№ 372/724/16-ц

Постанова

Іменем України

08 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 372/724/16-ц

провадження № 61-2072св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Курило В. П.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», товариство з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта», товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», товариство з обмеженою відповідальністю «Парком Транс»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , та товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», на рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 року в складі судді Болобана В. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року в складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Журби С. О., Приходька К. П.,

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року позивачі звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» (далі ТОВ «Побутрембудматеріали»), товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта» (далі ТОВ «БРСМ-Нафта»), товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» (далі ТОВ «Укртрансоіл-2009»), товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» (далі ТОВ «Парком Транс» про відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги позивачі мотивували тим, що 08 червня 2015 року у регіоні проживання позивачів на нафтобазі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , розпочалася масштабна пожежа, яка тривала понад 10 днів, горіла велика кількість резервуарів з пальним. Позивачі зазначали, що пожежа на нафтобазі, причини, що до неї призвели, є очевидною загрозою для їх життя і здоров`я, життя і здоров`я членів їх сімей, загрозу для природного довкілля та екологічної безпеки, призвели до порушення усталених способів особистого і сімейного життя, безпеки житла, до звуження можливостей використання продукції особистого підсобного господарства. Унаслідок зазначених аспектів усі позивачі та члени їх сімей переживали та переживають душевні страждання, що знайшли свій прояв у постійному стресі, страхах, тривогах та переживаннях.

Посилаючись на вищевказане просили суд стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 576 мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється рівнем розміру мінімальної заробітної плати в Україні чинну на момент подачі позовної заяви до суду, що становить 793 728 грн.

24 травня 2017 року представник позивача ОСОБА_9 подала заяву про збільшення розміру позовних вимог та просила стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», Товариства з обмеженою відповідальністю «БРСМ-Нафта», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009», Товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» на користь кожного з позивачів спричинену моральну шкоду у розмірі 1 843 200 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» солідарно:

- на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 128000,00 грн;

- на користь ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 96000,00 грн;

-на користь ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 128000,00 грн;

-на користь ОСОБА_4 спричинену моральну шкоду в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 128000,00 грн;

-на користь ОСОБА_5 спричинену моральну шкоду в розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що становить 128000,00 грн;

-на користь ОСОБА_6 спричинену моральну шкоду в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, що становить 96000,00 грн;

-на користь ОСОБА_7 спричинену моральну шкоду в розмірі 20 мінімальних заробітних плат, що становить 64000,00 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл-2009» на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі по 1286,13 грн з кожного.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачами доведено спричинення моральної шкоди завданими діями відповідачів.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали» на користь ОСОБА_1 спричинену моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн;

на користь ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн;

на користь ОСОБА_3 спричинену моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн;

на користь ОСОБА_4 спричинену моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн;

на користь ОСОБА_5 спричинену моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн;

на користь ОСОБА_6 спричинену моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн;

на користь ОСОБА_7 спричинену моральну шкоду в розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн.

У частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди з ТОВ «Парком Транс», ТОВ «БРСМ Нафта», ТОВ «Укртрансоіл-2009» відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Побутрембудматеріали» на користь держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, судовий збір 120 575 (сто двадцять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять) гривень.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що наявними в матеріалах справи доказами встановлено доведеність факту забруднення довкілля, як наслідок надзвичайної події та впливу на життя та здоров`я позивачів, що є підставою для відшкодування останнім моральної шкоди, розмір якої суд визначив кожному по 1 000 000 (один мільйон) грн, посилаючись на принципи розумності та справедливості. ТОВ «Побутрембудматеріали», як власник нафтобази, є володільцем джерела підвищеної небезпеки, тому відповідає за заподіяння шкоди внаслідок пожежі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 подана представником адвокатом Лупейком О. В., на рішення Обухівського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року, у якій заявники посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просили скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що діяльність ТОВ «Побутрембудматеріали», ТОВ «ПаркомТранс», ТОВ «Укртрансоіл-2009» є діяльністю, пов`язаною з використанням, зберіганням та утриманням механізмів та обладнанням, використанням, зберігання хімічно вибухо і вогненебезпечних речовин, що створюють підвищену небезпеку щодо необмеженої кількості людей, а отже ця діяльність є джерелом підвищеної небезпеки і вищевказані суб`єкти господарювання повинні відповідати спільно. При визначенні структури моральної шкоди, суд апеляційної інстанції у своїй постанові правильно пославшись на пункт 1 та пункт 3 статті 23 ЦК України, неправильно не застосував положення пункту 2 частини першої статті 23 ЦК України «душевні страждання, які фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї та близьких родичів», оскільки вина відповідачів є доведеною.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Побутрембудматеріали» на рішення Обухівського районного суду м. Києва від 01 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року, у якій заявник посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду щодо негативного впливу пожежі на стан здоров`я позивачів, ґрунтуються виключно на припущеннях. Саме по собі посилання на хвилювання та страждання внаслідок пожежі без доведення реальної заподіяної шкоди здоров`ю не є підставою для відшкодування моральної шкоди.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2019 року ТОВ «БРСМ-Нафта» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Суд установив, що ТОВ «Побутрембудматеріали» є власником земельної ділянки за адресою: Київська область, Васильківський район, Глевахівська селищна рада, цільове призначення для експлуатації та обслуговування нафтобази, кадастровий номер 3221455300:03:005:0001.

Таким чином, ТОВ «Побутрембудматеріали є володільцем об`єкта використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Встановлено, що органами Державного нагляду і контролю у сфері пожежної безпеки здійснено понад 10 перевірок нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали, за результатами яких неодноразово виносились постанови про застосування запобіжних заходів, складалися протоколи про адміністративні правопорушення у сфері пожежної безпеки, а керівництво нафтобази притягувалося до адміністративної відповідальності.

01 травня 2015 року між ТОВ «Побутрембудматеріали» (орендавець) і ТОВ «Парком Транс» (орендар) укладено договір оренди, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає за плату на певний строк у користування нерухоме майно, а саме: цілісний майновий комплекс-нафтобаза за вищевказаною адресою, відповідно до акта приймання-передачі нерухомого майна, об`єкт оренди належить орендодавцю на праві власності (пункт 1.3); строк дії вказаного договору складає 2 роки з моменту передачі об`єкту оренди за актом приймання-передачі нерухомого майна (пункт 3.2).

Відповідно до пункту 5.1 договору оренди на момент передачі орендарю об`єкта оренди останній відповідає всім санітарним, протипожежним та технічним вимогам, які погоджені з місцевими органами влади, введені в експлуатацію державною комісією та придатні для подальшого використання за призначенням.

Згідно з пунктом 6.1.3 договору орендодавець зобов`язаний попередити орендаря про властивості чи/або недоліки, які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я третіх осіб чи призвести до пошкодження самого об`єкта оренди.

Відповідно до пункту 6.3.2 договору до обов`язків орендаря віднесено, зокрема забезпечення належного догляду за об`єктом та його схоронністю, у тому числі пожежної безпеки об`єкта оренди.

За актом приймання передачі від 01 травня 2015 року ТОВ «Побутрембудматеріали» передав, а ТОВ «Парком Транс» прийняв цілісний майновий комплекс за вказаною адресою; зауважень та претензій щодо якості, кількості та стану об`єкта оренди сторони не висловили. При цьому ТОВ «Побутрембудматеріали» не зазначив про недоліки об`єкта оренди відповідно до пункту 6.1.3 договору оренди.

На території нафтобази в резервуарах зберігалось паливо, яке було власністю попереднього орендаря ТОВ «Укртрансоіл-2009», у відповідності з договором зберігання від 01 травня 2015 року, укладеним з ТОВ «Парком Транс».

Згідно акту про пожежу від 08 червня 2015 року, 08 червня 2015 року близько 17 год.00 хв. на нафтобазі, яка розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, вул. Південна, 1, 1-а, власником якої є ТОВ «Побутрембудматеріали», виникла пожежа, яка тривала до 10 години 20 червня 2015 року.

На час настання нещасного випадку на території нафтобази, виробнича діяльність здійснювалася як працівниками ТОВ «Парком Транс», так і працівниками ТОВ «Укртрансоіл-2009».

Згідно з актом за формою Н-5 про проведення спеціального розслідування нещасного випадку (аварії) на нафтобазі ТОВ «Побутрембудматеріали» встановлено, що ТОВ «Побутрембудматеріали» є власником нафтобази, а ТОВ «Парком Транс» та ТОВ «Укртрансоіл» експлуатантами та зберігачами на ній ПММ. Всі троє є відповідальними за пожежу. Крім того, в зазначеному акті зафіксовано ряд порушень, які були виявлено та стосуються функціонування самої нафтобази та дій окремих осіб.

Проживання позивачів у с. Пурівка Васильківського району Київської області у власних житлових будинках з присадибними ділянками підтверджено наявними в матеріалах справи паспортними даними, довідками виконкому Пурівської сільської ради, а також копіями правовстановлюючих документів щодо права власності на нерухоме майно.

Вбачається, що під час самої пожежі на нафтобазі та після неї відповідними службами проводились дослідження щодо стану екології навколо місця події (проби ґрунту, води, повітря, продуктів) на вміст небезпечних речовин, за наслідками яких було встановлено факт забруднення довкілля, як наслідок надзвичайної події та впливу на життя та здоров`я позивачів.

Зафіксовано, що пожежа мала негативні наслідки для природного довкілля через багатократне забруднення бензапереном, оксидами сірки, поліаромативними вуглеводнями регіону проживання позивачів (підтверджено документами по дослідженням природного довкілля, здійснених: ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзеєва Національної академії медичних наук України» (протокол дослідження грунтів № 4 від 24 червня 2015 року, протокол № 5 від 30 червня 2015 року, протокол дослідження плодоовочевої продукції № 170.15 від 22 червня2015 року, пояснювальна записка до протоколів); ДУ «Київський обласний лабараторний центр ДСЕСУ» (протокол № 014 від 16 червня 2015 року); Українською лабараторією якості безпеки продукції агропромилового комплексу (протоколи досліджень № 0759-Н від 11 серпня 2015 року та № 0219-4 від 11 серпня 2015 року з пояснювальною запискою до них).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги позивачів та відповідача ТОВ «Побутрембудматеріали» здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого 2020 року.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Частина перша статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) встановлює, що права кожного на життя охороняється законом. Відповідно до статті 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Згідно з частиною першою статті 270 ЦК України відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров`я, право на безпечне життя і здоров`я довкілля, право на недоторканість особистого сімейного життя.

Статтею 282 ЦК України передбачено, що фізична особа має право вимагати усунення безпеки, створеної внаслідок підприємницької діяльності, яка загрожує життю та здоров`ю.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦК України фізична особа має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля, право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також права на її збирання та поширення.

Діяльність фізичної та юридичної особи, що приводить до знищення, псування, забруднення довкілля є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності (частина друга статті 293 ЦК України). Частина третя цієї статті визначає, що фізична особа має право на безпечні для неї продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту).

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кожний громадянин має право на безпечне для його життя і здоров`я навколишню природне середовище.

Так, позов подано особами, що зазнали моральної шкоди у вигляді ряду психотравмуючих факторів, пов`язаних із пожежею на нафтобазі.

Судами встановлено, що 08 червня 2015 року на нафтобазі, власником якої є ТОВ «Побутрембудматеріали» виникла пожежа, яка тривала до 20 червня 2015 року.

З висновку Урядової комісії з наслідків надзвичайної ситуації, що виникла 08 червня 2015 року у Київській області, створеної відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 червня 2015 року № 583-р, вбачається, що станом на час виникнення пожежі резервуарний парк на нафтобазі складав 28050 куб.м. Комісія дійшла до висновку, що при будівництві та експлуатації нафтобази були чисельні порушення будівельних норм та не дотриманні чисельні норми у сфері пожежної та техногенної безпеки. Загальний обсяг високооктанових нафтопродуктів, що знаходились в зоні надзвичайної ситуації на нафтобазах ТОВ «Побутрембудматеріали» і «КЛО» (відстань 70 метрів) становив 50 тис. тон.

Позивачі є жителями с. Пурівка Васильківського району Київської області, які 12 днів чекали припинення пожежі, яка була для них психотравмуючим фактором, оскільки вони відчували реальну загрозу їхньому життю, довкіллю, їх майну. Тільки завдяки самовідданим високопрофесійним діям особового складу ДСНС України локалізація пожежі в межах території нафтобази зняло реальну загрозу виникненню вогняного смерчу, який за прогнозами міг охопити територію протяжністю 20 км и шириною до 500 м, в зону ураження якого потрапляли населені пункти, промислові об`єкти, лісові масиви, об`єкти інфраструктури, які могли значно підвищити негативний вплив і привести до справжньої техногенної катастрофи з великою кількістю жертв і величезними моральними втратами (висновки Урядової комісії).

Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає:

у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

На підставі частини першої, другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Стаття 16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» встановлює, що шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб`єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об`єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб`єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

У рішенні від 04 вересня 2014 року у справі «Дземюк проти України» Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зазначив, що для того щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо кого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня. Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя.

Забруднення довкілля є одним з чинників, які впливають на стан здоров`я заявників, а отже на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Дубенська та інші проти України).

ЄСПЛ у своєму рішенні від 14 лютого 2012 року у справі «Харді та Мейл проти Сполученого Королівства» зробив висновок про те, що оцінка мінімального рівня є відносною та залежить від усіх обставин справи, таких як інтенсивність і тривалість шкідливого впливу та його фізичні чи психологічні наслідки. Також має братися до уваги загальний контекст довкілля. Не може бути небезпідставної скарги за статтею 8 Конвенції, якщо шкода, стосовно якої подаються скарги, є незначною у порівнянні з екологічними ризиками, притаманними життю в кожному сучасному місті.

Так, доказовими документами Урядової комісії, Актом спеціального розслідування по формі № 5 Державної служби України з питань праці, іншими доказовими документами по справі підтверджено: статус події пожежі, як надзвичайної ситуації; підтверджено загибель 6 осіб та травмування 16 осіб; підтверджено, що пожежа тривала з 17 год 8 червня 2015 року по 10 годину 20 червня 2015 року; зафіксовано, що із-за порушень протипожежних відстаней між резервуарами і швидкого їх перегрівання від пожежі, останню неможливо було погасити до повного згорання об`єкту; встановлено, що безпосередньо причиною пожежі стало здійснення нерегламентованих технологічних процесів з виготовлення сумішевих бензинів (фальсифікату) за допомогою кустарного електрообладнання; зафіксовано, що за останні два роки перед пожежею на нафтобазі було проведено контролюючими органами 10 перевірок, якими встановлювались численні порушення правил технічної безпеки, які не усунуто; зафіксовано, що остання така перевірка структурами ДСНС України проводилась у травні 2015 року, яка встановила 64 порушення, які на день пожежі експлуатантами усунуті не були.

Отже, розмір відшкодування, визначений судом апеляційної інстанції не відповідає вимогам розумності і справедливості ( частина третя статі 23 ЦК України).

А тому, колегія суддів дійшла висновку про зменшення розміру відшкодування до 50000,00 грн на кожного позивача.

Крім того, покладаючи відповідальність за завдану моральну шкоду лише на ТОВ «Побутрембудматеріали», суд апеляційної інстанції не врахував наступне.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підстава, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Аналізуючи зазначені норми національного та європейського законодавства, колегія суддів суду касаційної інстанції приходить до висновку про необхідність визначення ступеню відповідальності відповідачів перед позивачами.

Встановлено, що власником нафтобази з жовтня 2009 року є ТОВ «Побутрембудматеріали», під час проведення модернізації існуючого комплексу у 2011-2012 роках, у порушення наданих технічних умов щодо пожежної і техногенної безпеки, ТОВ було розміщено на 8 резервуарів для палива більше ніж передбачалось проектом. Чисельні перевірки (за останні два роки перед пожежею -10), у тому числі, остання перевірка травень 2015 року встановлювали чисельні порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, останньою перевіркою власнику було запропоновано до виконання 64 заходи та надано термін для усунення порушень.

З висновку Урядової комісії з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації вбачається, що пожежа виникла 8 червня 2015 року о 17 годині на території нафтобази ТОВ «Побутрембудматеріали» внаслідок займання розливу легкозаймистих речовин біля резервуару № 14 з бензином, перші пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС України прибули на місце о 17 годині 35 хвилин. Гасіння пожежі ускладнювалось: щільним розташуванням резервуарів, через що створювались умови її швидкого прогріву, пошкодження та займання, швидким поширенням вогню по технологічному обладнанню та розлитому пальному, яке постійно виливалось із пошкоджених резервуарів та розповсюджувалось по території нафтобази через відсутність обвалування резервуарів.

Таким чином, висновкам Урядової комісії встановлено, що внаслідок самовільного влаштування власником нафтобази під час проведення модернізації нафтобази 8 резервуарів для пального, дозвіл на встановлення яких не було надано, ускладнювалось гасіння пожежі. Організація оперативних дій пожежно - рятувальних підрозділів під час гасіння пожежі ускладнювалось через незадовільний противопожежний стан об`єкта, у тому числі, недотримання протипожежних відстаней між групами резервуарів залежності від їх об`єму. Зазначені факторі унеможливили своєчасну та достатню подачу вогнегасних речовин на гасіння та охолодження резервуару об`ємом 900 куб. метрів з подальшим розливом пального по всій площі резервуарного парку та його загоранням з подальшим вибухом пароповітряної суміші.

Зазначене порушення власником, у тому числі, потягло те, що з початку пожежі та після припинення горіння, знов неодноразово починалась пожежа внаслідок розгерметизації інших резервуарів, остаточно пожежа була ліквідована 20 червня 2015 року.

Урядова комісія дійшла до висновку, що тільки завдяки самовідданим діям пожежних-рятувальників у перші 14 годин вдалося відтягти процес вибуху резервуарів та не дати пожежі розповсюдитися за межі території палаючої нафтобази.

Комісія також встановила, що була реальна загроза поширенню вогню на поруч розташовані потенційно-небезпечні об`єкти, зокрема: нафтобазу «КЛО» (відстань 70 метрів, понад 22 тисяч тон нафтопродуктів), військову частину (відстань 50 метрів, із запасом особливо небезпечних боєприпасів і значною кількістю авіаційної техніки).

Колегія суддів вважає, що хоча на час виникнення пожежі нафтобаза не перебувала у користуванні власника, а була передана за договором оренди, власник повинен нести відповідальність за зазначені порушення будівельних норм щодо розміщення не у встановленому законом порядку 8 резервуарів, що мало наслідком тривале гасіння пожежі протягом 12 днів та було ускладнюючим фактором при гасінні.

Встановлено, що на час виникнення пожежі, нафтобаза, на підставі договору оренди, перебувала у користуванні ТОВ «Парком Транс». З висновку Урядової комісії вбачається, що під час експлуатації нафтобазою, як джерелом підвищеної небезпеки, орендар допустив чисельні порушення правил пожежної і техногенної небезпеки, а саме: відсутність обвалевання груп резервуарів, відсутність необхідного запасу вогнегасних речовин, відсутність системи автоматичного пожежогасіння в приміщеннях насосних з перекачуванням нафтопродуктів, відсутність належного водопостачання тощо. Також Урядова комісія дійшла до висновку, що гасіння пожежі ускладнилося незадовільними діями персоналу об`єкта та пізнім сповіщенням про пожежу.

Залежно від наведених обставин, що мають істотне значення, та відповідно до пункту третього частини першої статті 1188 ЦК України, колегія суддів вважає, що власник та орендар мають відповідати за заподіяну моральну шкоду перед позивачами та визначає розмір у частці - 40 процентів з кожного.

Колегія суддів вважає, що відповідач ТОВ «Укртрансоіл- 2009» також повинен нести відповідальність як юридична особа, яка зберігала та використовувала нафтопродукти, які знаходились на нафтобазі, при зберіганні яких були встановлені чисельні порушення правил пожежної небезпеки. Таке недотримання зазначених правил, нехтування ними, тягне за собою відповідальність за заподіяну шкоду.

З висновку Урядової комісії вбачається, що в межах кримінального розслідування під час проведення огляду нафтобази були вилучені 6 зразків паливо-мастильних матеріалів, за висновками експертизи, 4 з них можуть бути штучно створеною сумішшю для виробництва сумішевих бензинів (небезпечна продукція).

Відповідно до зазначених обставин колегія суддів вважає, що вину ТОВ «Укртрансоіл 2009» слід визначити в розмірі 20 процентів.

Таким чином, з відповідача ТОВ «Побудрембудматеріали» та ТОВ «Парком Транс» підлягає стягненню шкода у розмірі по 20 000 грн з кожного, а з ТОВ «Укртрансоіл-2009» - 10 000 грн на кожного з позивачів.

Доводи касаційної скарги ТОВ «Побудрембудматеріали» про те, що в матеріалах справи відсутній обвинувальний вирок суду, який давав би підстави покладення відповідальності на винних осіб, колегія суддів не приймає, оскільки аварія сталася на об`єкті підвищеної небезпеки, а відповідно до статті 16 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» така відповідальність настає незалежно від вини суб`єкта господарювання, у власності якого перебуває об`єкт.

Доводи касаційної скарги про те, що конкретних доказів завдання шкоди здоров`ю позивачам не надано, колегія суддів відхиляє, оскільки обставини справи, які досліджені судами, дають підстави дійти протилежних висновків.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, відповідно до статті 412 ЦПК України оскаржувані рішення суду першої та постанова апеляційного суду підлягають зміні.

Керуючись статтями 400 409 412 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ОСОБА_8 , та товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали», задовольнити частково.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 01 лютого 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 грудня 2018 року змінити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Побутрембудматеріали» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по 20 000 грн на кожного.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Парком Транс» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по 20 000 грн на кожного.

Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансоіл-2009» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по 10 000 грн на кожного.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун

В. П. Курило