ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №380/1674/23
адміністративне провадження № К/990/28817/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Смоковича М.І., Соколова В.М.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 380/1674/23
за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Експерт Консалтинг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Луцька аграрна компанія» - про визнання протиправними дій та оцінки майна, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023, постановлену у складі: судді-доповідача Довгополова О. М., суддів Ільчишин Н. В., Гуляка В. В.,
УСТАНОВИВ:
І. Обставини справи
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванюти Івана Миколайовича (далі -відповідач) з вимогами:
- визнати дії відповідача з питань визначення початкової вартості майна позивача щодо визначення результатів вартості майна боржника ОСОБА_1 неправомірними;
- визнати протиправною оцінку майна позивача, проведену відповідачем у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (у межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2), відповідно до звітів про незалежну оцінку ринкової вартості майнових прав на об`єкт інтелектуальної власності, зроблених ТОВ "Компанія "Експерт Консалтинг", на торговельні марки, які зареєстровані відповідно до свідоцтв України на торговельну марку № НОМЕР_3, станом на 02.12.2022; № НОМЕР_5, станом на 02.12.2022; № НОМЕР_7, станом на 02.12.2022; № НОМЕР_4, станом на 02.12.2022; № НОМЕР_6, станом на 02.12.2022.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 провадження у справі закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України (спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства).
Не погодившись з указаною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 380/1674/23 апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано позивачеві подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску.
Восьмий апеляційний адміністративний суд зазначив, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції було вручено позивачеві 06.03.2023, водночас апеляційну скаргу на неї подано лише 09.05.2023, тобто за межами п`ятнадцятиденного строку, передбаченого частиною першою статті 295 КАС України.
Визнаючи неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції зазначив, що очікування результатів розгляду іншої справи, навіть якщо вона пов`язана, не є об`єктивною перешкодою, що унеможливлювала чи ускладнювала звернення до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження; відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України (наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними).
Як зазначив суд апеляційної інстанції, у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження позивач посилався на те, що крім очікування результату розгляду справи № 380/18256/22, у якій встановлювалися ідентичні обставини, ним також вчинялися процесуальні дії в інших провадженнях, в яких він є учасником.
Оцінюючи ці доводи, суд апеляційної інстанції виходив із того, що поважними причинами пропуску строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.
На думку суду апеляційної інстанції, повідомлені позивачем обставини вказаними ознакам не відповідають і є суто організаційними, а тому не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
ІI. Провадження в суді касаційної інстанції
Уважаючи судове рішення суду апеляційної інстанції таким, що ухвалене з порушенням вимог процесуального закону, позивач подав касаційну скаргу, в якій ставить перед судом касаційної інстанції вимогу скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2023 і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
На обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив викладені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження обставини. Позивач доводить, що ним вчинялися різні процесуальні дії, направлені на захист його прав як боржника у виконавчому провадженні, що були порушені внаслідок реалізації відповідачем належного йому майна з грубими порушеннями вимог чинного законодавства за ціною, що істотно нижчою за ринкову.
Зокрема, у межах справи №380/18256/22 позивачем було оскаржено дії та рішення приватного виконавця Іванюти І.М. щодо призначення суб`єкта оціночної діяльності у межах виконавчого провадження НОМЕР_8, яке є частиною зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2, проте провадження у цій справі було закрито внаслідок створення стягувачами штучних умов для зміни підсудності шляхом виведення виконавчого провадження НОМЕР_8 зі складу зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Також позивачем 06.02.2023 подано скаргу до Департаменту ДВС Міністерства юстиції України на постанову приватного виконавця Іванюти І.М. про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_8, яку постановою вказаного Департаменту від 03.03.2023 (тобто на наступний день після постановлення Львівським окружним адміністративним судом ухвали про закриття провадження у справі №380/1674/23) було задоволено.
Як зазначає позивач, визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження має наслідком скасування заходів примусового виконання рішень, у тому числі щодо оцінки майна, проте приватний виконавець Іванюта І.М. виконавче провадження № НОМЕР_1 відповідно до рішення Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 03.03.2023 не привів.
У подальшому, ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова у справі № 638/16545/20 від 16.03.2023, яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 25.05.2023, постанову Департаменту ДВС Міністерства юстиції України від 03.03.2023 було скасовано.
Позивач доводить, що фактично в період з 03.03.2023 по 25.05.2023 постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про проведення оцінки майна боржника, яка є предметом спору у цій справі, була скасованою, проте суд апеляційної інстанції цього не врахував та не надав належної правової оцінки всім доводам позивача в сукупності.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що суд апеляційної інстанції дійшов правильних висновків про пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження та відсутність підстав уважати, що зволікання позивача було пов`язане з існуванням об`єктивних перешкод для звернення до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга надійшла до Суду 21.08.2023. За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Смоковичу М.І., Соколову В.М.
Ухвалою Суду від 06.09.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені у статті 287 КАС України, частиною шостою якої передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Частинами другою, третьою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
IV. Позиція Верховного Суду
Спірним питанням у цій справі є наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 121, частиною третьою статті 295 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив із того, що наслідки розгляду справи № 380/18256/22, або ж вчинення позивачем процесуальних дій у пов`язаних справах, не є тими обставинами, що могли б об`єктивно завадити позивачеві оскаржити ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 у встановлений КАС України строк.
Суд погоджується із такими висновками суду апеляційної інстанції.
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що обставин, які б відповідали вказаними критеріям, позивач не навів.
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, повторюють його заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження і зводяться до опису хронології та змісту процесуальних та інших дій, які вживалися позивачем у зв`язку із зверненням стягнення на майно (торговельні марки) у межах виконавчих проваджень, де позивач є боржником.
Проте яким чином вказані процесуальні дії перешкоджали оскаржити ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023 позивач ані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, ані в касаційній скарзі не зазначив.
Та обставина, що позивач, замість оскарження ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 02.03.2023, зосередився на вжитті інших форм захисту порушених, на його думку прав, у відповідних виконавчих провадженнях, зокрема в межах інших судових справ, не є підставою вважати, що строк на апеляційне оскарження у цій справі був пропущений з поважних причин.
За таких обставин Суд уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ґрунтуються на правильному застосуванні норм процесуального права.
У статті 350 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
V. Судові витрати
Ураховуючи результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3 341 345 349 350 355 356 359 КАС України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2023 року залишити без змін.
Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська
Судді: М.І. Смокович
В.М. Соколов