№ 400/8953/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року

м. Київ

справа №400/8953/23

адміністративне провадження № К/990/10340/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 (колегія суддів у складі: Кравченка К. В., Джабурія О. В., Вербицької Н. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2023 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач, Відділ державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Укртрансбезпеки), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ018187 від 30.06.2023, винесену відповідачем про стягнення з позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 гривень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу Відділу державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Укртрансбезпеки № ПШ 018187 від 30.06.2023 про стягнення з ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) 29.12.2023 засобами поштового зв`язку подала апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2023.

Також в апеляційній скарзі апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з 24.02.2022 м. Херсон постійно перебував під обстрілами і на сьогоднішній день є зоною постійних бойових дій. Крім того, зазначав, що на території Херсону та Херсонської області через постійні обстріли майже постійно є відключення електроенергії. У зв`язку з відсутністю світла виникають постійні перебої роботи засобів зв`язку та інтернет-провайдерів, що також унеможливлює забезпечення нормальної роботи державного органу. Указана інформація свідчить про те, що Херсонщина перебуває під загрозою ракетних ударів, важкої артилерії, БПЛА, ПТРК, КАБ та авіації, що становить пряму загрозу для життя і здоров`я співробітників Укртрансбезпеки, крім того, зазначав, що у зв`язку з атаками на енергетичну систему виконання посадових обов`язків ускладнене постійними відключеннями електроенергії, яке виключає можливість використання комп`ютерної техніки. Крім того, апелянт зазначив, що оскаржуване рішення надійшло до його електронного кабінету 23.11.2023.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 у задоволені клопотання про поновлення строку відмовлено. Апеляційну скаргу Укртрансбезпеки залишено без руху та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для подання заяви про поновлення строку із зазначенням підстав пропуску цього строку.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, апеляційний суд відхилив доводи апелянта в контексті поважності причин пропуску процесуального строку, оскільки, як встановлено матеріалами справи, позивач мешкає в смт Врадіївка Миколаївської області, апелянт знаходиться в м. Києві, відповідач в м. Миколаєві, тобто сторони по справі не мають відношення до м. Херсон та Херсонської області, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання на обставини щодо м. Херсону та Херсонської області є необґрунтованими. Також суд апеляційної інстанції не прийняв до уваги посилання апелянта на Указ Президента України про введення на території України воєнного стану, оскільки відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22, сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа від 09.01.2024, складеної секретарем судового засідання Абович Ю. , документ в електронному вигляді «Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху - колегіально» від 08.01.2024 по справі № 400/8953/23 (суддя Кравченко К. В. було надіслано одержувачу Державній службі України з безпеки на транспорті в його електронний кабінет 09.01.2024 о 02 год 18 хв (т. 2 а. с. 38).

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Укртрансбезпеки в особі Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Укртрансбезпеки на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2023.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з довідкою про доставлення електронного листа від 09.01.2024, ухвала П`ятого апеляційного адміністративного суду від 08.01.2024 була надіслана Укртрансбезпеці в її електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 09.01.2024 о 02 год 18 хв, дата отримання судом повідомлення про доставлення до електронного кабінету - 09.01.2024 о 07 год 26 хв. Отже, суд дійшов висновку, що останнім днем для усунення недоліків поданої апеляційної скарги є 19.01.2024. Проте в зазначений термін та на момент винесення даної ухвали від апелянта до суду не надійшло жодного листа, заяви про продовження строку, заперечення, клопотання про поновлення строку.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, Укртрансбезпека подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Звертає увагу на те, що супроводження судових справ у Миколаївській області здійснює спеціаліст ОСОБА_4 , яка територіально знаходиться у місті Херсон. Зазначає, що м. Херсон з 24.02.2022 постійно перебував під обстрілами і на сьогоднішній день є зоною постійних бойових дій. Крім того, зазначає, що на території Херсону та Херсонської області через постійні обстріли майже постійно є відключення електроенергії. У зв`язку з відсутністю світла виникають постійні перебої роботи засобів зв`язку та інтернет-провайдерів, що також унеможливлює забезпечення нормальної роботи державного органу. Указана інформація свідчить про те, що Херсонщина перебуває під загрозою ракетних ударів, важкої артилерії, БПЛА, ПТРК, КАБ та авіації, що становить пряму загрозу для життя і здоров`я співробітників Укртрансбезпеки, крім того, зазначає, що у зв`язку з атаками на енергетичну систему виконання посадових обов`язків ускладнене постійними відключеннями електроенергії, яке виключає можливість використання комп`ютерної техніки.

У контексті зазначеного звертає увагу на те, що рішення суду першої інстанції прийнято 20.11.2023, отримано відповідачем 23.11.2023. Водночас за наведених обставин в умовах постійних обстрілів відповідач забезпечив подання апеляційної скарги без зайвих зволікань - 29.12.2023.

З огляду на викладене, скаржник уважає, що висновки суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин для поновлення строків на апеляційне оскарження, є безпідставними та необґрунтованими.

Позиція інших учасників справи

Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

Рух касаційної скарги

18.03.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Укртрансбезпеки на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 400/8953/23.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01.04.2024 № 392/0/78-24 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 400/8953/23 у зв`язку з відпусткою судді Жука А. В., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М, суддів Загороднюка А. Г., Мартинюк Н. М. для розгляду судової справи № 400/8953/23.

Ухвалою Верховного Суду від 24.04.2024 відкрито касаційне провадження за скаргою Укртрансбезпеки на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024.

Ухвалою Верховного Суду від 22.05.2024 закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їхнього застосування. Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційне провадження у справі відкрито за касаційною скаргою, яка подана на судове рішення, право на касаційне оскарження якого передбачено частиною третьою статті 328 КАС України.

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України. Проте таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

За змістом частини першої статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 295 КАС України визначає вимоги щодо строку на апеляційне оскарження.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.

Встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Вирішення судом питання про наявність або відсутність підстав для поновлення строку на оскарження в кожній конкретній справі залежить від указаних у заяві причин, підтверджених відповідними засобами доказування.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, необхідно виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Усталеною також є і практика Верховного Суду, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущено; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Так, відповідно до матеріалів справи, суд першої інстанції у відкритому судовому засіданні за участі представників позивача та відповідача 20.11.2023 ухвалив рішення у цій справі.

20.11.2023 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, повний текст рішення складено 23.11.2023.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України від 22.12.2005 № 3262-IV «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на повний доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень, судом касаційної інстанції встановлено, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2023 надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 23.11.2023, зареєстровано 24.11.2023 та забезпечено надання загального доступу 27.11.2023.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, складеної відповідальним працівником ОСОБА_5 , документ в електронному вигляді «Рішення повне» від 20.11.2023 по справі № 400/8953/23 (суддя Біоносенко В. В. ) було надіслано одержувачу Відділ державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті в його електронний кабінет 23.11.2023 о 18 год 42 хв (т. 1 а. с. 206).

Крім того, Укртрансбезпека в апеляційній скарзі підтверджує, що рішення суду першої інстанції надійшло до електронного кабінету 23.11.2023.

За приписами частини шостої статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, оскільки тридцятий день строку на апеляційне оскарження рішення окружного суду припадає на 24.12.2023, який є вихідним днем (неділя), останнім днем строку на відповідне апеляційне оскарження судового рішення у цій справі вважається 25.12.2023.

Між тим, до суду апеляційної інстанції скаржник звернувся лише 29.12.2023, тобто після закінчення строку, установленого статтею 295 КАС України.

Окрім зазначеного, варто зауважити також про таке.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який неодноразово продовжувався. Указом Президента України від 06.05.2024 № 271/2024 дію воєнного стану продовжено з 05 год 30 хв 14.05.2024 на 90 діб, тобто він діє і дотепер.

Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

У клопотанні про поновлення пропущеного процесуального строку Укртрансбезпека доводила, що не могла звернутися до суду з апеляційною скаргою у строки, встановлені статтею 295 КАС України, посилаючись, зокрема, на введення в Україні воєнного стану, а також на перебої з електрикою та Інтернетом, що цим спричинено.

Між тим, Верховний Суд нагадує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу (за для визнання поважною причини пропуску процесуального строку) має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Крім того, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, позивач мешкає в смт Врадіївка Миколаївської області, апелянт знаходиться в м. Києві, відповідач в м. Миколаєві, тобто сторони по справі не мають відношення до м. Херсон та Херсонської області.

Посилання скаржника, як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження, на знаходження її представника, який здійснював супроводження судових справ у Миколаївській області, територіально в м. Херсон, колегія суддів відхиляє, оскільки неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Скаржник, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатися отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, у тому числі, і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 26.01.2022 у справі № 380/22655/21, від 06.12.2022 у справі №160/195/22, від 27.09.2023у справі № 480/391/22.

Тож, доводи скаржника про неможливість своєчасного подання апеляційної скарги з огляду на проаналізовані обставини, Верховний Суд вважає необґрунтованими й погоджується із висновком апеляційного суду щодо недоведення скаржником поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Відтак, Суд констатує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали скаржнику скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, скаржник не зазначає та не надає.

Отже, наведені Укртрансбезпекою обставини, якими обґрунтовано поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20.11.2023, не пов`язані з об`єктивними перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку щодо неповажності наведених скаржником причин та відсутності підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Суд також зауважує, що підставою для відмови у відкритті провадження стало невиконання апелянтом ухвали суду апеляційної інстанції від 08.01.2024 про залишення апеляційної скарги без руху, а саме: Укртрансбезпекою не було подано до суду жодного листа, заяви про продовження строку, заперечення, клопотання про поновлення строку, що мало наслідком застосування судом приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.

Процесуальними нормами КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги і документів, що підтверджують повноваження представників.

Для цього апелянт як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Верховний Суд також ураховує, що судом апеляційної інстанції для апелянта були забезпечені умови, за яких він, як суб`єкт владних повноважень, не тільки мав можливість, а й процесуальний обов`язок вжити всі можливі заходи задля доведення поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суд апеляційної інстанції порушень норм процесуального права не допустив, то колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Ураховуючи результат касаційного перегляду питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 341 345 349 350 355 356 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення.

Ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2024 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

Суддя-доповідач: Ж. М. Мельник-Томенко

Судді А. Г. Загороднюк

Н. М. Мартинюк