Постанова
Іменем України
16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 416/3458/2012
провадження № 61-3728св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідачі: товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКВІМ», ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2020 року,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКВІМ» (далі - ТОВ «ЕКВІМ»), ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 листопада 2007 року між ТОВ «ЕКВІМ» та закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ЗАТ КБ «Приватбанк»), яке перейменовано в ПАТ КБ «Приватбанк» укладено кредитний договір № 089- МКОВ, відповідно до якого банк надав товариству кредит у розмірі 97 000,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 08 листопада 2008 року.
Зобов`язання за вказаним договором забезпечено договором поруки, укладеним з поручителем ОСОБА_1
ТОВ «ЕКВІМ» не здійснювало належним чином погашення заборгованості за кредитом, внаслідок чого станом на 01 грудня 2011 року виникла заборгованість у розмірі 297 732,14 грн, яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 86 985,72 грн, заборгованості по процентами за користування кредитом у розмірі 120 663,70 грн та пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 90 082,72 грн.
Таким чином, банк просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 08 листопада 2007 року № 089- МКОВ у розмірі 297 732,14 грн.
Короткий зміст судових рішень
Заочним рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2012 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «ЕКВІМ», ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 297 732,14 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення та відмовлено у скасуванні заочного рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2012 року.
08 липня 2019 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2012 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 13 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2020 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2012 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «ЕКВІМ», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Судове рішення мотивовано тим, що суд апеляційної інстанції має переглянути справу за наявними матеріалами та дослідити наявні в ній докази, тоді як у даному випадку матеріали справи відсутні, а тому жоден з доводів апеляційної скарги відповідача не може бути перевірений судом, як не може бути перевірено й законність та обґрунтованість судового рішення у даній справі.
Зважаючи на неможливість розгляду апеляційної скарги відповідача, застосувавши аналогію закону, на підставі частини четвертої статті 494 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність закриття апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою, роз`яснивши апелянту право на повторне звернення до суду із заявою про відновлення втраченого судового провадження за наявності необхідних документів, а у разі відновлення судового провадження в частині, достатній для апеляційного перегляду справи, - право на повторне звернення з апеляційною скаргою на оскаржуване судове рішення.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2020 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що при розгляді заяви про перегляд заочного рішення судом першої інстанції не ставилося питання щодо відновлення втраченого провадження та це не перешкоджало розгляду вказаної заяви.
Банк затягував відновлення втраченого провадження та не надав до суду необхідних документів (позов, листування, розрахунку, тощо), чим підтвердив свою незаінтересованість у відновленні втраченого провадження та розгляду справи.
Заперечення (відзив) на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не надходили
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано її матеріали з суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Установлено, що з Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, разом з апеляційною скаргою на заочне рішення суду, до суду апеляційної інстанції передано матеріали за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду та акт від 17 квітня 2018 року № 6 про вилучення для знищення документів невнесених до Національного архівного фонду, з яких убачається, що справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «ЕКВІМ», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості знищено в зв`язку з закінченням термінів зберігання.
Відсутність цивільної справи, оригіналу оскаржуваного рішення та доказів (позовна заява з додатками), на підставі яких було ухвалено рішення, позбавляє суд апеляційної інстанції можливості розглянути апеляційну скаргу. Тому ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 липня 2019 року матеріали по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на заочне рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2012 року повернуто до суду першої інстанції для відновлення втраченого судового провадження та надано строк до 01 жовтня 2019 року для обов`язкового формування окремої справи, яка повинна містити всі можливі до відновлення документи і докази, а також оригінал рішення суду, яке оскаржується в апеляційному порядку.
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 листопада 2019 року відмовлено у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі № 416/3458/2012 за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «ЕКВІМ», ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Вказана ухвала суду набрала законної сили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.
Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У силу частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із частиною першою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Глава 1 Розділу V ЦПК України «Апеляційне провадження» не містить положень щодо дій суду апеляційної інстанції у випадку надходження апеляційної скарги на судове рішення у цивільній справі провадження у якій втрачено, у разі наявності чинної ухвали суду про відмову у відновленні втраченого судового провадження з причин недостатності зібраних матеріалів, постановленої у порядку, визначеному статтею 494 ЦПК України.
Згідно із частиною дев`ятою статті 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
Відповідно до частини першої статті 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.
Тлумачення частини першої статті 494 ЦПК України свідчить, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачено у відповідній частині. При цьому, не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачено повністю.
Згідно із частинами третьою, четвертою статті 494 ЦПК України у разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Після набрання законної сили ухвалою суду, визначеною частиною третьою цієї статті, суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження за касаційною скаргою у справі, провадження у якій втрачено.
За наявності відкритого у зазначеній справі апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 листопада 2012 року та відмови у відновленні втраченого судового провадження судом першої інстанції розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження, апеляційний суд позбавлений можливості перевірити законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та прийняти рішення в межах повноважень визначених статтею 374 ЦПК України, яке б ґрунтувалося на засадах верховенства права, було законним і обґрунтованим та відповідало завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом.
З огляду на викладене, апеляційний суд, застосувавши частину дев`яту статті 10 ЦПК України, яка передбачає, що у разі якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), дійшов обґрунтованого висновку про закриття апеляційного провадження з підстав, передбачених частиною четвертою статті 494 ЦПК України, яка за подібних процесуальних обставин надає право суду касаційної інстанції закрити касаційне провадження.
Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400 401 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
В. А. Стрільчук