№ 380/12799/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2025 року

м. Київ

справа № 380/12799/24

адміністративне провадження № К/990/16332/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Гриціва М.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу № 380/12799/24

за позовом державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 (суддя Грень Н. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 (головуючий суддя Гудим Л. Я., судді Качмар В. Я., Онишкевич Т. В.),

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі також відповідач), у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ від 06.06.2024 № 1699/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 ».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 вказував на безпідставність висновків відповідача про те, що позивач провів державну реєстрацію права власності за відсутності документа щодо наявності технічної можливості поділу нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин, а також за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Доводив, що державна реєстрація прав на нерухоме майно проведена на підставі документів, необхідних для такої реєстрації відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», інших законів України та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2025 № 1127 (далі - Порядок № 1127).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 15.01.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025, задовольнив позов у повному обсязі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що законодавцем визначено перелік документів, які є підставою для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав, а також визначено обов`язок встановлення державним реєстратором відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Суди врахували, що відповідно до пункту 54 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на нерухоме майно, утворене шляхом поділу майна, у тому числі в результаті виділення окремого об`єкта нерухомого майна із складу нерухомого майна, що складається з двох або більше об`єктів, або об`єднання майна, проводиться за умови наявності технічної можливості такого поділу або об`єднання нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин.

Для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що створюється шляхом поділу або об`єднання, подаються:

документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його поділу або об`єднання (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта (крім випадків, коли об`єкт нерухомого майна створюється шляхом поділу або об`єднання без проведення будівельних робіт, що відповідно до законодавства потребують отримання дозволу на їх проведення);

технічний паспорт на новостворений об`єкт нерухомого майна;

документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

Згідно з пунктом 56 Порядку № 1127 для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності, крім документів, передбачених пунктом 54 цього Порядку, також подається письмова згода всіх співвласників на проведення поділу або об`єднання майна, що перебуває у спільній власності.

На підставі встановлених у справі обставин суди дійшли висновку про те, що відповідачем у повному обсязі не досліджено документи щодо реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкти нерухомого майна (квартир), не перевірено належним чином усі наявні документи як в електронній, так і в паперовій справі.

Суди зазначили, що Міністерство юстиції України не спростовує наявності у позивача матеріалів реєстраційної справи у паперовому вигляді, тому об`єктивні висновки щодо наявних та зазначених в акті порушень можуть бути зроблені лише за належного та повного дослідження обставин та наявних документів та доказів в ході проведення перевірки.

Комісія для проведення камеральної перевірки не скористалась наданим їй правом витребування усіх належних документів щодо предмета перевірки. Під час проведення камеральної перевірки позивача були досліджені лише відомості щодо наявних заборон та здійснені відповідні висновки про порушення позивачем вимог законодавства.

Суди також врахували, що в акті камеральної перевірки Комісія викладає пропозиції стосовно змісту рішення за результатами такої перевірки, а Міністерство юстиції України приймає відповідне рішення, яке повинно бути вмотивоване. Для прийняття рішення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підставою для якого є наявність у діях державного реєстратора порушення порядку державної реєстрації прав, Міністерство юстиції України має ретельно дослідити всі обставини справи, тобто встановити факт порушення державним реєстратором законодавства у сфері державної реєстрації прав, що, в свою чергу, і є мотивом для прийняття рішення.

При цьому суди зазначили, що зі змісту оскаржуваного наказу не вбачається інформації про те, що відповідач здійснив належне дослідження та перевірку фактів, повну та всебічну перевірку вчинених реєстраційних дій по об`єктах нерухомості.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2025 року Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025, у якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права внаслідок неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2019 у справі № 820/5866/17, від 27.01.2023 у справі № 380/25365/21, від 14.08.2019 у справі № 1540/3392/18 (цей довід наведено в контексті висновку судів про невмотивованість спірного у справі наказу).

Також Міністерство юстиції України зазначає про неправильне застосування судами норм частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 5 Порядку здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб - підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 (далі - Порядок № 990), за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах (стосовно обов`язку Комісії витребовувати під час проведення камеральної перевірки копії документів у паперовій реєстраційній справі).

Стверджує відповідач і про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права (зокрема частини першої статті 9, статей 72 та 77 Кодексу адміністративного судочинства України), внаслідок чого суди не з`ясували обставини справи, які мають значення для її правильного вирішення, а саме: позивач не надав, а суди не витребували матеріали реєстраційної справи у паперовій формі, тоді як висновки судів ґрунтуються на факті достатності поданих позивачем документів саме в паперовому вигляді; у матеріалах справи відсутній висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, на який посилається позивач на підтвердження повноти наданих до реєстрації документів.

Крім того відповідач стверджує, що суд першої інстанції помилково розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2025 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Тацій Л. В. - головуючий суддя, судді Стеценко С. Г., Стрелець Т. Г.

Верховний Суд ухвалою від 30.04.2025 залишив касаційну скаргу без руху, а ухвалою від 20.05.2025 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пунктів 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

У зв`язку з обранням судді Стрелець Т. Г. до Великої Палати Верховного Суду розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 23.07.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.07.2025 вказану справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Тацій Л. В. - головуючий суддя, судді: Гриців М. І., Стеценко С. Г.

Позивач подав відзив на касаційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні скарги, а ухвалені у справі судові рішення - залишити без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що наказом Першого заступника Міністра від 17.05.2024 № 1376/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 » відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку № 990 (зі змінами), за результатом розгляду листа відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області від 02.04.2024 № 4/04/4310 (вх. №67056-11-24 від 11.04.2024) вирішено провести у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно камеральну перевірку державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 щодо реєстраційних дій за заявами, зареєстрованими в базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №№№№ 47023671, № 47023751, 47023724, 47023662, 47023655, 47023719, 47023696, 47023652, 47023647, 47023706, 47023683, 47023676,47023635, 47023629, 47023625, 47023613, 46966266, 46966257, 46966250, 46966230, 46966068, 46966048, 46966221, 46966036, 46966205, 46966188, 46966174, 46966162, 46966150, 46966027, 46966007, 46965993, 46965506, 4665488, 46965883, 46965846, 46965683, 46965901, 4665664, 46965464, 46965635, 46965705, 46965600, 46965578, 46965447, 46965421, 46965399, 46965354.

Міністерством юстиції України сформовано та направлено на офіційну електронну пошту Глинянської міської ради Львівського району Львівської області, Відділу «Центр надання адміністративних послуг Заболотцівської сільської ради» копію наказу від 17.05.2024 № 1376/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 ». Повідомлено, що відповідно до пункту 13 Порядку № 990 під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор має право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.

17.05.2024 Міністерство юстиції України звернулося до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» листом від 17.05.2024 № 74830/67056-11-24/19.1.1, у якому просило розмістити на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України у рубриці «Моніторинг реєстраційних дій та камеральні перевірки» розділі «Накази Міністерства юстиції України» наказ від 17.05.2024 № 1376/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 ».

23.05.2024 позивач надіслав на адресу Міністерства юстиції України пояснення щодо проведення камеральної перевірки.

За результатами проведення камеральної перевірки Комісією складено акт від 06.06.2024 № 2886/19.1.1/24 (далі - акт перевірки), яким встановлено, що:

1. за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 28.07.2021 № 47023671, поданої ОСОБА_2 , державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30.07.2021 № 59575389, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ № 2421986646236 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 43251362). Вищевказана квартира утворилася у результаті поділу об`єкта нерухомого майна - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з реєстраційним номером 24104476746236. Згідно з відомостями Державного реєстру прав до заяви додано: заяву від 27.07.2021, справжність підписів на якій 27.07.2021 засвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Орач Х. І., зареєстровано в реєстрі за №№460, 461, 462,463, 464, 465, 466, 467, 468, 469, стосовно згоди власників на розподіл належного їм на праві приватної спільної часткової власності нерухомого майна;

технічний паспорт, виготовлений станом на 26.06.2021 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 .

Перевіркою встановлено, що державним реєстратором ОСОБА_1 проведену державну реєстрацію прав за відсутності документа щодо наявності технічної можливості поділу нерухомого майна, можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин та документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Державним реєстратором ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 54 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію за відсутності:

документа щодо наявності технічної можливості поділу нерухомого майна та можливості використання такого майна як самостійного об`єкта цивільних правовідносин;

документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси;

2. за результатом розгляду заяв № 47023751, 47023724, 47023662, 47023655, 47023719, 47023696, 47023652, 47023647, 47023706, 47023683, 47023676,47023635, 47023629, 47023625, 47023613, 46966266, 46966257, 46966250, 46966230, 46966068, 46966048, 46966221, 46966036, 46966205, 46966188, 46966174, 46966162, 46966150, 46966027, 46966007, 46965993, 46965506, 4665488, 46965883, 46965846, 46965683, 46965901, 4665664, 46965464, 46965635, 46965705, 46965600, 46965578, 46965447, 46965421, 46965399, 46965354 державним реєстратором ОСОБА_1 прийнято відповідні рішення щодо державної реєстрації права власності на квартири.

До вищезазначених заяв були подані ідентичні пакети документів для державної реєстрації права власності як до попередньої заяви, у зв`язку з чим державним реєстратором ОСОБА_1 допущені аналогічні порушення вимог статей 3, 10, 23 Закону, пунктів 12, 54 Порядку № 1127.

Комісія в акті перевірки зазначила, що на лист Мін`юсту від 17.05.2024 № 74829/67056-11-24/19.1.1 та відповідно до пункту 13 Порядку № 990 від державного реєстратора ОСОБА_1 надійшли пояснення від 23.05.2024 (вх. № 91402-19-24 від 23.05.2024), які не спростовують допущені порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації прав.

Зважаючи на встановлені факти допущених порушень під час проведення реєстраційних дій, враховуючи, що до державного реєстратора ОСОБА_1 протягом останніх дванадцяти місяців застосовувались заходи відповідальності на підставі наказу Міністерства юстиції України від 21.12.2023 № 4353/5 (тимчасово блоковано доступ до Державного реєстру прав строком на 1 (один) місяць), Комісія вважала, що застосування до державного реєстратора ОСОБА_1 заходу відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав в межах строку, передбаченого абзацом першим пункту 17 Порядку № 990, є виправданим та співмірним ступеню вчиненого порушення, а також необхідним й достатнім для попередження нових порушень у сфері державної реєстрації прав.

Комісія запропонувала тимчасово блокувати державному реєстратору Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 2 місяці.

На підставі акта перевірки Міністерство юстиції України прийняло наказ від 06.06.2024 № 1699/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 », яким вирішено тимчасово блокувати державному реєстратору Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухома майно строком на 2 місяці.

Супровідними листами від 06.06.2024 № 83910/67056-11-24/19.1.1 та № 83909/67056-11-24/19.1.1 «Щодо результатів камеральної перевірки» копію наказу від 06.06.2024 № 1699/5 та акта перевірки надіслано Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Заболотцівської сільської ради та Відділу поліції № 3 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частин першої - третьої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача, заперечення позивача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Частинами першою, другою та четвертою статті 37-1 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:

1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;

3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав;

4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;

5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок № 909 визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - сфера державної реєстрації), критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації відповідні посадові особи Мін`юсту мають право доступу до реєстрів, зокрема до реєстраційних справ в електронній формі (пункт 5).

Камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 9).

У рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту (далі - комісія) (пункт 10).

Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки (пункт 11).

Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки (пункт 13).

13-1. Результати камеральної перевірки викладаються у формі акта або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункт 13-1).

За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акта комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів (пункт 14).

У постанові від 02.07.2025 у справі № 320/11900/24 Верховний Суд, аналізуючи наведені вище норми Закону № 1952-IV та Порядку № 990, дійшов до висновку про те, що вони не містять прямого припису про зазначення мотивів саме у рішенні уповноваженого органу про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора. Проте вони містять припис про вмотивованість такого рішення.

На переконання Суду, вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з проведення камеральної перевірки, викладений в акті перевірки у формі пропозиції, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

Суди попередніх інстанцій зазначили, що зі змісту наказу Міністерства юстиції України від 06.06.2024 № 1699/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Глинянської міської ради Львівського району Львівської області ОСОБА_1 » не вбачається інформації про те, що відповідач здійснив належне дослідження та перевірку фактів, повну та всебічну перевірку вчинених реєстраційних дій по об`єктах нерухомості.

Водночас таке твердження є передчасним з огляду на вищезазначений висновок Верховного Суду стосовно належного мотивування рішення уповноваженого органу за результатами камеральної перевірки державного реєстратора, а також з тієї підстави, що поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось обґрунтування акта перевірки щодо врахування пояснень позивача стосовно виявлених порушень та визначення заходу відповідальності.

Крім того суди першої та апеляційної інстанцій виснували, що відповідачем у повному обсязі не досліджено документи щодо реєстрації прав та їх обтяжень на об`єкти нерухомого майна квартир за адресами: Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 14 ; Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 9 ; Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 2, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 15, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 5, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 15, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 4, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 7, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 11, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 5, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 9, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 1, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 16, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 1, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 7, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 6, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 1, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 8, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 14, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 5, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 9, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 7, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 2, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 3, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 12, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 11, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 13, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 4, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 13, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 8, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 10, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 3, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 10, Львівська область Пустомитівський район, с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 16, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 8, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 6, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 5, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 15, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 14, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 2, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 5, кв. 16, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 12, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 3, кв. 11, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 10, Львівська область Пустомитівський район ,с. Лисиничі, вул. Бузкова, буд. 1, кв. 6; не перевірено належним чином усі наявні документи як в електронній, так і паперовій справі.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно з пунктом 10 частини першої статті 2 Закону № 1952-IV камеральна перевірка - перевірка, що проводиться у приміщенні Міністерства юстиції України виключно на підставі даних Державного реєстру прав.

Право доступу посадових осіб Міністерства юстиції України до реєстраційних справ в електронній формі під час здійснення контролю встановлено й пунктом 5 Порядку № 990.

Задля можливості повно та об`єктивно здійснити контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації саме на підставі даних Державного реєстру права норми Закону № 1952-IV встановлюють обов`язок державного реєстратора формувати реєстраційну справу в електронній формі.

Так, відповідно до пункту 7 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав).

Частинами першою - третьою статті 17 Закону № 1952-IV передбачено, що реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року.

Реєстраційна справа в електронній формі зберігається в Державному реєстрі речових прав постійно.

Підсумовуючи викладене, Суд зазначає, що межах здійснення камеральної перевірки Мін`юст перевіряє виключно дані Державного реєстру прав та не має обов`язку витребовувати будь-які інші документи, які в цьому реєстрі відсутні. При цьому державний реєстратор зобов`язаний формувати реєстраційні справи в електронній формі, у тому числі шляхом виготовлення електронних копій документів, поданих у паперовій формі.

Суди попередніх інстанцій, однак, не врахували зазначеного вище правового регулювання, хоча відповідач як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі наголошував на цій обставині.

Висновуючись про неналежну перевірку відповідачем усіх наявних документів як в електронній, так і в паперовій справі, суди не з`ясували, власне які документи знаходилися в реєстраційній справі як в електронній, так і в паперовій формі; відповідно не встановили наявності розбіжностей щодо переліку документів у реєстраційній справі у різних її формах; не перевірили виконання позивачем обов`язку виготовляти електронні копії паперових документів, тоді як вказані обставини безумовно входять до предмету доказування у справі та мають вплив на правильне її вирішення.

Частинами першою та другою статті 72 КАС передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Правила оцінки доказів установленні статтею 90 КАС, відповідно до норм якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, закріплений статтею 9 КАС, полягає насамперед у активній ролі суду при розгляді справи. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставин справи з метою ухвалення справедливого та об`єктивного рішення. Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази.

Частинами першою-третьою статті 242 КАС встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Беручи до уваги наведені порушення судами першої та апеляційної інстанцій процесуальних норм, стверджувати, що суди правильно встановили обставини справи, а відтак і що правильно застосували норми матеріального права, не можна.

Що стосується доводу касаційної скарги про помилковий розгляд судом першої інстанції цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження колегія суддів зазначає таке.

Так, згідно з частиною другою статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Частиною четвертою передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Справа 380/12799/24 не належить до жодної з вищезазначених категорій справ, розгляд яких може здійснюватися виключно за правилами загального позовного провадження, а тому відсутні підстави стверджувати про порушення судом першої інстанції норм процесуального права в цій частині.

Ураховуючи межі касаційного перегляду справи, визначені частинами першою та другою статті 341 КАС, Верховний Суд не може встановлювати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, так само як і не може здійснювати оцінку (переоцінку) наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що ухвалені в цій справі судові рішення слід скасувати, а справу - направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2025 у справі № 380/12799/24 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.В. Тацій М.І. Грицiв С.Г. Стеценко