ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2020 року
м. Київ
справа № 369/3756/16-а
адміністративне провадження № К/9901/15110/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 369/3756/16-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області (суддя Пінкевич Н. С.) від 29 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Бєлова Л. В., Безименна Н. В., Горяйнов А. М.) від 16 листопада 2016 року, встановив:
І. РУХ СПРАВИ
1. У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради ОСОБА_5. (далі - Сільрада, Сільський голова відповідно, відповідачі), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 2 від 12 листопада 2015 року 1 сесії 8 скликання «Про підсумки голосування та результати виборів Софіївсько-Борщагівського сільського голови, депутатів Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та визнання їх повноважень» у повному обсязі, як таке, що не відповідає вимогам Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, та порушує права ОСОБА_1 як члена територіальної громади села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області;
- зобов`язати Софіївсько-Борщагівську сільську раду Києво-Святошинського району Київської області належним чином повідомити через інформаційний стенд Софіївсько-Борщагівської сільської ради та через засоби масової інформації та інтернет мережу про скасування рішення за № 2 від 12 листопада 2015 року 1 сесії VIII (восьмого) скликання.
2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що спірне рішення суперечить Конституції України, законам України, які регулюють питання формування та повноваження органів місцевого самоврядування. Конституційні положення, які встановлюють строки повноважень представницьких органів, мають загальний характер, а тому обчислення цих строків здійснюється однаково, незалежно від того, на чергових чи позачергових виборах обрано склад представницького органу чи посадову особу. Оскільки, в останню неділю жовтня 2015 року у с. Софіївська Борщагівка відбулись чергові вибори до сільської ради (відлік з 31 жовтня 2010 року), то повинна працювати сільська рала 7-го скликання. Спірним рішенням сільської ради порушені конституційні, процесуальні та матеріальні права позивача, оскільки відповідачі не надають відповіді на його запити про отримання публічної інформації, не надають дозволу на розробку проекту, позбавляють його конституційного права на отримання земельної ділянки.
3. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
4. Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, 05 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 грудня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.
7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
8. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. 02 лютого 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 369/3756/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Коваленко Н. В. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Берназюк Я. О., Гриців М. І.).
10. 21 серпня 2018 року, 12 листопада 2018 року, 18 січня 2019 року, 11 червня 2019 року, 03 березня 2020 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли заяви про прискорення розгляду справи.
11. У зв`язку з обранням судді Верховного Суду Гриціва М. І. до Великої Палати Верховного Суду (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 13) та на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Коваленко Н. В., суддів: Берназюка Я. О., Желєзного І. В.
12. Ухвалою Верховного Суду 21 квітня 2020 року (суддя Коваленко Н. В.) прийнято до провадження справу № 369/3756/16-а; відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за його участю; закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 22 квітня 2020 року.
13. Ухвалою Верховного Суду від 23 квітня 2020 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Коваленко Наталії Володимирівни, Берназюка Яна Олександровича, Желєзного Ігоря Вікторовича у справі № 369/3756/16-а за позовом ОСОБА_1 до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сільського голови Софіївсько-Борщагівської сільської ради ОСОБА_5 треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
14. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 710/0/78-20 від 29 квітня 2020 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з постановленням Верховним Судом 23 квітня 2020 року ухвали про відведення судді-доповідача Коваленко Н. В. та суддів Берназюка Я. О., Желєзного І. В. від розгляду матеріалів касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 369/3756/16-а.
15. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 29 квітня 2020 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
16. Ухвалою Верховного Суду 07 липня 2020 року справу прийнято до свого провадження, розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2016 року у справі № 369/3756/16-а розпочато спочатку; сторонам по справі надано семиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали подати відзив на касаційну скаргу в перебіг яких не враховується строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до вимог пп. 2 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (№540-IX), та всі письмові докази, які підтверджують заперечення проти касаційної скарги, а також документ, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів відповідачу.
17. Ухвалою Верховного Суду 06 серпня 2020 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
18. Станом на 13 серпня 2020 року заперечення та/або відзив на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України та/або Верховного Суду не надходили.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
19. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 жовтня 2015 року відбулись чергові вибори Софіївсько-Борщагівського сільського голови, депутатів Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.
20. Згідно з постановами Софіївсько-Борщагівської сільської виборчої комісії № 231, № 292 від 28 жовтня 2015 року та № 293, № 234 від 09 листопада 2015 року затверджено підсумки голосування та результати виборів.
21. Відповідно до ст. 83, 85, 86 Закону України «Про місцеві вибори», на підставі доповіді голови Софіївсько-Борщагівської виборчої комісії Байди Г. Ю. та постанов Софіївсько-Борщагівської сільської виборчої комісії № 291, № 292 від 28 жовтня 2015 року, № 293, № 294 від 09 листопада 2015 року, 1 сесія 8 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області прийняла рішення від 12 листопада 2015 року № 2.
22. Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 2 від 12 листопада 2015 року взято до відома інформацію голови Софіївсько-Борщгівської сільської виборчої комісії Байди Г. Ю. про підсумки голосування та результати виборів Софіївсько-Борщагівського сільського голови, депутатів Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та вирішено:
- визнати ОСОБА_5 таким, що набув повноважень Софіївсько-Борщагівської сільського голови Києво-Святошинського району Київської області;
- присвоїти ОСОБА_5 восьмий ранг четвертої категорії посадової особи місцевого самоврядування;
- повноваження депутатів Софіївсько-Борщагівської сільської ради VII скликання Києво-Святошинського району Київської області вважати припиненими;
- визнати повноваження депутатів Софіївсько-Борщагівської сільської ради VIII скликання Києво-Святошинського району Київської області у складі 26 осіб згідно списку, що додається
- оприлюднити рішення на інформаційному стенді Софіївсько-Борщагівської сільської ради.
23. 16 лютого 2016 року ОСОБА_1 подав клопотання до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VIII скликання на ім`я голови сільської ради ОСОБА_5 в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,09 га.
24. Не отримавши рішення за результатами розгляду зазначеного клопотання, 15 березня 2016 року ОСОБА_1 подав до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області VIII скликання запит на отримання публічної інформації № 135 у якому просив надати належним чином завірену копію протоколу сесії Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, яка відбулась у лютому 2016 року.
25. 15 березня 2016 року під час перебування у приміщенні Софіївсько-Борщагівської сільської ради на інформаційному стенді ОСОБА_1 ознайомився з рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 12 листопада 2015 року № 2 1 сесії VIII скликання «Про підсумки голосування та результати виборів Софіївсько-Борщагівського сільського голови, депутатів Софіївсько-Борщагівської сільської ради, Києво-Святошинського району Київської області та визнання їх повноважень».
26. Вважаючи, що оскаржуваним рішенням порушені його конституційні, процесуальні та матеріальні права, оскільки відповідач не надає відповіді на його запити про отримання публічної інформації, не надає дозволу на розробку проекту та позбавляє його права на отримання земельної ділянки, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання незаконним та скасування рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 2 від 12 листопада 2015 року.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
27. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що позивач оскаржує рішення VIII сесії Софіївсько-Борщагівської сільської ради, яке є ненормативним актом органу місцевого самоврядування та вичерпало свою дію фактом виконання. Такий правовий акт породжує права та обов`язки тільки того суб`єкта (чи визначеного цим актом певного кола суб`єктів), якому його адресовано.
28. Відтак, суди дійшли висновку, що позивач не має права на оскарження спірного рішення, та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
29. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджуються з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
30. Зокрема, скаржник зазначив, що він та треті особи у цій справі є членами територіальної громади села Софіївська Борщагівка, а джерелом державної влади в Україні є народ, що свідчить про наявність права на оскарження спірного рішення органу місцевого самоврядування, яке, на переконання скаржника, прийнято з грубим порушенням вимог чинного законодавства та порушує його право на отримання земельної ділянки.
31. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснюють виклад обставин справи та надають їм відповідну оцінку, цитують норми процесуального та матеріального права, а також висловлюють свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про відмову у задоволенні позовних вимог.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
32. Враховуючи положення п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 460-ІХ, а також те, що касаційна скарга на судові рішення у цій справі була подана до набрання чинності цим Законом і розгляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає цю справу у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року.
33. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
34. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
35. Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
36. За правилами ч. 1 ст. 2 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
37. На підставі ч. 1 ст. 6 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
38. Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
39. З аналізу положень ст. 2 6 11 КАС України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій) слідує, що адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин.
40. Обов`язковою умовою оцінки судом рішення суб`єкта владних повноважень та/або органів місцевого самоврядування є доведеність позивачем порушення таким рішенням його прав та законних інтересів. При цьому таке порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення, що не дозволяє скаржитися щодо певних обставин абстрактно лише тому, що заявник вважає, що спірне рішення начебто впливає на правове становище позивача та третіх осіб. Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок.
41. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах. Для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень та/або органами місцевого самоврядування особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.
42. Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у цій справі звернувся із позовною вимогою щодо визнання протиправним та скасування рішення «Про підсумки голосування та результати виборів Софіївсько-Борщагівського сільського голови, депутатів Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та визнання їх повноважень» від 12 листопада 2015 року.
43. Проте, позивач ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі, а також під час розгляду справи судами попередніх інстанцій не зазначив та не надав відповідних доказів в чому саме полягає порушення оскаржуваним рішенням з боку відповідача, його прав та охоронюваних законом інтересів зокрема, наявності у позивача суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано цей позов. Відсутність об`єкту порушеного права унеможливлює задоволення позову.
44. Оскільки позивачем не наведено обґрунтованих мотивів і не надано відповідних доказів, яким чином спірне рішення порушує його права або інтереси, тобто породжують, змінюють або припиняють їхні права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується Верховний Суд, про відмову у задоволенні позовних вимог.
45. Крім цього, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 звертаючись до суду з цим позовом, має на меті вирішення інших питань, не пов`язаних із спірним рішенням відповідача, а саме отримання земельної ділянки. При цьому, колегія суддів вважає, що задоволення позовних вимог у цій справі, жодним чином не вплине на можливість позивача отримати земельну ділянку, оскільки оскаржуване рішення у цій не встановлює та не змінює підстави/порядок набуття права власності на земельні ділянки. З метою захисту своїх порушених прав, щодо отримання земельної ділянки, ОСОБА_1 не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом, вимоги якого будуть направлені на такий захист, саме щодо вирішення питання надання йому у власність земельної ділянки.
46. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
47. Крім цього, колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
48. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Пономарьов проти України», «Рябих проти Росії», «Нєлюбін проти Росії»), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
49. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
50. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої та апеляційної інстанцій під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
51. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі про задоволення позовних вимог.
52. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
53. Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
54. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
55. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 341 345 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі № 369/3756/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов