24.07.2023

№ 360/3124/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2021 року

м. Київ

справа №360/3124/19

адміністративне провадження № К/9901/17699/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С.М.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 (головуючий суддя: Компанієць І.Д., судді: Блохін А.А., Казначаєв Е.Г.) у справі №360/3124/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

У липні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - ГУ ПФУ в Луганській області), в якому просив:

визнати протиправним і скасувати рішення ГУ ПФУ в Луганській області від 27.06.2019 №21 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років згідно особистої заяви від 18.06.2019;

зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) згідно особистої заяви та матеріалів (подання) ГУНП в Луганській області від 18.06.2019.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 у справі №360/3124/19 позов задоволено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №360/3124/19 скасовано рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову.

У квітні 2021 року позивач звернувся до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №360/3124/19 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови суду апеляційної інстанції від 10.12.2019 у справі №360/3124/19 за нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №360/3124/19, позивач подав касаційну скаргу.

IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Верховного Суду від 14.06.2021 відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 29.09.2021 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є учасником бойових дій, що підтверджується інформацією, зазначеною у посвідченні серії НОМЕР_1 .

04.08.2003 позивач був прийнятий на службу в органи внутрішніх справ та 06.11.2015 звільнений з органів внутрішніх справ на підставі наказу ГУМВС №399 о/с від 06.11.2015.

07.11.2015 позивач прийнятий на службу до Національної поліції та 12.11.2018 звільнений зі служби Національної поліції на підставі наказу №566 о/с від 12.11.2018.

Відповідно до інформації, зазначеній у довідці про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, позивач у період з 22.07.2014 по 30.09.2014, з 01.10.2014 по 07.11.2015, з 07.11.2015 по 30.04.2018 безпосередньо брав участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення Антитерористичної операції на підставі наказу першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) (по стройовій частині) від 13.12.2014 №98, від 07.06.2015 №158, від 17.11.2015 №321, від 07.12.2015 №341, від 30.04.2018 № 120дск.

Згідно із інформацією зазначеною у витягу з наказу ГУ НП в Луганській області від 12.11.2018 №566 о/с, вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення у календарному обчисленні складає 15 років 03 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні: 09 років 06 місяців 12 днів.

У грудні 2018 року позивач звернувся до ГУ НП в Луганській області із заявою про оформлення та подання необхідних документів до органів Пенсійного фонду для призначення пенсії за вислугу років, відповідно до пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.

У відповідь на заяву від 07.12.2018 ГУ НП в Луганській області листом від 27.12.2018 №9224/111/58/05-2018 повідомило заявника про відсутність підстав для підготовки документів необхідних для призначення пенсії за вислугу років з огляду на недостатність календарної вислуги років.

Позивач оскаржив зазначену відмову до суду.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі №360/731/19 позов задоволено:

визнано протиправними дії ГУ НП в Луганській області в частині незарахування ОСОБА_1 в наказі № 566 о/с від 12.11.2018, яким його було звільнено зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про національну поліцію» за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням) з 12.11.2018 до календарної вислуги років (15 років 3 місяці 8 днів) для призначення пенсії на пільгових умовах час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, а також час участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць служби за три місяці (9 років 6 місяців 12 днів);

зобов`язано ГУ НП в Луганській області внести зміни до наказу № 566 о/с від 12.11.2018 про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), зарахувавши до його календарної вислуги років (15 років 3 місяці 8 днів) для призначення пенсії на пільгових умовах час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах боротьби з економічною злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, а також час участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць за три місяці (9 років 6 місяців 12 днів).

визнано протиправною відмову ГУ НП в Луганській області щодо підготовки та направлення до органів Пенсійного фонду України матеріалів для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років;

зобов`язано ГУ НП в Луганській області підготувати та направити до органів Пенсійного фонду України матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1 за вислугу років.

Відповідно до наказу ГУ НП в Луганській області від 29.05.2019 №453 о/с частково змінено пункт наказу ГУНП в Луганській області від 12.11.2018 № 566 о/с, в частині звільнення зі служби в поліції: майора поліції ОСОБА_1 (0120698), старшого слідчого відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУ НП в Луганській області вважати звільненим з 12.11.2018, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 15 років 03 місяці 08 днів, у пільговому обчисленні: 09 років 06 місяців 12 днів, встановивши вислугу років на день звільнення у календарному обчисленні (з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні): 24 роки 09 місяців 20 днів, підстава: розрахунок вислуги років для призначення пенсії, постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі № 360/731/19.

Листом від 12.06.2019 №129/111/58-2019 ГУ НП в Луганській області повідомило позивача про необхідність особистого звернення до сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Луганській області з наданням необхідних документів для призначення пенсії.

18.06.2019 позивач подав заяву про призначення пенсії.

18.06.2019 ГУ НП в Луганській області підготувало подання про призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 разом зі всіма необхідними документами та спрямувало до ГУПФУ в Луганській області для вирішення питання щодо призначення пенсії.

27.06.2019 відповідачем прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , оскільки на день звільнення наявна календарна вислуга років (15 років 03 місяці та 08 днів) не відповідає умовам призначення такої пенсії, які визначені пунктом «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.

Пенсійний орган зазначив, що згідно наданого витягу з наказу ГУНП в Луганській області від 29.05.2019 №453 о/с не вбачається, що розрахунок вислуги років має застосовуватись саме для призначення пенсії; постановою Першого апеляційного адміністративного суду зобов`язано ГУ НП в Луганській області зарахувати певний період для призначення пенсії на пільгових умовах. Однак, згідно статті 1 Закону №2262-ХІІ, видами пенсійного забезпечення є пенсія за вислугу років, пенсія по інвалідності та пенсія в разі втрати годувальника. Пенсія на пільгових умовах даним Законом не передбачена; під час розгляду справи № 360/731/19 у Першому апеляційному адміністративному суді головне управління не було залучено у якості учасника цієї справи, а постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 15.05.2019 у справі №360/731/19 будь-яких зобов`язань стосовно ГУ ПФУ в Луганській області не містить.

Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.

ІV. ОБГРУНТУВАННЯ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

На обґрунтування позовних вимог у цій справі позивач стверджує, що вислуга років у календарному обчисленні на день його звільнення зі служби складає 24 роки 09 місяців 20 днів, що є достатнім для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ.

V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на преюдиційні обставини встановлені у судовому рішенні №360/731/19, виходив з того, що вислуга років позивача на день звільнення з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні складає понад 24 роки, а тому ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за вислугу років (рішення у справі №360/3124/19).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у справі №360/3124/19 та ухвалюючи нове про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до положень Закону №2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається при наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років. Суд апеляційної інстанції встановив, що станом на день звільнення - 12.11.2018 календарна вислуга позивача становила 15 років 03 місяці 08 днів, що недостатньою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ (необхідно 24 календарних роки і більше). При вирішенні спору суд апеляційної інстанції послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у спорах цієї категорії в постановах від 27.03.2018 (справа №295/6301/17), від 19.09.2018 (справа №725/1959/17), від 22.11.2018 (справа №161/4876/17), від 22.01.2019 (справа №295/10742/16-а), від 27.02.2019 (справа №295/6454/17), від 10.07.2019 (справа №299/509/15-а), від 25.07.2019 (справа №806/1402/16), від 22.08.2019 (справа №295/7220/16-а), від 28.10.2019 (справа №200/2857/19-а).

VІ. ДОВОДИ ЗАЯВИ ПРО ПЕРЕГЛЯД СУДОВОГО РІШЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

На обґрунтування наявності нововиявлених обставин у справі №360/3124/19 заявник посилається на інформацію, зазначену у довідці ГУ НП в Луганській області від 29.03.2021 про вислугу років №1294/111/19-2021 від 26.03.2021 та витягу з наказу №155 о/с від 24.03.2021, згідно якої вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення зі служби в поліції, тобто станом на 12.11.2018, у календарному обчисленні (з урахуванням вислуги років у пільговому обчисленні) складає 25 років 10 місяців 14 днів, а не 24 роки 09 місяців 20 днів, як установлено судом апеляційної інстанції (у справі №360/3124/19). На переконання заявника, зазначена інформації має істотне юридичне значення для правильного вирішення справи, не була встановлена судом та не могла бути відома позивачу на час розгляду справи.

Також заявник посилається на зміну практики у цій категорії справ.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Суд апеляційної інстанції у справі №360/3124/19 зазначив, що необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі, наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов`язковою. Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи.

В контексті обставин справи, суд апеляційної інстанції констатував, що інформація, зазначена у довідці ГУ НП в Луганській області про вислугу років позивача №1294/111/19-2021 від 26.03.2021, не може вважатися істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відома на той час хоча б одній особі, яка брала участь у справі, на час розгляду справи, тобто не є фактичними даними, що у встановленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Також апеляційний суд відзначив, що зміна правової позиції суду в інших подібних справах не вважається нововиявленими обставини в розумінні КАС України.

VІІІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Касаційна скарга обґрунтована тим, що інформація щодо вислуги років позивача станом на день звільнення зі служби в поліції (25 років 10 місяців 14 днів, з них: 15 років 03 місяці 08 днів у календарному обчисленні; 10 років 07 місяців 04 дні - у пільговому обчисленні) є істотною обставиною для вирішення справи, яка не була і не могла бути відома під час розгляду справи.

Пенсійний орган процесуальним правом на подачу відзиву на касаційну скаргу не скористався.

IX. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального права та дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами частин першої, другої статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Аналіз наведеної норми свідчить, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

При цьому нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які об`єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення, на час розгляду справи.

Отже, умовами для перегляду рішення в зв`язку з нововиявленими обставинами є істотність нововиявлених обставин для вирішення спору, існування їх на момент вирішення адміністративної справи та виявлення таких після прийняття рішення зі спору.

При цьому, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу (факультативна стадія), під час якої суд, що ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки у зв`язку з виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Водночас не відносяться до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.

Отже, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є юридичними фактами (фактичними обставинами) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

Ухвалюючи рішення у справі №360/3124/19 про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у позивача недостатньо для призначення пенсії на підставі пункту «а» статті 12 Закону №2262-ХІІ вислуги років у календарному обчисленні, а саме: з необхідних 24 років і більше, у позивача вислуга років станом на день звільнення складає 15 років 03 місяці 08 днів.

Ініціювання питання перегляду остаточного судового рішення у цій справі обумовлено тим, що за інформацією, зазначеною у довідці ГУ НП в Луганській області від 29.03.2021 про вислугу років №1294/111/19-2021 від 26.03.2021 та витягу з наказу №155 о/с від 24.03.2021, вислуга років позивача станом на дату звільнення складає 25 років 10 місяців 14 днів, з них: 15 років 03 місяці 08 днів у календарному обчисленні; 10 років 07 місяців 04 дні - у пільговому обчисленні.

Тобто, після перерахунку пільгового стажу, згідно інформації зазначеній у довідці №1294/111/19-2021 від 26.03.2021, відбулася зміна вислуги років позивача у пільговому обчисленні (було 9 років 06 місяців 12 днів, стало - 10 років 07 місяців 04 дні).

Водночас вислуга років позивача у календарному обчисленні після перерахунку стажу змін не зазнала.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що зазначені позивачем обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №360/3124/19 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.

Також суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що зміна правової позиції суду в інших подібних справах не вважаються нововиявленими обставини.

Доводи касаційної скарги не містять належних та об`єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки суду апеляційної інстанції.

Х. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №360/3124/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Кравчук

О. П. Стародуб