Постанова
Іменем України
26 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 368/548/16-ц
провадження № 61-2187св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Кузнєцова В. О.,
суддів: Жданової В. С., Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - заступник керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави,
відповідачі: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 ,
третя особа - реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 рокув складі колегії суддів: Кулішенка Ю. М., Сушко Л. П., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
У квітні 2016 року прокурор Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави звернувся до суду до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 та просив визнати незаконним і скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-3882/15-15-сг від 14 травня 2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 площею 2, 00 га на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області (далі - Ставівської сільської ради) та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22217845 від 19 червня 2015 року на цю земельну ділянку.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-3882/15-15-сг від 14 травня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 площею 2, 00 га на території Ставівської сільської ради та передано у власність.
На підставі цього наказу 03 червня 2015 року реєстраційною службою Кагарлицького районного управління юстиції до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 2, 00 га, що розташована на території Ставівської сільської ради, за ОСОБА_1 .
Зазначав, що передача цієї земельної ділянки у власність ОСОБА_1 відбулася з порушенням вимог Земельного кодексу України та Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», оскільки земельна ділянка відноситься до земель резервного фонду і може бути виділена виключному переліку осіб, а саме громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання. Водночас ОСОБА_1 не зайнятий у соціальній сфері села Стави, не є членом колективного сільськогосподарського підприємства «Червоний Жовтень» (далі - КСП «Червоний Жовтень») та навіть не проживає в цьому населеному пункті.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2017 року в задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що прокурор не довів, що наданням земельної ділянки ОСОБА_1 порушені права інших осіб та що передана йому земельна ділянка належала до земель резервного фонду, оскільки такий фонд на території Ставівської сільської ради не сформовано.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Визнано незаконним та скасовано наказ Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-3882/15-15-сг від 14 травня 2015 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 площею 2, 00 га на території Ставівської сільської ради.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 22217845 від 19 червня 2015 року на земельну ділянку площею 2, 00 га, кадастровий номер 3222287200: 03: 302:0042, що розташована на території Ставівської сільської ради для ведення особистого селянського господарства за ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок суду першої інстанції про відсутність земель резервного фонду на території Ставівської сільської ради є помилковим, оскільки згідно з інформацією управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі від 24 лютого 2016 року земельна ділянка ОСОБА_1 накладається на землі резервного фонду, які раніше перебували в постійному користуванні КСП «Червоний Жовтень» на підставі державного акта від 29 листопада 1995 року.
Тому, встановивши, що ОСОБА_1 не є зайнятою у соціальній сфері села Стави особою, не проживає на території Ставівської сільської ради, не є членом колишнього КСП «Червоний Жовтень», при цьому врахувавши, що на території цього населеного пункту проживають громадяни, які мають гарантоване право на отримання земельних ділянок саме із земель резервного фонду, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позову.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року і залишити в силі рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2017 року.
Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що передаючи у власність йому земельну ділянку Головне управління Держгеокадастру у Київській області діяло в межах та в спосіб визначений законодавством.
Згідно з технічною документацією з інвентаризації земель Ставівської сільської ради передана йому земельна ділянка не відноситься до земель резервного фонду. До того ж такі землі на території цієї сільської ради не обліковуються, про що свідчить статистична звітність форми № 6-зем.
Висновок апеляційного суду про наявність земель резервного фонду в КСП «Червоний Жовтень», яке рішенням Кагарлицької районної державної адміністрації від 25 липня 1995 року було роздержавлене та земля якого була приватизована, є безпідставним, оскільки сам по собі факт наявності земель резервного фонду в КСП «Червоний Жовтень» жодним чином не підтверджує той факт, що за рахунок цих земель рішенням Ставівської сільської ради було утворено резервний фонд земель сільської ради, з якого в подальшому і була передана йому у власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано її матеріали із суду першої інстанції та зупинено виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року до закінчення касаційного провадження.
05 березня 2018 року справа № 368/548/16-ц надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Судувід 10 серпня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Від заступника керівника Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду без змін.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За вказаних обставин тут і надалі положення ЦПК України застосовуються у редакції, яка діяла до 08 лютого 2020 року.
Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що розпорядженням Кагарлицької районної державної адміністрації Київської області № 608 від 16 липня 2009 року затверджено технічну документацію із землеустрою по проведенню робіт з інвентаризації земель Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області.
Наказом Головного управління Держземагенства у Київській області № 10-351/15-15-сг від 29 січня 2015 року надало дозвіл ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на території Ставівської сільської ради Кагарлицького району Київської області розміром 2, 00 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, із земель сільськогосподарського призначення державної власності.
Наказом Головного управління Держземагентства у Київській області № 10-3882/15-15-сг від 14 травня 2015 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 площею 2, 00 га на території Ставівської сільської ради із земель сільськогосподарського призначення державної власності та передано у власність відповідно до статей 118 121 ЗК України.
На підставі цього наказу реєстраційною службою Кагарлицького районного управління юстиції 19 червня 2015 року внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку площею 2, 00 га, що розташована на території Ставівської сільської ради, кадастровий номер 3222287200: 03: 302:0042, за ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою Управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі Київської області № 22-1011-03-793/2-16 від 19 квітня 2016 року, відповідно до технічної документації по паюванню земель колективної власності КСП «Червоний Жовтень» села Стави, розробленої у 1996 року, було визначено землі резервного фонду та нанесені на картографічні матеріали.
Однак, за даними державної статистичної звітності форми 6-зем, яка велася територіальними органами Головного управління та формувалась відповідно до вимог наказу Держкомстату України від 05 листопада 1998 року № 377 (втратив чинність 19 серпня 2015 року) на основі відомостей, які подавалися органами місцевого самоврядування, з 2000 року і по даний час землі резервного фонду на території Ставівської сільської ради не обліковуються.
Також відповідно до технічної документації із землеустрою по проведенню робіт з інвентаризації земель Ставівської сільської ради, затвердженої розпорядженням Кагалицької районної державної адміністрації № 608 від 16 липня 2009 року, землі резервного фонду на території ради не обліковуються, а землі, з яких було сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 3222287200: 03: 302:0042, до резервного фонду не входили.
Відповідно до рядку 95 витягу зі звіту за формою № 6-зем по Ставівській сільській раді, станом на 01 січня 2015 року землі резервного фонду, не надані в постійне користування, в адміністративних межах Ставівської сільської ради відсутні.
Листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03 липня 2017 року, наданого на запит суду першої інстанції, повідомлено, що за інформацією відділу у Кагарлицькому районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області (лист від 26 червня 2017 року № 174/411-17-0.221) рішенням Кагарлицької районної ради народних депутатів від 25 липня 1995 року № 07-ХХІ 1 затверджено «Проект роздержавлення і приватизації земель КСП «Червоний Жовтень». Після цього на КСП «Червоний Жовтень» виданий державний акт на право постійного користування землею площею 205, 4 га, а також виготовлено технічну документацію по паюванню земель колективної власності КСП «Червоний Жовтень». Наразі діяльність КСП «Червоний Жовтень» припинена.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.
Згідно з частиною першою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки (частина друга статті 118 ЗК України).
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2, 0 гектара (частина перша статті 121 ЗК України).
Відповідно до пункту 1 Указу Президента «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» № 720/95 від 08 серпня 1995 року (далі - Указу Президента № 720/95) паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.
У пункті 2 Указу Президента № 720/95 зазначено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Статтею 5 ЗК України 1990 року, чинного на момент розпаювання КСП «Червоний Жовтень», передбачено, що сільські та селищні ради створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місця розташування з землекористувачем у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.
Згідно з пунктом 7 Указу Президента № 720/95 створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Отже, із земель резервного фонду передаються земельні ділянки у власність або надаються у користування переважно особам, зайнятим у соціальній сфері на селі, чи яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, чи які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.
Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням (пункт 11 статті 25 ЗК України).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року (в редакції на момент пред`явлення позову) кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень статті 57 ЦПК України 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Відповідно до частини першої статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_1 не відноситься до категорії осіб, яким надано виключне право отримати у власність земельну ділянку з резервного фонду Ставівської сільської ради, висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог є помилковим.
Водночас, вирішуючи спір, апеляційний суд не врахував, що землі, з яких було сформовано земельну ділянку ОСОБА_1 , не входили до резервного фонду, про що свідчить копія витягу зі звіту за формою № 6-зем (землі по Ставівській сільській раді), лист управління Держгеокадастру у Кагарлицькому районі Київської області № 22-1011-0.3-793/2-16 від 19 квітня 2016 року. До того ж передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка, кадастровий номер 3222287200: 03: 302:0042, не могла належати до земель резервного фонду Ставівської сільської ради, оскільки згідно з зазначеними вище доказами такий фонд на території Ставівської сільської ради не сформовано.
Належних та допустимих доказів на спростування цих обставин позивач не надав.
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, державний акт на право постійного користування землею площею 205, 4 га, виданий 29 листопада 1995 року КСП «Червоний Жовтень», діяльність якого припинена, не може вказувати на належність спірної земельної ділянки до земель резервного фонду, а тому не може бути доказом наявності порушень чинного законодавства при передачі земельної ділянки у власність відповідачу.
Зважаючи на викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не довів, що надана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка сформована за рахунок земель резервного фонду Ставівської сільської ради.
При цьому, враховуючи, що спірна земельна ділянка надана у власність ОСОБА_1 не за рахунок земель резервного фонду, положення Указу Президента № 720/95 щодо переважного права певної категорії громадян на отримання земель резервного фонду не можуть бути застосовані.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 липня 2020 року в справі № 368/547/16-ц (провадження № 61-1363св17).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно зі статтею 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Ураховуючи те, що апеляційний суд скасував судове рішення, яке відповідає закону, суд касаційної інстанції скасовує рішення апеляційного суду та залишає в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400 409 413 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року скасувати, рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 липня 2017 року залишити в силі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. С. Жданова В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко М. Ю. Тітов