справі № 369/13653/18 (провадження № 61-7375св21) та
від 15 вересня 2021 року у справі № 243/11729/18 (провадження № 61-2213св19).
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою
статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
Судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду (пункт 1 частини першої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Суд апеляційної інстанції не дотримався вимог цивільного процесуального закону, тому оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до апеляційного суду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Враховуючи, що суд апеляційної інстанції помилково постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження одноособово, поважність наведених відповідачем підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження має оцінити суд апеляційної інстанції колегією у складі трьох суддів.
Щодо судових витрат
Так як касаційний суд дійшов висновку про направлення справи на розгляд до суду апеляційної інстанції, встановлених статтею 141 ЦПК України підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 23 листопада 2020 року скасувати, справу направити на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко С. Ю. Мартєв В. В. Сердюк