№ 380/18554/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року

м. Київ

справа №380/18554/21

адміністративне провадження № К/990/27995/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого-судді - Мацедонської В.Е.

суддів: Білак М.В., Губської О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін як суд касаційної інстанції

касаційну скаргу Львівської митниці

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року (головуючий суддя - Потабенко В.А.),

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року (головуючий суддя - Качмар В.Я., судді: Затолочний В.С., Курилець А.Р.)

у справі №380/18554/21

за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

у с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Львівської митниці ( далі - відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним і скасувати наказ Львівської митниці Державної митної служби «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 19 жовтня 2021 року № 490-о (далі - Наказ №490-о);

- визнати протиправним і скасувати наказ Львівської митниці Державної митної служби «Про проведення розрахунку з ОСОБА_1 » від 21 жовтня 2021 року № 496-о (далі - Наказ №496-о);

- поновити позивача на посаді державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Державної митної служби з 22 жовтня 2021 року;

- стягнути з Львівської митниці Державної митної служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення судом першої інстанції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 червня 2021 року між позивачем та Львівською митницею укладено Контракт №523 про проходження державної служби на посаді державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.

19 жовтня 2021 року начальником Львівської митниці видано наказ №490-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Як зазначено в оскаржуваному наказі, позивача звільнено внаслідок розгляду Доповідної записки за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно позивача від 24 вересня 2021 року, якою виявлено невиконання позивачем завдання №2, визначеного п. 5 Контракту про проходження державної служби від 29 червня 2021 року №523, та недосягнення ключового показника даного завдання, невиконання п. 10 контракту та п.п. 1, 6 завдань на випробувальний термін державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, затверджених в.о. начальника Львівської митниці Ніжніковим І.М. 29 червня 2021 року, встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, що полягає в неуспішному проходженні в установленому порядку перевірки на доброчесність, відповідно до пункту 2 частини першої статті 87, ст. 88-1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року, із змінами, та п.п. 21, 22 Контракту про проходження державної служби від 29 червня 2021 року №523.

Позивач зазначає, що підставою для припинення державної служби за результатами випробування може бути тільки невідповідність державного службовця посаді, на яку він прийнятий.

Фактичними підставами для звільнення стало непроходження у встановленому порядку перевірки на доброчесність.

Позивач не погоджується з такими твердженнями, адже відповідачем не було встановлено жодних фактів невідповідності витрат, майна, способу життя, неетичної поведінки чи фактів притягнення до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність.

Крім того, не відповідає дійсності твердження відповідача про невиконання завдань та умов контракту. Завдання №2, визначене п. 5 Контракту про проходження державної служби від 29 червня 2021 року №523, яке нібито не виконано, передбачає проведення заходів (у тому числі спільних з правоохоронними органами) із запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, предметів контрабанди, виявлення митних правопорушень, а також попередження таких порушень. Ключовими показниками виконання такого завдання зазначено: документування 100 відсотків порушень митних правил, виявлення за результатами проведення заходів та операцій, запровадження щомісяця не менше 1 справи про порушення митних правил.

Позивач зазначає, що ним у повному об`ємі виконано завдання № 2, визначене п. 5 Контракту про проходження державної служби від 29 червня 2021 року; а всі зазначені порушення носять загальний характер, без конкретизації їх суті.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року, позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці Державної митної служби України №490-о від 19 жовтня 2021 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;

- визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці Державної митної служби України №496-о від 21 жовтня 2021 року «Про проведення розрахунку з ОСОБА_1 »;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Державної митної служби України з 22 жовтня 2021 року;

- стягнуто з Львівської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 125935 (сто двадцять п`ять тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 51 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Кодексом законів про працю України, Законом України «Про державну службу» не визначені обставини, за наявності яких може бути прийнято рішення про визнання державного службовця таким, що не відповідає займаній посаді в межах випробувального строку, тобто передбачається право роботодавця/суб`єкта призначення на власний розсуд визначити певні обставини такими, що свідчать про невідповідність працівника займаній посаді.

Суди дійшли висновку, що встановлювати випробувальний строк є правом суб`єкта призначення, в рамках якого він має право оцінити відповідність державного службовця займаній посаді. Так само, суб`єкту призначення надане право самостійно визначати, чи відповідає працівник роботі, на яку його прийнято.

За оцінкою судів змісту посадової інструкції та завдань позивача, обов`язки щодо здійснення митних оформлень на ОСОБА_1 не покладені, натомість останній повинен виявляти митні оформлення, що здійснюються з можливим порушенням законодавства України з питань державної митної справи.

Окрім того, судами встановлено, що саме ОСОБА_1 відносно гр. ОСОБА_2 було складено протокол про порушення митних правил 1721/20900/21 від 04 вересня 2021 року за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 та ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.

З долученого до матеріалів справи відтворення інформації з камер відеоспостереження, розташованих у пункті пропуску «Шегині - Медика» митного посту «Мостиська», неможливо стверджувати про те, що транспортний засіб марки «Mercedes-Benz 31 CDI», д.р.н. НОМЕР_1 залишив місце здійснення митних формальностей та виїхав за межі пункту пропуску, перетнувши державний кордон України в напрямку руху «на в`їзд».

Суд звернув увагу, що за твердженнями відповідача, підставою повернення транспортного засобу марки «Mercedes-Benz 31 CDI», д.р.н. НОМЕР_1 , до місця здійснення митних формальностей (митного павільйону) слугувала нібито вказівка співробітника Державної митної служби України, яка дана ОСОБА_1 . Водночас, Львівською митницею вказану особу, в тому числі і на вимогу суду, не встановлено. Відповідно, допитати її як свідка не представилось можливим, що додатково спростовує твердження відповідача про надану такою особою вказівку ОСОБА_1 про складання протоколу про порушення митних правил.

Таким чином, неможливо стверджувати про те, що порушення митних правил було виявлено не ОСОБА_1 , а якимось іншим співробітником Державної митної служби України, адже, така особа протокол про порушення митних правил №1721/20900/21 від 04 вересня 2021 року відносно гр. ОСОБА_2 не складала.

Стверджуючи про те, що ОСОБА_1 було порушено вимоги контракту в частині нездійснення митного оформлення транспортного засобу марки «Mercedes-Benz 31 CDI», д.р.н. НОМЕР_1 , відповідач одночасно за вказаний випадок мав би вжити заходи дисциплінарного характеру і до Журека А.О. (головного державного інспектора відділу митного оформлення №4). Чого, однак, як ствердив представник відповідача в судовому засіданні, зроблено не було.

На думку суду, недоліки у роботі позивача, які зазначені в доповідній записці від 24 вересня 2021 року, на підставі якої було прийнято оскаржуваний наказ про звільнення ОСОБА_1 , не свідчать в повній мірі та не підтверджують його недостатню кваліфікацію, доповідна записка не містить належних обґрунтувань щодо висновку про невідповідність позивача займаній посаді; вказані у доповідній записці обставини, що стосуються лише одного випадку здійснення митного контролю, без урахування рівня виконання інших завдань, встановлених на період випробування, не підтверджують невідповідність позивача займаній посаді протягом випробувального терміну, що зумовлює припинення державної служби на підставі статті 87 Закону України «Про державну службу».

З огляду на наведене, суди дійшли висновку, що оскаржуване рішення про звільнення позивача не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України, а відтак наказ Львівської митниці від 19 жовтня 2021 року №490-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » є протиправним та наявні підстави для його скасування.

Як наслідок, підлягає задоволенню і похідна позовна вимога - про скасування наказу від 21 жовтня 2021 року № 496-о «Про проведення розрахунку з ОСОБА_1 ».

Також суди поновили ОСОБА_1 на посаді державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці з 22 жовтня 2021 року (наступного дня після звільнення) та стягнули на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 125935,51 грн (834,01 (середньоденний заробіток) грн Х 151 (робочих днів вимушеного прогулу)), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг та відзивів (заперечень)

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Так, відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, які викладено в:

- постановах від 22 квітня 2020 року у справі №2140/1369/18 та 16 жовтня 2020 року у справі №489/548/17 щодо застосування пункту 2 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу";

- постанові від 22 січня 2020 року у справі №823/3540/14, а саме, що керівнику надано право самостійно вирішувати питання відповідності працівника займаній посаді та приймати рішення за наслідками випробування працівника, що й відповідає меті встановлення такого випробування.

Зазначає також, що відповідно до плану-завдання №10-12 на проведення оперативних заходів особовим складом управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці впродовж липня-вересня поточного року визначено обов`язок здійснення посадовими особами управління, в тому числі і державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_1, заходів по виявленню та припиненню порушень митних правил під час переміщення товарів через митний кордон України.

Відповідач наголошує, що позивач не забезпечив координацію дій підрозділу митного оформлення, спрямованих на запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення товарів, не вніс до підрозділу митного оформлення пропозиції щодо застосування методів посиленого контролю до об`єктів митного контролю, вжиття заходів з метою запобігання порушенню законодавства України з питань митної справи, а також не здійснив митний контроль та не виявив митне оформлення, що здійснюється з порушенням законодавства України з питань державної митної справи, відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.

Отже, ОСОБА_1 04 вересня 2021 року під час виконання посадових обов`язків у пункті пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, всупереч вимогам п.п. 2.22.14.3., 2.22.17., 2.22.18 та 2.22.23 Положення про управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, затвердженого наказом Львівської митниці від 01 липня 2021 року №27, п. п. 2.1.1., 2.1.2. та 2.2.1.2. Положення про оперативний відділ управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, затвердженого в.о. начальника Львівської митниці Ніжніковим І.M. 01 липня 2021 року, п. п. 2.1., 3.1 та 3.3. посадової інструкції державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, затвердженого в.о. начальника Львівської митниці Ніжніковим І.М. 01 липня 2021 року, з моменту в`їзду транспортного засобу марки «Mercedes-Benz 31 CDI», д.р.н. НОМЕР_1 , у зону митного контролю до моменту його зворотного повернення співробітником ДМС України в місце здійснення митних формальностей, не вжив жодних заходів, направлених на виявлення порушення митних правил, вчинених водієм ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 під час здійснення службової діяльності допущено факти невиконання обов`язків державного службовця, визначених ст. 8 Закону України «Про державну службу», а також положення п. 10 Контракту про проходження державної служби №523 від 29 червня 2021 року та завдань, визначених пунктами 1, 6 Завдань на випробувальний термін, затверджених 29 червня 2021 року в.о. начальника Львівської митниці І. Ніжніковим.

Вищевказане свідчить про недоброчесну поведінку, яка проявляється у неспроможності дотримуватись спеціальних вимог порядності, чесності, справедливості, підзвітності, а також у невідповідальності посадової особи Держмитслужби.

Скаржник наголошує, що керівнику надано право самостійно вирішувати питання відповідності працівника займаній посаді та приймати рішення за наслідками випробування працівника, що й відповідає меті встановлення такого випробування.

Так, позивачу згідно з укладеним із ним контрактом та Законом України «Про державну службу» було встановлено випробування та визначено завдання на випробувальний термін щодо успішного проходження в установленому порядку перевірки на доброчесність, яке ним виконане не було, у зв`язку із чим, відповідно до частини шостої статті 35 Закону України «Про державну службу», якою передбачено, що суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону, такого було звільнено саме з цієї підстави.

Також скаржник зазначає, що суди не дослідили зібрані у справі докази у зв`язку із чим не зробили жодних висновків щодо суті порушень (невиконання завдань на випробувальний термін).

ОСОБА_1 , отримавши 23 грудня 2022 року ухвалу про відкриття касаційного провадження та копію касаційної скарги, відзив на касаційну скаргу не подав, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 14 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року з підстав, визначених пунктами 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України.

30 грудня 2022 року до Верховного Суду від відповідача надійшла заява про поворот виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року у справі №380/18554/21, виплаченого середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у якій заявник зазначає про виконання ним оскаржуваного рішення та просить Суд у разі прийняття рішення про відмову у позові або про задоволення позовних вимог в меншому розмірі вирішити питання щодо повороту виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу (у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Шевцової Н.В. та у зв`язку з тривалою тимчасовою непрцездатністю судді Кашпур О.В.) визначено наступний склад суду: Білак М.В. , Губська О.А.

Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено розгляд даної справи в порядку письмового провадження на 29 лютого 2024 року.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Наказом Львівської митниці «По особовому складу» від 29 червня 2021 року №31-о позивача призначено на посаду державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці з посадовим окладом згідно з штатним розписом митниці в розмірі 6345,00 грн. шляхом укладання контракту про проходження державної служби та встановлено випробування на зазначеній посаді строком шість місяців, з 01 липня 2021 року по 31 грудня 2021 року.

29 червня 2021 року між Львівською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України в особі в.о. начальника митниці І.Ніжнікова та ОСОБА_1 укладено контракт №523 про проходження державної служби на посаді державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці.

Пунктами 1-3 Контракту передбачено, що на відносини сторін за цим Контрактом поширюється дія Митного кодексу України, а в частині не врегульованій ним, Закону України «Про державну службу», інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо проходження державної служби Кодексу законів про працю України. Цей контракт є особливою формою строкового трудового договору та підставою для призначення особи на посаду державної служби.

Згідно з пунктом 5 Контракту передбачено, що ОСОБА_1 зобов`язується виконати завдання та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання.

Пунктом 10 Контракту визначено, що Особа зобов`язана, зокрема: особисто виконувати завдання, визначені цим контрактом, та щоквартально звітувати про їх виконання безпосередньому керівнику протягом трьох робочих днів після завершення звітного періоду; виконувати обов`язки, визначені у Законі України «Про державну службу», відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови цього контракту.

За змістом пункту 26 Контракту, строк його дії триває з 01 липня 2021 року по 30 червня 2024 року.

29 червня 2021 року в.о. начальника Львівської митниці І. Ніжніков затвердив завдання на випробувальний термін на посаді державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, з яким позивач був ознайомлений під власноручний підпис.

У додатку до Контракту №523 затверджено «Графік виконання завдань», підписаний в.о. начальника Львівської митниці І.Ніжніковим, де в п.п. 2-3 визначено такі завдання для позивача, зокрема, проведення заходів та операцій (у тому числі спільних з правоохоронними органами) із запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, предметів контрабанди, виявлення митних правопорушень, а також попередження таких порушень; опрацювання результатів моніторингу митних оформлень товарів та транспортних засобів комерційного призначення, а також інформації, у тому числі оперативної, що находить від правоохоронних органів України, інших контролюючих органів України, митних органів іноземних держав, міжнародних організацій, юридичних та фізичних осіб щодо можливих порушень законодавства України з питань митної справи.

Наказом Львівської митниці від 19 жовтня 2021 року №490-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці в перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді протягом строку випробування, відповідно до пункту 2 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року зі змінами, та з підстав, передбачених контрактом про проходження державної служби, відповідно до ст. 88-1 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року.

Підставами для прийняття наказу №490-о зазначено:

- доповідну записку начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Пшеничного Ю.І. за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 від 24 вересня 2021 року;

- пункти 21 та 22 контракту про проходження державної служби від 29 червня 2021 року №523;

- ст.ст. 31-1, 87, 88-1 Закону України «Про державну службу»;

- наказ Львівської митниці від 29 червня 2021 року №31-о «По особовому складу»;

- завдання на випробувальний термін державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_1 , затверджені в.о. начальника Львівської митниці Ніжніковим І.М. 29 червня 2021 року;

- протокол про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 01 жовтня 2021 року.

Наказом Львівської митниці від 21 жовтня 2021 року №496-о «Про проведення розрахунку з ОСОБА_1 » вирішено вважати датою звільнення ОСОБА_1 , державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, 21 жовтня 2021 року.

Не погоджуючись з наказами від 19 жовтня 2021 року № 490-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та від 21 жовтня 2021 року № 496-о «Про проведення розрахунку з ОСОБА_1 », позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Джерела права й акти їхнього застосування

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частинами першою, третьою статті 569 Митного кодексу України визначено, що працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями.

Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.

Спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, є Закон від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом статті 1 цього Закону, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Частинами першою - третьою статті 5 Закону № 889-VIIІ установлено, що правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Порядок призначення на посаду державної служби визначено статтею 31 Закону № 889-VIII, згідно з положеннями якої на посаду державної служби призначається особа, визначена переможцем конкурсу. Рішення про призначення на посаду державної служби приймається суб`єктом призначення після проведення співбесіди з кандидатом та підписання з ним контракту про проходження державної служби (у разі укладення). Таке рішення приймається не пізніше п`яти календарних днів з дня надходження результатів спеціальної перевірки у випадку та порядку, передбачених законодавством у сфері запобігання корупції (частина третя статті 31).

Служба управління персоналом у день призначення особи на посаду державної служби організовує складення Присяги державного службовця особою, яка вперше призначена на посаду державної служби, а також ознайомлює державного службовця під підпис із правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією (частина шоста статті 31 Закону № 889-VIIІ).

Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 35 Закону № 889-VIII в акті про призначення на посаду суб`єкт призначення може встановити випробування з метою встановлення відповідності державного службовця займаній посаді із зазначенням його строку.

На строк випробування державному службовцю визначаються завдання, зміст та обсяг яких має відповідати посадовим обов`язкам. Строки виконання завдань мають бути реальними для досягнення необхідного результату. Випробування встановлюється строком від одного до шести місяців.

Суб`єкт призначення має право звільнити державного службовця з посади до закінчення строку випробування у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді на підставі пункту 2 частини першої статті 87 цього Закону. Суб`єкт призначення попереджає державного службовця про звільнення у письмовій формі не пізніш як за сім календарних днів.

Пунктом 4 частини першої статті 83 Закону № 889-VIII передбачено, що державна служба припиняється, зокрема, за ініціативою суб`єкта призначення.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді протягом строку випробування.

Відповідно до статті 88-1 № 889-VIII контрактом про проходження державної служби можуть бути встановлені додаткові, крім передбачених цим Законом, підстави припинення державної служби.

ІV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення без урахування висновків Верховного Суду, які викладено в постановах від 22 квітня 2020 року у справі №2140/1369/18 та 16 жовтня 2020 року у справі №489/548/17 щодо застосування пункту 2 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу"; постанові від 22 січня 2020 року у справі №823/3540/14, а саме, що керівнику надано право самостійно вирішувати питання відповідності працівника займаній посаді та приймати рішення за наслідками випробування працівника, що й відповідає меті встановлення такого випробування.

Перевіряючи обґрунтованість доводів касаційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом судового контролю у справі № 380/18554/21 є наказ Львівської митниці «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 19 жовтня 2021 року № 490-о щодо звільнення позивача до закінчення строку випробування відповідно до пункту 2 частини першої статті 87, статті 88-1 Закону №889-VIII, у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді.

Слід зазначити, що Верховим Судом неодноразово досліджувалося питання звільнення державного службовця на підставі пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, у зв`язку із встановленням невідповідності займаній посаді, та сформовано відповідні висновки.

Зокрема, у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 809/1157/17, від 22 квітня 2020 року у справі №2140/1369/18, від 16 жовтня 2020 року у справі №489/548/17, 28 січня 2021 року у справі №640/23002/19, від 10 червня 2021 року у справі № 817/892/18, від 30 червня 2022 року у справі № 500/1799/20, від 20 жовтня 2022 року у справі № 380/7392/20 та інших Верховний Суд зазначив, що у період випробувального терміну суб`єкт призначення з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатності виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.

Отже, випробувальний строк власне і надається для того, щоб особа проявила себе на новопризначеній посаді в усіх аспектах як кваліфікований і відповідальний працівник.

У свою чергу, оцінку тому наскільки добре державний службовець справляється зі своїми обов`язками, здійснює насамперед суб`єкт призначення.

Верховний Суд наголошував, що для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб`єкта призначення.

Водночас, завданням суду є перевірка правильності та обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень про звільнення державного службовця у зв`язку з невідповідністю займаній посаді протягом строку випробування, що полягає, насамперед, у тому чи прийнято таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях (бездіяльності) особи є підстави для висновку про її невідповідність займаній посаді.

Окрім того, у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 817/892/18 Верховний Суд вказав, що з метою захисту державного службовця від безпідставного припинення відносин державної служби, попередження про звільнення має містити підстави невідповідності позивача посаді, а також ким саме та яким чином встановлено невідповідність посаді, в чому така невідповідність полягає. Такий висновок було зроблено з огляду на те, що наслідком непроходження випробувального строку у разі встановлення невідповідності державного службовця займаній посаді упродовж строку випробування є припинення державної служби шляхом звільнення.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували вищенаведені висновки Верховного Суду при вирішенні цієї справи.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Наказом від 29 червня 2021 року №31-о ОСОБА_1 був призначений на посаду державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Держмитслужби, шляхом укладання контракту про проходження державної служби, в порядку переведення з Галицької митниці Держмитслужби, з випробувальним строком 6 місяців.

29 червня 2021 року в.о. начальника Львівської митниці І. Ніжніков затвердив завдання на випробувальний термін ОСОБА_1 на посаді державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, з яким позивач був ознайомлений під власноручний підпис.

Зокрема, пунктом 6 визначено, що позивач мусить проводити заходи та операції (у тому числі спільні з правоохоронними органами) із запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, предметів контрабанди, виявлення митних правопорушень, а також попередження таких порушень.

Також у день призначення позивач під підпис був ознайомлений з посадовою інструкцією, відповідно до якої до посадових обов`язків позивача віднесено, серед іншого, здійснення митного контролю та виявлення митних оформлень, які здійснюються з можливим порушенням законодавства України з питань державної митної справи, ініціювання та складання протоколів про порушення митних правил; проведення самостійно або у взаємодії з правоохоронними органами України оперативних заходів щодо виявлення та припинення контрабанди й порушень митних правил, у тому числі шляхом ініціювання прийняття участі в оглядах, а також переоглядах товарів і транспортних засобів.

Разом з тим, на підставі доповідної записки начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Ю. Пшеничного від 08 вересня 2021 року №0081/7.4-25, Комісією з контролю за дотриманням посадовими особами Львівської митниці законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби (утвореною наказом Львівської митниці Держмитслужби від 14 липня 2020 року №530) було розглянуто матеріали контрольних заходів та була складена доповідна записка за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 від 24 вересня 2021 року, яка слугувала підставою для прийняття наказу від 19 жовтня 2021 року №490-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Доповідною запискою від 24 вересня 2021 року, окрім іншого, рекомендовано доручити управлінню по роботі з персоналом Львівськоїх митниці на підставі результатів проведених контрольних заходів підготувати проєкт наказу та звільнити ОСОБА_1 з займаної посади державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, на підставі пункту 2 статті 87 Закону №889-VIII та встановлення невідповідності ОСОБА_1 займаній посаді.

Підставою для складання вказаної доповідної записки слугували наступні обставини.

Відповідно до графіків виходу на роботу працівників управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил на митні пости Львівської митниці на липень, серпень та вересень поточного року, функціональні обов`язки в пункті пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, разом із посадовими особами відділу митного оформлення №4, здійснював державний інспектор оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_1.

Планом - завданням № 10-12 на проведення оперативних заходів особовим складом управління боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці впродовж липня - вересня поточного року визначено обов`язок здійснення посадовими особами управління, в тому числі і державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_1, заходів по виявленню та припиненню порушень митних правил під час переміщення товарів через митний кордон України. Аналізом інформації, яка наявна в АСМО «Інспектор» встановлено, що транспортні засоби із реєстраційними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у період з 01 липня 2021 року по 06 вересня 2021 року переміщувалися через пункт пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці у напрямку «в`їзд в Україну» смугою руху «червоний коридор» 11 та 9 разів відповідно. В усіх випадках, за виключенням одного, транспортними засобами переміщувалися виключно одноосібно (без пасажирів), а також переміщувалися товари. Ці товари були задекларовані водіями, однак, судячи з інформації, яка міститься в АСМО «Інспектор», переміщувані товари не підлягали оподаткуванню.

Однак, ні посадові особи відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, ні посадові особи управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил не вживали заходів, направлених на перевірку фактичної відповідності товару заявленому у деклараціях та унеможливлення ввезення на митну територію України товарів з порушенням митних правил.

За результатами перегляду відеоматеріалів із камер спостереження, розташованих у пункті пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці щодо переміщення 04 вересня 2021 року на митну територію України транспортних засобів із реєстраційними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_3 встановлено, що посадова особа управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, а саме державний інспектор оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_1 не ініціював та/або не згенерував здійснення додаткової митної формальності - огляду, з метою забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи, зокрема унеможливлення ввезення на митну територію України товарів без їх оподаткування.

Таким чином, 04 вересня 2021 року державний інспектор оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_1 під час виконання посадових обов`язків у пункті пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці всупереч вимогам п. п. 2.22.14.3, 2.22.17, 2.22.18 та 2.22.33 Положення про управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, затвердженого в.о. начальника Львівської митниці Ніжніковим І.М. 01 липня 2021 року, п. п. 2.1, 3.1 та 3.3. посадової інструкції, затвердженою в.о. начальника Львівської митниці Ніжніковим І.М. 01 липня 2021 року, з моменту в`їзду транспортного засобу «Mercedes-Benz 31 CDI», д.р.н. НОМЕР_1 , у зону митного контролю до моменту його зворотного повернення співробітником ДМС України в місце здійснення митних формальностей, не вжив жодних заходів, направлених на виявлення порушення митних правил, вчинених водієм гр. ОСОБА_2 , а саме:

- не надав та не забезпечив надання водію транспортного засобу митної декларації;

- перебуваючи на смузі руху «червоний коридор» напряму «в`їзд в Україну», не вжив заходів по унеможливленню залишення водієм транспортного засобу марки «Mercedes-Benz 31 CDI», д.р.н. НОМЕР_1 , місця здійснення митних формальностей та його виїзду без декларування, митного огляду вантажного відсіку автомобіля, тощо.

У даному випадку позивач не забезпечив координацію дій підрозділу митного оформлення, спрямованих на запобігання, виявлення та припинення незаконного переміщення товарів, не вніс підрозділу митного оформлення пропозиції щодо застосування методів посиленого контролю до об`єктів митного контролю, вжиття заходів з метою запобігання порушенням законодавства України з питань митної справи, а також не здійснив митний контроль та не виявив митне оформлення, що здійснюється з порушенням законодавства України з питань державної митної справи.

Окрім цього, 04 вересня 2021 року державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_1 відносно громадянина України ОСОБА_2 , який прямував з Республіки Польща в Україну смугою руху «червоний коридор» пункту пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці транспортним засобом марки «Mercedes-Benz 31 CDI», д.р.н. НОМЕР_1 , складено протокол про порушення митних правил №1721/20900/21 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 та ч. 1 ст. 483 Митного Кодексу України.

Вказаний вище протокол про порушення митних правил був складений ОСОБА_1 за результатами здійсненого митного огляду транспортного засобу марки «Mercedes-Benz 31 CDI», д.р.н. НОМЕР_1 , ініційованого співробітником Державної митної служби України, що прибув в пункт пропуску «Шегині» митного поста «Мостиська» Львівської митниці 04 вересня 2021 року вже після того, як вказаний транспортний засіб від`їхав від павільйону митного контролю. Даний транспортний засіб був повернутий знову до вищезгаданого павільйону митного контролю для проведення його митного огляду саме з ініціативи згаданого співробітника ДМС України, а не з ініціативи позивача, або когось іншого з посадових осіб ВМО №4 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.

Також ОСОБА_1 04 вересня 2021 року під час виконання посадових обов`язків у пункті пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці не вжив жодних заходів, направлених на виявлення порушення митних правил, вчинених водієм - гр. ОСОБА_2 .

Окрім цього, комісією встановлено, що державним інспектором оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці ОСОБА_1 під час здійснення службової діяльності допущено факти невиконання обов`язків державного службовця, визначених ст. 8 Закону України «Про державну службу», а також положення п. 10 Контракту про проходження державної служби №523 від 29 червня 2021 року та завдань, визначених пунктом 6 Завдань на випробувальний термін, затверджених 29 червня 2021 року в.о. начальника Львівської митниці І.Ніжніковим.

На підставі наведеного комісія з контролю за дотриманням посадовими особами Львівської митниці законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби дійшла висновку про недоброчесну поведінку, яка проявляється у неспроможності дотримуватись спеціальних вимог порядності, чесності, справедливості, підзвітності, а також у невідповідальності посадової особи Держмитслужби.

Отже, фактичною підставою для видання оскаржуваного наказу про звільнення позивача слугували висновки, викладені у доповідній записці начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Пшеничного Ю.І. за результатами розгляду матеріалів контрольних заходів стосовно ОСОБА_1 від 24 вересня 2021року, щодо невиконання останнім завдань, встановлених йому на строк випробування.

Верховний Суд звертає увагу на те, що суб`єкт призначення у період випробувального строку з`ясовує професійні та ділові якості працівника, його здатність виконувати якісно і сумлінно свої обов`язки. У разі якщо роботодавець в період випробування працівника прийде до негативного висновку щодо відповідності працівника роботі, яка йому доручається, він має право його звільнити з причини незадовільного результату випробування. Суб`єкт призначення має право самостійно визначати, чи відповідає працівник посаді, на яку його призначено.

Разом з тим, висновок про невідповідність працівника займаній посаді має бути обґрунтованим і документально підтвердженим. Тобто для висновку про невідповідність займаній посаді повинні бути достатні очевидні (фактичні) підстави, на основі яких можна пересвідчитися у тому, наскільки обґрунтованими є висновки суб`єкта призначення.

Подібна правова позиція щодо тлумачення суті правовідносин із установлення державному службовцю випробувального терміну викладена у постановах Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №809/1157/17, від 14 квітня 2020 року у справі №540/743/19, від 22 квітня 2020 року у справі №2140/1369/18, від 16 жовтня 2020 року у справі №489/548/17, від 11 лютого 2021 року у справі №260/26/19.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 04 лютого 2021 року у справі №826/13700/18, суб`єкт призначення, використовуючи дискреційні повноваження, зобов`язаний повно і правильно оцінювати обставини, наявні факти та правильно застосовувати до встановлених фактів чинні правові норми. Водночас завданням суду є належний та ефективний контроль відповідності таких дій закону й принципам права задля забезпечення дотримання таким органом прав особи, що звернулася за захистом. Обов`язковому з`ясуванню, у цьому випадку, підлягають, зокрема такі обставини: коли працівник не справляється з дорученою йому роботою (обов`язками); фіксування самого факту того, що працівник не впорався зі своїми посадовими обов`язками або неналежним чином поставився до них саме в результаті недостатності своєї кваліфікації; визначення конкретних претензій роботодавця, разом із письмовими поясненнями працівника про причини допущених ним порушень.

Своєю чергою, з письмових пояснень ОСОБА_1 від 10 вересня 2021 року наданих останнім начальнику Львівської митниці І. Ніжнікову, убачається, що позивач не пригадує, чи здійснював огляд транспортних засобів НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в попередні зміни.

З наведеного убачається, що у своїх письмових поясненнях позивач не спростував висновки викладені в Доповідній записці від 08 вересня 2021 року №0081/7.4-25, та результати діяльності Комісії з контролю за дотриманням посадовими особами Державної митної служби України законодавства у сфері державної служби та умов контрактів про проходження державної служби, викладені у Доповідній записці від 24 вересня 2021 року, яка слугувала підставою для прийняття наказу від 19 жовтня 2021 року №490-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».

Суди першої та апеляційної інстанцій, перевіряючи обґрунтованість та законність наказу Львівської митниці від 19 жовтня 2021 року №490-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » та звільнення з посади державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Митниці, встановили, що цей акт прийнятий з порушенням вимог частини другої статті 19 Конституції України та не відповідає критеріям, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.

З таким твердженням судів попередніх інстанцій колегія суддів Верховного Суду не погоджується, адже випробування державного службовця є свого роду превентивною перевіркою його здатності виконувати покладені на нього обов`язки за відповідною посадою, що включає у себе компетентність, професійність, ділові якості працівника тощо. Відповідно, встановлення упродовж строку випробування невідповідності державного службовця займаній посаді є підставою для видання суб`єктом призначення акту про припинення державної служби та звільнення такого державного службовця з посади відповідно до пункту 2 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII.

Разом з тим, позивач, погоджуючись із встановленням йому випробувального строку, повинен був розуміти, що суб`єкт призначення має повноваження щодо аналізу діяльності державного службовця протягом строку випробування за внутрішнім переконанням, а також наслідки незадовільної роботи під час такого строку.

Верховний Суд уважає, що у цій справі Львівською митницею доведено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Митниці, не забезпечив належне виконання завдання, визначеного йому на період випробувального строку, що підтверджується наданими відповідачем доказами, зокрема, доповідною запискою начальника відділу внутрішньої безпеки Львівської митниці Юрія Пшеничного від 24 вересня 2021 року, анкетою доброчесності посадової особи Державної митної служби України, заповненою позивачем 19 липня 2021 року, та завданнями на випробувальний термін ОСОБА_1 , затвердженими 29 червня 2021 року в.о. начальника Львівської митниці І. Ніжніковим.

Ураховуючи правове регулювання спірних правовідносин у зіставленні з установленими судами обставинами, колегія суддів доходить до висновку щодо правомірності наказу «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 19 жовтня 2021 року № 490-о, оскільки відповідач діяв у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 відсутні.

Ураховуючи те, що позовні вимоги про скасування наказу «Про проведення розрахунку з ОСОБА_1 » від 21 жовтня 2021 року № 496-о; поновлення позивача на посаді державного інспектора оперативного відділу управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Митниці з 22 жовтня 2021 року; стягнення з Митниці на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з дня звільнення по день винесення рішення судом першої інстанції, є похідними від вимоги щодо скасування наказу «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » від 19 жовтня 2021 року № 490-о, яка не підлягає задоволенню, відповідно ці вимоги також не можуть бути задоволені.

За змістом частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами попередніх інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, а у питанні застосування та тлумачення норм матеріального права Верховний Суд є судом, який має повну юрисдикцію, то Верховний Суд за правилами частини першої статті 351 КАС України уважає за необхідне касаційну скаргу Львівської митниці задовольнити, рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо заявленого скаржником клопотання про поворот виконання судового рішення, Суд зазначає таке.

Як зазначає скаржник, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року позивачу було виплачено 101 378,09 грн, як суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підтверджується витягом із списку перерахування в банк заробітної плати за жовтень 2022, а також копією платіжного доручення №1 від 20 червня 2022 року.

Процесуальний інститут повороту виконання судового рішення врегульовано статтею 380 КАС України.

Так, відповідно до зазначеної норми, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони (частина четверта статті 380 КАС України).

До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем (частина п`ята статті 380 КАС України).

Системний аналіз вищенаведених приписів процесуального законодавства надає підстави стверджувати, що метою інституту повороту виконання судового рішення є усунення наслідків скасованого рішення суду. Такий інститут спрямований на створення дієвих та ефективних гарантій дотримання прав та законних інтересів добросовісного боржника в разі виконання визнаного згодом судового рішення як помилковим.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Разом із тим, вирішальною правовою підставою для здійснення повороту судового рішення є скасування чи зміна вищестоящим судом вже виконаних судових рішень, а також реалізація скасованого рішення внаслідок одержання стороною майна. При цьому, передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про стягнення коштів є встановлення факту перерахування таких коштів згідно рішення суду.

Водночас статтею 381 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ, за якою поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.

Таким чином у справах про присудження виплати заробітної плати поворот виконання допускається лише за умови, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі №755/12623/19, з`ясовуючи природу середнього заробітку за час вимушеного прогулу, дійшла висновку, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати, бо є заробітною платою.

Таким чином, виплачений позивачу на виконання рішень судів попередніх інстанцій у цій справі середній заробіток за час вимушеного не може бути стягнутий з позивача в межах процедури повороту виконання судового рішення.

З урахуванням викладеного Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви скаржника про поворот виконання судового рішення.

V. Судові витрати

З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати не розподіляються.

Керуючись статтями 341 344 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Львівської митниці - задовольнити.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Судові витрати не розподіляються.

Заяву Львівської митниці про поворот виконання судового рішення залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий -суддя В.Е. Мацедонська

Судді М.В. Білак

О.А. Губська