ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 412/10231/2012
провадження № 61-16755св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»,
суб`єкт оскарження -Соборний відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,
розглянув при попередньому розгляді справи у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на ухвалу Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року у складі судді Демидової С.О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
19 квітня 2024 року Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк») звернулось до суду зі скаргою, у якій просило:
поновити йому строк на оскарження рішення, дії та бездіяльності Соборного відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - Соборний ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (м.Одеса)) по виконанню виконавчого листа у справі № 412/10231/2012 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк»;
визнати неправомірним вчинення дій по не інформуванню стягувача в особі АТ «Укрексімбанк» про винесення постанови № 47231580 від 19 грудня 2015 року про повернення виконавчого листа у справі № 412/10231/2012, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, без виконання;
визнати неправомірною бездіяльність по не зверненню до суду Соборного ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса) із заявою про видачу дубліката виконавчого листа у справі № 412/10231/2012, виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Соборний ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса).
Скарга мотивована тим, що у провадженні Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська перебувала цивільна справа № 412/10231/2012 за позовом прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2012 року вказаний позов було задоволено (справа № 412/10231/2012).
25 січня 2013 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська видано виконавчий лист у справі № 412/10231/2012, який було передано на виконання до Соборного ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса).
30 січня 2023 року та 28 квітня 2023 року стягувачем до Соборного ВДВС у місті Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса) були направлені запити про стан виконання даного виконавчого листа.
23 серпня 2023 року Соборний ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса) повідомив, що оригінал виконавчого листа втрачено під час поштової пересилки. Також у своїй відповіді вказаний орган виконавчої служби повідомив, що матеріали виконавчого провадження не збереглися та, відповідно до АСВП, 19 грудня 2015 року було винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
АТ «Укрексімбанк» звернулося до Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська із заявою про поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого листа та про видачу дубліката виконавчого листа, але 09 квітня 2024 року Дніпровським апеляційним судом залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про відмову у видачі дубліката виконавчого листа і поновлення строків пред`явлення до виконання виконавчого листа.
Саме з даної дати, на думку скаржника, відбувся підтверджений факт порушення його прав органом державної виконавчої служби.
Заявник вважає, що державна виконавча служба є відповідальною за місцезнаходження оригіналу виконавчого документа та за його цілісність, а тому у разі втрати виконавчого листа саме державний виконавець був зобов`язаний своєчасно звернутися до суду за отриманням дубліката виконавчого листа.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року в задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що у стягувача був весь обсяг прав для того, щоб відстежувати та контролювати виконавчі дії у межах виконавчого провадження за виданим 25 січня 2013 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська виконавчим листом № 412/10231/2012, який було передано на виконання до Соборного ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса).
Крім того, суд зазначив, що стягувач не цікавився справою з грудня 2015 року по січень 2023 року, не проявляв жодної зацікавленості щодо руху виконавчого провадження, чим порушував зобов`язання сумлінно користуватися усіма наданими йому правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Також в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про порушення виконавцем прав стягувача, адже матеріали справи не містять свідчень, що виконавцем не було направлено виконавчі листи та/або було направлено їх з порушенням норм направлення, що передбачені статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, АТ «Укрексімбанк» оскаржило його в апеляційному порядку.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року апеляційну скаргу задоволено частково.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У поновленні строку на подання скарги АТ «Укрексімбанк» на дії державного виконавця відмовлено.
Скаргу АТ «Укрексімбанк» на дії державного виконавця залишено без розгляду.
Встановивши, що АТ «Укрексімбанк» пропущено визначений частиною першою статті 449 ЦПК України десятиденний строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця і не надано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для відмови у поновленні строку на подання скарги АТ «Укрексімбанк» на дії державного виконавця та залишення її без розгляду.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
13 грудня 2024 року АТ «Укрексімбанк» через засоби поштового зв`язку звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року.
В касаційній скарзі представник заявника просила суд скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені судами попередніх інстанційз порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, які мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
31 грудня 2024 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 15 жовтня 2012 року у справі № 412/10231/2012 задоволено позов прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрексімбанк» заборгованість за кредитним договором від 20 червня 2007 року, станом на 16 липня 2012 року, в розмірі 16 444,02 дол. США. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 219,00 грн.
25 січня 2013 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчі листи у справі № 412/10231/2012, які були передані для примусового виконання до органу держаної виконавчої служби.
Згідно листа Соборного ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса) від 23 серпня 2023 року № 80649, на примусовому виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 47231580 за виконавчим листом від 25 січня 2013 року № 412/10231/2012 про стягнення з боржника на користь ПАТ «Укрексімбанк» заборгованості за кредитним договором від 20 червня 2007 року, станом на 16 липня 2012 року, в розмірі 16 444,02 дол. США, а також на користь держави судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 3 219,00 грн. 10 квітня 2015 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 19 грудня 2015 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Матеріали виконавчого провадження знищені у відповідності до Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07 червня 2017 року.
Також встановлено, що 06 вересня 2023 року АТ «Укрексімбанк» звернулось до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у справі № 412/10231/2012 (провадження № 6/201/323/2023) у справі за позовом прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в майнових інтересах держави в особі ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 вересня 2023 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 квітня 2024 року, у цивільній справі № 412/10231/2012 у задоволенні заяви АТ «Укрексімбанк» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у цивільній справі за позовом прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції відповідає.
Оскільки ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 вересня 2024 року була скасована постановою Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року, вона не є предметом касаційного перегляду.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (стаття 449 ЦПК України).
Відповідно до частини п`ятої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Системний аналіз вказаних процесуальних норм разом із положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК України, статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» вказують на те, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод (постанова Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 2-1441/10 (провадження № 61-17257св20)).
У постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 466/948/19 (провадження № 61-16974св19) Верховний Суд вказав, що «строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. Водночас заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові».
При зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця, саме на скаржника покладається обов`язок доведення наявності обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом (див. постанову Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у cправі № 910/18480/20).
Як вбачається із матеріалів справи, листом Соборного ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (м. Одеса) від 23 серпня 2023 року № 80649 повідомлено АТ «Укрексімбанк», що на примусовому виконанні у вказаному відділі ДВС перебувало виконавче провадження № 47231580 за виконавчим листом від 25 січня 2013 року № 412/10231/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрексімбанк» заборгованості за кредитним договором від 20 червня 2007 року, станом на 16 липня 2012 року, в розмірі 16 444,02 дол. США, а також на користь держави судових витрат у вигляді судового збору в розмірі 3 219,00 грн. 10 квітня 2015 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. 19 грудня 2015 року державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачові пункт 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). Матеріали виконавчого провадження знищені у відповідності до Розділу XI Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07 червня 2017 року.
06 вересня 2023 року АТ «Укрексімбанк» звернулось до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчих документів до виконання у справі № 412/10231/2012 (провадження № 6/201/323/2023) у справі за позовом прокурора Жовтневого району міста Дніпропетровська в інтересах держави в особі ПАТ «Укрексімбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Таким чином, АТ «Укрексімбанк» було обізнане про втрату виданого 25 січня 2013 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська виконавчого листа № 412/10231/2012 не пізніше 06 вересня 2023 року.
Відповідно, про факт винесення державним виконавцем постанови від 19 грудня 2015 року № 47231580 про повернення виконавчого листа № 412/10231/2012 Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, знищення матеріалів виконавчого провадження № 47231580, відсутність оригіналу вказаного виконавчого документу в Соборному ВДВС у м. Дніпрі ПМУМЮ (місто Одеса) та у стягувача АТ «Укрексімбанк», а також, як зазначає скаржник, про втрату цього виконавчого листа, він дізнався не пізніше 06 вересня 2023 року.
Отже, АТ «Укрексімбанк» про порушення своїх прав, як стягувача у виконавчому провадженні № 47231580, дізналося не пізніше 06 вересня 2023 року, але з даною скаргою на дії державного виконавця звернулось лише 19 квітня 2024 року, тобто з пропуском визначеного положеннями пункту «а» частини першої статті 449 ЦПК Українидесятиденного строку.
Встановивши, що АТ «Укрексімбанк» пропущено визначений законом десятиденний строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця і не надано доказів на підтвердження поважності причин його пропуску, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у поновленні строку на подання скарги АТ «Укрексімбанк» на дії державного виконавця та залишення її без розгляду.
Доводи касаційної скарги про неврахування судом апеляційної інстанції висновків про застосування норм права у подібних спірних правовідносинах, які викладені у наведених постановах Верховного Суду, є необгрунтованими, оскільки висновки у цих справах і у справі, яка переглядається, та встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними, у кожній із зазначених справ суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції ухвалена постанова без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 листопада 2024 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов