ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 380/19061/21
адміністративне провадження № К/990/15561/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 380/19061/21
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з надзвичайних ситуацій
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року (головуючий суддя: Коморний О. І.) та постанову Восьмого апеляційної адміністративного суду від 02 червня 2022 року (колегія у складі: головуючого судді Сеника Р. П., суддів: Онишкевича Т. В., Судової-Хомюк Н. М.)
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, в якому просив:
- визнати протиправними дії Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС України) щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні йому, як інваліду II групи, одноразової грошової допомоги у визначеному законодавством розмірі;
- скасувати рішення комісії ДСНС України з призначення одноразової грошової допомоги, викладеного в п. 8 протоколу № 11 від 11 жовтня 2021 року;
- зобов`язати ДСНС України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27 липня 2021 року про виплату одноразової грошової допомоги та за результатами її розгляду, відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 призначити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 54-місячного грошового забезпечення, у зв`язку з визнанням його інвалідом II групи внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався та не, що на думку позивача, ДСНС України неналежно розглянув заяви від 27 липня 2021 року та протиправно відмовив йому у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням II групи інвалідності, через захворювання пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Так, відповідач при розгляді поданих позивачем документів не діяв в межах, спосіб та порядку, визначених законом, як того вимагають положення статті 19 Конституції України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 14 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційної адміністративного суду від 02 червня 2022 року, у задоволенні позову відмовив повністю.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що з часу первинного встановлення ОСОБА_1 ступеню втрати працездатності (2011 рік) до дня встановлення другої групи інвалідності (2021 рік) минуло понад два роки, що, у свою чергу, не дає позивачу права на отримання одноразової грошової допомоги у збільшеному розмірі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. 21 червня 2022 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційної адміністративного суду від 02 червня 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Так, судами попередніх інстанцій не враховано, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги встановлено нормами ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту населення України, при цьому позивачем було дотримано всі вимоги передбачені Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 11 липня 2007 року № 908 на отримання зазначеної допомоги.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
7. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 червня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Єресько Л. О., суддів Білак М. В., Загороднюка А. Г.
8. Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року задоволено заяви суддів Єресько Л.О., Білак М.В., Загороднюка А.Г. про самовідвід. Відведено суддів Єресько Л.О., Білак М.В., Загороднюка А.Г від розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційної адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 380/19061/21. Передано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційної адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 380/19061/21 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, Положенням про автоматизовану систему документообігу суду та Тимчасовими засадами використання автоматизованої системи документообігу суду.
9. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01 липня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.
10. Ухвалою Верховного Суду від 06 липня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційної адміністративного суду від 02 червня 2022 року.
11. 21 липня 2022 року на адресу Верховного Суду від Державної служби України з надзвичайних ситуацій надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
12. 04 серпня 2022 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив.
13. Ухвалою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 27 жовтня 2022 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 проходив кадрову військову службу в складі НОМЕР_1 окремого механізованого полку цивільної оборони та у 1986 році брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
15. 28 квітня 2011 року позивач обласною МСЕК визнаний інвалідом III групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, згідно довідки до акта огляду МСЕК № 487350.
16. Відповідно до протоколу від 27 грудня 2011 року № 11 Комісією ДСНС з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту прийнято рішення про призначення ОСОБА_1 , як інваліду III групи, згідно із підпунктом 2 пункту 2 Порядку КМУ № 908 одноразової грошової допомоги у сумі 69 600 грн, яка була йому виплачена у встановленому порядку.
17. При повторному огляді, згідно довідки до акта огляду МСЕК від 29 червня 2021 року за № 067266, позивача віднесено до осіб з інвалідністю II групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
18. 27 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДСНС України про призначення йому одноразової грошової допомоги по інвалідності з наступними документами:
- копія довідки до акту огляду МСЕК (первинний огляд) від 28 квітня 2011 року № 487350 про встановлення III групи інвалідності;
- копія довідки до акту огляду МСЕК (повторний огляд) від 29 червня 2021 року №067266 про встановлення II групи інвалідності;
- копія витягу з наказу МНС України від 30 грудня 2010 року № 225 про звільнення зі служби;
- копія постанови центральної лікарсько-експертної комісії МНС України від 09 грудня 2010 року про причинно-наслідковий зв`язок захворювання з виконанням обов`язків військової служби;
- копія паспорта;
- довідка про грошове забезпечення від 22 липня 2021 року № 5902-6036/5807;
- довідка із районного відділу соціального захисту від 30 червня 2021 року № 9260309-6519;
- довідка із страхової компанії «Оранта» від 08 липня 2021 року № 1390-1 779;
- копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду;
- банківські реквізити.
19. Головне управління ДСНС України у Львівській області листом від 05 серпня 2021 року № 5802-6432/5803 відповідно до пункту 6 Порядку КМУ № 908 направило до ДСНС всі необхідні матеріали для призначення одноразової грошової допомоги.
20. Комісією ДСНС розглянуто заяву позивача та прийнято рішення (пункт 8 протоколу від 11 жовтня 2021 року № 11) про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги на підставі абзацу третього пункту 3 Порядку КМУ № 908), оскільки згідно з матеріалами справи ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності (29 червня 2021 року) після закінчення дворічного терміну з моменту первинного огляду та встановлення йому III групи інвалідності (28 квітня 2011 року), тобто через 10 років та 2 місяці.
21. Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
23. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Частинами першою та другою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
25. Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
26. Відповідно до частини другої статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
20. На виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 11 липня 2007 року № 908 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Порядок № 908).
21. Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 908 передбачено, що грошова допомога виплачується: особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи.
22. Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Порядку № 908 якщо особі рядового чи начальницького складу протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їй право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
23. Отже, Порядок № 908, затверджений на виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України, є спеціальним нормативно-правовим актом, який передбачає порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги при настанні наслідків інвалідності уже звільненим особам.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 606/1020/16-а та від 13 жовтня 2020 року у справі № 761/18802/15-а.
24. Колегія суддів звертає увагу на те, що на момент виникнення спірних правовідносин Порядок № 908 зі змінами та доповненнями є чинним, як і на момент вирішення спору. Зазначені правові норми поширюються на всіх осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
25. Поряд з цим, судами першої та апеляційної інстанцій вірно зазначено, що без обмеження будь-яким строком грошова допомога виплачується, якщо не залежно від ступеня втрати працездатності особа вперше визнається такою, що має інвалідність.
У випадку встановлення інвалідності вищої групи (або більшого відсотка втрати працездатності) застосовуванню підлягають положення абз. 3 п. 3 Порядку № 908.
26. Як убачається з матеріалів спрпави та встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 первинно ІІІ групу інвалідності встановлено у 2011 році, тоді як повторний огляд за наслідками якого позивачу встановили ІІ групу інвалідності проходив вже у 2021 році, тобто по спливу визначеного Порядком № 908 дворічного строку.
27. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що оскільки з часу первинного встановлення ступеню втрати працездатності (2011 рік) до дня встановлення другої групи інвалідності (2021 рік) минуло понад два роки, то у ОСОБА_1 відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги у збільшеному розмірі.
28. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
29. Посилання скаржника на те, що ним дотримано вимоги Порядку № 908 на отримання одноразової грошової допомоги спростовуються вищенаведеними обставинами.
Всі інші доводи, які наводяться ОСОБА_1 в касаційній скарзі, не свідчать про порушення судами норм процесуального або матеріального права при прийнятті оскаржуваних рішень.
30. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
31. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
32. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
33. У справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03, Рішення від 03 квітня 2008 року, пункт 40) Європейський суд з прав людини звернув увагу, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
34. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).и повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах «Beyeler v. Italy» № 33202/96, «Oneryildiz v. Turkey» № 48939/99, «Moskal v. Poland» № 10373/05).
35. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права
36. Аналіз зазначених обставин справи та наведених правових норм дають підстави для висновку Суду, що суди перщої та апеляційної інстанцій правильно та повно встановили всі обставини справи, правильно застосували норми матеріального права, не допустили порушень норм процесуального права.
37. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
38. 04 серпня 2022 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив відповідача, в якій, серед іншого, позивач просить зробити запит для отримання наукового висновку відповідності абз. 3 п. 3 Порядку № 908 нормам ч. 2 ст. 118 Кодексу цивільного захисту України.
Колегія суддів вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки нормами КАС України чітко передбачені випадки звернення до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді, зокрема, в разі передачі справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати. Проте, в цій справі такі випадки відсутні.
Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційної адміністративного суду від 02 червня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій