ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 367/1349/22
провадження № 51-2741км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 на ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 рокупро відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді від 26 травня 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022111040000334 від 16 травня 2022 року.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені обставини
Постановою керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області від 19 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022111040000334 від 22 травня 2022 року в порядку ст. 615 КПК застосовано до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб.
Захисник ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 вищевказану постанову прокурора оскаржив до суду.
Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 26 травня 2022 року в задоволенні скарги захисника на постанову керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області від 19 травня 2022 року відмовлено, оскільки скарга подана на рішення, яке не підлягає оскарженню на даній стадії (не закінчено досудове розслідування).
Не погоджуючись із указаною ухвалою, захисник подав апеляційну скаргу.
Суддя Київського апеляційного суду 09 червня 2022 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив захиснику ОСОБА_8 у відкритті апеляційного провадження та повернув апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 26 травня 2022 року, яка не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК суперечить загальним засадам кримінального провадження, закріплених у п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України та у п. 17 ст. 7, ст. 9, ст. 24 КПК, та практиці Європейського суду з прав людини, зокрема щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, в даному випадку ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом.Захисник також вказує на те, що прокуратура, приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою, вийшла за межі своїх повноважень, оскільки з 06 березня 2022 року територіальна підсудність судових справ Ірпінського міського суду Київської області змінена на територіальну підсудність Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області, слідчий суддя якого повинен був обирати запобіжний захід його підзахисному. Стверджує, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, оскільки прийнята з порушенням вимог п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК.
Позиції учасників судового провадження
Захисник підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити, прокурор заперечував проти її задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Верховний Суд не розглядає доводів касаційної скарги захисника про незаконність ухвали слідчого судді, оскільки за змістом статей 310 424 КПК ухвала слідчого судді касаційному оскарженню не підлягає.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 615 КПК (в редакції Закону від 14 квітня 2022 року № 2201-ІХ) у разі введення воєнного стану та якщо відсутня об`єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень, передбачених статтями 140, 163, 164, 170, 173, 186, 187, 189, 190, 206, 219, 232, 233, 234, 235, 245-248, 250 та 294 цього Кодексу, а також повноважень щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 30 діб до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-115 121 127 146 146-1 147 152-156-1 185 186 187 189-191 201 255-255-2 258-258-5 260-263-1 294 348 349 365 377-379 402-444 КК, а у виняткових випадках також у вчиненні інших тяжких та особливо тяжких злочинів, якщо затримка в обранні запобіжного заходу може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі особи, яка підозрюється у вчиненні такого злочину - такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури з урахуванням вимог статті 37 цього Кодексу за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором.
За приписами ч. 4 ст. 615 КПК (в редакції Закону від 14 квітня 2022 року № 2201-ІХ) скарги на рішення, дії чи бездіяльність керівника органу прокуратури, прийняті або вчинені на виконання повноважень, визначених частиною першою цієї статті, розглядаються слідчим суддею того суду, в межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування, а в разі неможливості з об`єктивних причин здійснювати відповідним судом правосуддя - найбільш територіально наближеного до нього суду, що може здійснювати правосуддя, або іншого cуду, визначеного в порядку, передбаченому законодавством.
Судді Ірпінського міського суду Київської області станом на 19 травня 2022 року з об`єктивних причин не здійснювали правосуддя.
Постановою керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області від 19 травня 2022 року у кримінальному провадженні № 12022111040000334 від 16 травня 2022 року в порядку ст. 615 КПК застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб.
Слідчий суддя Ірпінського міського суду Київської області розглянув скаргу захисника ОСОБА_8 на вищевказану постанову керівника Бучанської окружної прокуратури Київської області та ухвалою від 26 травня 2022 року в її задоволенні відмовив.
Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 09 червня 2022 року на підставі ч. 4 ст. 399 КПК відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника з мотивів того, що оскаржувана ухвала слідчого судді не входить до переліку ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.
Твердження захисника ОСОБА_6 про незаконність вказаної ухвали апеляційного суду є безпідставними з огляду на таке.
За змістом кримінального процесуального закону загальні засади кримінального провадження спрямовані на забезпечення законності кримінальної процесуальної діяльності та дотримання прав і законних інтересів осіб, що беруть участь у такому провадженні, й не суперечать вимозі імперативності.
У загальних засадах йдеться про "забезпечення права на оскарження", що є більш широким поняттям, ніж поняття "право", яке використовується під час здійснення кримінального провадження судом апеляційної інстанції, оскільки воно передбачає, крім самого "права", ще й гарантований державою механізм його реалізації.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у ст. 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (п. 25 Рішення у справі "Делкур проти Бельгії" від 17 січня1970 року та п. 65 Рішення у справі "Гофман проти Німеччини" від 11 жовтня 2001 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви N 32671/02 у справі "Скорик проти України" зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже не означає обмеження у праві на справедливий судовий розгляд.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Наведені положення Основного Закону не гарантують право на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення. Такі гарантії закріплено у п. 8 ч. 2
ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до ст. 24 і ч. 3 ст. 392 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, аналогічним чином гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня, зокрема, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Зазначені норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.
Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2 глави 26 КПК.
Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування визначено положеннями частинами 1 і 2 ст. 309 КПК, серед яких у п. 2 ч. 1 цієї статті передбачено можливість оскарження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні. Рішення ж слідчого судді про відмову в задоволенні скарги на постанову прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ст. 615 КПК (редакція Закону від 14 квітня 2022 року № 2201-ІХ) в зазначеному переліку відсутнє, тобто його оскарження в апеляційному порядку під час досудового розслідування у даній конкретній справі кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Отже, суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ст. 309, ч. 4 ст. 399 КПК, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури, та обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.
Керуючись статтями 433 434 436 441 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2022 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді від 26 травня 2022 року залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3