Постанова
Іменем України
01 квітня 2020 року
м. Київ
справа № 361/3377/19-ц
провадження № 61-3544 св 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - виконавчий комітет Броварської міської ради Київської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Петришин Н. М.
від 25 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду
у складі колегії суддів: Кравець В. А., Мазурик О. Ф., Махлай Л. Д.,
від 11 лютого 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено, до виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області (далі - ВК Броварської міської ради Київської області) про скасування рішення міської ради та зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що 13 листопада 2018 року він звернувся
до ВК Броварської міської ради Київської області із заявою про взяття його на квартирний облік, як такого, що потребує поліпшення житлових умов. Рішенням ВК Броварської міської ради Київської області від 18 грудня
2018 року № 964 (пункт 1.3) його було взято на квартирний облік
та включено до списку осіб, які мають право одержання житла поза чергою.
У подальшому він звернувся до відповідача із заявою про призначення
йому, як інваліду війни другої групи, грошової компенсації на придбання житла, яка передбачена Порядком виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також
членів їх сімей, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України
від 19 жовтня 2016 року № 719. Проте рішенням спеціальної комісії міської ради від 22 березня 2019 року йому було відмовлено у призначенні грошової компенсації на придбання житла, оскільки комісією було встановлено,
що йому на праві власності належить 1/3 частина квартири
АДРЕСА_1 (1/3 частина квартири складає - 10,46 кв. м), а, отже, він забезпечений житлом. Крім того, рішенням комісії з житлових питань Броварської міської радиКиївської області від 23 квітня 2019 року № 4 було рекомендовано виконавчому комітету міської ради зняти його з квартирного обліку, перебуваючого на квартирному обліку у списку для одержання житла поза чергою як інваліда війни з 18 грудня 2018 року, у зв`язку з поданням ним відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік (пункт 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР).
07 травня 2019 року ВК Броварської міської ради Київської області було прийнято рішення № 519 щодо зняття його з квартирного обліку, перебуваючого на квартирному обліку у списку для одержання житла поза чергою як інваліда війни з 18 грудня 2018 року. Вказане рішення мотивоване тим, що на час взяття його на квартирний облік, він приховав інформацію про належність йому на праві власності 1/3 частки вищевказаної квартири.
Позивач вважав, що таке рішення виконавчого комітету міської ради
є незаконним, оскільки, подаючи заяву про взяття його на квартирний облік, він не приховував інформацію щодо наявності у його власності 1/3 частки квартири, так як такі відомості містяться у самій заяві, а тому посилання відповідача щодо подання ним відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття його на облік, є невірним.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 просив суд скасувати пункт
15 рішення ВК Броварської міської ради Київської області від 07 травня
2019 року № 519 щодо зняття його з квартирного обліку у списку
для одержання житла поза чергою як інваліда війни з 18 грудня 2018 року
та зобов`язати ВК Броварської міської ради Київської області поновити його на квартирному обліку у списку для одержання житла поза чергою з 18 грудня 2018 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області
від 25 листопада 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що на момент взяття позивача
на квартирний облік, останній не потребував поліпшення житлових умов відповідно до вимог житлового законодавства, а тому рішення про взяття його на квартирний облік було прийнято без проведення належної перевірки всіх обставин, що свідчить про неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття позивача на квартирний облік. Отже, рішення виконавчого комітету міської ради щодо зняття позивача з квартирного обліку на підставі пункту 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР
є правомірним, хоча і не тому, що позивач надав недостовірні відомості,
а через неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття на квартирний облік.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 лютого 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 листопада
2019 року - без змін.
Погоджуючись із висновком районного суду, апеляційний суд також зазначив, що, приймаючи рішення про зняття позивача з квартирного
обліку, відповідач правильно послався на пункт 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР, оскільки мали місце неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття позивача на облік, хоча й помилково було зазначено, що позивач вказав відомості, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття його на квартирний облік. Але це не впливає на безпідставність позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Броварського міськрайонного суду Київської області.
У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 березня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до ВК Броварської міської ради Київської області про скасування рішення міської ради та зобов`язання вчинити певні дії призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки не врахували та не перевірили його доводів про те, що підставою для зняття його з квартирного обліку було саме подання ним нібито відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття
на квартирний облік, що є невірним, так як, подаючи заяву про взяття на квартирний облік, він не приховував інформацію щодо наявності у його власності 1/3 частки квартири, оскільки такі відомості містяться у самій заяві. При цьому виконавчим комітетом міської ради було створено комісію з житлових питань, яка провела перевірку його квартирної справи, у тому числі його житлових умов та надала свої пропозиції щодо взяття його на квартирний облік із включенням до списку осіб, які мають право одержання житла поза чергою. Таким чином, рішення міської ради про взяття його на квартирний облік було прийнято на підставі належної перевірки всіх обставин квартирної справи, а тому стверджувати про неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття на його облік у суду також не було підстав. При цьому відповідачем не надано жодного доказу неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання взяття його на квартирний облік, а в судовому засіданні представник відповідача вказував, що підставою для зняття його з квартирного обліку було саме поданням ним відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на квартирний облік. Крім того, суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах,
які викладені у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі
№ 642/6960/16-ц (провадження № 61-30035св18).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У березні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ВК Броварської міської ради Київської області, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. ОСОБА_1 забезпечений житлом в межах норм, визначених житловим законодавством, а тому він не потребує поліпшення житлових умов і його знаття з квартирного обліку з підстав, передбачених пунктом 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР, є правомірним. До того ж, ОСОБА_1 постійно подавав суперечливу інформацію стосовно своїх облікових даних, що вплинуло на прийняття незаконного рішення про взяття його на квартирний облік.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 20 липня 2018 року управлінням соціального захисту населення Броварської міської ради Київської області
(а. с. 18).
12 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до голови Броварської міської ради Київської області Сапожка І. В. із заявою, в якій просив взяти його на квартирний облік на одержання житлової площі як інваліда війни другої групи. У заяві ОСОБА_1 зазначив, що зареєстрований та мешкає
у АДРЕСА_2 , в інших місцях житлової площі не має, та його сім`я складається із 1 (однієї) особи, розлучений (а. с. 50).
28 вересня 2018 року відбулося засідання комісії з житлових питань Броварської міської ради Київської області, на обговорення якої поставлене питання про взяття на квартирний облік Броварської міської ради Київської області осіб, у тому числі й ОСОБА_1 , що підтверджується витягом із протоколу № 12 (а. с. 70).
На засіданні вищевказаної комісії встановлено, що ОСОБА_1 приймав участь у приватизації квартири
АДРЕСА_1 , окремій, 2-кімнатній квартирі, житловою площею 31,4 кв. м
(по 1/3 частки у нього, дружини та сина). На даний час права власності
не має, а його дружина, відповідно до договору дарування від 21 серпня
2018 року, має 2/3 частки вказаної квартири. Тому, для більш детального вивчення документів та розгляду питання на одному з наступних засідань
у присутності заявника комісією вирішено зняти з розгляду питання щодо взяття ОСОБА_1 на квартирний облік (а. с. 70).
05 жовтня 2018 року відділ з житлових питань звернувся до управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області із запитом про надання інформації щодо наявності майна у ОСОБА_1 .
Відповідно до листа від 10 жовтня 2018 року № 746/06-01 управління комунальної власності Броварської міської ради Київської області повідомило відділ з житлових питань про те, що ОСОБА_1 приймав участь у приватизації квартири АДРЕСА_1 . Квартира
загальною площею 50,5 кв. м, приватизована у 1998 році громадянами: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 17).
12 жовтня 2018 року на засіданні комісії з житлових питань Броварської міської ради Київської області повторно обговорювалось питання щодо взяття ОСОБА_1 на квартирний облік. Проте, для детального вивчення цього питання, комісією вирішено зняти з розгляду та винести на повторний розгляд на наступне засідання комісії за обов`язковою участю заявника, про що свідчить витяг з протоколу від 12 жовтня 2018 року № 13 (а. с. 71).
29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 подав до міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка І. В. заяву, в якій просив залишити без розгляду його заяву від 12 вересня 2018 року про взяття на квартирний облік (а. с. 72).
13 листопада 2018 року ОСОБА_1 повторно звернувся до міського голови Броварської міської ради Київської області Сапожка І. В. із заявою,
в якій просив переглянути рішення житлової комісії Броварської міської ради Київської області від 26 жовтня 2018 року, відповідно до якого рекомендовано ВК Броварської міської ради Київської областівідмовити ОСОБА_1 у взятті на квартирний облік, так як останній «штучно погіршив свої житлові умови шляхом відчуження 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 ». Також, у вказаній заяві ОСОБА_1 зазначив, що 1/3 частина квартири належить йому на підставі свідоцтва про приватизацію 1998 року. Тобто, ніякого штучного погіршення своїх житлових умов немає. Вказував, що на даний час у квартирі проживає він, повнолітній син, колишня дружина та її 82-х річна мати, а тому він потребує поліпшення житлових умов, через що просив позитивно вирішити його клопотання про взяття на квартирний облік (а. с. 9).
Рішенням ВК Броварської міської ради Київської області від 18 грудня
2018 року № 964 взято на квартирний облік із включенням до списку для одержання житла поза чергою інваліда війни ОСОБА_1 , склад сім`ї -
1 особа, майстра комунального підприємства «Броваритепловодоенергія», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , окрема,
2-кімнатна, ж/пл. - 31,4 кв. м з 1994 року, де зареєстровано 4 особи. Взяти
як забезпеченого житлом нижче 7 кв. м на кожного члена родини для взяття на квартирний облік (а. с. 10).
23 квітня 2019 року відбулося засідання комісії з житлових питань
ВК Броварської міської ради Київської області, про що свідчить витяг
з протоколу № 04 (а. с. 54). У порядку денному на розгляді було
поставлено питання щодо доцільності перебування на квартирному обліку ОСОБА_1 , оскільки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25 березня 2019 року стало відомо про те, що ОСОБА_1
на праві власності належить 1/3 частка квартири АДРЕСА_1 .
За наслідками проведення вищевказаного засідання комісією з житлових питань рекомендовано виконавчому комітетові міської ради зняти
з квартирного обліку ОСОБА_1 , перебуваючого на обліку у списку для одержання житла поза чергою як інваліда війни з 18 грудня 2018 року,
у зв`язку із поданням ним відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік (пункт 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР) (а. с. 54-56).
У пункті 15 рішення ВК Броварської міської ради Київської області
від 07 травня 2019 року № 519 вирішено «За результатами інвентаризації квартирної черги зняти з квартирного обліку: а) у зв`язку з поданням відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття
на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішення питання
про взяття на облік (пункт 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР): ОСОБА_1 , перебуваючого на квартобліку в списку для одержання
поза чергою як інваліда війни з 18 грудня 2018 року (рішення виконкому
№ 964)» (а. с. 16).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення
від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частини першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної
інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою
для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним
і обґрунтованим.
Умови та порядок отримання позачергового житла ветеранами та інвалідами війни визначені нормами Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також ЖК Української РСР.
Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про статус ветеранів війни
та гарантії їх соціального захисту» нормативні акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними.
Відповідно до пункту 11 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту» до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю з числа: військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України та стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, до забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях і стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, під час забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
У частині першій статті 36 ЖК Української РСР визначено, що облік
громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється,
як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.
Громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов
за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної
в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті (абзац 1 частини першої статті 39 ЖК Української РСР).
Згідно з абзацом 1 частини першої статті 46 ЖК Української РСР поза чергою жиле приміщення надаєтьсяособам з інвалідністю внаслідок Другої світової війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них особам з інвалідністю першої групи
з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом
року з визначенням переважного права осіб з інвалідністю внаслідок
Другої світової війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб
на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.
Відповідно до частини першої статті 48 ЖК Української РСР жиле приміщення надається громадянам у межах норми жилої площі, але не менше розміру, який визначається Кабінетом Міністрів України і Федерацією професійних спілок України. При цьому враховується жила площа у жилому будинку (квартирі), що перебуває у приватній власності громадян, якщо ними не використані житлові чеки.
Згідно з положеннями статей 38 60 ЖК Української РСР порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень затверджуються Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов,
і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі - Правила).
За правилами пункту 2 цих Правил жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР
і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.
Квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання
громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів (пункт 8 Правил).
Відповідно до підпункту 1 пункту 13 Правил потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни забезпечені жилою площею нижче
за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської
і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами.
Так, згідно з підпунктом 1 пункту 13 та пункту 53 Правил рівень забезпеченості громадян жилою площею визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських рад разом
з радами профспілок та періодично переглядаються вказаними органами.
Відповідно до статті 47 ЖК Української РСР, пункту 1.2 Постанови № 112 виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради професійних спілок від 08 липня 1991 року та згідно з пунктом 53 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, жилі приміщення громадянам Київської області, перебуваючим на квартирному обліку, надаються у межах 13,65 кв. м на одну особу, але не менше 9 кв. м. на одну особу.
Цією самою Постановою № 112 виконавчого комітету обласної Ради народних депутатів і президії обласної ради професійних спілок від 08 липня 1991 року визначено, що на облік для забезпечення жилою площею приймаються громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечені жилою площею до 7 кв. м на кожного члена родини.
Відповідно до вимог пункту 18 Правил до заяви про взяття на квартирний облік додаються: довідки про реєстрацію місця проживання особи на кожного члена сім`ї, видані виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, сільським головою; довідки про те, чи перебувають члени сім`ї на квартирному обліку за місцем роботи (у виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради). Громадяни, які беруться на облік на пільгових підставах або користуються правом першочергового чи позачергового одержання жилих приміщень, зазначають про це у заяві і подають відповідні документи.
За змістом пункту 19 Правил попередній розгляд заяв про взяття на квартирний облік у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів провадиться громадською комісією з житлових питань при виконавчому комітеті. Вказані комісії перевіряють житлові умови громадян і про результати перевірки складають акт. Заяви і матеріали перевірки житлових умов громадян розглядаються на засіданні відповідної комісії, яка вносить свої пропозиції виконавчому комітетові місцевої Ради або адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і профспілковому комітетові. На засідання комісії при необхідності запрошується заявник.
Обставини, за яких особа може бути знята з квартирного обліку передбачені положеннями частини другої статті 40 ЖК Української РСР, відповідно
до яких громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках, зокрема, подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік (частина четверта статті 40 ЖК Української РСР).
Аналогічні положення містяться у пункті 26 Правил.
Громадяни виключаються із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, якщо вони були необґрунтовано включені до цих списків або втратили вказане право
(пункт 27 Правил).
Зазначений перелік підстав зняття з квартирного обліку громадян є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
З огляду на викладене, суди на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли правильного висновку про те, що на момент взяття ОСОБА_1 на квартирний облік, останній не потребував поліпшення житлових умов, оскільки був забезпечений житлом в межах норм, визначених житловим законодавством, а тому рішення про взяття його на квартирний облік було прийнято без проведення належної перевірки всіх обставин квартирної справи, що свідчить про неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття його на квартирний облік (пункт 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР).
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що підставою для зняття його з квартирного обліку було саме подання ним нібито відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на квартирний облік, а не неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття
на облік, безпідставні, так як згідно з витягу рішення ВК Броварської
міської ради Київської області від 07 травня 2019 року № 519 ОСОБА_1 було знято з квартирного обліку на підставі пункту 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР, положення якого передбачають підстави зняття
з квартирного обліку, як у зв`язку з поданням відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, так і неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.
Крім того, згідно з витягу протоколу засідання комісії з житлових питань
ВК Броварської міської ради Київської області від 23 квітня 2019 року № 4 вбачається, що сектором з житлових питань управління з питань комунальної власності та житла не перевірялася інформація з Державного реєстру речових прав щодо наявності у власності ОСОБА_1 іншої житлової площі, що свідчить саме про неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття позивача на квартирний облік.
Зазначення іншої підстави, передбаченої пунктом 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР, не впливає на законність прийнятого рішення
й унеможливлює постановку позивача на квартирний облік.
Отже, рішення виконавчого комітету міської ради щодо зняття позивача
з квартирного обліку на підставі пункту 5 частини другої статті 40 ЖК Української РСР є правомірним.
Посилання касаційної скарги на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 642/6960/16-ц (провадження № 61-30035св18), не заслуговують на увагу, оскільки
у справі інші фактичні обставини, а саме те, що позивач та його сім`я участі
у приватизації житла не приймали та у власності квартир чи будинків не мали, а перебували на квартирному обліку понад 23 років і питань у відповідача щодо дотримання процедури зарахування на квартирний облік позивача протягом цього строку не виникало.
Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів, розглянувши касаційну скаргу
у межах доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Керуючись статтями 400 402 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області
від 25 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду
від 11 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк