26.01.2023

№ 415/3182/15

Постанова

Іменем України

12 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 415/3182/15-ц

провадження № 61-69св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач (відповідач за зустрічним позовом) - публічне акціонерне товариство «Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідвцію АТ «Златобанк» Караченцева Артема Юрійовича,

відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,

відповідачі за зустрічним позовом: товариство з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська металургійна компанія», товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка-Холдінг»

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року в складі колегії суддів Луганської В. М., Коновалової В. А., Назарової М. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог

У травні 2015 року публічне акціонерне товариство «Златобанк» (далі - ПАТ «Златобанк») звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська металургійна компанія» (далі - ТОВ товариства з обмеженою відповідальністю «Східно-Українська металургійна компанія»), товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка-Холдінг» (далі - ТОВ «Ніка-Холдінг»), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 17 червня 2015 року провадження у справі закрито.

Ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 29 липня 2015 року ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 17 червня 2015 року скасовано в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заочним рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 15 лютого 2016 року позовні вимоги ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_1 задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 65/19/13/KL від 15 квітня 2015 року, яка складається з: заборгованості за основним боргом (кредитом в доларах США) - 12 385 751,26 доларів США; заборгованості за процентами - 1 876 248, 62 доларів США; заборгованості за основним боргом (кредитом у гривні) - 26 793 912,60 грн; заборгованості за процентами - 6 921 680,72 грн; заборгованості по оплаті - 769 504,37 грн ; штраф за неналежне виконання зобов`язань - 5 000,00 грн; вирішено розподіл судових витрат.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 29 березня 2016 року заочне рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 15 лютого 2016 року скасовано, а справу призначено до розгляду.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 26 квітня 2016 року об`єднано в одне провадження справу № 415/3182/15-ц за позовом ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та справу № 415/1853/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Златобанк», ТОВ «Східно-Українська металургійна компанія», ТОВ «Ніка-Холдінг» про визнання договору поруки припиненим; присвоєно справі № 415/3182/15-ц (провадження № 2/415/747/16).

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області Луньової Д. Ю. від 20 березня 2020 року цивільну справу за позовом ПАТ «Златобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Златобанк», ТОВ «Східно-Українська металургійна компанія», ТОВ «Ніка-Холдінг» про визнання договору поруки припиненим прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання на 13 травня 2020 року. В подальшому підготовчі судові засіданні, призначені на 08 липня 2020 року та 24 вересня 2020 року, були відкладені.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 27 січня 2021 року позовну заяву ПАТ «Златобанк» (ПАТ «Злато») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції посилався на те, що позовна заява від імені ПАТ «Златобанк» подана (підписана) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славінським В. І., яка не мала відповідних повноважень.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Луганського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року апеляційну скаргу ПАТ Златобанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» Караченцева А. Ю. задоволено.

Ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 27 січня 2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції вирішив клопотання відповідача про залишення позову без розгляду за відсутності позивача щодо якого не було відомостей про належне його повідомлення про дату, час і місце судового засідання при розгляді цієї справи. Крім того, суд першої інстанції не розглянув клопотання позивача про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи та отримання їх копій, яке надійшло до суду 27 січня 2021 року.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

31 грудня 2021 року ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Луганського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року.

У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати постанову Луганського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року та залишити в силі ухвалу Лисичанського міського суду Луганської області від 27 січня 2021 року.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про скасування ухвали суду першої інстанції. Позивач був повідомлений про судові засідання, призначені на 13 травня 2020 року, 08 липня 2020 року та 27 січня 2021 року, однак не з`явився до суду без поважних причин, не цікавився розглядом справи. Натомість позивач лише 27 січня 2021 року надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання, яке було призначене на 27 січня 2021 року, з метою ознайомлення із справою та отримання копій документів. Дане клопотання було передано судді після проведення судового засідання та постановлення ухвали суду про залишення позову без розгляду від 27 січня 2021 року.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Луганського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року та витребувано матеріали цивільної справи з Лисичанського міського суду Луганської області.

Справа надійшла до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У частині другій статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду відповідає.

У статті 6 Конвенції вказано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

У провадженні Лисичанського міського суду Луганської області перебувала справа за позовом ПАТ «Златобанк» (ПАТ «Злато») від імені якого діяла (підписала позовну заяву) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Златобанк» Славінський В. І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Златобанк», ТОВ «Східно-Українська металургійна компанія», ТОВ «Ніка-Холдінг» про визнання договору поруки припиненим.

Наступне підготовче судове засідання було призначене на 08 липня 2020 року та відкладене на 24 вересня 2020 року. Це підготовче судове засідання було відкладене на 27 січня 2021 року.

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

У статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання проводиться судом із повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Частиною другою статті 198 ЦПК України передбачено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, у тому числі визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Суди встановили, що у травні 2020 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про залишення позову ПАТ «Златобанк» без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України, оскільки позовна заява від імені ПАТ «Златобанк» подана (підписана) уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Славінським В. І., яка не мала відповідних повноважень.

За пунктом 1 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.

У підготовчому судовому засіданні, яку відбулося 27 січня 2021 року судом було розглянуто та задоволено заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про залишення позову без розгляду та постановлено ухвалу від 27 січня 2021 року про залишення позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України.

Апеляційний суд встановив, що також видно із справи, у ній відсутні відомості про належне повідомлення сторони позивача про дату, час та місце підготовчих судових засідань, які були призначені на 13 травня 2020 року, на 08 липня 2020 року, на 24 вересня 2020 року. Також у справі відсутні відомості про належне повідомлення позивача про дату, час та місце підготовчого судового засідання, яке відбулося 27 січня 2021 року.

Таким чином, суд першої інстанції вирішуючи у підготовчому судовому засіданні заяву відповідача про залишення позову ПАТ «Златобанк» без розгляду, постановивши за наслідками її розгляду ухвалу від 27 січня 2021 року, не мав відомостей про належне повідомлення сторони позивача про дату, час та місце цього підготовчого судового засідання.

Апеляційний суд встановив, що оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції апелянт (позивач) вказував, що суд в порушення норм ЦПК України розглянув справу без участі позивача, не маючи відомостей про те, що позивач був повідомлений належним чином про дату, час та місце підготовчого судового засідання.

Відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Апеляційний суд правильно вказав, що недотримання судом першої інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про залишення позову без розгляду від 27 січня 2021 року за наслідками розгляду заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду, а саме неналежне повідомлення позивача про дату, час та місце підготовчого судового засідання призвело до постановлення помилкової (передчасної) ухвали, що є обов`язковою підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, судом апеляційної інстанції була ухвалена законна та обґрунтована постанова, а тому відсутні підстави для її скасування.

Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги, щодо належного повідомлення позивача про дату, час та місце підготовчих судових засідань у цій справі, які були призначені на 13 травня 2020 року, на 08 липня 2020 року, на 27 січня 2021 року (що свідчить про зловживання процесуальними правами позивачем), оскільки такі аргументи спростовуються матеріалами справи.

Доводи касаційної скарги, що судом не могло бути розглянуто клопотання позивача про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення із справою та отримання копій документів, оскільки це клопотання було передано судді після проведення підготовчого судового засідання та постановлення ухвали про залишення позову без розгляду не підтверджені належним чином. Разом із цим у даному випадку ці доводи не свідчать про незаконність скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції від 27 січня 2021 року. Ця ухвала була постановлена в підготовчому судовому засіданні за відсутності відомостей про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи, що в даному випадку є обов`язковою підставою для її скасування в силу статей 376 379 ЦПК України.

Із змісту касаційної скарги, вбачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності постанови Луганського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року.

Таким чином, аргументи касаційної скарги ОСОБА_1 не підтвердилися.

ЄСПЛ зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (справа «Пономарьов проти України» (CASE «PONOMARYOV v. UKRAINE»), рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року).

ЄСПЛ вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (справа Проніна проти України, № 63566/00 § 23, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Верховним Судом не встановлено порушення апеляційним судом норм процесуального права, які є підставою для обов`язкового скасування оскаржуваного судового рішення.

Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає, що судом апеляційної інстанції правильно застосовано норми процесуального права та ухвалено законне і обґрунтоване рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Луганського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Щодо судових витрат

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного суду від 25 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук