02.02.2023

№ 380/10419/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2022 року

м. Київ

справа №380/10419/21

адміністративне провадження № К/990/17213/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Коваленко Н.В., судді Стрелець Т.Г., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року (ухвалене у складі головуючого судді Клименко О.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С., Качмара В.Я.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі також - відповідач, скаржник), у якому просив:

визначити протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування обмеження максимального розміру пенсії під час проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років у зв`язку з підвищенням заробітної плати працівникам прокуратури відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (в редакції від 14 жовтня 2014 року) на підставі довідки прокуратури Львівської області № 18-757 вих-20 від 28 лютого 2020 року, з розрахунку 90% середньомісячного заробітку, без обмеження максимальним розміром пенсії, починаючи з 13 грудня 2019 року.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року, залишеного без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року, адміністративний позов задоволено частково: зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) на підставі довідки прокуратури Львівської області від 28 лютого 2020 року № 18-757вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

3. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії її розмір має обчислюватися виходячи із відсоткового значення пенсії, право на яке позивач набув при призначенні пенсії, та яке не може зменшуватися внаслідок подальших змін в законодавстві. Тому, застосування відповідачем відсоткового розміру пенсії, передбаченого частиною другою статті 86 Закону №1697-VІІ, до перерахунку пенсії позивача, призначеної за статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон № 1789-XII), є протиправним, оскільки такий показник є застосовним при призначенні пенсії після набрання чинності Законом №1697-VII (15 липня 2015 року), а не перерахунку раніше призначеної пенсії. Отже, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру пенсії за вислугу років позивача з 90% до 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати при здійсненні її перерахунку, починаючи з 13 грудня 2019 року.

4. Разом з тим, у зв`язку з прийняттям Закону №1697-VII розмір пенсії прокурорів обмежено максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність. На момент проведення перерахунку пенсії позивача (з 13 грудня 2019 року) положеннями законодавства встановлюються обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними не визнавались, є чинними та обов`язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. Внаслідок перерахунку пенсії позивача на підставі довідки прокуратури Львівської області про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій позивача, її розмір перевищив максимальний. Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку пенсії позивача в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - №3668-VI; який набрав чинності 1 жовтня 2011 року), то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

5. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

6. На підтвердження своїх доводів, у касаційній скарзі скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано у спірних правовідносинах положення статті 86 Закону №1697-VII, у зв`язку з чим суди дійшли помилкових висновків щодо наявності у позивача права на перерахунок з 13 грудня 2019 року пенсії за вислугу років, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Львівської області від 28 лютого 2020 року № 18-757вих-20.

7. Скаржник вказує на те, що судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи помилково розтлумачено та не враховано правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20 про те, що до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

8. Касаційна скарга надійшла до суду 7 липня 2022 року.

9. Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі №380/10419/21, витребувано адміністративну справу та запропоновано позивачу надати відзив на касаційну скаргу.

10. Ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 1 вересня 2022 року.

11. З касаційною скаргою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було подано клопотання про зупинення виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року, у задоволенні якого відмовлено ухвалою Верховного Суду від 31 серпня 2022 року.

Позиція інших учасників справи

12. Від позивача відзиву на касаційну скаргу відповідача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому Суд зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 22 липня 2022 року про відкриття касаційного провадження позивачем отримано 3 серпня 2022 року.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

13. Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області; з 15 серпня 2001 йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону № 1789-XII в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати.

14. Прокуратурою Львівської області позивачу видано довідку від 28 лютого 2020 № 18-757 вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) позивача, що враховується для перерахунку пенсій про те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівникам прокуратури» розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 6 вересня 2017 року, за відповідною (прирівняною) посадою - помічника прокурора прокуратури Залізничного району м. Львова, становить 32 761,50 гривень.

15. 11 березня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, до якої серед іншого додав зазначену вище довідку. Як на підставу для перерахунку пенсії позивач послався на Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-(ІІ)/2019.

16. Листом Головного управління Пенсійного фонду України № 1460-2196/О-02/8-1300/20 від 18 березня 2020 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з мотивів відсутності після 13 грудня 2019 року нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

17. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

18. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 380/3001/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії за вислугу років та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 13 грудня 2019 року здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Львівської області від 28 лютого 2020 року № 18-757 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

19. Листом від 7 червня 2021 року № 6679-5810/О/52/8-1300/21 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило позивача на його звернення щодо перерахунку пенсії відповідно до судового рішення, зокрема, про те, що пенсія позивача за вислугу років обчислена з урахуванням страхового стажу 29 років 11 місяців 14 днів (стаж враховано до 14 серпня 2001 року, в т.ч. стажу на прокурорських посадах 25 років 08 місяців 05 днів) та середньомісячного заробітку 32761,50 грн, визначеного з урахуванням довідки від 28 лютого 2020 року № 18/757 вих-20, виданої прокуратурою Львівської області. Розмір пенсії за вислугу років становить 19656,90 грн (32761,50 грн х 60%), однак пенсійна виплата із врахуванням обмежень з 13 грудня 2019 року - 16380 грн, з 01 липня 2020 року - 17120 грн, з 01 грудня 2020 року - 17690 гривень. Також у згаданому листі зазначено про те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 380/3001/20 зобов`язань щодо обчислення пенсії за вислугу років позивача у розмірі 90% від заробітку та без обмежень максимальним розміром на Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не покладено.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

23. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року та постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року відповідають не повністю, а доводи касаційної скарги є частково обґрунтованими з огляду на наступне.

25. Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

26. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

27. Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

У той же час, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

28. За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

29. З матеріалів справи та доводів касаційної скарги вбачається, що пенсійний орган погоджується з наявністю у позивача права на перерахунок пенсії, проте заперечує щодо перерахунку пенсії виходячи із розміру 90 % від розміру заробітної плати, що визначена у довідці Черкаської обласної прокуратури від Львівської області № 18-757 вих-20 від 28 лютого 2020 року без обмеження максимального розміру пенсії.

30. Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та висновкам судів попередніх інстанцій, колегія суддів зазначає таке.

31. На час призначення ОСОБА_1 пенсії (15 серпня 2001 йому) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих прокуратури визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ (до 15 липня 2015 року).

32. Так, статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції, чинній до 1 жовтня 2011 року, було передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

33. Законом №3668-VI у статтю 50-1 Закону №1789-ХІІ внесено зміни, відповідно до яких пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

34. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій і п`ятій цифри « 80» замінено цифрами « 70».

35. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року №76-VIII у статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у частинах другій та п`ятій цифри « 70» замінено цифрами « 60».

36. За правилами частини вісімнадцятої цієї статті (у редакції, чинній до 1 січня 2015 року) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи. З 1 січня 2015 року умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України.

37. Водночас 15 липня 2015 року набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15 грудня 2015 року.

38. З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

39. Згідно з частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.

40. Вирішуючи питання щодо визначення норм права, які регулюють спірні правовідносини, Верховний Суд виходить із такого.

41. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

42. За загальним правилом норма права діє щодо відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до правовідносин застосовується той закон, під час дії якого вони настали.

43. Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до певного юридичного факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

44. Ураховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон №1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону №1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами.

45. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону №1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів.

46. Ураховуючи наведене, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом №1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону №1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону №1697-VII.

47. У рішенні Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.

48. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі.

49. Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що до правовідносин стосовно визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом №1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

50. Зазначені висновки суду узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №560/2120/20, Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду щодо застосування статті 50-1 Закону №1789-ХІІ та статті 86 Закону №1697-VII у аналогічних правовідносинах, висловленою у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20, про що обґрунтовано було зазначено у касаційні скарзі.

51. Таким чином, на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону №1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність.

52. З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, у силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.

53. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 у частині здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а тому рішення судів попередніх інстанцій про задоволення позову у вказаній частині підлягають скасуванню.

54. З приводу застосування відповідачем при перерахунку пенсії позивачу, призначеної йому відповідно до Закону № 1789-XII, обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, то колегія суддів зазначає таке.

55. Так, за змістом статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

56. Цим Законом було внесено зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, положення частини п`ятнадцятої якої викладено в аналогічній редакції.

57. При цьому абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI встановлено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

58. Абзацом другим цього пункту визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), установленому цим Законом.

59. Колегія суддів вважає, що положення пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI спрямовані на врегулювання питань, які виникли у зв`язку із застосуванням Закону №3668-VI стосовно осіб, у яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір, а саме - надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту, коли особа набуде право на перерахунок, на розмір її пенсії будуть поширюватися загальні правила щодо обмежень.

60. Закон №1789-ХІІ утратив чинність (крім окремих положень, які не стосуються спірних правовідносин) у зв`язку з набранням чинності Законом №1697-VII, за правилами абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

61. Ураховуючи наведене, з моменту набрання чинності Законом №1697-VII питання призначення та перерахунку пенсій працівникам прокуратури врегульовувалися нормами цього Закону, зокрема статтею 86, частиною п`ятнадцятою якої були встановлені обмеження пенсії максимальним розміром.

62. Колегія суддів звертає увагу на статтю 2 Рекомендації Ради Європи CM/Rec (2007) 7 Комітету міністрів державам - членам щодо належного адміністрування (Council of Europe Recommendation CM/Rec(2007)7 of the Committee of Ministers to member states on good administration), згідно з якою адміністративні органи повинні діяти відповідно до закону; вони не повинні вживати довільних заходів, навіть застосовуючи свій розсуд.

63. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що у контексті принципу законності загальноприйнято вважати, що незастосування закону можливо лише за умови:

1. встановлення судом ознак неконституційності такого закону в цілому або окремих його положень (частина четверта статті 7 КАС України): якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії; у такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України;

2. подолання судом встановлених колізій та застосування іншого акта вищої або такої ж юридичної сили (частина третя та п`ята статті 7 КАС України): у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України; якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовуються правила міжнародного договору України;

3. встановлення судом, що окремі положення закону не відповідають критерію «якість закону».

64. Аналогічний підхід був застосований Верховним Судом у постановах від 27 вересня 2021 року у справі №580/585/21, від 8 листопада 2021 року у справі №580/492/21, від 24 грудня 2021 року у справі №260/4377/20 та від 11 травня 2022 року у справі № 420/6617/20.

65. Крім того, відповідно до Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень (Opinion no.11 (2008) of the Consultative Council of European Judges (CCJE) to the attention of the Committee of Ministers of the Council of Europe on the quality of judicial decisions) суддівські рішення в основному ґрунтуються на законах, прийнятих законодавчими органами, або, якщо це країни загального права, на законах та на принципах, встановлених судовим прецедентом.

66. У цій справі Суд також бере до уваги позицію Європейської комісії за демократію через право (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 «Про верховенство права» (Venice Commission: the Rule of Law, пункт 23), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року), що стосується формули «accordance to the law» («відповідність закону»), згідно з якою суд загалом вимагає лише того, щоб владна дія держави спиралася на юридичну норму. Це також відповідає принципу ex lege (у відповідності із законом; згідно з прямою дією норми права).

67. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом №3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ, а з 14 жовтня 2014 року - абзацом шостим частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII.

68. Викладені вище висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI узгоджуються із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, від 17 вересня 2020 року у справі №826/11471/18, від 21 грудня 2021 року у справі №580/5962/20, а також Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19, від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19, від 30 грудня 2021 року у справі №500/101/21, від 12 січня 2022 року у справі №140/16989/20, від 5 травня 2022 року у справах №580/3812/21, №580/4123/21, №260/962/20, №460/830/21 та від 5 липня 2022 року у справі №580/5431/21.

64. Оскільки внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний, то з огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

65. Отже, позовні вимоги ОСОБА_2 у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, а тому рішення судів у вказаній частині вимог є законними та обґрунтованими.

66. Також у цій справі Суд вважає за необхідне урахувати висновки Європейського суду з прав людини у справі Grudiс v. Serbia про те, що у сфері соціального законодавства, у тому числі в сфері пенсійних виплат, держави користуються широкою свободою розсуду, що в інтересах соціальної справедливості та економічного добробуту може законно змусити їх коригувати, обмежувати або навіть зменшувати розмір пенсійних виплат, які, як правило, виплачуються кваліфікованому населенню (заява № 31925/08, пункт 72).

67. Таким чином, доводи касаційної скарги відповідача щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, статті 86 Закону №1697-VII та неврахування висновків стосовно застосування вказаних норм права, викладених у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2021 року у справі № 580/5962/20, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

68. Розглядаючи цю справу в касаційному порядку суд також враховує, що згідно з імперативними вимогами статі 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

69. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

69. Оскільки Верховним Судом було установлено частково неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, то касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскаржувані судові рішення - скасуванню у частині задоволення позовних вимог.

Висновки щодо розподілу судових витрат

70. Враховуючи, що рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 341 345 349 351 355 356 359 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року скасувати у частині задоволення позовних вимог, а саме зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 13 грудня 2019 року перерахунок ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII на підставі довідки прокуратури Львівської області від 28 лютого 2020 року № 18-757вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії, та у вказаній частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді: Н.В. Коваленко

Т.Г. Стрелець