ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 січня 2024 року
м. Київ
справа № 380/9537/21
провадження № К/990/28047/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 (головуючий судді Потабенко В.А.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.)
у справі №380/9537/21
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області
про зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У 2021 році ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому просив:
- визнати дії відповідача протиправними та зобов`язати здійснити з 01.03.2018 перерахунок пенсії позивача згідно оновленої довідки, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1.
2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії відповідача щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії позивача з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.04.2021 №С/706 про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII), положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 (далі - Постанова №704);
- зобов`язано відповідача провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії позивача на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.04.2021 №С/706 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог до статей 43 і 63 Закону №2262-XII, положень Постанови №704, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
3. Зазначене рішення набрало законної сили і в апеляційному порядку не переглядалось.
4. Згодом, у зв`язку зі смертю позивача, ОСОБА_1 , звернулась до суду першої інстанції з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
5. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2023, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023, у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.
6. Не погодившись з указаними ухвалою та постановою, ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, натомість, ухвалити нове судове рішення, яким її заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13.09.2021 у справі № 380/9537/21 позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо непроведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/706 від 30.04.2021 про розмір грошового забезпечення відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-XIІ, положень Постанови № 704; зобов`язано ГУ ПФ України у Львівській області провести з 01.04.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_2 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № С/706 від 30.04.2021 про розмір грошового забезпечення, виданої станом на 05.03.2019 відповідно до вимог до статей 43 і 63 Закону №2262-XIІ, положень Постанови № 704, та здійснити виплату перерахованої пенсії з урахуванням вже виплачених сум; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
8. 21.10.2021 Львівський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист у справі.
9. 01.05.2023 від адвоката Дзіся А.Р., діючого від імені та в інтересах ОСОБА_1 , до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування заяви заявник зазначав, що ОСОБА_2 помер; наведена обставина підтверджується свідоцтвом про смерть. ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження. Під час життя ОСОБА_2 відповідач ГУ ПФ України у Львівській області рішення суду від 13.09.2021 у справі № 380/9537/21 не виконав. Оскільки заявник прийняла спадщину, тому відповідно до статті 1227 Цивільного кодексу України та статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», вона набула право на отримання суми пенсії, нарахованої ОСОБА_2 на виконання рішення суду, проте не виплаченої за життя.
10. Вважаючи себе правонаступником ОСОБА_2 у адміністративній справі №380/9537/21, заявник наполягає на одночасному застосуванні положень статей 52 та 379 КАС України.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, суди виходили з того, що Закон №2262-XIІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
12. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
13. У своїй касаційній скарзі позивач зазначає, що станом на день подання скарги відсутня стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах, а практика апеляційний судів є неоднорідною.
14. Наголошує, що правовідносини у цій справі між позивачем та відповідачем допускають правонаступництво. Суди, на її думку, безпідставно не врахували при прийнятті рішення норми статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Цивільного кодексу України.
15. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просить рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
17. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
18. Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).
19. Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.
20. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.
21. Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
22. Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
23. Так, за змістом статей 1216 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
24. Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
25. Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
26. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.
27. Таким чином, вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.
28. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №520/926/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21 та від 05.12.2023 у справі №420/18164/21.
29. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції. Обставини цієї справи тотожні зазначеним справам.
30. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення заявим ОСОБА_1 . Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
31. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій.
32. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
33. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341 350 356 КАС України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2023 у справі №380/9537/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб