ПОСТАНОВА
Іменем України
15 серпня 2023 року
Київ
справа №380/25462/21
адміністративне провадження №К/990/17984/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
суддів: Юрченко В.П., Яковенка М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 380/25462/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство «Капітал-Буд» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство «Капітал-Буд» на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року (суддя-доповідач - Курилець А. Р., судді: Мікула О. І., Ніколін В. В.),
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство «Капітал-Буд» (далі - позивач, ТОВ «ВТП «Капітал-Буд») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач, Митниця), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Митниці від 06 грудня 2021 року за № 0000070/7.4-19, № 0000069/7.4-19, № 0000071 /7.4-19.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 06 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовив.
Не погодившись з таким судовим рішенням, 17 жовтня 2022 року позивач направив апеляційну скаргу, яка надійшла до Восьмого апеляційного адміністративного суду 20 жовтня 2022 року (т. 1 а.с.178-187).
21 жовтня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою витребував справу з суду першої інстанції, а ухвалою від 28 листопада 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «ВТП «Капітал-Буд» залишив без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (т. 1 а.с.189-192).
У зв`язку із не усуненням виявленого недоліку Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30 грудня 2022 року апеляційну скаргу позивача повернув на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України (т. 1 а.с.195).
24 січня 2023 року до Восьмого апеляційного адміністративного суду вдруге надійшла апеляційна скарга ТОВ «ВТП «Капітал-Буд» (т. 1 а.с.198-208).
25 січня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою витребував справу з суду першої інстанції, а ухвалою від 02 березня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «ВТП «Капітал-Буд» залишив без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України (т. 1 а.с.210-214).
21 березня 2023 року до суду від ТОВ «ВТП «Капітал-Буд» надійшла платіжна інструкція про сплату судового збору (т. 1 а.с.217-218).
Водночас ухвалою від 23 березня 2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишив без руху, оскільки позивач пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а причини, зазначені у клопотанні про поновлення строку, є неповажними (т. 1 а. с. 220). Ухвала суду вмотивована тим, що твердження позивача про неотримання ним ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року спростовуються матеріалами справи. Суд запропонував позивачеві у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали суду подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення строку з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.
На виконання вимог цієї ухвали суду ТОВ «ВТП «Капітал-Буд» звернулося до суду з відповідним клопотанням, яке обґрунтовано тим, що копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року він не отримав, що унеможливило усунення недоліків у встановлений судом строк (т. 1 а. с. 223-226).
Проаналізувавши доводи позивача, викладені у зазначеному клопотанні, Восьмий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим ухвалою від 06 квітня 2023 року у відкритті апеляційного провадження відмовив.
Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, ТОВ «ВТП «Капітал-Буд» подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу повернути до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що всю кореспонденцію позивач отримує за юридичною адресою м. Львів, вул. В. Великого, 18, поштове відділення № 79053 і довіреностей на отримання поштової кореспонденції в інших відділеннях не видавалось. Усі документи у справі надсилались саме на юридичну адресу, однак, ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року на таку адресу не надходила. Як зазначає позивач, ознайомившись з матеріалами справи, він виявив, що у справі наявний супровідний лист від 28 листопада 2022 року № 380/25462/21/01-17/68474/22 про направлення копії ухвали суду від 28 листопада 2022 року на іншу адресу - м. Львів, проспект Шевченка 15 оф. 26. Вважає, що суд апеляційної інстанції неналежним чином виконав свій обов`язок щодо направлення копії судового рішення, що призвело до неможливості усунення позивачем виявлених недоліків, а в подальшому - пропуску строку на апеляційне оскарження, що і стало підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Ухвалою від 29 червня 2023 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданою скаргою на підставі абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України з метою перевірки доводів позивача про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Від Митниці надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому відповідач, посилаючись на безпідставність доводів касаційної скарги, просить у її задоволенні відмовити.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи та вимоги касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а також доводи відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Першочергово колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що у цій справі відсутні обставини реєстрації ТОВ «ВТП «Капітал-Буд» у підсистемі «Електронний суд», відповідно, під час перегляду судового рішення підлягають застосування норми процесуального права, які врегульовують порядок розгляду справи в паперовій формі.
Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, якщо скаржник не подав на вимогу суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та/або якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення такого, про що постановляється ухвала.
Зі змісту доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вбачається, що ключовим питанням під час касаційного перегляду є перевірка правильності висновків суду апеляційної інстанції про отримання позивачем копії ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року. Позивач цей факт заперечує і доводить неналежне виконання судом обов`язку щодо направлення копії цієї ухвали суду на юридичну адресу позивача.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідно до інформації, вказаної в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 194) та підтверджується відстеженням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором №7900516930221 представник позивача за довіреністю 16 грудня 2022 року отримав копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху. Вказане повідомлення, надсилалось за адресою: вул. В. Великого, 18, м. Львів, 79000.
Однак, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції допустив помилку при визначенні адреси, на яку направлялося поштове відправлення, проте, це не призвело до неправильного вирішення справи.
Так, згідно із супровідним листом від 28 листопада 2022 року № 380/25462/21/01-17/68474/22 копія ухвали суду від 28 листопада 2022 року направлялася на адресу ТОВ «ВТП «Капітал-Буд»: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 15, офіс 2б (т. 1 а. с. 193).
Водночас зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення містить іншу адресу: 79000, м. Львів, вул. В. Великого, 18 (т. 1 а. с. 194). Згідно з цим повідомленням поштова кореспонденція отримана 16 грудня 2022 року «Стецик» за довіреністю.
Згідно з інформацією, яка міститься на офіційному сайті АТ «Укрпошта», обслуговуючим відділенням поштового зв`язку для адреси м. Львів, пр. Шевченка, 15, офіс 2б є 79005, а для м. Львів, вул. В. Великого, 18 - 79053.
Штрихкодовий ідентифікатор рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення має примітку «Львів 5» - 7900516930221. Саме поштове відправлення мало штрихкодовий ідентифікатор 7900732613940.
Оскільки на час касаційного перегляду справи відсутні відомості про зазначене поштове відправлення на офіційному сайті АТ «Укрпошта», суд з метою встановлення дійсної адреси, на яку було направлено поштову кореспонденцію, здійснив запити до Восьмого апеляційного адміністративного суду і АТ «Укрпошта».
На запит суду Восьмий апеляційний адміністративний суд надав копію списку № 2432 згрупованих поштових відправлень від 30 листопада 2022 року і копію списку № 10159 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих від 02 грудня 2022 року. Згідно з наданими документами, поштова кореспонденція, адресована ТОВ «ВТП «Капітал-Буд» (штрихкодовий ідентифікатор 7900732613940), була направлена за адресою: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 15, офіс 2б.
АТ «Укрпошта» у своїй відповіді, яка надійшла до суду 11 серпня 2023 року, повідомила, що відправлення за №7900732613940 було прийняте до пересилання більше ніж півроку тому і інформація стосовно його вручення в автоматизованій системі Укрпошти відсутня, а відтак, запитувана інформація не може бути надана.
Перевіряючи доводи позивача, що зазначені обставини свідчать про неналежне виконання судом обов`язку щодо направлення копії цієї ухвали суду, колегія суддів виходить з такого.
Як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ «ВТП «Капітал-Буд» зазначило дві адреси: юридичну (79053, м. Львів, вул. В. Великого, 18) і для кореспонденції (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 15, офіс 2б). Ці ж адреси зазначалися позивачем у заяві про усунення недоліків позовної заяви (т. 1 а.с.47), первісній апеляційній скарзі (т. 1 а.с. 178-186).
Варто зауважити, що копія ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху направлена позивачеві і отримана представником «Добушовська» за довіреністю саме за адресою 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 15, офіс 2б (т. 1 а.с.49). Копія ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі також направлена позивачеві і отримана представником «Бабій» за довіреністю за адресою 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 15, офіс 2б (т. 1 а.с.53-54).
Зазначене спростовує доводи позивача про те, що суд здійснював листування з ним виключно за юридичною адресою (вул. В. Великого, 18, м. Львів, 79000), а також те, що за адресою 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 15, офіс 2б не було уповноважених осіб позивача на отримання поштової кореспонденції.
Однією із вимог, які пред`являються до змісту позовної заяви, а також апеляційної та касаційної скарг є зазначення повного найменування юридичної особи, яка її подає, її місцезнаходження, поштового індексу; ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти (пункт 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, пункт 3 частини другої статті 296 КАС України, пункт 2 частини другої статті 330 КАС України).
Частиною шостою статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника (зокрема, зазначення відповідної адреси).
Частиною першою статті 131 КАС України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною одинадцятою статті 251 КАС України визначено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Верховний Суд неодноразово, зокрема у постанові від 07 липня 2022 року у справі №120/4298/21-а, зазначав, що у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - в день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.
Колегія суддів зазначає, що КАС України не визначає для суду обов`язку направити/вручити усю судову кореспонденцію юридичній особі виключно за адресою її місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як і не визначає обов`язку направляти таку кореспонденцію за усіма повідомленими суду адресами. Обов`язок направити кореспонденцію за адресою місцезнаходження юридичної особи, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у суду першої інстанції існує виключно щодо судового виклику або судового повідомлення у випадку, якщо така юридична особа не надала інформації щодо її поштової адреси (пункт 1 частини четвертої статті 124 КАС України).
Водночас, аналіз приведених вище пунктів 4, 5 частини шостої статті 251 КАС України дає підстави для висновку, що суд направляє копію судового рішення за однією із повідомлених юридичною особою адрес для листування і після отримання юридичною особою за такою адресою кореспонденції остання вважається належним чином врученою.
Колегія суддів вважає, що у випадку повідомлення юридичною особою адреси для листування така особа бере на себе обов`язок забезпечити отримання кореспонденції за такою адресою, відповідно, направлення судом копії судового рішення за такою адресою є належним виконанням частини одинадцятої статті 251 КАС України.
У контексті подібних (схожих) фактичних передумов до такого самого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 826/4285/18, від 13 лютого 2020 року у справі № 640/20945/18, від 16 грудня 2020 року у справі 120/4080/19-а, від 13 вересня 2021 року справа №200/14688/19-а.
Таким чином, суд апеляційної інстанції, залишаючи вдруге подану апеляційну скаргу без руху, а в подальшому відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, помилково зазначив, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року була направлена позивачеві і отримана останнім за юридичною адресою (вул. В. Великого, 18, м. Львів, 79000), оскільки така була направлена і вручена за адресою, повідомленою позивачем як адреса для кореспонденції (79005, м. Львів, пр. Шевченка, 15, офіс 2б).
Слід зауважити, що матеріали справи не містять заяв від позивача про не надсилання судом кореспонденції за повідомленою адресою 79005, м. Львів, пр. Шевченка, 15, офіс 2б, навпаки, як вже зазначалося, цю ж адресу позивач зазначив у первісній апеляційній скарзі.
Таким чином, знаходять своє підтвердження доводи скаржника про не отримання ним копії ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року за юридичною адресою, однак, це не змінює факту отримання ним цього судового рішення за повідомленою суду іншою адресою, відповідно, підтверджує наявність фактичної можливості усунути виявлені судом недоліки апеляційної скарги у встановлений судом строк.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.
Сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 280/4682/19, від 18 червня 2020 року у справі № 400/524/19, від 17 червня 2020 року у справі № 280/4951/19, від 24 січня 2023 року у справі №826/7469/18 тощо.
Скаржник обґрунтовував поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження виключно тим, що не отримував копії ухвали про залишення без руху вперше поданої апеляційної скарги, що, однак, спростовується матеріалами справи. Відповідно, колегія суддів підтримує висновок суду апеляційної інстанції про те, що повідомлена скаржником причина пропуску строку не є поважною.
Суд апеляційної інстанції надав час повідомити інші поважні причини пропуску строку, однак, скаржник у клопотанні про поновлення строку зазначав ті ж самі доводи, які знайшли своє відображення і в касаційній скарзі.
Таким чином, під час касаційного перегляду не знайшли свого підтвердження доводи позивача, що пропуск строку на апеляційне оскарження під час повторного звернення з апеляційною скаргою був спричинений неналежним виконанням судом апеляційної інстанції обов`язку щодо вручення стороні судового рішення (ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2022 року).
Водночас колегія суддів звертає увагу, що отримавши копію ухвали про повернення вперше поданої апеляційної скарги з підстав не сплати судового збору, позивач до вдруге поданої апеляційної скарги платіжний документ так і не долучив.
З урахуванням викладеного, колегія суддів не має підстав сумніватися, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про неповажність наведених позивачем причин пропуску строку, як наслідок, наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням викладеного, касаційна скарга, в межах її доводів, не підлягає задоволенню, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року слід залишити без змін.
Керуючись статтями 341 345 350 355 356 359 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгове підприємство «Капітал-Буд» залишити без задоволення.
Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 380/25462/21 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
СуддіМ.М. Гімон В.П. Юрченко М.М. Яковенко