30.01.2023

№ 383/1271/21

Постанова

Іменем України

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 383/1271/21

провадження № 61-3752св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: голова Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщук Віктор Васильович, орган місцевого самоврядування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2022 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Єгорової С. М., Чельник О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області Поліщука В. В., органу місцевого самоврядування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності голови Кетрисанівської сільської ради незаконною та протиправною, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява мотивована тим, що 02 жовтня 2021 року ним було направлено на адресу голови Кетрисанівської сільської ради Поліщука В. В. клопотання про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства, право на яке ним реалізовано не було.

Будь-якої відповіді про прийняте за результатом розгляду його клопотання рішення він не отримував.

Вважав, що у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем покладених на нього обов`язків порушені права позивача.

З огляду на вказане просить:

- визнати бездіяльність голови Кетрисанівської сільської ради щодо невнесення в порядок денний чергової 11 сесії Кетрисанівської сільської ради, яка відбулася 29 жовтня 2021 року, розгляд його клопотання

від 01 жовтня 2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га у власність шляхом безоплатної передачі для ведення особистого селянського господарства;

- стягнути з Кетрисанівської сільської ради на його користь моральну шкоду в розмірі 1 000 000,00 грн;

- зобов`язати голову Кетрисанівської сільської ради Поліщука В. В. внести в порядок денний чергової сесії Кетрисанівської сільської ради питання щодо розгляду його клопотання з направленням на його адресу рішення, прийнятого за результатами розгляду.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області

від 29 грудня 2021 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 .

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що даний позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися в порядку адміністративного судочинства й відноситься до юрисдикції Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 04 лютого 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху і запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали суду усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 496,20 грн та надати оригінал квитанції про сплату судового збору або надати докази, які підтверджують наявність підстав для звільнення від сплати судового збору.

09 березня 2022 року на виконання ухвали суду про залишення його апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 подав клопотання, в якому зазначав, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті третьої Закону України «Про судовий збір», у зв`язку із чим просив відкрити апеляційне провадження.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Суд апеляційної інстанції визнав клопотання позивача необґрунтованими, оскільки пунктом 9 частини другої статті четвертої Закону України «Про судовий збір»встановлено ставку судового збору за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на всі ухвали суду без винятку. З огляду на вказане апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки скарги, а саме не сплачено судовий збір та/або не надано докази, які підтверджують звільнення позивача від сплати судового збору, тому апеляційна скарга є такою, що не оформлена у відповідності до вимог статті 356 ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У квітні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення та передати справу для продовження розгляду до апеляційного суду.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, оскільки апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не поданий.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його до апеляційного суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

У практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначається, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але

й щодо національних судів (пункт 47 Рішення ЄСПЛ від 21 жовтня 2010 року у справі «Diya 97 проти України», справа № 19164/04).

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури,

в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним

(§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France»

від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

Суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні посилався на відсутність підстав для звільнення заявника від сплати судового збору.

Однак, такий висновок є помилковим з огляду на наступне.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до голови Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області

Поліщука В. В., органу місцевого самоврядування Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності голови Кетрисанівської сільської ради незаконною та протиправною, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої, на його думку, незаконною бездіяльністю посадових осіб державних органів влади, посилаючись на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».

У пункті 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір»

(в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Тлумачення пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що у справі про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду позивач звільняється від сплати судового збору не тільки у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), але й на наступних стадіях цивільного процесу (при подачі апеляційної та касаційної скарги). Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду

у постанові від 20 червня 2018 року у справі № 914/1748/17 вказав, що порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях судового процесу, а саме при апеляційному перегляді справи. Ці стадії судового захисту є єдиним судовим процесом, завданням якого є справедливий розгляд і вирішення справ з метою захисту порушеного права.

Тобто, якщо позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно, він звільняється від сплати судового збору також і на наступних стадіях цивільного процесу, зокрема при поданні апеляційної та касаційної скарги на судові рішення у такій справі.

Вказаний підхід при тлумаченні положень пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» узгоджується зі висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 20 січня 2021 року у справі № 490/2254/20, від 07 квітня 2021 року у справі № 204/8598/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 204/8756/20, від 24 листопада 2021 року у справі № 932/3553/21, від 19 січня 2022 року у справі № 204/2078/20 (провадження № 61-5265св21), від 26 травня 2021 року у справі № 204/8433/20 (провадження № 61-1963св21).

Враховуючи наведене, у вказаній справі ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої, на його думку, незаконною бездіяльністю посадових осіб державних органів влади на підставі пункту 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», тому відповідно він звільнений і від сплати судового збору за подання у цій справі апеляційних та касаційних скарг.

За таких обставин, колегія суддів Касаційного цивільного суду вважає, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 з підстав несплати ним судового збору.

Частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України визначено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частини шостої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а постановлена у справі ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 400 406 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 25 березня 2022 року скасувати, справу передати для розгляду до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь Н. Ю. Сакара С. Ф. Хопта В. В. Шипович