№ 360/1820/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2025 року

м. Київ

справа № 360/1820/22

адміністративне провадження № К/990/47837/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Кашпур О.В., Мацедонської В.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Луганській області

на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року (головуючий суддя - Гайдар А.В., судді: Казначеєв Е.Г., Компанієць І.Д.)

у справі №360/1820/22

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Луганській області

про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби, поновлення на посаді

I. ПРОЦЕДУРА

1. У жовтні 2022 року представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області № 323 о/с від 29 серпня 2022 року «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 , підполковника поліції, з посади заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області та призначення інспектором взводу №2 роти №4 БПСПОП «Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова» Головного управління Національної поліції в Луганській області;

- поновити ОСОБА_1 , підполковника поліції, на посаді заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02 вересня 2022 року по дату прийняття судового рішення у справі;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області понесені судові витрати.

2. В обґрунтування позову зазначила, що позивач займав посаду заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області та з 02 вересня 2022 року був призначений інспектором взводу №2 роти №4 БПСПОП « Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова » Головного управління Національної поліції в Луганській області. Однак згоди на таке переведення він не давав. Також порушена процедура скорочення з посади з огляду на те, що призначення на посаду відбулося без згоди позивача, двомісячний строк з дня попередження (26 липня 2022 року) про можливе подальше звільнення зі служби в поліції не минув, що позбавило можливості скористатися правом подати рапорт на переведення.

3. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

4. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про часткове задоволення позову.

Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Луганській області № 323 о/с від 29 серпня 2022 року «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 , підполковника поліції, з посади заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області та призначення інспектором взводу № 2 роти № 4 БПСПОП « Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова » Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника управління поліції з превентивної діяльності Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02 вересня 2022 року по 07 лютого 2023 року у загальній сумі 168 816,64 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів та зборів.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року заяву Головного управління Національної поліції в Луганській області про виправлення описки задоволено.

Виправлено описку в мотивувальній та резолютивній частині постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року шляхом зазначення вірної кількості днів вимушеного прогулу позивача, а саме « 159 днів», замість вказаних: « 256 днів».

6. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати пункт 2 ухвали та викласти його в іншій редакції, а саме: «Виправити описку в мотивувальній частині постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року шляхом зазначення вірної кількості днів вимушеного прогулу позивача, а саме « 159 днів», замість вказаних: « 256 днів».

«Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 02 вересня 2022 року по 07 лютого 2023 року у загальній сумі 104 850,96 грн з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів та зборів».

7. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 грудня 2024 року справу № 360/1820/22 (провадження №К/990/47837/24) передано на розгляд колегії у складі Білак М.В. (головуючий суддя), суддів Губської О.А., Мацедонської В.Е.

8. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 грудня 2024 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року №1414/0/78-24 (на підставі службової записки судді-доповідача Білак М.В. від 16 грудня 2024 року №49908/24 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Губської О.А., яка входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ) для розгляду справи №360/1820/22 (провадження № К/990/47837/24) здійснено заміну судді Губської О.А. на суддю Желєзного І.В.

9. Ухвалою Верховного Суду від 17 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 липня 2025 року, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року № 788/0/78-25 (на підставі службової записки судді-доповідача Білак М.В. від 29 липня 2025 року № 29521/25 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Желєзного І.В., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ) для розгляду справи №360/1820/22 (провадження №К/990/47837/24) здійснено заміну судді Желєзного І.В. на суддю Кашпур О.В.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

11. Задовольняючи заяву про виправлення описки суд апеляційної інстанції керувався тим, що дійсно в мотивувальній та резолютивній частині постанови допущено арифметичну помилку при підрахунку середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Кількість днів вимушеного прогулу складає 159 (вересень 2022 року - 29 днів, жовтень 2022 року - 31 день, листопад 2022 року - 30 днів, грудень 2022 року - 31 день, січень 2023 року - 31 день, лютий 2023 року - 7 днів), (29+31+30+31+31+7=159), а не 256 днів, як помилково вказано у постанові.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

12. В обґрунтування касаційної скарги відповідач звертає увагу на те, що суд апеляційної інстанції виправив описку у судовому рішенні шляхом зазначення вірної кількості днів вимушеного прогулу позивача. Проте при цьому не зробив новий розрахунок середнього заробітку, який підлягає стягненню з урахуванням допущених помилок у судовому рішенні та не змінив суму середнього заробітку в резолютивній частині з урахуванням нового розрахунку.

13. При цьому резолютивна частина постанови не містить кількості днів вимушеного прогулу, а зазначено лише загальний період вимушеного прогулу та сума, яка підлягає стягненню на користь позивача як середній заробіток.

14. На думку відповідача середній заробіток, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 повинен бути розрахованим таким чином: різниця між середньоденними розмірами грошового забезпечення складає 659,44 грн (1 178,64 грн - 519,22 грн), кількість календарних днів у період з 02 вересня 2022 року по 07 лютого 2023 року становить 159 днів, а тому грошове забезпечення за час вимушеного прогулу складає 104 850,96 грн (159 днів х 659,44 грн).

15. Невнесення змін до судового рішення в частині розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 , призведе до необґрунтованого його збагачення на загальну суму 63 965,68 грн.

16. Представник позивача у відзиві на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення.

17. Звертав увагу на практику Верховного Суду при вирішенні питання про виправлення арифметичних помилок, зокрема на постанови від 16 грудня 2024 року у справі № 640/11970/20, від 17 лютого 2024 року у справі № 280/3759/20, від 11 червня 2020 року у справі № 823/615/16, від 12 вересня 2019 року у справі № 823/1056/16, а також постанову Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14. На переконання представника позивача зі змісту заяви відповідача вбачається, що він просить не виправити арифметичну помилку у постанові, а змінити її резолютивну частину, тобто змінити рішення по суті вирішення спору, оскільки не згодний з розрахунком кількості робочих днів та розміром середньоденної заробітної плати. У той же час вирішення питання про виправлення описок чи арифметичних помилок не має права змінювати зміст судового рішення.

18. Відповідач у заяві до суду апеляційної інстанції про виправлення описки просив внести зміни в постанову на підставі доказу, який відсутній у матеріалах справи та не досліджувався під час розгляду справи, а саме довідки Головного управління Національної поліції в Луганській області від 22 липня 2024 року № 339/111/22/2024 (щодо грошового забезпечення).

19. Незгода з судовим рішенням має втілюватися у його апеляційному чи касаційному оскарженні у порядку, встановленому чинним процесуальним законодавством України.

20. Також вказує на те, що представник позивача неправильно сформулював прохальну частину касаційної скарги.

21. 13 січня 2025 року у Верховному Суді зареєстровано клопотання представника позивача про закриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 339 Кодексу адміністративного судочинства України.

22. Також 13 січня 2025 року від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій вона поінформувала, що докази, які підтверджують розмір витрат, які заявник понесе у зв`язку з розглядом справи, будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення остаточного судового рішення.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

23. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

24. Касаційне провадження у справі відкрите з підстав оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про внесення виправлень у рішення суду апеляційної інстанції, зазначеної у частині третій статті 328 КАС України, та посилання заявника у касаційній скарзі на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

25. Відповідно до частини першої статті 253 КАС України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

26. Положення вказаної статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки.

27. 26 серпня 2024 року судом апеляційної інстанції ухвалено постанову про часткове задоволення позовних вимог. Відповідач у зв`язку з встановленням арифметичної помилки та описки у судовому рішенні звернувся до суду з відповідною заявою та вказав на допущення арифметичної помилки у розрахунку кількості днів вимушеного прогулу за період з 02 вересня 2022 року по 07 лютого 2023 року, а саме не 256 днів (як зазначено у судовому рішенні), а 159 днів.

28. Також вважав що судом було допущено помилку у розрахунку середньоденного заробітку позивача. У довідці ГУ НП в Луганській області від 27 жовтня 2022 року № 18/111/22-2022 вказано, що грошове забезпечення позивача за період з липня по серпень 2022 року становить: 25 485,01 грн та 25 196,45 грн відповідно. Таким чином розрахунок одноденного заробітку позивача складає: 25 485,01 грн + 25 196,45 грн/62 = 817,44 грн.

29. З урахуванням довідки ГУ НП в Луганській області від 22 липня 2024 року № 339/111/22/2024 (щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 2 роти № 4 БПСПОП «Луганськ-1 імені Героя України Сергія Губанова» ГУ НП в Луганській області) 16 098,97 грн + 16 098,97 грн / 62 = 519,22 грн. Різниця в одноденному заробітку позивача складає 298,22 грн (817,44 грн - 519,22 грн). Тобто різниця в грошовому забезпеченні за період з 02 вересня 2022 року по 07 лютого 2023 року становить 47 416,98 грн (159 днів * 298,16 грн).

30. Суд апеляційної інстанції погодився з частиною доводів заяви відповідача про виправлення описки, зазначивши що дійсно в мотивувальній та резолютивній частинах постанови допущено арифметичну помилку при підрахунку кількості днів вимушеного прогулу.

31. Слід наголосити, що інструмент виправлення описок (помилок правопису, які впливають на зміст чи порядок виконання судового рішення) і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні (переважно щодо здійснення розрахунків у контексті задоволення позовних вимог фінансового характеру) застосовується з метою оперативного та дієвого усунення помилок технічного (неюридичного, непроцесуального) характеру в судовому рішенні.

32. Арифметичною вважається помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифри, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення у зв`язку із використанням несправної техніки або неуважністю.

33. Не є арифметичними помилками, а отже, і не може бути виправлене в порядку, передбаченому вищевказаною статтею, застосування неправильних методик підрахунку, а так само застосування неправильних вихідних даних для проведення арифметичних обчислень. Суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився.

34. Проте вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

35. Таким чином, Суд погоджується з тим, що у мотивувальній частині постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2024 року допущено арифметичну помилку, а саме: помилково пораховано кількість днів вимушеного прогулу - 256 днів, замість правильного - 159 днів.

36. У той же час слід зауважити, що ухвалою від 13 листопада 2024 року виправлено описку не тільки в мотивувальній частині постанови, але також і в її резолютивній частині шляхом зазначення вірної кількості днів вимушеного прогулу. Проте резолютивна частина постанови не містить кількість днів вимушеного прогулу, а в ній вказано період такого прогулу (з 02 вересня 2022 року по 07 лютого 2023 року), відповідно таке виправлення описки є помилковим.

37. Також слід звернути увагу на те, що у заяві про виправлення описки відповідач вказував і на допущення судом помилки у розрахунку середньоденного заробітку позивача. Але суд апеляційної інстанції не звернув увагу на таке обґрунтування та мотивування, й відповідно не надав йому оцінку. При цьому, у резолютивній частині ухвали від 13 листопада 2024 року зазначено про задоволення заяви Головного управління Національної поліції в Луганській області про виправлення описки.

38. Невжиття судом апеляційної інстанції усіх визначених законом заходів, що мають значення для правильного вирішення поданої відповідачем заяви унеможливлює прийняття законного та обґрунтованого рішення в цій частині.

39. У касаційній скарзі відповідач також звертав увагу на те, що суд апеляційної інстанції не зробив новий розрахунок середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з урахуванням допущених помилок та не змінив суму середнього заробітку з урахуванням нового розрахунку.

40. В силу положень частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

41. Відповідно до частин першої і четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

42. Оскільки оскаржену ухвалу суду апеляційної інстанції про виправлення описки не можна визнати законною, то вона підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Щодо клопотання представника позивача про закриття касаційного провадження слід зазначити таке.

43. На переконання представника позивача касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача підлягає закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 339 КАС України, відповідно до якого після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

44. Так, представник позивача звертає увагу на те, що оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про внесення виправлень у рішення суду апеляційної інстанції, зазначеної у частині третій статті 328 КАС України, не є підставою касаційного оскарження, оскільки у вказаній частині статті наведено виключний перелік ухвал, які підлягають оскарженню в касаційному порядку, однак сам факт наявності у вказаному переліку ухвали про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення не свідчить про те, що касаційне провадження на таку ухвалу буде відкрито.

45. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

46. Також звернув увагу на сформовані Верховним Судом правові висновки при вирішенні питання виправлення арифметичних помилок відповідно до вимог статті 253 КАС України, а тому у Суду в цій касаційній скарзі відсутні підстави для формування висновків.

47. З цього приводу слід зазначити, що Верховним Судом було перевірено дотримання відповідачем підстав касаційного оскарження судового рішення, про що вказано в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

48. Надаючи оцінку доводам та вимогам касаційної скарги під час перегляду оскаржуваного судового рішення, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, колегія суддів прийшла до висновку про їх підтвердження, а тому підстави для закриття касаційного провадження у цій справі відсутні.

Керуючись статтями 345 350 355 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Васильєва Павла Сергійовича про закриття касаційного провадження у справі №360/1820/22.

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області задовольнити частково.

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі №360/1820/22 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до Першого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

О.В. Кашпур

В.Е. Мацедонська,

Судді Верховного Суду