31.05.2025

№ 360/566/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року

м. Київ

справа № 360/566/23

адміністративне провадження № К/990/17398/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Загороднюка А.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №360/566/23

за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, порушеної за

касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чекман Микита Петрович,

на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року (головуючий суддя Качанок О.М.)

та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року (колегія суддів у складі судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діяв адвокат Чекман Микита Петрович, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, НОМЕР_2 прикордонний загін Держприкордонслужби, В/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) щодо неприйняття наказу про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 , у відповідності до приписів постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168), а саме за безпосередню участь у бойових діях та здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за період з 28.09.2022 по 20.01.2023;

1.2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) прийняти наказ про виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 , у відповідності до приписів Постанови № 168 та провести нарахування і виплату позивачу додаткової винагороди, передбачену Постановою № 168, збільшеної до 100000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів за період з 28.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 30.11.2022 з 01.12.2022 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 20.01.2023.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач указував, що він в числі інших військовослужбовців у складі 2 відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ), на підставі бойового розпорядження Адміністрації Держприкордонслужби від 16.09.2022 № 165/гриф направлений в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ). Відповідно до наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 04.11.2022 № 81-ОД та від 06.11.2022 № 83-ОД ІНФОРМАЦІЯ_5 включено до складу органів підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій України від 17.10.2022 № 233 Городянська територіальна громада, де знаходився та виконував бойові завдання 2 відділ прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 , входить до зони проведення бойових дій. Довідкою від 20.01.2023 № 4492, виданою В/ч НОМЕР_3 , підтверджується безпосередня участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області протягом періоду з 28.09.2022 по 20.01.2023, а отже мав отримувати виплати у розмірі до 100000 грн за участь у таких діях та заходах у відповідності до пункту 1 Постанови № 168.

2.1. Оскільки протягом означеного періоду позивач отримував додаткову винагороду у розмірі 30000 грн замість збільшеної до 100000 грн, то позивач уважав, що відповідач, на фінансовому забезпеченні якого він залишався на час відрядження, допустив протиправну бездіяльність, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. Майстер-сержант ОСОБА_1 проходить службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

4. На підставі бойового наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 16.09.2022 №165 (гриф) військовослужбовці 2 відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ), серед яких і позивач, вибули на ділянку українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ).

5. Відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2022 № 276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 № 1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 № 1697/гриф позивач у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) приступив до виконання завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ).

6. Підрозділи ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ) охороняють ділянку державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської області ( https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-idporyadkuvannya/chernigivskiy prikordonniy-zagin/).

7. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 01.11.2022 № 282 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено такі райони ведення бойових дій з 01.10.2022 по 31.10.2022: Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області та акваторія Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод.

8. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.01.2023 № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено такі райони ведення бойових дій з 01.12.2022 по 31.12.2022: Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська області та акваторія Чорного та Азовського морів в межах територіальних вод.

9. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 02.02.2023 № 26 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» визначено райони ведення воєнних (бойових) дій з 01.01.2023 по 31.01.2023, при цьому Чернігівська область не включена до зазначеного переліку.

10. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій.

11. Згідно з бойовим наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 19.12.2022 № 229/гриф та бойового розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ) від 17.01.2023 № 263/гриф позивач у складі ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) завершив виконання завдань в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_1 ).

12. Згідно з довідкою від 20.01.2023 № 4492, виданою В/ч НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , який проходить військову службу у В/ч НОМЕР_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у періоди з: 28.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, 01.11.2022 по 30.11.2022, 01.12.2022 по 31.12.2022 та 01.01.2023 по 20.01.2023. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 16.09.2022 № 165 гриф.

13. Відповідно до рапорту, зареєстрованого 02.02.2023 за № 1786, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за період з 28.09.2022 до 30.09.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 138) за 3 доби.

14. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.11.2022 за № 1477, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту НОМЕР_4 прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за період з 01.10.2022 до 31.10.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 151) за 31 добу, який листом від 01.11.2022 № 1478 направлений начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ).

15. Відповідно до рапорту, зареєстрованого 01.11.2022 за № 1474, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту НОМЕР_4 прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за період з 01.10.2022 до 31.10.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 149) за 31 добу. Підстава: бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 601-(гриф) від 30.09.2022, наказ № 668-(гриф) від 21.10.2022, наказ № 690-(гриф) від 26.10.2022, наказ № 699-(гриф) від 28.10.2022, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 7-14, 52-62.

16. Листом від 08.11.2022 № 22/4313-22 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 направив на адресу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ), зокрема, рапорт від 01.11.2022 № 1474.

17. Згідно з рапортом, зареєстрованим 01.12.2022 за № 1884, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виплати додаткової винагороди, зокрема, позивачу (номер за порядком 151) у розмірі 30000,00 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 за 30 діб, який листом від 01.12.2022 № 1885 адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ).

18. Листом від 04.12.2022 № 22/4933-22 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01.12.2022 № 1884.

19. Відповідно до рапорту, зареєстрованого 01.12.2022 за № 1883, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону комендантом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за період з 01.11.2022 до 30.11.2022, зокрема, позивачу (номер за порядком 150) за 30 діб, який листом від 01.12.2022 № 1885 адресований начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 . Підстава: бойове розпорядження Коменданта ПКШР 24 наказ № 601-(гриф) від 30.09.2022, наказ № 668-(гриф) від 21.10.2022, наказ № 690-(гриф) від 26.10.2022, наказ № 699-(гриф) від 28.10.2022, журнал бойових дій № 53 (гриф) ст. 13-20, 62-67.

20. Листом від 04.12.2022 № 22/4933-22 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 01.12.2022 № 1883.

21. Згідно з рапортом, зареєстрованим 22.12.2022 за № 2195, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав перед першим заступником начальника загону коменданту прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо виплати додаткової винагороди, зокрема, позивачу (номер за порядком 149) у розмірі 30000,00 грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 за 31 добу, який був направлений начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 22.12.2022 № 2196.

22. Листом від 26.12.2022 № 22/5480-22 начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 направив на адресу відповідача, зокрема, рапорт від 22.12.2022 № 2195.

23. Відповідно до рапорту, зареєстрованого 01.01.2023 № 6, начальник відділу прикордонної служби № 2 клопотав щодо виплати додаткової винагороди, зокрема, позивачу (номер за порядком 151) у розмірі 70000,00 грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 за 31 добу.

24. Листом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.03.2023 № 22/2318-23 повідомлено, що від начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 (В/ч НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ) рапорти за період з 28.09.2022 по 30.09.2022 та з 01.01.2023 по 20.01.2023 не надходили.

25. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) та додатку до нього позивачу (номер за порядком 491) виплачено додаткову винагороду в сумі 30000,00 грн за період з 01.09.2022 по 30.09.2022 за 30 діб.

26. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) від 03.11.2022 № 3632-ОС «Про виплату додаткової винагороди» позивачу (номер за порядком 441) виплачено додаткову винагороду в сумі 30000,00 грн за період з 01.10.2022 по 31.10.2022 за 31 добу.

27. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) від 03.12.2022 № 4112-ОС «Про виплату додаткової винагороди» позивачу (номер за порядком 406) виплачено додаткову винагороду в сумі 30000,00 грн за період з 01.11.2022 по 30.11.2022 за 30 діб.

28. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) від 26.12.2022 № 4613-ОС «Про виплату додаткової винагороди» позивачу (номер за порядком 427) виплачено додаткову винагороду в сумі 30000,00 грн за період з 01.12.2022 до 31.12.2022 включно за 31 добу.

29. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) від 03.02.2023 № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» та додатку до нього позивачу (номер за порядком 415) виплачено додаткову винагороду в сумі 30000,00 грн за період з 01.01.2023 до 31.01.2023 включно, за 31 добу.

30. Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (В/ч НОМЕР_1 ) від 08.02.2023 № 64-ОС позивачу виплачено за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 додаткову винагороду у розмірі 70000 грн пропорційно дням безпосередньої участі за 6 днів (26-31.01.2023) в сумі 13548,39 грн. Підстава: БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_11 » від 25.01.2023 № 344 (гриф), БР командира 54 ОМБр від 26.01.2023 № 73 (гриф), БР начальника 3 приказ від 26.01.2023 № БР188(гриф), журнал СБД впс № 2 від 12.01.2023 № 38 (гриф), журнал СБД 3 ПРИКЗ від 31.12.2022 № 133 (гриф), рапорт від 01.02.2023 № ВХ1733Р.

31. Згідно з інформацією, наявною в архівних відомостях та карці на грошове забезпечення за 2022 - 2023 роки, позивачу за період з вересня 2022 року по січень 2023 року виплачено додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн у кожному місяці. Додаткову винагороду збільшену до 100000 грн виплачено за січень 2023 року пропорційно часу участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (6 діб) у розмірі 13548,39 грн. За інші періоди, визначені в позовній заяві, додаткова винагорода збільшена до 100000 грн позивачу не виплачувалася.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

32. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2023, залишеного без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.

32.1. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах, визначення яких є необхідним для застосування пропорційності, що передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

32.2. Вирішуючи цей спір суд першої інстанції погодився із доводами сторони позивача про те, що спірні правовідносини не можуть врегульовуватися наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 № 168» (далі - Наказ № 392-АГ) та наказом Держприкордонслужби від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ № 628-АГ), оскільки ці накази, не зареєстровані в Міністерстві юстиції України у встановленому порядку, не пройшли правової експертизи і не набули чинності у порядку, встановленому законодавством, а тому, за оцінкою судів обох інстанцій, не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

32.3. Тож, враховуючи, що як у спірний період, так і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період, а також виходячи з того, що відповідно до частини 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, суд першої інстанції на підставі частини шостої статті 7 КАС України уважав за можливе за аналогією застосувати до спірних правовідносин положення Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.03.2016 № 188, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.2016 за № 488/28618 (далі -Інструкція №188), як таку, що визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби та розвідувального органу Держприкордонслужби […] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях […] чи в антитерористичній операції […], інших заходах в умовах особливого періоду.

32.4. Суд апеляційної інстанції, уважав, що Накази № 392-АГ та № 628-АГ до правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин у зв`язку з їх використанням для визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди згідно з пунктом 2-1 Постанови № 168 можуть застосовуватися до спірних правовідносин, зваживши на правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23. При цьому мотивів суду першої інстанції апеляційний суд не змінював.

32.5. Вирішуючи цей спір, суд першої інстанцій не взяв до уваги довідку В/ч НОМЕР_3 20.01.2023 № 4492 про безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, позаяк вона не містить в собі жодних відомостей щодо наявності бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтових журналів), журналів ведення оперативної обстановки; списків особового складу, який залучався для виконання бойових (спеціальних) завдань; бойових донесень; рапортів (донесень) командира підрозділу (групи) про участь позивача у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних завдань) тощо, а відомості цієї довідки не підтверджені документами, передбаченими пунктом 3 розділу IV Інструкції № 188. Отже, за оцінкою суду цієї інстанції, вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.

32.6. Суд апеляційної інстанції, погоджуючись із цими мотивами суду першої інстанції, зауважив, що означена довідка видана виключно на підставі бойового наказу, яким позивача направлено у службове відрядження, який сам по собі не є безумовним доказом виконання військовослужбовцем та його безпосередньої участі у бойових діях чи відповідних заходах.

32.7. За висновком судів попередніх інстанцій, лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону у Чернігівській області під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168, а самі по собі рапорти начальника відділу прикордонної служби № 2, зокрема, щодо виплати позивачу додаткової винагороди в розмірі 70000,00 грн за спірні періоди, без надання підтверджуючих документів щодо участі позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії в такі періоди, не можуть бути єдиними та достатніми доказами такої участі. Суди зауважили, що у позовній заяві позивач прямо не вказує, що приймав участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів безпосередньо в районах ведення бойових дій, натомість позовна заява містить загальні твердження про наявність у позивача права на спірні виплати через виконання бойових наказів та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

33. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чекман М.П., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08.08.2023 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2024 у справі № 360/566/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

33.1. Ця касаційна скарга подана відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права щодо яких відсутній висновок Верховного Суду, а саме:

1) пункту 1 Постанови № 168, зокрема:

- в цілому Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309,

- в контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин у зв`язку із невиплатою таким військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168;

- визначення вичерпного переліку документів, обов`язкових для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- необхідності попереднього звернення військовослужбовця із рапортом для підготовки командуванням частини усіх необхідних документів для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди;

- порядку підготовки та обміну необхідними для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди документами між різними військовими частинами у разі, коли військовослужбовець набув право на таку винагороду, перебуваючи у службовому відрядженні та оперативному підпорядкуванні іншої військової частини (тобто, в особовому складі та на фінансовому утриманні якої він не перебуває).

2) пункту 2-1 Постанови № 168;

3) застосування Інструкції № 188 у контексті правовідносин, які виникають між військовослужбовцями Держприкордонслужби та командуванням військових частин Держприкордонслужби в період воєнного стану.

33.2. Касатор підкреслив, що у період з 28.09.2022 по 20.01.2023 він перебував на ділянці україно-білоруського кордону в межах Чернігівської області у складі 2 відділу прикордонної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ), включеного на підставі наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 04.11.2022 № 81-ОД та від 06.11.2022 № 83-ОД в склад органів підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, що підтверджується довідкою про безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області від 20.01.2023 № 4492.

33.3. Скаржник наполягав на тому, що він фактично набув право та дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, однак реалізація цього права обмежена діями відповідача [В/ч НОМЕР_1 ] та В/ч НОМЕР_3 в частині дотримання ними формальних процедур для прийняття остаточного рішення про виплату, а тому вважає, що у цьому випадку на позивача не може бути покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого Адміністрацією Держприкордонслужби порядку, позаяк цим порушуватиметься суть гарантованого законом права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі. У зв`язку з цим скаржник зауважує, що проблеми, які виникають в процесі створення та обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, не можуть мати негативних наслідків для такого військовослужбовця та впливати на його законні права.

33.4. На думку касатора, поведінка відповідача під час судового розгляду справи в частині невиконання ухвал суду про витребування доказів є недобросовісною, оскільки наявність грифу з обмеженим доступом «Таємно» на бойових наказах (розпорядженнях), які видавалися стосовно підрозділу, в якому проходить службу ОСОБА_1 , а не стосовно самого військовослужбовця, не звільняє В/ч НОМЕР_3 від обов`язку надати такий документ (витяг стосовно позивача) із зазначенням в ньому відомостей про наявні обмеження, тобто без зазначення інформації, яка містить державну таємницю, або ж скласти довідку із зазначенням інформації про бойові накази (розпорядження), які стосуються розгляду цієї справи, без розкриття інформації, яка є таємною. Скаржник уважає, що суди попередніх інстанцій невиправдано переклали на позивача тягар доказування, тобто неправильно застосували положення частини другої статті 77 КАС України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

33.5. Позицію судів попередніх інстанцій щодо застосовності до спірних правовідносин положень Інструкції № 188, положення якої визначали порядок виплат винагороди військовослужбовцям в умовах АТО на сході країни, рівно як і Наказу № 392-АГ та Наказу № 628-АГ, які не пройшли державної реєстрації та можуть вважатися таким, що набрали законної чинності, касатор уважає проявом правової невизначеності при розгляді справи через застосування норм матеріального права, які не підлягали застосуванню.

34. Ухвалою Суду від 23.05.2024 відкрито касаційне провадження № К/990/6182/24 за цією скаргою.

35. Ухвалою Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 07.03.2024 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.

Позиція інших учасників справи

36. Не погодившись із доводами касаційної скарги, В/ч НОМЕР_1 подала письмовий відзив, у якому просила касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

36.1. У відзиві відповідач наголосив на тому, що ключовим питанням при вирішенні цього спору є підтвердження однієї із умов виплати збільшеної додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168, а саме порядку підтвердження безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

36.2. У цьому зв`язку В/ч НОМЕР_1 звертала увагу Суду на ту обставину, що бойовий наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 16.09.2022 № 165 (гриф), зазначений у довідці № 4399 від 20.01.2023, на яку позивач посилався як на беззаперечний доказ його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області у періоди з 28.09.2022 по 20.01.2023, є організаційно - розпорядчим документом щодо дій органів (підрозділів) Держприкордонслужби (має гриф секретності «Таємно») і не стосується безпосередньо позивача. Цей бойовий наказ свідчить про прибуття військовослужбовців, в тому числі і позивача, на ділянку відповідальності НОМЕР_5 прикордонного загону, однак не підтверджує участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Про це повідомила Адміністрація Держприкордонслужби у відповідь на ухвалу суду першої інстанції від 21.07.2023 про витребування доказів.

36.3. Відповідач пояснював, що в період дії воєнного стану всі переміщення військовослужбовців здійснюються на підставі бойових розпоряджень не залежно від того чи направляються вони в зону бойових дій, чи на ротацію, чи на посилення в межах ділянки українсько-білоруського кордону.

36.4. Механізм підтвердження безпосередньої участі кожного військовослужбовця у бойових діях та заходах у спірному періоді визначалися Наказом № 392-АГта Наказом № 628-АГ. Оскільки, позивач перебував в оперативному підпорядкування іншого начальника органу охорони державного кордону, відповідно командир В/ч НОМЕР_1 (відповідач) не володіє ситуацією на ділянці відповідальності іншого загону, тому начальник НОМЕР_5 прикордонного загону мав підтвердити участь військовослужбовців у заходах передбачених Постановою 168 за механізмами, передбаченими вищевказаними наказами.

36.5. Реалізація приписів Наказів № 392-АГ та № 628-АГ здійснюється органами Держприкордонслужби (органами військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включеними до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави) без безпосередньої участі військовослужбовця, який має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168. Водночас, зазначені накази встановлюють алгоритм дій органів Держприкордонслужби, який полягає у:

- встановленні факту безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій та періоду їх участі у здійсненні зазначених заходів (бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах), для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі);

- поданні начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу документів, що підтверджують факт та період безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій;

- видання органом Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить службу відповідного наказу та виплата спірної винагороди.

36.6. Таким чином, відповідач доводить, що у разі відрядження військовослужбовця органу Держприкордонслужби до інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, виплату грошової винагороди здійснює той орган, в якому відповідач проходить службу за умови подання (підтвердження) начальниками органів Держприкордонслужби Списків за формою наведеною у Додатку 2 Наказів № 392-АГ та № 628-АГ. Тобто, обов`язок виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, передбаченої Постановою № 168, виникає у відповідача виключно після отримання нормативно закріпленого переліку документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій.

36.7. Відповідач підкреслив, що у донесенні начальника НОМЕР_5 прикордонного загону від 08.11.2022 № Т/22-4313-22-Вих (за жовтень 2022) та від 04.12.2022 № Т/22-4933-22-Вих (за листопад 2022), в яких зазначено, що підтверджуюча інформація відсутня, а долучені до донесень рапорти були направлені відповідачу для відома. За грудень 2022 року та січень 2023 року, взагалі відповідач начальник НОМЕР_5 прикордонного загону не інформував відповідача.

36.8. Враховуючи наведене, відповідач переконаний, що суди попередніх інстанцій зробили вірний висновок, в частині того, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах. Сам лише сам факт виконання позивачем бойових завдань на підставі бойових розпоряджень (наказів) на ділянці державного кордону з республікою білорусь під час перебування у службовому відрядженні в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_4 (Військова частина НОМЕР_3 ) в період дії воєнного стану в Україні, не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

Висновки Верховного Суд, оцінка висновків судів попередніх інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

37. З метою визначення меж розгляду справи Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

38. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Суд виходить із такого.

39. Спір у цій справі виник у зв`язку з невиплатою військовослужбовцю, який проходить службу в Держприкордонслужбі, «збільшеної» до 100000,00 грн додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови № 168.

40. Частиною другою статті 2 Закону України «Про державний кордон» від 04.11.1991 №1777-XII передбачено, що захист державного кордону України є невід`ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності військових формувань та правоохоронних органів держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.

41. За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» від 03.04.2003 № 661-IV (у редакції, чинні на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 661-IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Держприкордонслужби.

42. Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Держприкордонслужби визначаються законодавством.

43. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

44. У частині другій статті 9 цього Закону установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

45. Відповідно абзацу першого частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

46. Абзацом другим частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

47. Держприкордонслужба входить до структури Міністерства внутрішніх справ України.

48. Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу в органах Держприкордонслужби, визначаються Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306.

49. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.

50. Цього ж дня (24.02.2022) Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

51. Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов`язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

52. Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.

53. На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав Постанову № 168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.

54. Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

55. У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, підстави та розмір вищевказаної додаткової винагороди.

56. Водночас реалізація цитованих приписів указаної постанови вимагала визначення порядку та умов виплати такої додаткової винагороди, виходячи з того, що формулювання «а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах» є нечітким та породжує істотні труднощі у його правозастосуванні, що, насамперед, пов`язано із застосуванням сполучника «або», який має розділовий характер.

57. Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови № 168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв`язку з чим подальшими змінами, внесеними постановою від 07.07.2022 № 793 (застосовується з 24.02.2022), Постанова № 168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів".

58. З 01.02.2023 ці питання врегульовані Порядком та умовами виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 № 36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за № 196/39252 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ від 01.09.2023 № 726, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, яким замість нього затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби, що із змінами та доповненнями діють і дотепер).

59. А до того означені порядок та умови визначалися, зокрема, наказами Адміністрації Держприкордонслужби «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» від 31.03.2022 № 164 (далі - Наказ № 164), від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ (далі - Наказ № 392-АГ) та від 09.12.2022 № 628/0/81-22-АГ (далі - Наказ № 628-АГ), прийняті на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» на виконання пункту 2-1 Постанови № 168.

60. З аргументації суду першої інстанції можна зрозуміти, що «належність» доказів судом цієї інстанції зіставлялася з приписами Інструкції № 188, а не Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, які, з погляду цього суду, не могли застосовуватися до правовідносин, які вони [накази] були покликані регламентувати.

61. З цього приводу необхідно зауважити, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, зокрема, у постановах від 21.12.2023 у справі №200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23 та багатьох інших, відповідно до якої положення Інструкція № 188, що визначали порядок виплати винагороди, яка була встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18, не може застосовуватися до правовідносин, які стосуються додаткової винагороди, виплата якої встановлена Постановою № 168 і пов`язана з дією воєнного стану. У зв`язку з цим Суд підкреслював, що аналогія закону та аналогія права допускається для застосування адміністративним судом виключно з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень та лише у випадку взагалі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини. Водночас, за приписами останнього речення частини шостої статті 7 КАС України аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

62. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

63. З огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 31.07.2024 у справі № 200/625/23, від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23, від 28.08.2024 у справі № 200/1310/23, від 04.09.2024 у справі № 280/2228/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших, а також на наведені вище мотиви з цього приводу, колегія суддів вважає, що оцінювання доказів, які стосувалися наявності підстав для виплати додаткової винагороди через призму приписів нормативного акту, який до цих правовідносин не може застосовуватися, є помилковим. Водночас саме документальне підтвердження участі позивача як військовослужбовця у бойових діях (заходах) слугує для відповідача підставою для виплати додаткової винагороди відповідно до пункту 1 Постанови №168. Позаяк протягом спірного в цій справі періоду умови і підстави для реалізації приписів зазначеного пункту визначали Накази № 392-АГ та № 628-АГ, то саме вони [накази] мали бути застосовані за описаної в цій справі ситуації під час оцінювання того, чи мав позивач право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100000,00 грн у спірному періоді.

64. Роль і значення вищезгаданих наказів Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, які визначили порядок нарахування і виплати військовослужбовцям Держприкордонслужби додаткової винагороди та необхідні документи як умови для виплати підвищеної винагороди, проаналізовані у багатьох постановах Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (зокрема, постанови Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 200/193/23, від 26.06.2024 у справі № 200/216/23, від 30.09.2024 у справах № 200/232/23 та № 200/440/23 та багатьох інших). У вказаних справах Суд сформував правові висновки щодо застосовності у подібних правовідносинах зазначених наказів Адміністрації Держприкордонслужби з урахуванням фактів відсутності їх реєстрації у Міністерстві юстиції України та наслідків для правозастосування в умовах першого року війни. Правові висновки, сформовані Судом у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи, підстав для відступу від них у цій справі Суд не вбачає та надалі зауважує таке.

65. Протягом періоду, за який позивач просить стягнути підвищену додаткову винагороду [10.08.2022 по 20.01.2023] діяли Наказ № 392-АГ та Наказ № 628-АГ.

66. З 01.08.2022 був уведений в дію Наказ № 392-АГ, у пункті 2 якого конкретизовано за здійснення яких заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, військовослужбовцям, які проходять службу в органах Держприкордонслужби, додаткова винагорода збільшується до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі:

(1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;

(2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;

(3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;

(5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;

(6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час вогневого ураження;

(7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;

(8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.

67. Пунктом 4 Наказу № 392-АГ визначено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

(1) бойового наказу (бойового розпорядження);

(2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

(3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

68. Згідно з пунктом 5 Наказу № 392-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 Наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 Наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

69. Відповідно до пункту 10 Наказу № 392-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

70. Відповідно до пункту 11 Наказу № 392-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 Наказу).

Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 Наказу).

71. Згідно з пунктом 12 Наказу № 392-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

72. З 01.12.2022 був уведений в дію Наказ № 628-АГ, яким був дещо змінений перелік заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів, за здійснення яких передбачена Постановою № 168 додаткова винагорода збільшувалася до 100000 грн.

73. Так, пунктом 2 цього Наказу до безпосередньої участі у бойових діях або заходах віднесено виконання військовослужбовцем у районах ведення бойових дій:

(1) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом Держприкордонслужби (підрозділом у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі штабу відповідного органу військового управління Збройних Сил України, угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил), та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

(2) бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які згідно з бойовим розпорядженням виконують завдання у складі органів військового управління, військової частини (підрозділів), угрупувань військ, інших складових сил оборони, та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником;

(3) бойових завдань з відбиття збройного нападу на об`єкти, що охороняються (у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти), звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього вогневого контакту з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об`єктам під час збройного нападу (вогневого ураження);

(4) бойових (спеціальних) завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) в умовах безпосереднього зіткнення або взаємного вогневого контакту з противником;

(5) бойових завдань з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;

(6) польотів, ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту згідно з бойовим розпорядженням;

(7) бойових (спеціальних) завдань екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником, а також при виконанні бойових завдань щодо пошуку (тралення) та знешкодження (знищення) мін, вибухонебезпечних предметів.

74. Пунктом 3 Наказу № 628-АГ визначено, що документами, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є: 1) бойовий наказ (розпорядження); 2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них; 3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.

75. Пунктом 5 Наказу № 628-АГ передбачено, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів Голови Держприкордонслужби, начальників (командирів) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби, а їх начальникам (командирам) - на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

76. Згідно з пунктом 4 Наказу № 628-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди здійснюється штабами органів Держприкордонслужби, а у випадку відсутності штабу - підрозділом (посадовою особою), який веде облік бойових дій.

77. Згідно з пунктом 7 Наказу № 628-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 3 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі.

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

У довідках, передбачених цим пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 3 цього наказу.

78. Відповідно до пункту 8 означеного Наказу склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України.

79. Пунктом 9 Наказу № 628-АГ обумовлено, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включаються військовослужбовці, які, зокрема, безпосередньо виконують бойові (спеціальні) завдання у складі відділів прикордонної служби, прикордонної застави, прикордонної комендатури, прикордонної комендатури швидкого реагування на українсько-російській ділянці державного кордону (у тому числі військовослужбовці зведених загонів інших органів Держприкордонслужби, які виконують такі завдання на ділянці цих підрозділів).

80. З мотивувальної частини постанови апеляційного суду слідує, що суд цієї інстанції вважав Накази № 392-АГ та № 628-АГ застосовними до спірних правовідносин, однак, процитувавши їх положення, цей суд не здійснив їх аналізу та не встановив зв`язку між положеннями цих наказів та обставинами справи, а також не надав обґрунтованої відповіді на ключові доводи сторони позивача.

81. Суд нагадує, що саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, не може вважатися належною юридичною кваліфікацією.

82. Так, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, де суд зіставляв належність доказів з приписами Інструкції № 188, а не Наказів № 392-АГ та № 628-АГ, суд апеляційної інстанції погодився з оцінкою суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях (виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах, відхиливши при цьому посилання сторони позивача на довідку В/ч НОМЕР_3 від 20.01.2023 № 4492 з мотивів відсутності у ній відомостей про підтверджуючі документи та наявні в матеріалах справи рапорти начальника відділу прикордонної служби № 2 про виплату позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі.

83. Однак суди попередніх інстанцій не встановили правових підстав для видачі цієї довідки, не здійснили комплексної оцінки наявних у справі доказів, зокрема, не розглянули доведеність участі позивача у бойових діях та заходах в окреслений ним період у сукупності з іншими доказами, наявними у справі.

84. Суди попередніх інстанцій не врахували, що відповідно до пункту 4 Наказу № 392-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах, а відповідно до пункту 3 Наказу № 628-АГ перелік підтверджуючих документів допускає альтернативність і не зведений винятково до їхньої сукупності.

85. Суди першої та апеляційної інстанцій не надали відповіді на ключове питання, яке стало основою спору та спонукало позивача звернутися до суду, а саме: які завдання, на підставі яких бойових наказів (розпоряджень) та за якою посадою, у складі яких підрозділів (сил чи засобів) і де саме виконував військовослужбовець ОСОБА_1 , якого було направлено у службове відрядження на ділянку українсько-білоруського кордону в межах Чернігівської області в оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ) у період з 28.09.2022 по 20.01.2023 та чим це підтверджується.

86. У постанові від 05.06.2024 у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування в оперативному підпорядкуванні начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (В/ч НОМЕР_3 ). Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані (подібні висновки викладено також у постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №520/690/23 та інших).

87. Поза увагою судів попередніх інстанцій також залишилися питання, відповіді на які мають значення для правильного вирішення спору, а саме: 1) чи віднесена територія, де знаходився підрозділ, до якого був відряджений позивач, до переліку територій, на яких у вказаному періоді ведуться (велися) бойові (активні чи можливі) дії або тимчасово окупованих; 2) чи включений підрозділ, до якого у спірному періоді був відряджений позивач, до складу органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, що визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 11 Наказу № 392-АГ, пункт 8 Наказу № 628-АГ); 3) чи залучався позивач, у числі інших військовослужбовців до виконання бойових завдань у складі органів військового управління (штабів угруповань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, 4) чи складалися підрозділом, до якого був відряджений позивач у вказаному періоді, документи, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах військовослужбовця, відповідно до пунктів 4, 5 Наказу № 392-АГ та 3, 7 Наказу №628-АГ.

88. Верховний Суд у справі № 200/216/23 зауважив, що регламентація умов і порядку виплати додаткової винагороди (про необхідність якої [регламентації] зазначено в пункті 2-1 Постанови № 168) з боку Адміністрації Держприкордонслужби шляхом видання Наказів № 392-АГ та № 628-АГ не може інтерпретуватися як спосіб позбавлення чи обмеження права військовослужбовців Держприкордонслужби на отримання додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн.

89. Суд нагадує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

90. Держава не може відмовити особі у виплатах, якщо існують чинні законодавчі норми, які передбачають такі виплати, а особа відповідає умовам, що висуваються цими нормами для проведення таких виплат. Для цього суди мають перевірити чи існують норми, які передбачають виплату, а також чи відповідає особа умовам для проведення таких виплат.

91. У постановах від 23.05.2024 у справі № 120/4387/23, від 24.05.2024 у справі № 120/4967/23, від 28.05.2024 у справі № 120/5170/23, від 08.08.2024 у справі № 280/2754/23 та від 21.03.2024 у справі № 560/3159/23 Верховний Суд виснував, що порушення порядку передання документів, рапортів та іншої інформації між військовими частинами щодо безпосередньої участі військовослужбовця у забезпеченні бойових дій по забезпеченню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, не свідчить про відсутність у нього права на таку винагороду.

92. Тим більше, що обов`язок оформлення документів, визначених пунктами 4, 5, 11 Наказу № 392-АГ та пунктами 3, 7, 8 Наказу № 628-АГ, які є підставою для нарахування і виплати коштів, покладено на начальників (керівників) органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), які ведуть (вели) бойові дії, та до яких були відряджені військовослужбовці.

93. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц).

94. Застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами.

95. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі.

96. За наведеного Суд констатує, що суди попередніх інстанцій не вжили усіх визначених законом заходів та не встановили усі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим дійшли передчасних висновків по суті спору.

97. Оскільки вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судів попередніх інстанцій, тому з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні) відсутня можливість перевірити правильність їхніх висновків в цілому по суті спору.

98. Обов`язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з`ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

99. Недотримання судом принципу офіційного з`ясування всіх обставин справи під час збирання та дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення, оскільки очевидно, що у цій справі сторона позивача зіштовхнулася з труднощами в отриманні та наданні доказів суду, позаяк у відповідь на адвокатські запити військові частини посилаються на неможливість надання окремих наказів (розпоряджень) через наявність на них грифу обмеження доступу.

100. Своєю чергою, в силу приписів частини другої статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

101. Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

102. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 353 КАС України).

103. Ураховуючи приписи статті 353 КАС України, Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

104. Суду першої інстанції під час нового розгляду справи необхідно взяти до уваги викладене в мотивувальній частині цієї постанови, установити наведені в ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам і постановити рішення відповідно до вимог статті 242 КАС України.

105. З огляду на результат касаційного розгляду витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чекман Микита Петрович, задовольнити частково.

2. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року скасувати, справу № 360/566/23 направити на новий судовий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіЛ.О. Єресько Ж.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк