ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2024 року
м. Київ
справа № 400/3650/24
адміністративне провадження № К/990/28721/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу № 400/3650/24
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 (постановлену судом у складі головуючого-судді Мельника О.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2024 (ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Федусика А.Г.),
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
У квітні 2024 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у виконанні рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 400/122/22 та від 12.05.2023 у справі № 400/2816/23, оформлене листом від 21.11.2023;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 153300,58 грн та 48000,00грн
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збитки від інфляції за несплату пенсії, донарахованої за рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 400/122/22 та від 12.05.2023 по справі № 400/2816/23;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 50000 грн моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач звертався до відповідача із заявами, в яких просив виконати рішення суду. Проте, у відповідь на заяви він отримав лист Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому відповідач відмовив у виконанні рішень. Вказані дії та рішення відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними, у зв`язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі.
Відмовляючи у відкритті провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що цей позов не підлягає розгляду у позовному провадженні в порядку адміністративного судочинства, оскільки для захисту порушених прав позивач має звернутись до суду із заявами в порядку статей 382 383 КАС України у справах № 400/122/22 та № 400/2816/23, а не з новим позовом..
Суд апеляційної інстанції частково погодився з такими висновками суду першої інстанції, а саме в частині позовних вимог про:
-визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у виконанні рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 400/122/22 та від 12.05.2023 у справі № 400/2816/23, оформленого листом від 21.11.2023;
- зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 153300,58 грн та 48000,00 грн.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2024 ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 скасовано в частині відмови у відкритті провадження у справі щодо позовних вимог про:
- зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збитки від інфляції за несплату пенсії, донарахованої за рішеннями Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 400/122/22 та від 12.05.2023 у справі № 400/2816/23;
-стягнення з ГУ ПФУ в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 50000 грн моральної шкоди.
У в цій частині справа направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В іншій частині ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 - залишена без змін.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження щодо вказаної частини позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказані вимоги не були предметом розгляду у справах № 400/122/22 та № 400/2816/23, а тому є новими позовними вимогами.
24.07.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій заявник просить скасувати ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2024, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції (вирішення питання щодо відкриття провадження у справі).
Верховний Суд ухвалою від 07.08.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звертався до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2021 №9/1/3076;
- зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2021 №9/1/3076, виходячи з основного розміру грошового забезпечення (пенсії), з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 400/122/22, яке набрало законної сили, позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 відповідно до наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №9/1/3076 від 22.11.2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату з 01.04.2019 на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 22.11.2021 №9/1/3076, виходячи з основного розміру грошового забезпечення (пенсії), з урахуванням виплачених сум.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 400/122/22 ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.08.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії скасовано, та прийнято нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області у строк протягом 30 днів з моменту отримання даної постанови подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі №400/122/22.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 400/122/22 прийнято звіт ГУ ПФУ в Миколаївській області про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі №400/122/22.
Крім того, позивач звертався до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області перерахувати та виплатити з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 у справі № 400/2816/23, яке набрало законної сили, позов задоволено.
Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов`язано ГУ ПФУ в Миколаївській області встановити та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн до призначеної пенсії відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 21.11.2023 відповідач на звернення позивача від 05.11.2023 та 07.11.2023 надав відповідь, у якій зазначив, що ґрунтовне роз`яснення щодо виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 400/122/22 надано позивачу листом ГУ ПФУ в Миколаївській області від 21.07.2022 № 6380-6022/Т-02/8-1400/22. Різниця між отриманою пенсією та донарахованою за рішенням суду від 17.05.2023 за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 становить 153300,58 грн.
На виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.05.2023 у справі № 400/2816/23 позивачу встановлено з 01.07.2021 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Різниця між отриманою пенсією та донарахованою за рішенням суду від 12.05.2023 за період з 01.07.2021 по 30..06.2023 становить 48000,00 грн.
Виплата заборгованості на даний час проведена за рішеннями суду, які надійшли до Головного управління по 08.07.2020 включно.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Частинами другою та четвертою статті 372 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №686/23317/13-а на підставі аналізу положень Закону № 1404-VIII дійшла висновку, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Ці норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів позивача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 820/4261/18 та від 09.07.2019 у справі №826/17587/18.
Суд апеляційної інстанції вірно зазначив, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо відмови у виконанні рішень Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі № 400/122/22 та від 12.05.2023 у справі № 400/2816/23, оформленого листом від 21.11.2023 та про зобов`язання відповідача виплатити ОСОБА_1 153300,58 грн та 48000,00 грн, стосуються саме порядку виконання судових рішень у іншій справі, а тому позивач, має встановлене процесуальним законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
З урахуванням того, що питання виплати позивачу недоплаченої пенсії охоплюється рішеннями суду у справах: № № 400/122/22, № 400/2816/23, та належить до предмета їх виконання, заявлений у цій справі позов в частині вимог про відмову здійснити виплату нарахованої пенсії та зобов`язання виплатити ці суми, фактично спонукає суд адміністративної юрисдикції вдатися до перевірки належності виконання рішень суду в інших справах, що набрали законної сили, та у випадку встановлення неналежності їх виконання повторно зобов`язати відповідача вчинити тотожні дії.
Поряд із цим, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що позовні вимоги щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Миколаївській області нарахувати та виплатити збитки від інфляції за несплату пенсії, донарахованої за судовими рішеннями та стягнення моральної шкоди, не були предметом розгляду у справах 400/122/22 та № 400/2816/23, а тому є новими позовними вимогами.
Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень (рішення суду першої інстанції в частині, залишеній без змін постановою суду апеляційної інстанції) і погоджується з їх висновками.
Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 343 349 350 355 356 КАС України, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2024 у справі №400/3650/24 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді С.Г. Стеценко
Т.Г. Стрелець