07.07.2024

№ 415/4193/19

Постанова

Іменем України

14 квітня 2020 року

м. Київ

Справа № 415/4193/19

Провадження № 61-3055 св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

відповідачі: Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військово-цивільна адміністрація, Луганське обласне бюро судово-медичної експертизи,

треті особи: виконуючий обов`язки голови Луганської обласної державної адміністрації - керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Філь Сергій Олександрович, виконуючий обов`язки голови Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи Устінченко Ігор Васильович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи про визнання розпоряджень недійсними та поновлення на роботі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2019 року у складі судді Фастовця В. М. та постанову Луганського апеляційного суду від 13 січня 2020 року у складі колегії суддів: Луганської В. М., Авалян Н. М., Єрмакова Ю. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи, треті особи: виконуючий обов`язки голови Луганської обласної державної адміністрації - керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Філь С. О., виконуючий обов`язки голови Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_6, про визнання розпоряджень недійсними та поновлення на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що 18 серпня 2017 року головою Луганської обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації видано розпорядження № 359-К, яким ОСОБА_4 звільнено з посади начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи (далі - ЛОБСМЕ, Бюро) на підставі статті 45 КЗпП України з достроковим розірванням контракту.

28 серпня 2017 року головою Луганської обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації видано розпорядження № 386-к, яким на нього з 28 серпня 2017 року покладено тимчасово, до призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ, виконання обов`язків начальника вказаного закладу.

Позивач зазначав, що до покладення на нього виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ він працював в указаному закладі завідувачем відділу комісійних судово-медичних експертиз.

18 вересня 2017 року у зв`язку з покладенням на нього виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ, що унеможливлювало виконання ним обов`язків завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз, видано наказ № 98-ос про переведення ОСОБА_5 на посаду завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз.

Згідно з розпорядженням виконуючого обов`язки голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19 квітня 2019 року № 328 відмінено конкурс на зайняття вакантної посади начальника ЛОБСМЕ; визнано такими, що втратили чинність розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації щодо створення конкурсної комісії з проведення конкурсу та щодо проведення конкурсу на зайняття вакантної посади керівника ЛОБСМЕ.

23 квітня 2019 року виконуючим обов`язки голови Луганської обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації видано розпорядження № 196-к, згідно з яким його без наведення мотивів та обґрунтування увільнено від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 25 квітня 2019 року та розпорядження № 197-к, яким на завідувача відділу судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб ОСОБА_6 покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 26 квітня 2019 року.

Позивач вважав зазначені розпорядження незаконними та протиправними, оскільки на нього було покладено виконання вказаних обов`язків в порядку тимчасового заступництва, а фактично відбулося тимчасове звільнення від виконання обов`язків, обумовлених трудовим договором за посадою завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ; покладення виконання обов`язків за вакантною посадою начальника ЛОБСМЕ; укладення строкового трудового договору за вакантною посадою начальника ЛОБСМЕ на строк - до призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ.

Розпорядженням від 28 серпня 2017 року № 386-к за погодженням сторін визначено строк тимчасового заступництва настанням певної події - до призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ, після чого його можна було увільнити від виконання начальника ЛОБСМЕ виключно: у разі настання такої події, з настанням якої за погодженням сторін визначено строк припинення виконання позивачем обов`язків начальника ЛОБСМЕ або достроково - виключно з підстав, передбачених трудовим законодавством для дострокового припинення/розірвання трудового договору.

Вважав, що його було увільнено від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ до настання відповідної події, без будь-яких правових підстав, передбачених чинним законодавством.

Оскільки призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ не відбулося, тобто ті виробничі обставини, які й обумовили його тимчасове призначення начальником закладу не припинилися, то дострокове звільнення його є безпідставним.

Крім того, протягом двох місяців з дня тимчасового покладення на нього обов`язків начальника ЛОБСМЕ не було проведено конкурсу та не було призначено начальника ЛОБСМЕ, тому укладений з ним строковий договір став укладеним на невизначений строк.

Та обставина, що відповідач в розпорядженні від 23 квітня 2019 року № 196-к використав термін «увільнити», а не «звільнити» не має правового значення, оскільки ці терміни в даному випадку є різними словесними формами припинення дії строкового трудового договору за посадою начальника ЛОБСМЕ.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 , уточнивши позовні вимоги, просив суд: визнати недійсним розпорядження виконуючого обов`язки голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23 квітня 2019 року № 196-к, яким його з 25 квітня 2019 року увільнено від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ; визнати недійсним розпорядження виконуючого обов`язки голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23 квітня 2019 року № 197-к, згідно з яким на завідувача відділу судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб ОСОБА_6 з 26 квітня 2019 року покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ; поновити його на посаді начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи; стягнути з Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи на його користь різницю в заробітній платі між заробітною платою за посадою начальника ЛОБСМЕ та заробітною платою за посадою завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ за період з 26 квітня 2019 року по день ухвалення судового рішення у цій справі.

Ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову в частині позовних вимог про стягнення з Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи на користь ОСОБА_1 різниці в заробітній платі між заробітною платою за посадою начальника ЛОБСМЕ та заробітною платою за посадою завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ за весь час нарахування заробітної плати за нижче оплачуваною роботою, закрито провадження у справі в цій частині.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на ОСОБА_1 були тимчасово покладені обов`язки начальника ЛОБСМЕ. Розпорядження про покладання виконання обов`язків начальника Бюро на ОСОБА_1 та увільнення останнього від їх виконання видавалися виконуючим обов`язки голови Луганської обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації в межах компетенції згідно із Законом України «Про військово-цивільні адміністрації» та з урахуванням Статуту Бюро і посадової інструкції начальника цього закладу. Покладення обов`язків керівника юридичної особи відбулося не в порядку «тимчасового заступництва» відповідно до статті 33 КЗпП України з укладенням трудового договору, а в порядку реалізації засновником (або уповноваженим ним органом) своїх повноважень щодо управління створеною ним юридичною особою для забезпечення реалізації нею цивільної дієздатності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Луганського апеляційного суду від 13 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 до покладання на нього виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ працював на посаді завідувача відділом комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ, після увільнення його від виконання таких обов`язків, продовжує працювати на вказаній вище посаді. Посади «виконуючий обов`язки начальника ЛОБСМЕ» не існує у штатному розписі. Покладення виконання обов`язків керівника за своєю правовою природою є тимчасовим заходом, який передбачає виконання обов`язків керівника підприємства в обмежений у часі термін, а саме до моменту призначення органом управління на цю посаду керівника підприємства та укладення з ним відповідного контракту.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення про задоволення його позову.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 415/4193/19-ц з Лисичанського міського суду Луганської області.

Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У березні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не було враховано, що фактично відбулося тимчасове заступництво (замісництво), пов`язане з тимчасовим припиненням роботи за основною посадою та з покладенням на нього виконання нових трудових обов`язків за вакантною посадою, у зв`язку з чим мало місце укладення з ним трудового договору за вакантною посадою начальника ЛОБСМЕ в порядку переведення.

Суди обох інстанцій не надали правової оцінки доводам позивача про те, що його було увільнено від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ до настання тієї події, з настанням якої розпорядженням про призначення було обумовлено увільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ.

Крім того, суд першої інстанції взагалі не надав оцінки доводам ОСОБА_1 , які ґрунтувалися на висновках, що викладені Верховним Судом у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 756/5123/16-ц(провадження № 61-9077св18), а апеляційний суд зазначив, що роз`яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового заступництва» не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Також апеляційний суд зазначивши, що виконання обов`язків керівника є тимчасовим заходом, обмеженим у часі,всупереч позиції ВерховногоСуду не прийняв до уваги те, що: строк виконання позивачем обов`язків начальника ЛОБСМЕ був чітко визначений певною подією - призначенням в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ; призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ не відбулося, тому до настання вказаної події Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військово-цивільна адміністраціяне могла звільнити/увільнити позивача від виконання покладених на нього обов`язків начальника ЛОБСМЕ.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Наказом від 01 серпня 2007 року № 23-к ОСОБА_1 призначений на посаду завідувача відділу комісійних експертиз Луганського обласного бюро судово-медичних експертиз (а. с. 17-18, т. 1).

Згідно з розпорядженням голови Луганської обласної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 18 серпня 2017 року № 359-к ОСОБА_4 звільнено з посади начальника Луганського обласного бюро судово-медичної експертизи на підставі статті 45 КЗпП України з достроковим розірванням контракту (а. с. 19, т. 1).

Розпорядженням голови Луганської обласної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 28 серпня 2017 року № 386-к на ОСОБА_1 тимчасово, з 28 серпня 2017 року до призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ, покладено виконання обов`язків начальника вказаного закладу (а. с. 20, 26, т. 1).

У зв`язку з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків начальника ЛОБСМЕ, на підставі наказу від 18 вересня 2017 року № 98-ос ОСОБА_5 тимчасово переведено на посаду завідувача відділу комісійних судово-медичних експертиз експерта відділу комісійних судово-медичних експертиз (а. с. 21, т. 1).

Згідно з розпорядженням виконуючого обов`язки голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19 квітня 2019 року № 328 скасовано конкурс на зайняття вакантної посади начальника ЛОБСМЕ; визнано таким, що втратили чинність розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації щодо створення конкурсної комісії з проведення конкурсу та щодо проведення конкурсу на зайняття вакантної посади керівника ЛОБСМ (а. с. 22, т. 1).

Розпорядженням виконуючого обов`язки Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23 квітня 2019 року № 196-к увільнено ОСОБА_1, завідувача відділу комісійних експертиз ЛОБСМЕ, від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 25 квітня 2019 року (а. с. 23, т. 1).

Розпорядженням виконуючого обов`язки Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23 квітня 2019 року № 197-к на завідувача відділу судово-медичної експертизи потерпілих, звинувачених та інших осіб ОСОБА_6 покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 26 квітня 2019 року до призначення в установленому порядку начальника ЛОБСМЕ (а. с. 24, т. 1).

Згідно з пунктом 1.1. Статуту ЛОБСМЕ останнє є комунальним лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений нею орган (рішення Луганської обласної ради від 23 грудня 2005 року № 22/36) (а. с. 30-45, т. 1).

Відповідно до пункту 7.1. Статуту ЛОБСМЕ управління Бюро здійснюється обласною радою або уповноваженим нею органом. Безпосереднє керівництво Бюро здійснює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади рішенням обласної ради (пункт двадцятий частини першої статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні») (а. с. 30-45, т. 1).

У пункті 1.2. посадової інструкції начальника Бюро, затвердженої виконуючим обов`язки директора Департаменту від 02 січня 2015 року, передбачено, що призначення на посаду начальника бюро та звільнення з неї здійснюється рішенням Луганської обласної ради з урахуванням думки Головного судово-медичного експерта Міністерства охорони здоров`я з дотриманням вимог КЗпП України та чинного законодавства про працю (а. с. 99-101, т. 1).

Відповідно до пункту 8.1. розділу VIII посадової інструкції начальника Бюро, затвердженої виконуючим обов`язки директора Департаменту від 02 січня 2015 року, при відсутності начальника, його обов`язки виконує заступник з експертної роботи або завідуючий одним із відділів (а. с. 99-101, т. 1).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Згідно з Указом Президента України від 05 березня 2015 року № 123/2015 «Про утворення військово-цивільних адміністрацій»утворено Луганську обласну військово-цивільну адміністрацію. У зв`язку із цим, Луганська обласна державна адміністрація набула статусу Луганської обласної військово-цивільної адміністрації, а голова облдержадміністрації - статусу керівника Луганської обласної військово-цивільної адміністрації.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» у день набрання чинності актом Президента України про утворення військово-цивільної адміністрації області припиняються згідно із цим Законом повноваження обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах.

У пункті восьмому частини третьої статті 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» визначено, що керівник військово-цивільної адміністрації видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради.

Пунктом п`ятим частини третьої статті 4 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» встановлено, що до повноважень обласних військово-цивільних адміністрацій віднесено повноваження із здійснення управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад, призначення і звільнення їх керівників.

З аналізу вказаних норм права вбачається, що керівник обласної державної адміністрації - керівник обласної військово-цивільної адміністрації здійснює управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні обласних рад, призначає і звільняє їх керівників.

Таким чином, на ОСОБА_1 тимчасово покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ і позивача не було звільнено від виконання його трудових обов`язків за посадою завідувача відділом комісійних судово-медичної експертизи.

Внаслідок відміни конкурсу на зайняття вакантної посади начальника ЛОБСМЕ розпорядженням виконуючого обов`язки Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 23 квітня 2019 року №196-к ОСОБА_1 увільнено від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ з 25 квітня 2019 року.

Наказом виконуючого обов`язки начальника ЛОБСМЕ від 21 травня 2019 року № 47-ос ОСОБА_1 надано попередню роботу за посадою завідувача відділом комісійних судово-медичних експертиз з 26 квітня 2019 року з посадовим окладом згідно з штатним розписом.

Судами встановлено, що основним місцем роботи ОСОБА_1 була посада завідувача відділом комісійних судово-медичних експертиз ЛОБСМЕ, а обов`язки начальника ЛОБСМЕ він виконував тимчасово.

Посади «виконуючий обов`язки начальника ЛОБСМЕ» не існує у штатному розписі.

Покладення виконання обов`язків керівника за своєю правовою природою є тимчасовим заходом, який передбачає виконання обов`язків керівника даного підприємства в обмежений у часі термін, а саме до моменту призначення органом управління на цю посаду керівника підприємства та укладення з ним відповідного контракту. Тобто ОСОБА_1 не було звільнено з роботи, він залишився працювати на посаді завідувача відділом комісійних судово-медичних експертиз з посадовим окладом згідно з штатним розписом. Увільнення від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ не є звільненням у розумінні КЗпП України, тому відсутнє порушення положень трудового законодавства у спірних правовідносинах.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094затверджено порядок проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 6 Порядку проведення конкурсу на зайняття посади керівника державного, комунального закладу охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1094, орган управління тимчасово (з дня виникнення вакантної посади до призначення керівника закладу за результатами конкурсу) покладає виконання обов`язків керівника закладу на особу з числа штатних працівників закладу.

Згідно з вищевказаним Порядком призначення керівника комунального закладу охорони здоров`я провадиться за підсумками проведеного конкурсу. Рішення про призначення на посаду та укладення контракту на строк від трьох до п`яти років, приймається протягом одного місяця з дня внесення конкурсною комісією відповідного подання.

Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП Уркаїни).

З огляду на наведені норми нормативно-правових актів, якими врегульовано питання призначення керівника комунального закладу охорони здоров`я, доводи касаційної скарги про застосування роз`яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати та Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 року № 30/39 «Про порядок оплати тимчасового замісництва» до спірних правовідносин є необґрунтованими.

Посилання ОСОБА_1 , на те, що мало місце укладення з ним в порядку переведення строкового трудового договору за вакантною посадою начальника ЛОБСМЕ не заслуговують на увагу, оскільки органом, який здійснює управління комунальним закладом, на нього тимчасово було покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ. Посади «виконуючий обов`язки начальника ЛОБСМЕ» у штатному розписі ЛОБСМЕ не існує, а покладення виконання обов`язків керівника за своєю природою є тимчасовим заходом, який передбачає виконання обов`язків керівника такого підприємства в обмежений у часі термін.

Також не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_1 у касаційній скарзі на те, що Луганська обласна державна адміністрація - Луганська обласна військово-цивільна адміністрація не могла в односторонньому порядку скасувати розпорядження від 28 серпня 2017 року № 386-к, яким на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ, з посиланням на рішення Конституційного суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, оскільки в матеріалах справи відсутнє розпорядження керівника Луганської обласної державної адміністрації - Луганської обласної військово-цивільної адміністрації про скасування розпорядження від 28 серпня 2017 року № 386-к. Виконуючим обов`язки голови обласної державної адміністрації - керівником обласної військово-цивільної адміністрації 23 квітня 2019 року було видано нове розпорядження № 196-к, яким увільнено позивача від виконання обов`язків начальника ЛОБСМЕ.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні.

Висновки судів відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400 401 402 416 418 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 17 вересня 2019 року та постанову Луганського апеляційного суду від 13 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець