ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2024 року
м. Київ
справа № 366/1378/23
провадження № 61-2509 св 24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач),
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Іванківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану
у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,
третя особа - ОСОБА_2 ,
представник третьої особи - адвокат Горбовий Володимир Анатолійович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича, на додаткове рішення Іванківського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року у складі судді Слободян Н. П. та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року у складі колегії суддів:
Слюсар Т. А., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заяв
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іванківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану
у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2 , про внесення змін до актового запису про народження та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 14 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
У вересні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Горбовий В. А., звернувся до суду із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення
із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн, оскільки поданий позов залишено без розгляду, проте третя особа ОСОБА_2 , приймаючи участь у розгляді справи через свого представника, поніс витрати на професійну правничу допомогу, на підтвердження чого надав докази.
Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Додатковим рішенням Іванківського районного суду Київської області
від 25 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року, у задоволенні заяви представника ОСОБА_2 - адвоката Горбового В. А., про ухвалення додаткового рішення у справі відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації. Така правова позиція наведена у постанові Верховного суду від 11 січня 2022 року у справі
№ 449/1290/20, провадження № 61-18698св21.
При цьому, суд вказав, що у разі залишення позову без розгляду виключно відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У результаті залишення позовної заяви без розгляду процесуальний закон не передбачає відшкодування судових витрат, понесених третьою особою у справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2024 року представник ОСОБА_2 - адвокат Горбовий В. А звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткове рішення Іванківського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити його заяву про ухвалення додаткового рішення у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження
у вказаній справі за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Горбового В. А.,витребувано матеріали цивільної справи № 366/1378/23 з Іванківського районного суду Київської областіта надано учасникам справи строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
У квітні 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2024 рокуу задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Горбового В. А., про розгляд справи за його участю відмовлено, справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Горбового В. А., мотивована тим, що судами порушено норми процесуального, висновки суду не відповідають обставинам справи і спростовуються наявними у справі доказами.
Вказує, що суди безпідставно відмовили у задоволенні заяви третьої особи про ухвалення додаткового рішення у справі, оскільки саме третьою особою було понесено витрати на правничу допомогу у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції, на підтвердження чого були надані докази, відповідно заявник вважає, що має право на відшкодування понесених витрат в порядку, визначеному
частиною п`ятою статті 142 ЦПК України, так і на загальні правила розподілу судових витрат.
Зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно застосування норм права про відшкодування судових витрат на правничу допомогу третій особі.
Доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу
У березні 2024 року на адресу Верховного Суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на касаційну скаргу, які підлягають залишенню без розгляду, оскільки копії останніх, у порушення статті 183 ЦПК України, не надіслано всім учасникам справи. Подібний висновок викладено у змісті постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 522/3777/17 (провадження
№ 14-651цс19).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення останніми норм процесуального права, за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Горбового В. А., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Встановлено, що у травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іванківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Вишгородському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про внесення змін до актового запису про народження та зобов`язання вчинити дії. Позивач залучила ОСОБА_2 до участі у розгляді справи у якості третьої особи.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 19 травня 2023 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче судове засідання у справі.
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про залишення її позову без розгляду (а. с. 76).
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 14 вересня 2023 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
У вересні 2023 року представник третьої особи у справі ОСОБА_2 - адвокат Горбовий В. А., звернувся до суду із заявою про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення із позивача ОСОБА_1 на користь
ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 45 000,00 грн, надавши відповідні докази.
Суди відмовили в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних
або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Таке відшкодування судових витрат повинно здійснюватися відповідно до умов, підстав та у порядку, передбаченому Главою 8 Розділу I ЦПК України.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частиною п`ятою статті 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду саме відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, для компенсації на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, саме відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно довести, які саме необґрунтовані дії позивачем здійснені під час розгляду справи, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
До подібних правових висновків дійшла і Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 липня 2023 року (пункт 7.15) у справі № 911/3312/21, провадження № 12-43гс22.
Водночас у вказаній справі питання про компенсацію судових витрат у справі порушено третьою особою.
При цьому згідно з частиною дванадцятої статті 141 ЦПК України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Тобто вказана норма процесуального права за формою викладення є відсильною.
Вимогами цієї статті передбачено наступне. Частиною другою статті 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тлумачення зазначених норм процесуального права дає право надавати такий висновок. Судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відшкодовуються лише у разі вирішення спору по суті, коли можливо визначити пропорційність задоволених вимог тощо, при певних умовах, зазначених у частині дванадцятій статті 141 ЦПК України.
Таким чином, встановивши суб`єктний склад учасників справи, суд першої інстанції, із висновками якого погодився і апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви представника третьої особи про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, оскільки зміст частини п`ятої статті 142 ЦПК України передбачає виключне право саме відповідача у справі на відшкодування таких витрат.
Верховний Суд не може по іншому застосовувати вказану норму процесуального права, яка є чіткою, зрозумілою, імперативною й абсолютно-визначеною, так як це, по суті, буде творенням нової норми права, а таких прав Верховний Суд немає.
Посилання касаційної скарги на певні судові рішення Верховного Суду щодо правил розподілу судових витрат не стосуються відшкодування судових витрат третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у разі залишення позову без розгляду.
Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 400 409 410 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Горбового Володимира Анатолійовича, залишити без задоволення.
Додаткове рішення Іванківського районного суду Київської області від 25 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 січня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Б. І. Гулько
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець