ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2021 року
м. Київ
справа № 361/6775/16-а
адміністративне провадження № К/9901/31949/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»
на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2017 року (головуючий суддя - Василишина В.О.)
та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року (колегія суддів: головуючий суддя - Бєлова Л.В., судді - Безименна Н.В., Желтобрюх І.Л.)
у справі № 361/6775/16-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари»
до Броварської міської ради
про визнання незаконним та нечинним рішення,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ «Термінал Бровари») звернулося до Броварського міськрайонного суду Київської області із адміністративним позовом до Броварської міської ради (далі - відповідач), в якому просило визнати нечинним та скасувати рішення Броварської міської ради від 07 червня 2016 року № 225-15-07 «Про встановлення місцевих податків і зборів, ставок земельного та акцизного податків на території м. Бровари на 2017 рік».
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що є власником об`єкта нежитлової нерухомості - складського комплексу «Логістичний парк», загальною площею 50000 кв.м, що розташоване у місті Бровари. Вважає, що оскаржуване рішення Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2016 року № 225-15-07 «Про встановлення місцевих податків і зборів, ставок земельного та акцизного податків на території міста Бровари на 2017 рік» прийняте відповідачем з грубим порушенням вимог, що встановлені до його змісту, та процедури прийняття, а саме без офіційного оприлюднення, що суперечить статті 57 Конституції України та підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, без внесення до плану діяльності із підготовки проектів регуляторних актів та відповідальної комісії для вивчення й надання висновків. Крім того, на думку платника, оскаржуване рішення не відповідає Конституції України та базовим принципам оподаткування, оскільки податки повинні встановлюватися на загальнодержавному рівні Верховною Радою України та, як наслідок, сплачуватися платниками повною мірою без обмеження їх конкурентоздатності.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем у межах його повноважень та у спосіб, встановлений законом.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про відсутність у відповідача повноважень на прийняття оскаржуваного рішення. Вважає, що останнє не відповідає вимогам закону, не містить усіх обов`язкових елементів та допускає неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платника.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
03 травня 2017 року відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
03 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017, далі - КАС України).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач є юридичною особою, зареєстрованою 01 червня 2005 року. З 02 червня 2005 року Товариство перебуває на обліку у Броварській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Київській області, основний вид діяльності-складське господарство.
ТОВ «Бровари Термінал» є власником складського комплексу « Логістичний парк », за адресою: Київська область, місто Бровари, Об`їзна дорога, 62, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 29 вересня 2010 року, виданого виконавчим комітетом Броварської міської ради на підставі рішення від 28 вересня 2010 року № 528.
07 червня 2016 року Броварською міською радою прийнято рішення № 225-15-07 «Про встановлення місцевих податків і зборів, ставок земельного та акцизного податків на території міста Бровари на 2017 рік».
Вважаючи, що зазначеним рішенням порушено його права та законні інтереси, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно зі статтею 10 ПК України до місцевих податків належать: податок на майно та єдиний податок. До місцевих зборів: збір за місця для паркування транспортних засобів і туристичний збір.
Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).
Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Відповідно до пункту 4.4 статті 4 ПК України, установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам, здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Тобто, безпосереднє встановлення місцевих податків віднесено ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.
Згідно з підпунктом 13.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі, норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку від бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до частини дванадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Згідно з статтею 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» кожен проект регуляторного акта, що внесений на розгляд до міської ради подається до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону. При представленні на пленарному засіданні сесії ради проекту регуляторного акта голова відповідальної постійної комісії доповідає висновки цієї комісії про відповідність проекту регуляторного акта вимогам статей 4 та 8 цього Закону.
Відповідно до абзацу 5 статті 12 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності - у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.
Так, рішенням Броварської міської ради № 59-04-07 від 24 грудня 2015 року затверджено план з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік.
Згідно з планом з підготовки проектів регуляторних актів на 2016 рік, прийняття рішення про встановлення місцевих податків і зборів, ставок земельного та акцизного податків на території міста Бровари заплановано на І півріччя 2016 року. Оскаржуване рішення прийняте відповідачем 07 червня 2016 року.
Рішенням Броварської міської ради від 17 грудня 2015 року за № 06-02-07 затверджено Положення про постійні комісії Броварської ради VІІ скликання. Пунктом 13 статті 7 цього Положення передбачено, що повноваження щодо підготовки та надання експертних висновків відносно проектів регуляторних актів покладено на постійну комісію з питань регламенту, правопорядку, депутатської етики та інформаційної політики.
30 травня 2016 року головою постійної комісії з питань регламенту, правопорядку, депутатської етики та інформаційної політики підписано експертний висновок до спірного рішення.
10 червня 2016 року рішення Броварської міської ради від 07 червня 2016 року № 225-15-07 оприлюднено у друкованому засобі масової інформації газеті «Нове життя».
У касаційній скарзі позивач зазначає, що оскаржуване рішення не містить обов`язкових елементів, встановлених підпунктом 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 та статтею 7 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 12.3.2 пункту 12.3 статті 12 ПК України при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначені статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.
Підпунктом 2.1 пункту 2 оскаржуваного рішення встановлено, що об`єкт оподаткування, платники податку, податковий період та інші обов`язкові елементи податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, визначаються згідно зі статтею 266 ПК України.
Тобто оскаржуване рішення відповідача містить усі обов`язкові елементи, передбачені статтею 7 ПК України.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України (у редакції, що була чинною до 15.12.2017), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскаржуване рішення відповідача прийняте ним у межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом.
Крім того, у цій справі позивач повністю оскаржує рішення Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2016 року № 225-15-07 «Про встановлення місцевих податків і зборів, ставок земельного та акцизного податків на території міста Бровари на 2017 рік».
Згідно з частиною першою статті 6 КАС України (у редакції, що була чинною до 15.12.2017), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Таким чином, звернення до адміністративного суду є способом захисту порушених прав.
Суд звертає увагу на те, що оскаржуваним рішенням відповідача встановлено, що на території м. Бровари справляються наступні місцеві податки і збори: податок на майно; єдиний податок; туристичний збір. Пунктом 2 рішення визначено особливості справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в м. Бровари; пунктом 3-порядок сплати транспортного податку в м. Бровари; пунктом 4-туристичного збору; пунктом 5-земельного податку; пунктом 6 встановлено фіксовані ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців.
Суд касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, що позивачем не доведено, що оскаржуване рішення відповідача, зокрема, пункти 3-6 застосовуються до ТОВ «Термінал Бровари» і безпосередньо порушують його права.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України)
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Бровари» залишити без задоволення.
Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 січня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2017 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
СуддіІ.А. Гончарова І.Я.Олендер Р.Ф. Ханова