Постанова
Іменем України
31 травня 2023 року
м. Київ
справа № 404/7424/14-ц
провадження № 61-4869св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - Фортечний відділ державної виконавчої служби у
м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
заінтересована особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кропивницького апеляційного суду у складі колегії суддів: Дуковського О. Л., Головань А. М., Дьомич Л. М., від 08 лютого 2023 року.
Історія справи
1. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 15 квітня
2015 року задоволено частково позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
2. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 400,00 грн щомісячно, починаючи з 29 серпня 2014 року до 30 листопада 2015 року та в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 01 грудня 2015 року до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
3. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів задоволено частково.
4. Змінено розмір аліментів, визначений рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 січня 2007 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, всіх видів заробітку, та вирішено стягувати з 25 березня 2015 року аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 400,00 грн щомісячно до 30 листопада 2015 року та з 01 грудня 2015 року в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття ІНФОРМАЦІЯ_4 . В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
5. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії Фортечного відділу державної виконавчої служби у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), який було замінено на Фортечний відділ державної виконавчої служби у м. Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), заінтересована особа - ОСОБА_2 та просив суд: поновити йому строк на подання скарги, скасувати постанову державного виконавця Фортечного відділу ДВС міста Кропивницького Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Лінецької Л. С. від 03 січня 2019 року № ВП 39092454, якою його обмежено у праві виїзду за межі України; зобов`язати Фортечний відділ ДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подати Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України постанову про скасування тимчасового обмеження для виїзду за кордон ОСОБА_1 .
6. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подав до суду заяву в порядку статті 49 Цивільного процесуального кодексу України про зміну предмета скарги, у якій просив суд: скасувати постанову державного виконавця Фортечного відділу ДВС міста Кропивницький Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Лінецької Л. С. від 03 січня 2019 року № ВП 39092454, якою його, ОСОБА_1 , обмежено у праві виїзду за межі України; скасувати постанову державного виконавця Фортечного відділу ДВС у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Негра А. С. від 10 листопада 2022 року ВП № 39092454, якою його, ОСОБА_1 , обмежено у праві виїзду за межі України; скасувати постанову державного виконавця Фортечного відділу ДВС у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Негра А. С. від 09 листопада 2022 року ВП № 47861407, якою його, ОСОБА_1 , обмежено у праві виїзду за межі України; зобов`язати Фортечний відділ ДВС у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) подати Головному центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України постанови про скасування тимчасового обмеження для виїзду за кордон ОСОБА_1 .
7. 19 грудня 2022 року ОСОБА_1 подав до суду клопотання, у якому просив суд залучити у якості заінтересованої особи також державного виконавця Фортечного відділу ДВС у м. Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Негра А. С., який виносив оспорювані постанови про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ВА №47861407 від 09 листопада 2022 року, ВП № 39092454 від 10 листопада 2022 року та який наразі веде виконавчі провадження ВП №47861407, ВП № 39092454.
Зміст судового рішення суду першої інстанції
8. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня
2022 року у прийнятті заяви в порядку статті 49 ЦПК України, поданої ОСОБА_1 , відмовлено. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення до участі у справі заінтересованої особи - державного виконавця Негра А. С. відмовлено.
9. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що процесуальне законодавство не передбачає права заявника після початку розгляду скарги по суті здійснювати зміну предмету чи підстав останньої. Крім того, судом зазначено, що подане скаржником уточнення до скарги є таким, що змінює і предмет і підстави скарги, тобо є подання іншої (ще одної) скарги.
Основний зміст та мотиви ухвали суду апеляційної інстанції
10. Не погодившись із ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2022 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
11. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2023 року апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду
м. Кіровограда від 21 грудня 2022 року повернуто особі, яка її подала.
12. Повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відсутні підстави для відкриття апеляційного провадження, оскільки оскаржувана ухвала не входить до переліку ухвал суду першої інстанції, які відповідно до статті 353 ЦПК України можуть бути оскаржені окремо від рішення суду.
Узагальнені доводи касаційної скарги
13. 01 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалуКропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2023 року, справу передати до апеляційного суду для продовження розгляду.
14. Підставою касаційного оскарження ухвали Кропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2023 року заявник зазначає порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
15. На обґрунтування вимог касаційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про зміну предмета скарги є повернення такої заяви, при цьому відповідно до положень статті 353 ЦПК України ухвала про повернення заяви підлягає оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно з Конституцією України, не може бути обмежене.
16. Зосереджує також увагу на помилковості висновку суду першої інстанції щодо повернення уточненої скарги, посилаючись на дотримання строків її подання, а також пов`язаність викладених у ній вимог, доповнення вимог новими обставинами, які стали йому відомі під час розгляду справи в суді. Вважає, що жодних змін фактичних підстав скарги, зміни її предмету при поданні уточненої скарги не відбулося, а суд першої інстанції допустив надмірний формалізм при вирішенні питання про прийняття уточненої скарги.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
17. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2023 року поновлено
ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвалиКропивницького апеляційного суду від08 лютого 2023 року, відкрито касаційне провадження у справі № 404/7424/14-ц, витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
18. 05 травня 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
19. Ухвалою Верховного Суду від 10 травня 2023 року справу
№ 404/7424/14-ц призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
20. 21 квітня 2023 року ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат
Семенов Є. О., через підсистему «Електронний суд» подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якому наголошено на безпідставності доводів скарги, намаганні заявника уникнути відповідальності за несплату аліментів.
Фактичні обставини
21. У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на рішення державного виконавця від 03 січня 2019 року в межах виконавчого провадження № ВП 39092454.
22. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в порядку статті 49 ЦПК України, відповідно якої він розширив вимоги скарги та додатково оскаржував дії державного виконавця у межах виконавчого провадження ВП № 39092454 від 10 листопада 2022 року та іншого виконавчого провадження ВП № 47861407 від 09 листопада 2022 року.
23. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня
2022 року у прийнятті заяви, поданої ОСОБА_1 в порядку статті 49 ЦПК України, відмовлено. Роз`яснено, що ухвала суду окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, при цьому відповідно до положень частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
24. Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2022 року, суд апеляційної інстанції керувався положеннями пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
Позиція Верховного Суду
25. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
26. Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
27. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
28. У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
29. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це є порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий судовий розгляд.
30. За змістом пункту 1 статті 6 зазначеної Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
31. Апеляційне провадження є важливою процесуальною гарантією захисту прав і охоронюваних законом інтересів осіб, які брали участь у розгляді справи у випадках та порядку, встановлених ЦПК України.
32. Положеннями частини другої статті 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
33. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду (частина друга статті 353 ЦПК України).
34. Підстави повернення апеляційної скарги визначені, зокрема, частиною п`ятою статті 357 ЦПК України.
35. Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).
36. За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
37. Статтею 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
38. Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 цього Кодексу за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 1915/1868/2012, постанови Верховного Суду від 10 травня 2022 року в справі № 705/1140/18, від 14 вересня 2022 року у справі № 161/11923/20).
39. Згідно з пунктом 2 частини другої, частиною третьою статті 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
40. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань), виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.
41. При поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
42. За приписами частини шостої статті 185 ЦПК України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена.
43. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року в справі № 405/3360/17 зазначав, що наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви позивачу. Пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). Зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
44. Аналогічний підхід також застосовується щодо апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції про відмову у прийняті заяви про зміну предмета чи підстав позову (постанови Верховного Суду від 26 квітня
2022 року в справі № 712/9611/19-ц, від 09 листопада 2022 року у справі
№ 216/7829/21 від 18 січня 2023 року у справі № 369/6566/21, від 25 січня
2023 року у справі № 492/1529/19, від 22 березня 2023 року у справі
№ 603/761/19).
45. У справі «Скорик проти України» від 08 січня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право в апеляційних судах на основні гарантії, передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
46. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
47. У постанові від 14 вересня 2022 року у справі № 161/11923/20 Верховний Суд зазначив, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про внесення змін до скарги (збільшення вимог скарги) є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України, то на ухвалу суду про відмову у прийняті заяви про внесення змін до скарги (збільшення вимог скарги) може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
48. Повертаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції про відмову у прийнятті заяви в порядку статті 49 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені висновки Верховного Суду, не розглянув апеляційну скаргу по суті та помилково повернув її з підстав, передбачених пунктом 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України.
49. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі (частина шоста статті 411 ЦПК України).
50. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадку скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
51. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції в оскарженій частині скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 400 402 406 409 411 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 08 лютого 2023 року щодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 грудня 2023 року про відмову у прийнятті заяви
ОСОБА_1 , поданої 24 листопада 2023 року в порядку статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, скасувати, справу в цій частині направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович